Рішення

від 12.03.2019 по справі 137/124/19

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/124/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2019 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судового засідання Голоти О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Літинського району Вінницької області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що 22.12.2008 р. померла її мати ОСОБА_3, а 28.03.2015 р. помер батько позивача ОСОБА_4. Позивач вказує, що після смерті батька залишилась спадщина, яка складається із житлового будинку із погосподарськими спорудами, які розташовані по вул. Садова, 49, в с. Пеньківка Літинського району Вінницької області. Одночасно ОСОБА_4 за життя належало право власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради. У свою чергу після смерті матері ОСОБА_3 залишилась належна їй земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради.

Позивач вказує, що коли вона звернулася до ОСОБА_5 державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на спадкове майно їй було повідомлено, оскільки оформлення спадщини не можливе так, як відсутні документи необхідні для вчинення нотаріальних дій. Просить визнати за нею право власності на житловий будинок та на земельні ділянки після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, надала до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Літинського району Вінницької області до судового засідання не з'явився, надали суду листа відповідно до якого сільська рада просить справу розглянути без представника сільської ради. Рішення просить прийняти на розсуд суду.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав.

Із копії свідоцтва про смерть (а.с. 7) судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 22.12.2008 р. У відповідності до свідоцтва про смерть (а.с. 8) встановлено, що ОСОБА_4 помер 28.03.2015 р. Із копії свідоцтва про народження (а.с. 9) встановлено, що батьками ОСОБА_7 зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Згідно свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 10) пояснюється зміна прізвища позивача із Маламура на Шутенко . Відповідно до свідоцтва про одруження (а.с. 11) підтверджується наявність шлюбних відносин між спадкодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Відповідно до довідки ОСОБА_2 сільської ради Літинського району Вінницької області (а.с. 12) встановлено, що ОСОБА_3, яка померла 22.12.2008 р. була зареєстрована та проживала до дня смерті по вул. Садова, 49, в с. Пеньківка Літинського району Вінницької області. Разом з нею проживав та був зареєстрований чоловік ОСОБА_4. Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Літинського району Вінницької області за № 2197 від 23.11.2018 р. (а.с. 13) встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 який помер 28.03.2015 р., був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті за адресою вул. Садова, 49, с.Пеньківка Літинського району Вінницької області. Довідкою ОСОБА_2 сільської ради за № 1775 від 30.09.2015 р. (а.с. 14) зазначається, що до дня смерті ОСОБА_4 за ним рахувалось 1,13 га землі, в тому числі рілля 1,02 га, багаторічних насаджень 0,09 га та 0,02 га під будівлями і двором. Довідкою ОСОБА_2 сільської ради за № 2320 від 07.12.2018 р. (а.с. 15) зазначається, що житловий будинок, який знаходиться по вул. Садова, 49, в с. Пеньківка Літинського району Вінницької області рахується за ОСОБА_4, який помер 28.03.2015 р. Відповідно копії технічного паспорту на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований по вул. Садова, 49, в с. Пеньківка (а.с.16-20) встановлено, що відсутні відомості про правовстановлюючі документи. Із копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.21-22) та довідки Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №31-0.3-184/2-18 від 19.12.2018 року (а.с.23) встановлено, що ОСОБА_4 отримав Державний акт серії ВН №750 площею 1,05 га, кадастровий номер 522486000:01:000:0067, на підставі рішення 11 сесії 23 скликання ОСОБА_2 сільської ради від 18.04.2000 року, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради, нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 36170 гривень. Із копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.24-25) та довідки Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №31-0.3-185/2-18 від 19.12.2018 року (а.с.26) встановлено, що ОСОБА_3 отримала Державний акт серії ВН №749 площею 1,06 га, кадастровий номер 0522486000:01:000:0068, на підставі рішення 11 сесії 23 скликання ОСОБА_2 сільської ради від 18.04.2000 року, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради. ОСОБА_5 державної нотаріальної контори за № 1838/02-17 від 04.12.2018 р. (а.с. 27) позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в зв'язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в нотаріальному порядку позивач ОСОБА_1 не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок з по господарськими спорудами, який розташований за адресою вул. Садова, 29, с. Пеньківка Літинського району Вінницької області та право власності на земельні ділянки, оскільки судом встановлено, що вона є спадкоємицею за законом та має право на оформлення спадщини.

На підставі ст.ст. 328, 392, 1218, 1225, 1261, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 48, 76, 81, 200, 206, 247, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 65,2 кв.м., житловою площею 45,2 кв.м. літ. А , веранда літ. а , ґанок, сарай-літня кухня літ. Б , погріб літ. п/Б , вбиральня літ. Г , огорожа № 1, ворота з хвірткою № 2, криниця № 3, які розташовані за адресою по вул. Садова, 49, с. Пеньківка Літинського району Вінницької області, після смерті батька ОСОБА_4, який помер 28 березня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0522486000:01:000:0067, на підставі рішення 11 сесії 23 скликання ОСОБА_2 сільської ради від 18.04.2000 року, площею 1,0539 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради, в порядку спадкування після смерті батька, ОСОБА_4, який помер 28 березня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0522486000:01:000:0068, на підставі рішення 11 сесії 23 скликання ОСОБА_2 сільської ради від 18.04.2000 року, площею 1,0600 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, який помер 28 березня 2015 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.