Рішення

від 27.02.2019 по справі 904/5019/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019м. ДніпроСправа № 904/5019/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБЦ ОПТІМУС", м. Кам'янське

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ФОРА", м. Кам'янське

про стягнення 179 439,45 грн. за договором будівельного підряду

Представники:

від позивача: Гусакова О.Б., ордер № 2201/015 від 02.10.18 р., адвокат;

від відповідача: Монатко Д.С., ордер № 2175/003 від 10.12.18 р., адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБЦ ОПТІМУС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 72 467,63 грн., що складають суму заборгованості за невиконання умов договору будівельного підряду № 18/07-18 від 18.07.2018 р., 2 637,82 грн. - річних, 463,79 грн. - пені, 103 870,23 грн. - неустойки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи на порушення позивачем зобов'язань за договором, зокрема п. 4.4.2., яким передбачена передача Субпідряднику товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт та оформлення відповідного акту приймання-передачі.

Вказані обставини ускладнили виконання робіт відповідачем, тому останній, з метою виконання умов договору, використав свої товарно-матеріальні цінності.

В підтвердження використання власних товарно-матеріальні цінностей, відповідач посилається на листування між сторонами та ПАТ "ДМК" (листи від 16.08.2018 р. №№ 7/02-08, 2/16-08 та № 3/16-08; від 27.08.18 № 6/02-08) вказуючи на те, що дане листування свідчить про виконання ним робіт, а отже, твердження позивача про те, що відповідач взагалі ніяких робіт не здійснював, на його думку, є помилковим.

Відповідач також вважає, що в порушення умов договору та чинного законодавства сторонами не було складено кошторису будівельно-монтажних робіт, а "Договірна ціна" (Додаток № 1), на його думку, не є кошторисом, до того ж останній зазначає про те, що кінцева сума в Додатку № 1 позивача, відрізняється від кінцевої ціни у Додатку № 1 відповідача.

Аналізуючи умови договору та вказуючи на певні недоліки, відповідач зробив наступні висновки:

- твердження позивача про те, що роботи взагалі не виконувались є хибними, адже такі виконувалися;

- доказів передання за актом товарно-матеріальних цінностей матеріали справи не містять, тому твердження позивача про це є безпідставним і свідчить про порушення обов'язків за договором підряду;

- твердження позивача про відсутність відповіді на вимогу про повернення грошових коштів є хибним, адже така відповідь надавалася листом від 23.10.2018 року за вих. № 33/02-08;

- у зв'язку із відсутністю кошторису неможливо встановити дійсну вартість виконаних відповідачем робіт;

- у зв'язку із бездіяльністю позивача щодо надання матеріальних цінностей, а також неповернення тих матеріальних цінностей, які були надані відповідачем, значно ускладнилося виконання робіт за договором;

- строки виконання робіт є нечіткими, додаткові угоди щодо їх зміни не укладалися, а отже не може йти мови про їх порушення з вини відповідача;

- договір є припиненим з 14.09.2018 року, тому нарахування пені після цієї дати є неправомірним. До того ж, таке нарахування є безпідставним ще й тому, що в порядку договору позивачем не було направлено вмотивованих вимог про це;

- відсотки за користування грошовими коштами з 18.07.2018 року до 14.09.2018 року не підлягають сплаті, адже таке користування вважається правомірним, тобто в межах діючого договору.

Не погоджуючись із запереченнями, викладеними у відзиві на позов, ТОВ "ТБЦ ОПТІМУС", у відповіді на нього, вказало про наступне.

Виконуючи умови договору, позивач 19.07.2018 р. здійснив перерахування відповідачу авансу у розмірі 30 % від вартості робіт.

Здійснив передачу будівельного майданчика, проектної, дозвільної та іншої документації, необхідної для виконання робіт.

Передав відповідні товарно-матеріальні цінності за актами прийому- передачі від 05.09.2018 р., 03.09.2018 р., 17.09.2018 та 18.09.2018 р.

Тобто, позивач вказує, що ним були виконано всі вимоги за договором будівельного підряду, в той час, як відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про виконання підрядних робіт, а листи, на які останній посилається, на думку позивача, такими доказами бути не можуть.

