Рішення

від 27.02.2019 по справі 916/2795/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2795/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімор'є-Транс" (65000, АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Морріс-Компані" (65045, Одеська обл., місто Одеса, вул. Троїцька, будинок 54)

про стягнення 199 523,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

12.12.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімор'є-Транс" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морріс-Компані", згідно якої просить суд стягнути з відповідача борг за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №001/06-2017 у сумі 160 000 грн., 3% річних у сумі 3 494,10 грн., інфляційні втрати у сумі 6 460,59 грн., пеню у сумі 29 569,27 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Як зазначає позивач, у 2018р. ним було надано автотранспортні послуги відповідачу, згідно укладеного між сторонами договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №001/06-2017 від 01.06.2017р., на загальну суму 224 925, 00 грн., які відповідачем отримано, проте оплачено частково.

Позивач вказує, що згідно акту звіряння взаємних розрахунків, станом на 04.09.2018р. у відповідача наявна заборгованість за вищевказаним договором в сумі 180 000, 00 грн., разом з тим, в порушення умов договору, відповідачем заборгованість оплачено лише частково на загальну суму 20 000, 00 грн.

Позивачем також зазначено, що ним було вжито заходів досудового врегулювання спору між сторонами шляхом проведення переговорів та пред'явлення відповідачу претензії, але ніяких пропозицій щодо врегулювання заборгованості відповідач не надав, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутись до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Крім того, разом із позовною заявою до господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімор'є-Транс" було подано заяву про забезпечення позовних вимог (а.с.24), в якій останній просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти в розмірі 199 523,96 грн. на рахунку №26009012087194 у АТ "Укрсоцбанк", що належать ТОВ "Морріс-Компані", а також на усіх рахунках, що відкриті у інших банках та належать відповідачу, і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Необхідність забезпечення позову ТОВ "Прімор'є-Транс" обґрунтовує відсутністю будь-яких дій боржника щодо врегулювання погашення існуючого боргу, внаслідок чого існує вірогідність утруднення виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2019р. суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки остання не містить будь-яких обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів.

Водночас, ухвалою суду від 14.12.2019р. відкрито провадження у справі № 916/2795/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімор'є-Транс", справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "08" січня 2019 р. о 12:45.

Ухвалою суду від 08.01.2019р., приймаючи до уваги наявну необхідність додаткового дослідження доказів, нез'явлення представників сторін у судове засідання, підготовче засідання у справі №916/2795/18 відкладено на "28" січня 2019р. о 14год.30хв.

28.01.2019р. у судове засідання з'явився представник позивача, який не заперечував стосовно закриття підготовчого провадження у даній справі, при цьому просив суд надати йому можливість подати додаткові докази на виконання ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання 28.01.2019р. не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, при цьому про дату та час судового засідання останній повідомлявся належним чином шляхом направлення на його адресу вищевказаної ухвали суду.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 28.01.2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/2795/18 із призначенням її до розгляду в засіданні суду на "11" лютого 2019р. 14год.15хв.

Крім того, судом 28.01.2019р. протокольно було встановлено позивачу строк для подання відомостей щодо змісту позовної заяви та доказів, що підтверджують часткову оплату заборгованості відповідачем, до 05.02.2019р.

04.02.2019р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімор'є-Транс" за вх.№2194/19 надійшли доповнення до позовної заяви з додатковими доказами (а.с.61-63), в яких позивач підтвердив, що ним не було подано іншого позову до ТОВ "Морріс-Компані" з тим самим предметом та з тих самих підстав, підтвердив про наявність у нього оригіналів доказів, копії яких було долучено до позовної заяви, а також зазначив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 2 992, 86 грн.

У судовому засіданні 11.02.2019р. судом було розпочато розгляд справи по суті, представник позивача надав свої пояснення по суті заявлених позовних вимог, які підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Крім того, у судовому засіданні 11.02.2019р. представником позивача було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме доказів часткової оплати відповідачем суми боргу (а.с.69-71).

Враховуючи, що вищевказані докази мають значення для розгляду справи, судом протокольно задоволено клопотання представника позивача та долучено надані ним додаткові докази до матеріалів справи.

Крім того, долучаючи додаткові докази позивача до матеріалів справи на стадії розгляду справи по суті, суд виходив також з того, що про факт оплати відповідачем частини боргу в сумі 20 000, 00 грн. позивачем було зазначено ще в позовній заяві.

