Постанова

від 12.03.2019 по справі 615/521/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 березня 2019 року

м.Харків

справа № 615/521/18

провадження № 22-ц/818/1187/19

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя ,

відповідачі - ОСОБА_2, Фермерське господарство Фортуна 2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя до ОСОБА_2, Фермерського господарства Фортуна 2017 про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року та на додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2018 року, постановлене під головуванням судді Логвінова А.О., в залі суду в місті Валки (повний текст рішення складено 16 листопада 2018 року, повний текст додаткового рішення складено 30 листопада 2018 року), -

в с т а н о в и в :

У квітні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, Фермерського господарства Фортуна 2017 про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2018 року стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь Фермерського господарства Фортуна 2017 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

В апеляційній скарзі Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя просить скасувати рішення суду від 08 листопада 2018 року та додаткове рішення суду від 26 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову, судові витрати покласти на відповідачів.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що укладення договору емфітевзису від 28.03.2018 року між відповідачами, - є порушенням переважного права ПСП "Нове життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки підставою відмови у поновлені договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб. Вважає, що при відмові в поновлені договору оренди позивачем не дотримано вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Представник відповідачів ОСОБА_2 та Фермерського господарства Фортуна 2017 - адвокат Мітрохін Дмитро Валерійович надав відзив на апеляційну скаргу, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя , рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року та додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2018 року залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримані вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди землі з ОСОБА_2, оскільки орендар - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" у встановлений законом строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, а лист - повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди, датований 01.10.2017 року, надісланий на адресу орендодавця 23.10.2017 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди землі від 30.12.2005 року. Продовження користування орендованою земельною ділянкою Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" не є підставою для визнання укладеного з Фермерським господарством "Фортуна 2017" договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним та скасування його державної реєстрації, оскільки договором емфітевзису не порушено переважне право Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на поновлення договору оренди землі від 30.12.2005 року на новий строк.

Крім того, ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для стягнення з позивача на користь Фермерського господарства Фортуна 2017 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 5,72 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, на підставі державного акту на право власності на землю НОМЕР_2, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 120409604 від 12.04.2018 року (т. 1 а.с. 14, 21).

30.12.2005 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради (т. 1 а.с. 11-12).

Сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,72 га, у тому числі ріллі. Договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься у формі та розмірі 1,5 % вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства, виходячи з можливості господарства. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії "Центрального державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.01.2008 року № 040868800284.

21 травня 2012 року між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30.12.2005 року. Сторони домовились внести в договір оренди землі від 30.12.2005 року наступні зміни:

- пункт 8 договору викласти у наступній редакції:

Договір укладено сторонами на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін;

- пункт 9 договору викласти у наступній редакції:

Орендна плата отримується у грошовій формі готівкою в касі орендаря в період з 01 липня по 31 грудня поточного року. Розмір орендної плати у рік становить 4120,33 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеній в пункті 3 договору. За письмовою або усною домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній формі (зерно, цукор та інше), або відробітковій формі (надання послуг, культивація, оранка, транспортні послуги та інше) по діючим цінам на продукцію, роботи та послуги. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідним актом.

З додаткової угоди вбачається, що вона зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.12.2012 року № 632120004002816, що також підтверджується листом Міжрайонного управління у Валківському та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 31-20-0.23 141-628/121-18 від 23.06.2018 року (т. 1 а.с. 13, т. 2 а.с. 48).

23.10.2017 року Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" на адресу ОСОБА_2 надіслано лист-повідомлення від 01.10.2017 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди від 01.10.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року (т. 1 а.с. 16-18).

24.10.2017 року ОСОБА_2 листом-повідомленням повідомлено "Нове життя" про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв'язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Зазначив, що в подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно (т. 1 а.с. 19).

28.03.2018 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Фортуна 2017" укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строком на три роки, предметом якого є земельна ділянка розміром 5,72 га, що розташована на території Олександрійвської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1, право використовувати яку, згідно даного договору, ОСОБА_2 надала ФГ "Фортуна 2017" для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису (т. 2 а.с. 42-45).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 120409604 від 12.04.2018 року, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про укладення 28.03.2018 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Фортуна 2017" договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 05.04.2018 року (т. 1 а.с. 21 зворот).

Як на підставу позовних вимог Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя посилалося на те, що укладення договору емфітевзису є порушенням переважного права ПСП "Нове життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки підставою відмови у поновлені договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб. Таким чином, при відмові в поновлені договору оренди відповідачкою не дотримано вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що строк дії договору оренди між сторонами у справі від 30.12.2005 року сплинув 31.01.2013 року, оскільки його державна реєстрація була проведена 31.01.2008 року і строк дії 5 років розпочався з дня державної реєстрації.

Укладення додаткової угоди 23.07.2012 року не свідчить про продовження строку дії договору оренди ще на 5 років, оскільки зі змісту додаткової угоди вбачається, що нею внесені зміни до п.8 раніше укладеного договору оренди від 30.12.2005 року, а не визначено новий строк дії договору оренди.

Пунктом 29 договору оренди від 30.12.2005 року сторонами встановлено, якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору, то він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах.

Разом з тим слід враховувати вимоги ч.6 статті 33 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент закінчення договору 31.01.2013 року, якою передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором і здійснюється це шляхом укладання в обов'язковому порядку у місячний строк з власником земельної ділянки додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

У відповідності з наведеними нормами Закону України "Про оренду землі", сторонами в зазначений вище спосіб у 2013 році правовідносини врегульовані не були.

Матеріали справи свідчать про те, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та позивачем, був зареєстрований 31.01.2008 року та продовжував діяти протягом п'яти років до 31 січня 2013 року. Відповідачка у жовтні 2017 року повідомила позивача, що не бажає продовжувати строк договору оренди землі на новий строк.

Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки орендар не скористався своїм правом та не уклав додаткової угоди про поновлення договору на новий строк в 2013 році. Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" не дотримано вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди землі, оскільки орендар - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" у встановлений законом строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, а лист - повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди, датований 01.10.2017 року, фактично надісланий на адресу орендодавця 23.10.2017 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди землі від 30.12.2005 року.

Висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними договорів користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), скасування державної реєстрації, визнання поновленими договорів оренди землі та визнання укладеними додаткових угод, є законним та обгрунтованим.

Посилання позивача на те, що укладення договору емфітевзису від 28.03.2018 року між відповідачами, - є порушенням переважного права ПСП "Нове життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки підставою відмови у поновлені договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб, - спростовуються вимогами закону та фактичними обставинами справи.

Доводи ПСП "Нове життя" про скасування додаткового рішення суду від 26.11.2018 року також не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки додаткове рішення у справі ухвалено у відповідності до вимог ст. 246 та ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат. Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду від 08.11.2018 року та додаткове рішення від 26.11.2018 року ухвалені з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фермерське господарство Фортуна 2017 просило стягнути з позивача витрати на правову допомогу, понесені за результатами розгляду апеляційної скарги.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає, що з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь Фермерського господарства Фортуна 2017 підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя - залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року та додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2018 року - залишити без змін.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь Фермерського господарства Фортуна 2017 витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення виготовлено 13.03.2019 року.