Рішення

від 13.03.2019 по справі 670/935/18

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/935/18

Провадження № 2/670/82/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Потапов О.О.

з участю секретаря Кушнір-Чуприни О.В.,

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Майдано-Олександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок № 41 по вул. Садовій в с. Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області.

В обґрунтування позову він вказує, що 15 січня 2010 року помер його батько ОСОБА_2 в смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області. На його ім'я батько залишив заповіт, яким заповідав йому все своє майно.

Після смерті батька він, на підставі ст. 1269 ЦК України подав заяву нотаріусу з метою отримання свідоцтва про право на спадщину батьківський будинок. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на домоволодіння йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове домоволодіння № 41 по вул. Садовій в с. Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області.

Тому позивач позбавлений можливості реалізувати своє спадкове право, і це право підлягає захисту в судовому порядку.

У судове засідання сторони, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, не з'явились. Відповідно до ст. 211 ч.3 ЦПК України справа розглядалась на підставі наявних у суду матеріалів згідно з приписами ст. 247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву, у якій просить справу розглянути без участі сторони позивачів та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 сільська рада Віньковецького району Хмельницької області не заперечувала щодо задоволення позову, у судове засідання представника не надіслала, будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи, відповідно до ст. 223 ч.4 ЦПК України, справа розглянута без її участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи, що належний відповідач визнав позовні вимоги, які обґрунтовані та підтверджуються належними доказами, що не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 15 січня 2010 року помер батько позивача ОСОБА_2 в смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області, який на його ім'я залишив заповіт, а в 1997 в с. Майдан-Олександрівський померла його матір ОСОБА_5.

Батько проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із позивачем, який після його смерті та смерті в 1997 році своєї матері ОСОБА_5 вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном. Користується ним та присадибною ділянкою. Отримати права на дім позивач не має можливості через те, що батьками не виготовлені правовстановлюючі документи на будинок.

Нотаріус 06.11.2018 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва на спірний будинок через відсутність правовстановлюючих документів.

Заповітом посвідченим в 1997 році секретарем Майдан-Олександрівської сільської ради ОСОБА_2 заповів все своє майно позивачу. У спадкову масу входить і житловий будинок № 41 розташований по вул. Садовій в с. Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області, який згідно виписки з погосподарських книг вказаної сільської ради за 1991-1995 роки (момент прийняття ЗУ Про власність в 1991 році) був закріплений за батьком позивача, як за головою колгоспного двору.

Вказані обставини підтверджується випискою з погосподарської книги за 1990-2010 роки, в якій ОСОБА_2 значиться головою двору домоволодіння № 41 по вул. Садовій ( свідоцтво про його смерть серії 1-БВ № 0124664, актовий запис № 4, свідоцтво про смерть серії 1-БВ № 050568 матері позивача, актовий запис № 22). Батьки набули права особистої, а після 1991 року (прийняття ЗУ Про власність ) набули права приватної власності на будинок № 41 по вул. Садовій в с. Майдан-Олександрівський Віньковецького району, на підставі колгоспного права, як особи, які працювали в місцевому колгоспі, про що свідчать зазначена виписки з погосподарської книги № 4555.

На вказане майно після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина. Частину спадщини в 1997 році після смерті матері в силу ст. 549 ЦК УРСРі прийняв позивач, а після смерті Батька в 2010 році він прийняв спадщину відповідно до ст. 1269 ЦК України, що підтверджено витягом із спадкової справи № 52128137 заведеної Білогірською державною нотаріальною конторою.

Позов ОСОБА_1 визнається відповідачем і в силу ст. 82 ч.1 ЦПК України приймається судом на підставі досліджених доказів.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як встановлено судом, позивач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 за заповітом і прийняв спадщину. Інших спадкоємців немає.

Однак, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове домоволодіння, яким померлі батьки володіли на праві особистої власності, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що підтверджується листом державного нотаріуса Білогірської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.11.2018 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на домоволодіння № 41 по вул. Садовій в с. Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно.

При вирішенні розглядуваного спору суд бере до уваги, що згідно вимог Закону Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім`ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Проте, у період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась у сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Те, що померлий ОСОБА_2 володів будинком № 41 по вул. Садовій в с. Майдан-Олександрівський на праві особистої, а після 1991 року - приватної власності знайшло підтвердження в судовому процесі.

Право власності позивача на спадкове домоволодіння визнається відповідачем - сільською радою с. Майдан-Олександрівський, не порушує прав чи інтересів інших осіб, тому позов його підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на домоволодіння, що розміщене в с. Майдан-Олександрівський по вул. Садовій, 41 Віньковецького району Хмельницької області.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_4 сільська рада Віньковецького району Хмельницької області с. Майдан Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області, код 04403373.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Віньковецький районний суд до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Потапов