У судовому засіданні 11.02.2019р., з метою здійснення перевірки розрахунків позивача, судом було оголошено протокольну перерву в порядку ст. 216 ГПК України до 27.02.2019р. о 10год.15хв.

27.02.2019р. позивач у судове засідання не з'явився, разом з тим, явка сторін у судовому засіданні 27.02.2019р. судом була визнана необов'язково.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Морріс-Компані" у судові засідання під час розгляду справи 08.01.2019р., 28.01.2019р., 11.02.2019р. та 27.02.2019р. не з'являвся, відзив на позов не надав, при цьому про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином шляхом направлення судових ухвал на його адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.32-35).

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є , зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи повернуті ухвали суду, направлені на адресу ТОВ "Моріс-Компані", із відмітками поштової установи "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.50-55, 81-84) та "вибули" (а.с.64-67, 77-80), суд доходить висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, у зв'язку із чим вважає за можливе розглянути справу без участі останнього за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані ним в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, 01.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімор'є-Транс" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морріс-Компані" (замовник) було укладено Договір №001/06-2017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.9-10).

Згідно п. 1.1.договору замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом у міських, міжміських сполученнях на території України. Перевізник за дорученням і за рахунок замовника укладає договори на придбання транспортних та/або допоміжних транспортних (зокрема, експедиційних) послуг у третіх осіб (виконавців), з метою надання транспортних та допоміжних послуг.

Відповідно до п.п.1.2., 1.3. договору перевізник на підставі усних заявок замовника здійснює перевезення вантажу власним автотранспортом або організовує перевезення вантажів із залученням третьої особи, а замовник зобов'язується вчасно сплатити перевізнику вартість перевезення вантажу в розмірі, визначеному сторонами згідно із положеннями розділу 3 цього договору та на підставі наданих виконавцем рахунків за перевезення.

Пунктом 2.1.10. договору передбачено обов'язок замовника своєчасно сплачувати послуги перевізника.

Ціни на послуги узгоджуються сторонами та вказуються в рахунках-фактурах перевізника (п. 3.1.).

При цьому, пунктом 4.1. вищевказаного договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника протягом п'яти банківських днів після отримання рахунка-фактури перевізника, якщо сторонами не визначено іншого.

Відповідно до п. 8.2. договору, за фактом виконання перевезення сторони складають та підписують акт виконаних робіт.

У випадку, якщо відправлений перевізником замовнику акт виконаних робіт ним не підписаний і не заперечений на протязі п'яти банківських днів з моменту його отримання замовником, він вважається ним прийнятий без змін та підлягає оплаті в повному обсязі (п.8.7 договору).

Згідно до п.п. 8.3., 8.3.1. договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до "31" грудня 2017 року, а частині невиконаних зобов'язань до їх повного виконання. Якщо жодна із сторін за три місяці до закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону про розірвання договору, то даний договір зберігає свою силу на тих самих умовах для сторін кожного разу ще на один рік.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків, складеного між сторонами по справі (а.с.16), протягом січня-лютого 2018р. позивачем на підставі договору №001/06-2017 було надано відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 224 925, 00 грн., при цьому початкове сальдо на користь позивача станом на 04.01.2018р. становило 371 075, 00 грн.

З вищевказаного акту звірки вбачається, що на протязі січня-вересня 2018 року відповідачем було частково оплачено надані позивачем послуги на загальну суму 416 000, 00 грн., у зв'язку із чим у відповідача станом на день підписання акту була наявна заборгованість перед ТОВ "Прімор'є-Транс" в сумі 180 000, 00 грн.

Отже, з відомостей, зазначених у вищевказаному акті звіряння взаємних розрахунків між сторонами, вбачається, що станом на день звернення позивача до суду з відповідним позовом, у відповідача наявна заборгованість за послугами, надання яких підтверджується матеріалами справи, а саме актами №34 від 16.01.2018р., №35 від 16.01.2018р., №28 від 31.01.2018р., №37 від 31.01.2018р. та №43 від 15.02.2018р. (а.с.11-15).

При цьому, після підписання сторонами вищевказаного акту взаєморозрахунків, відповідачем частково було погашено заборгованість у сумі 20 000, 00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки з рахунку позивача (а.с.70-71).