Не погоджуючись із запереченнями відповідача щодо відсутності кошторисної документації, позивач вказує про те, що договірна ціна, погоджена сторонами та складена у відповідності до чинного законодавства, як вартість робіт, оформлена Додатком № 1 до договору, та є кошторисною документацією згідно постанови КМУ № 668 від 01.08.2005 р.

Посилання відповідача на непогодження строків виконання робіт позивач вважає необґрунтованими, з огляду на узгоджений сторонами графік робіт, який є невід'ємною частиною спірного договору.

Посилаючись на відсутність домовленості сторін відносно розірвання договору, позивач вважає правомірним їх нарахування.

Клопотання відповідача, які заявлялись в підготовчому провадженні про залучення ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та клопотання останнього про витребування від позивача доказів, господарським судом відхилені, про що зазначено в ухвалах від 26.12.2018 р. та 21.01.2019 р.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 06.02.2018 р., господарським судом задоволено клопотання відповідача про залучення письмових доказів.

Ухвалою від 12.11.2018 р. господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 904/5019/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.12.2018 р.

Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався, про що були постановлені ухвали від 11.12.2018 р. та від 26.12.18 р.

Ухвалою від 26.12.2018 р. господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 11.02.2019 р.

21.01.2019 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.02.2019 р., про що постановлено відповідну ухвалу.

06.02.2019 р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду спору по суті на 20.02.2019 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 27.02.2019 р.

27.02.2019 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБЦ ОПТІМУС" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ФОРА" (Субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 18/07-18 - далі договір.

Відповідно до п. 1.1. вказаного вище договору Підрядчик (позивач у даній справі) доручає, а Субпідрядник (відповідач) зобов'язується на свій ризик, власними силами та в строк, визначений даним договором, виконати згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією будівельно-монтажні роботи по ремонту наступних приміщень (далі - Роботи):

- ремонт побутового приміщення АБК УЖДТ.

В п. 1.2. договору встановлено, що склад та об'єм Робіт, що виконуються за даним договором, визначаються у договірній ціні (Додаток № 1).

Згідно з п. 1.3. договору результатом виконання Робіт є виконані у відповідності з нормативними документами та відповідно до проектно-кошторисної документації будівельно-монтажні роботи по ремонту побутових приміщень.

Місце виконання Робіт: Україна, м. Кам'янське, територія ПАТ "ДМК" (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору Роботи за даним договором виконуються у зв'язку з реалізацією вказаних нижче інвестиційних проектів функціональних програм соціальної сфери: ремонт побутового приміщення АБК УЖДТ (код проекту Н-Н DMK-соц.сфера-18-002).

В п. 2.1. договору передбачено, що вартість робіт визначається згідно Договірної ціни (Додаток № 1) та у відповідності до проектно-кошторисної документації та складає 241 558,69 грн., в т.ч. ПДВ 40 259,78 грн.

Загальна сума договору складається із вартості фактично виконаних об'ємів Робіт.

У п. 3.1. договору сторони визначили, що етапи та строки виконання Робіт визначаються в Графіку виконання робіт (Додаток 2), який є невід'ємною частиною даного договору.

Будь-які зміни строку виконання робіт оформлюються додатковою угодою сторін до даного договору (п. 3.2).

Згідно з п. 3.3. - роботи за договором починають виконуватися не пізніше 7-ми календарних днів з моменту укладення договору, надання будівельного майданчика, відповідної проектної документації та перерахування авансового платежу.

Відповідно до п. 5.2. договору щомісячна здача-приймання виконаних Робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в, актів приймання-передачі використаних матеріалів та обладнання Субпідрядником (по формі 03) з додаванням всієї необхідної виконавчої документації.

Остаточне приймання всього комплексу робіт, виконаних на підставі даного договору, здійснюється на підставі акту технічної готовності будівельно-монтажних робіт чи іншого документу, оформленого сторонами та підтверджуючого завершення виконання всього комплексу Робіт за договором (п. 5.3.).

