Ухвала

від 06.03.2019 по справі 760/2768/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/2768/18 Головуючий Мельник Я.С.

Провадження № 2-к/824/1/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С. та за участі секретаря Лисиці Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву PRZEDSIEBIORSTWO USLUGOWE POZ-PLISZKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 серпня 2016 року у справі АС № 143у/2016 за позовом PRZEDSIEBIORSTWO USLUGOWE POZ-PLISZKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA до Товариства з обмеженою відповідальністю Пожмашкомплект про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року представник PRZEDSIEBIORSTWO USLUGOWE POZ-PLISZKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA звернувся до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 серпня 2016 року у справі АС № 143у/2016 за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Пожмашкомплект про стягнення грошових коштів.

В обґрунтуванні поданої заяви зазначає, що вказаним рішенням міжнародного комерційного арбітражного суду в складі одноособового арбітра Стретовича В.Н. стягнуто з ТОВ Пожмашкомплект на користь позивача борг за контрактом № РМК-1-15/02-13 від 15 січня 2013 року у розмірі 19 406, 41 євро за отриманий товар, 3493 євро пені, 1952, 52 євро арбітражних витрат, а всього - 24 851 (двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят один) євро 93 євроценти.

Рішення міжнародного комерційного арбітражного набрало законної сили 29 серпня 2016 року.

Враховуючи викладене, заявник просить суд визнати і надати дозвіл на виконання вказаного рішення міжнародного комерційного арбітражного суду.

Представник ТОВ Пожмашкомплект заперечень на заяву не подав, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представники як заявника так і боржника в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, судом визнано неявку такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши та дослідивши заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд вважає необхідним її задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 січня 2013 року між ТОВ Пожмашкомплект і компанією PU Poz-Pliszka Sp . z o . o . було укладено контракт № PMK-1-15/02-13, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, вказаний у заявці і специфікації до контракту, а саме - вогнегасники, на суму 42 800 євро, а відповідач зобов'язався оплатити вартість поставленого товару (а.с.14-18).

Товар був поставлений відповідно до умов, викладених у п. 2.1. контракту, що підтверджується транспортною накладною (CMR) № 194302 і інвойсу № 00003/2013 від 28 лютого 2013 року.

При цьому, позивач посилається на те, що відповідач виплатив йому лише частину боргу за поставлений товар у розмірі 23 393, 59 євро і за ним ще рахується борг у розмірі 19 406, 41 євро.

У матеріалах справи відсутні належні докази того, що відповідач погасив зазначену заборгованість.

В арбітражному застереженні (розділ 8 вказаного контракту) зазначено, що всі спори і розбіжності, що виникають із або у зв'язку з цим контрактом, будуть вирішуватися шляхом переговорів. Якщо згоди не буде досягнуто, питання підлягає арбітражному врегулюванню у Міжнародному комерційному суді при Торгово-промисловій палаті з одним арбітражним суддею. Сторони погодились, що розгляд спорів по контракту буде здійснюватися із застосуванням матеріального і процесуального права України. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду є обов'язковим для обох сторін.

З матеріалів справи також вбачається, що сторони не узгодили кандидатуру одноособового арбітра, тому постановою Торгово-промислової палати України від 13 червня 2016 року призначено одноосібним арбітром у даній справі Стретовича В.Н.

У ході арбітражного розгляду сторони будь-яких заперечень, що стосуються недотримання умов арбітражного застереження, вимог Регламенту МКАС при ТПП України або Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж , не заявили, у зв'язку із чим відповідно до ст. 4 вищевказаного закону сторони вважаються такими, що відмовилися від свого права на заперечення.

29 серпня 2016 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення по справі АС № 143у/2016, яким позов PU Poz-Pliszka Sp . z o . o . задоволено, стягнуто з ТОВ Пожмашкомплект на користь позивача 19 406, 41 євро боргу за отриманий товар, 3493 євро пені за прострочення платежів, 1952, 52 євро арбітражних витрат, а всього - 24 851, 93 євро.

Судом встановлено, що вказане рішення в добровільному порядку боржником не виконано.

У відповідності до ст. 81 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях, у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших - органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 ст. 82 Закону України Про міжнародне приватне право встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у ст. 8 1 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону Україну Про міжнародний комерційний арбітраж арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього ж Закону.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.

Частиною 1 ст. 475 ЦПК України визначено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.

Згідно з ч. 3 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов'язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Стаття 4 Конвенції містить вказівку про те, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Згідно статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж , арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Статтею 478 ЦПК України та ст. 36 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Боржником не надано будь-яких обґрунтувань та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви PU Poz-Pliszka Sp. z o.o. (Республіка Польща) відповідно до вимог вищезазначених норм.

Поряд з цим, якщо сторона бере участь в арбітражному провадженні і не заявляє заперечень проти недотримання будь-якого положення Регламенту або будь-якого іншого правила, що застосовується до розгляду, будь-якого розпорядження складу арбітражу або іншого правила арбітражної угоди щодо формування складу арбітражу або проведення розгляду, то вважається, що ця сторона відмовилася від права заявляти подібні заперечення (правова позиція Верховного Суду України № 6-325цс17 від 22 березня 2017 року).

Таким чином, судом було встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення вже стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.

Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

У відповідності до частин 1, 6 ст. 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Оскільки рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті та стягувач не звертався з заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, тому суд вказує в ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 серпня 2016 року у справі АС № 143у/2016 за позовом PU Poz-Pliszka Sp . z o.o. (РеспублікаПольща) до ТОВ Пожмашкомплект (Україна) про стягнення коштів, тому заява про визнання та надання дозволу на виконання даного рішення необхідно задовольнити та видати виконавчий лист на його примусове виконання.

Крім цього, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з ТОВ Пожмашкомплект на користь PU Poz-Pliszka Sp . z o . o . (Республіка Польща) підлягає стягненню 881 грн. судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 474, 477, 479 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву PRZEDSIEBIORSTWO USLUGOWE POZ-PLISZKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA - задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС № 143у/2016 від 29 серпня 2016 року у справі за позовом PRZEDSIEBIORSTWO USLUGOWE POZ-PLISZKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA до Товариства з обмеженою відповідальністю Пожмашкомплект про стягнення коштів.

Видати виконавчий лист про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Пожмашкомплект (Код ЄДРПОУ - 32957506, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вулиця Гарманта, 33, офіс 79, 03067) на користь PRZEDSIEBIORSTWO USLUGOWE POZ-PLISZKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Код NIP - 5842497498, m. Gdansk, Szczecinska 45, 80-392, Polska) 19 406, 41 євро боргу за отриманий товар, 3493 євро пені, 1952, 52 євро арбітражних витрат, а всього - 24 851 (двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят один) євро 93 євроценти.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пожмашкомплект (Код ЄДРПОУ - 32957506, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вулиця Гарманта, 33, офіс 79, 03067) на користь PRZEDSIEBIORSTWO USLUGOWE POZ-PLISZKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Код NIP - 5842497498, m. Gdansk, Szczecinska 45, 80-392, Polska) 881, 00 грн. судових витрат.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено 06 березня 2019 року.

Суддя: Я.С. Мельник