Згідно роз'яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 р. - питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення , тобто позивач має право спрямувати кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

Приймаючи до уваги вищезазначені роз'яснення щодо зарахування платежів та відсутність відповідних застережень з цього приводу в укладеному між сторонами договорі, враховуючи встановлені судом обставини, а також з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 160 000, 00 грн . відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімор'є-Транс" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку 3% річних та інфляції, судом за допомогою системи "Ліга-Закон", з урахуванням положень 4.1. договору щодо кінцевої дати оплати наданих послуг (п'ять банківських днів після отримання рахунка-фактури), а також з урахуванням визначеного позивачем періоду у здійсненому ним розрахунку (а.с.17, 19), зроблено власний розрахунок, згідно з яким сума 3% річних складає 3 494, 10 грн ., а інфляційних втрат 5 823, 14 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 24.01.2018 - 30.09.2018 16875 (неоплачений залишок по накладній на 29800 грн) 1.040 682.80 24.01.2018 - 30.09.2018 24000 1.040 971.09 08.02.2018 - 30.09.2018 13000 1.040 526.01 08.02.2018 - 30.09.2018 36000 1.040 1456.64 23.02.2018 - 30.09.2018 70125 1.031 2186.60 5823. 14 Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 16875 (неоплачений залишок по накладній на 29800 грн) 24.01.2018 - 02.11.2018 283 3 % 392.52 24000 24.01.2018 - 02.11.2018 283 3 % 558.25 13000 08.02.2018 - 02.11.2018 268 3 % 286.36 36000 08.02.2018 - 02.11.2018 268 3 % 792.99 70125 23.02.2018 - 03.11.2018 254 3 % 1463.98 3 494.10

Вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 29 569, 14 грн., суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з п. 5.4. укладеного між сторонами договору, сторони погодили, що у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1. та 4.1 договору, замовник оплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд, перевіривши розрахунок пені, що наведений позивачем (а.с.18), встановив його часткову неправильність, пов'язану із неврахуванням позивачем кінцевої дати оплати наданих послуг та вимог ч.6 ст.232 ГК України, з огляду на що судом за допомогою системи „Ліга-Закон» зроблено власний розрахунок, згідно з яким загальна сума пені, що підлягає стягненню в межах даного позову, становить 27 080, 32 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 16875 24.01.2018 - 25.01.2018 2 14.5000 % 0.079 %* 26.82 16875 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16.0000 % 0.088 %* 517.81 16875 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 660.21 16875 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 660.21 16875 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 0.093 %* 770.24 16875 13.07.2018 - 24.07.2018 12 17.5000 % 0.096 %* 194.18 24000 24.01.2018 - 25.01.2018 2 14.5000 % 0.079 %* 38.14 24000 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16.0000 % 0.088 %* 736.44 24000 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 938.96 24000 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 938.96 24000 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 0.093 %* 1095.45 24000 13.07.2018 - 24.07.2018 12 17.5000 % 0.096 %* 276.16 13000 08.02.2018 - 01.03.2018 22 16.0000 % 0.088 %* 250.74 13000 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 508.60 13000 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 508.60 13000 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 0.093 %* 593.37 13000 13.07.2018 - 08.08.2018 27 17.5000 % 0.096 %* 336.58 36000 08.02.2018 - 01.03.2018 22 16.0000 % 0.088 %* 694.36 36000 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 1408.44 36000 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 1408.44 36000 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 0.093 %* 1643.18 36000 13.07.2018 - 08.08.2018 27 17.5000 % 0.096 %* 932.05 70125 23.02.2018 - 01.03.2018 7 16.0000 % 0.088 %* 430.36 70125 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 2743.52 70125 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 2743.52 70125 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 0.093 %* 3200.77 70125 13.07.2018 - 23.08.2018 42 17.5000 % 0.096 %* 2824.21 27 080. 32

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морріс-Компані" (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, будинок 54, код ЄДРПОУ 41154138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімор'є-Транс" (65000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39331445) основний борг за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №001/06-2017 у сумі 160 000 /сто шістдесят тисяч/ грн. 00 коп., пеню в сумі 27 080 /двадцять сім тисяч вісімдесят/ грн. 32 коп., 3% річних в сумі 3 494 /три тисячі чотириста дев'яносто чотири/ грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі 5 823 /п'ять тисяч вісімсот двадцять три/ грн. 14 коп., а також судовий збір в сумі 2 945 /дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять/ грн. 96 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 березня 2019 р.

Суддя Ю.М. Щавинська