В п. 6.3. договору сторонами узгоджено, що Підрядник сплачує Субпідряднику аванс у розмірі 30% від вартості Робіт за договором, що складає суму 72 467,61 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 12 077,94 грн. Оплата авансу здійснюється Замовником на підставі пред'явленого Субпідрядником рахунку в строк до 20-ти календарних днів від дати договору.

Аванс витрачається Субпідрядником на організацію виконання робіт на об'єктах Підрядника. Погашення авансу здійснюється на протязі 2-х місяців при подальших розрахунках за виконані роботи.

Виконуючи умови договору, 19.07.2018 р. позивач здійснив перерахування на рахунок відповідача попередньої оплати в сумі 72 467,61 грн., про що свідчить платіжне доручення № 26 від 19.07.2018 р., копія якого залучена до матеріалів справи (а.с. 41).

23.07.2018 р. позивач передав відповідачеві будівельний майданчик, проектно-технічну документацію для виконання будівельно-монтажних робіт, що підтверджується актами №№ 1, 2, складеними сторонами та підписаними їх відповідальними особами (а.с. 42, а.с. 109).

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує на те, що в строки, визначені договором, відповідач не виконав зобов'язання щодо виконання робіт, у зв'язку з чим ТОВ "ТБЦ ОПТІМУС" 14.09.2018 р. надіслало на адресу відповідача лист за № 5/14-09, в якому повідомило ТОВ "АЛЬФА-ФОРА" про розірвання договору в односторонньому порядку та вимагало повернення сплаченого авансового платежу.

Грошові кошти відповідачем перераховані не були, що і стало причиною звернення позивача з позовом про стягнення вказаної суми та нарахованих за неналежне виконання умов договору штрафних санкцій та річних.

Вимоги заявлені позивачем підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, в замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремої частини встановлюються в договорі підряду.

Як вже було зазначено вище, укладаючи спірний договір сторони дійшли згоди про те, що етапи та строки виконання Робіт визначаються в Графіку виконання робіт (Додаток 2), який є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до Графіку, викладеного в Додатку № 2 до договору, строк виконання робіт встановлено до 07.09.2018 р. (а. с. 39-40).

Як вказує позивач у позові та як свідчать матеріали справи, у визначені в договорі строки відповідачем роботи виконані не були.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч. 2 статті 849 Цивільного кодексу України , якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Реалізовуючи надане законом право, позивач 14.09.2018 р. надіслав на адресу відповідача лист за № 5/14-09, в якому повідомив про розірвання договору та вимагав повернення сплаченого авансового платежу.

Незважаючи на розірвання договору та вимогу про повернення попередньої оплати відповідач грошові кошти в сумі 72 467,61 грн. позивачу не повернув.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (Штрафні санкції сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно зі статею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

В даному випадку грошові кошти в сумі 72 467,61 грн. є для позивача збитками, що складаються з реальної шкоди, а саме, витрат, понесених на попередню оплату, на яку не були виконані роботи за спірним договором.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд вважає правомірним посилання позивача на норми Цивільного кодексу України, які регулюють відносини сторін, що виникли при виконанні договору підряду та помилковими посилання останнього на те, що повернення грошових коштів на вказану суму врегульовано ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що вказана норма регулює відносини, що виникли між сторонами при виконанні договору поставки.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У п. 8.3.2. договору за порушення Субпідрядником строків виконання Робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконання Робіт, сторони встановили відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 1 % від ціни Робіт (з ПДВ), визначеної п. 2.1. даного договору, за кожен день прострочення, яка нараховується на весь період прострочення.

Тобто розмір неустойки обрахований у відсотковому розмірі (1 %) за кожен день прострочення, за визначенням статті 549 Цивільного кодексу України відповідає поняттю "пеня".

Згідно наданому розрахунку, позивачем до стягнення заявлено пеню в сумі 103 870,23 грн. за період прострочення з 07.09.2018 р. по 18.10.2018 р.

Вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вже було встановлено вище, позивач відмовився від договору та відповідно від прийняття робіт, а отже, і виконання договору підрядником, що виключає обов`язок останнього нести відповідальність за порушення строків виконання робіт у вигляді пені, після такої відмови.

При викладених обставинах, до стягнення підлягає пеня за період прострочення з 08.09.2018 р. по 13.09.2018 р. та складає суму 14 493,54 грн.

