Рішення

від 07.03.2019 по справі 643/14581/18

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/14581/18

Провадження № 2/643/1388/19

07.03.2019 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Салтівхліб про стягнення заборгованості з виплати остаточного розрахунку, компенсації, моральної шкоди та середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з виплати остаточного розрахунку у розмірі 9958,05 грн., компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 194,99 грн., моральну шкоду у розмірі 7000 грн. та середній заробіток у розмірі 56000 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 02.12.2017 р. вона була прийнята на роботу до ТОВ Салтівхліб на посаду оператора котельної та 11.01.2018 р. звільнилася за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України . Після її звільнення відповідач всупереч ст. 116 КЗпП України у встановлені строки не провів остаточний розрахунок. Розмір заробітної плати за місяць складав 7000 грн., невиплаченою залишилась заробітна плата за весь період її роботи, а саме: у розмірі 9258,06 грн., з яких 6774,19 грн. за грудень 2017 р. та 2483,87 грн. за січень 2018р. Також невиплаченою залишилась компенсація за невикористану відпустку у розмірі 699,99 грн., таким чином, всього заборгованість з виплати остаточного розрахунку складає 9 958,05 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач була прийнята до ТОВ Салтівхліб 02.12.2017 р. оператором котельної та була звільнена з посади за наказом № 5к від 11.01.2018 р. за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України , про що свідчить копія трудової книжки.

Згідно ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Всупереч норм КЗпП України та Конституції України відповідач ТОВ Салтівхліб з 02.12.2017 р. по 11.02.2018 р. не здійснювало виплату заробітної плати позивачу, невиплаченою залишилась заробітна плата у розмірі 9258,06 грн., з яких 6774,19 грн. за грудень 2017 р. та 2483,87 грн. за січень 2018р.

Також не виплаченою залишилась компенсація з виплати остаточного розрахунку у розмірі 699,99 грн.

Таким чином, всього заборгованість з виплати остаточного розрахунку складає 9258,06 грн.

30.04.2018р. позивачем було направлено лист на адресу відповідача про надання довідки про остаточний розрахунок та середньомісячний заробіток позивача, проте, конверт повернувся за закінченням встановленого строку зберігання.

За ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 КЗпП .

Повний розрахунок означає виплату працiвниковi:

- заробiтної плати, що йому належить (ураховуючи день звiльнення, оскiльки вiн є останнiм робочим днем);

- грошової компенсацiї за всi невикористанi днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки, якщо працiвник має на неї право;

- вихiдної допомоги (ст. 44 КЗпП ) у певних випадках.

Виплата всiх сум вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, що належать працiвниковi пiд час звiльнення, провадиться в день його звiльнення.

Якщо працiвник у день звiльнення не працював, то такi суми мають бути виплаченi не пiзнiше вiд наступного дня пiсля пред'явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нарахованi суми, належнi працiвниковi пiд час звiльнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повiдомити працiвника перед виплатою цих сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року , середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні підлягає задоволенню, згідно такого розрахунку: загальний заробіток за два останні місяці роботи складає 14 000 гривень (7000 гривень +7000 гривень = 14 000 гривень). Середньомісячний заробіток складає 7000 грн. (14000 :2); середньоденний заробіток за два останні місяці складає 341,46 гривень (14000 гривень: 41 робочих дні = 341,46 гривень); середній заробіток за час затримки виплати розрахункових при звільненні складає 144096,12 гривень (період затримки з 09.01.2018 року по день розгляду справи в суді 07.03.2019 року, становить 422 дні х 341,46 гривень).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням того, що позивач в своєму позові просить суд стягнути з відповідача середній заробіток у розмірі 56000 грн. за період з лютого 2018 р. по вересень 2018 р., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму заявлену позивачем у розмірі 56000 грн.

Згідно ч. 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати та п. 3 Положення Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Відповідно до п. 4 Положення у разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується. Приклад розрахунку суми компенсації наведено у додатку до цього Положення.

Відповідно до п.3 Положення сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою відділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1. Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми. Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісячно публікуються Держкомстатом наростаючим підсумком з початку того року, в якому виникла заборгованість із виплати заробітної плати, що підлягає компенсації відповідно до пункту 2 цього Положення. ( Абзац четвертий пункту 3 в редакції

Якщо виплата заборгованості із заробітної плати провадиться до опублікування Держкомстатом індексу споживчих цін за останній місяць перед виплатою суми заборгованості, під час розрахунку суми компенсації на період до опублікування зазначеного індексу споживчих цін за згодою працівника для розрахунків застосовується індекс споживчих цін за попередній місяць. ( Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 692 ( 692-99-п ) від 23.04.99 )

Беручи до уваги дані Державного комітету статистики України суд вважає, що компенсація складає 194,99 грн.

Позивач в своєму позові також просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 7000 грн.

Відповідно дост. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь держави судові витрати від сплати яких позивача звільнено пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Салтівхліб на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати остаточного розрахунку у розмірі 9 958 грн. 05 коп., компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 194,99 грн., моральну шкоду у розмірі 3000 грн. та середній заробіток у розмірі 56000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Салтівхліб в дохід держави судові витрати у сумі 704 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія та номер паспорту МК 570435, ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Салтівхліб , код ЄДРПОУ 41452597, адреса: 61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1.

Суддя: Н.В. Єрмак