Ухвала

від 13.03.2019 по справі 540/82/19

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/82/19

Провадження № 1-в/540/41/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2019року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника установи виконання покарань ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення, -

в с т а н о в и в :

у січні 2019 року до суду надійшла вказана заява засудженого, в якій він посилається на те, що від засуджений вироком Октябрського районного суду м. Харкова від 16.09.2014 р. за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України до покарання у вигляді 6 р. позбавлення волі, яке відбуває у Машівській виправній колонії №9. За період відбування покарання в місцях позбавлення волі характеризується добре, працевлаштований, до роботи ставиться сумлінно, підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними, у відношенні до засуджених неконфліктний, вину у скоєному усвідомив та кається. Враховуючи викладені обставини, просить звільнити його від відбування покарання на невідбутий строк.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , представника установи виконання покарань та засудженого, які заяву підтримали, дослідивши документи кримінального провадження та особової справи засудженого, суд приходить до такого висновку.

Судом eстановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.09.2014 р. ОСОБА_5 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 6 р. з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 р. (а.о.с.8-15 т.1)., який ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17.12.2014 р. змінено в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 , в іншій частині вирок залишено без змін (а.о.с.21-23 т.1).

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 27.01.2016 р. на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_5 в строк відбування покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.09.2014 р. зараховано строк його попереднього ув`язнення, в період з 16.09.2014 р. по 17.12.2014 р., а також з 19.03.2014 р. по 21.03.2014 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі (а.о.с.31 т.1).

ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 16.09.2014 р., кінцевий строк 10.12.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Тобто, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов`язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.

Проте, такої «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання, судом не встановлено, як і сумлінного ставлення до праці,

Так, засуджений ОСОБА_5 за час перебування в місцях позбавлення волі мав п`ять стягнень, останній раз 24.03.2017 р. за перешкоджання проведення обшуку, з них одне зняте, а інші погашені у встановленому законом порядку, в той час має чотири заохочення, останній раз 06.02.2019 р. за сумлінну поведінку та ставлення до праці. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, дотримується правомірних відносин та ввічливого ставлення до персоналу установи, виконує законні вимоги персоналу установи, станом на 08.02.2019 р. не працевлаштований у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, попередньо був працевлаштований робітником МТФ, до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, не допускає вимог пожежної безпеки, приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі, вину у вчиненому визнає, вирок суду вважає справедливим, має виконавчі листи на загальну суму 344381,16 грн, відшкодовано з заробітної плати 3131,18 грн., відшкодовано достроково 3350 грн., заборгованість складає 337899,98, що підтверджується характеристикою і довідкою про стягнення та заохочення.

Також 20.06.2017 року комісією установи засудженому було відмовлено в застосуванні даної пільги як такому, що не довів своє виправлення.

Таким чином, суд уважає, що на даний час засуджений ОСОБА_5 в результаті сумлінної поведінки та ставлення до праці лише став на шлях виправлення, вирішальним фактом є не факт відбуття ним встановленої частини покарання, а факт виправлення, а тому приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1