Доводи позивача, з посиланням на те, що розірвання договору не відбулось, а тому нарахування штрафних санкцій у спірний період є правомірним, не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, одностороння відмова від договору здійснюється без звернення до суду, і, відповідно, в силу самого факту її здійснення договір вважається розірваним.

Безпідставним є також застосування відповідальності у вигляді пені, передбаченої в п. 8.3.4. договору, за період з 02.10.2018 р. по 18.10.2018 р., та річних, передбачених п. 8.3.3. договору, тобто, після припинення дії спірного договору.

Заперечення відповідача, які зводяться до того, що ним виконувалися роботи, до того ж із використанням своїх товарно-матеріальних цінностей, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належних доказів - актів приймання-передачі виконаних робіт, які б свідчили про виконання у повному обсязі чи частково робіт, передбачених умовами договору, відповідачем до матеріалів справи надано не було.

Листи, залучені відповідачем до матеріалів справи разом із відзивом на позов, такими доказами бути не можуть.

До того ж, слід зазначити, що представником відповідача в судовому засіданні усно було заявлено про те, що роботи ТОВ "АЛЬФА-ФОРА" не виконувалися у зв`язку з неможливістю робітників потрапити на об`єкт.

Не приймаються до уваги і посилання відповідача на порушення позивачем п. 4.2.2. спірного договору щодо складання акту передачі товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт.

Так, в матеріалах справи наявні приймально-здавальні акти (а.с. 105-108), які свідчать про те, що позивачем надавалися на його вимогу необхідні для виконання Робіт матеріали.

Докази того, що відповідач звертався до позивача про надання матеріалів, необхідних для виконання Робіт, а останній йому відмовив, матеріали справи не містять.

Наявні в матеріалах справи листи, на які посилається відповідач, навпаки свідчать про те, що позивач вчиняв дії, необхідні для вивезення-завезення на територію ПАТ "ДМК" матеріалів, необхідних для виконання передбачених умовами договору робіт.

Таким чином, посилання відповідача на порушення позивачем зобов'язань за договором є необґрунтованими.

Відносно посилань на відсутність кошторисів, слід зазначити про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень Постанови КМУ "Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві" № 668 від 01.08.2005 р., договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Кошторис - зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботи, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна. Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін.

Кошторисна документація - кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси, тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни.

Таким чином, Договірна ціна, погоджена сторонами, яка включає характеристику та вартість робіт за спірним договором і є фактично кошторисною документацією.

Щодо покладення на відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою, що складають суму 20 000,00 грн., слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, яка є адвокатом, міститься в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір про надання правової допомоги № 16 від 02.10.2018 р., із якого вбачається (п.3), що вартість послуг за договором становить 20 000,00 грн.

Крім того до матеріалів справи залучено копію акту виконаних робіт № 1 від 05.11.2018 р., копію акту виконаних робіт № 2 від 21.02.2019 р., копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3585 від 25.01.2018 р., копію ордера серії ДП № 2201/015 від 02.10.2018 р. та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 13 на суму 20 000,00 грн.

З огляду на викладене, вказана вище сума, що складає витрати на послуги адвоката, заявлена правомірно.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

у разі задоволення позову - на відповідача;

у разі відмови в позові - на позивача;

у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, та беручи до уваги, що вимоги позивача судом задоволені частково, витрати, пов'язані з правничою допомогою, на відповідача покладаються в сумі 9 692,00 грн.

Керуючись статтями 526, 610, 611, 837, 849, 875 статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ФОРА" (51931, Дніпропетроовська область, м. Кам'янське, пр. Тараса Шевченка, буд. 46, код ЄДРПОУ 41069294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБЦ ОПТІМУС" (51900, Дніпропетроовська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, 43, код ЄДРПОУ 40615317) 72 467,61 грн. (сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят сім гривень 61 кор.) суми основного боргу, 14 493, 54 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто три гривні 54 коп.) пені, 1 304,42 грн. (одна тисяча триста чотири гривні 42 коп.) судового збору, 9 692,00 грн. (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дві гривні 00 коп.) витрат, пов'язаних з правничою допомогою.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 11.03.2019 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко