Вирок

від 01.03.2019 по справі 752/4348/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4348/19

Провадження № 1-кс/752/2448/19

У Х В А Л А

01.03.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018100000001134 від 07.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

ст.слідчий СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018100000001134 від 07.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Клопотання обгрунтовано тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12018100000001134 від 07.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

. Проведеним досудовим розслідуванням установлено, що до СУ ГУ НП у м.Києві надійшов рапорт про те, що у невстановлений досудовим розлідуванням час, день та місці невстановлена особа заволоділа правом власності на об`єкт нерухомості у межах Солом`янського району м.Києва. Так вказаний об`єкт розташовується за адресою: м.Київ, вул.Вацлава Гавеле, 57/38. До заволодіння зазначеним майном можуть бути причетні уповноважені особи ТОВ «РІАЛ СТАРЗ», ТОВ «Амістад», ТОВ «Конус Прайд», які використовуючи підроблені документи здійснили ряд купівель об`єкту нерухомого майна з метою набуття статусу добросовісного набувача.

23.01.2019 р. старшим слідчим в ОВС СУ Гу Ниєві ОСОБА_3 винесена постанова про визнання нежитлового приміщення, право власності на яке зареєстроване за адресами: АДРЕСА_1 та м.Київ, бульв.Вацлава Гавела, 57/38, що розташоване на земельній ділянці з кдастровим номером 8000000000:69:113:0018 речовим доказом.

З метою збереження речових доказів та існування можливості подальшого відчуження нерухомого майна, що є об`єктом злочинних посягань, слідчий просить накласти арешт на нежитлове приміщення, право власності на яке зареєстроване за адресами: м.Київ, просп.Космонавта Комарова, 40-б та м.Київ, бульв.Вацлава Гавела, 57/38, та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:113:0018, на якій розташоване дане приміщення.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Власинк майна в судове засідання не викликався на підставі положень ч.2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду клопотання встановлено, що в провадженніслідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїу м.Києві перебуваютьматеріали кримінальногопровадження №12018100000001134від 07.12.2018за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,за фактомнезаконного заволодіннянерухомим майном за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , яке розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:113:0018.

23.01.2019 р. старшим слідчим в ОВС СУ Гу Ниєві ОСОБА_3 винесена постанова про визнання нежитлового приміщення, право власності на яке зареєстроване за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що розташоване на земельній ділянці з кдастровим номером 8000000000:69:113:0018 речовим доказом.

Ст.слідчий СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018100000001134 від 07.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, з метою збереження речового доказу.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У випадках, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправні впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що, як наслідок перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собі форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальне провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

В силу положень ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

З наданих суду до клопотання письмових доказів вбачається, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним ст.170 КПК України, оскільки є речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме об`єктом злочину.

З врахуванням викладеного, вважаю, що не застосування арешту може призвести до подальшого відчуження зазначеного майна, в зв`язку з чим з метою збереження майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, вважаю за необхідне задовольнити заявлене клопотання, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження на даній його стадії є доцільним і виправдовує втручання держави у права власника майна.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018100000001134 від 07.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення, право власності на яке зареєстроване за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:113:0018, на якій розташоване приміщення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя