Рішення

від 07.03.2019 по справі 728/1617/18

БАХМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 728/1617/18

Номер провадження 2/728/27/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 березня 2019 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Пархоменка П.І.

за участі:

секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 у справах дітей Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області

вимоги позивача : про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою онукою та визначення часу для спілкування,

учасники справи:

від позивача - ОСОБА_1

від третьої особи - ОСОБА_4 (довіреність від 10 жовтня 2018 року № 01-28/3150)

відповідач - не з'явилась

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

ОСОБА_5 виклад позиції позивача та відповідача.

1. 7 вересня 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою онукою та визначення часу для спілкування.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, яка є донькою позивача, перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, який між ними розірвано. Від спільного шлюбу в них народилася донька ОСОБА_7 25 вересня 2013 року.

Відповідач одружилася вдруге з ОСОБА_8 та переїхала проживати до м. Чернігів. Разом з нею залишилася проживати і її донька ОСОБА_7

Позивач бажає спілкуватися зі своєю онукою, однак відповідач чинить перешкоди в цьому.

Для врегулювання питання щодо встановлення часів спілкування з онукою ОСОБА_7, позивач змушена була звернутися до органу опіки та піклування, яким було складено висновок та встановлено час спілкування з дитиною, але вказаний висновок жодним чином не вплинув на поведінку відповідача, яка взагалі не відповідає на телефонні дзвінки та уникає зустрічей з нею щодо можливості узгодження питання щодо спілкування з дитиною.

3. Виходячи з наведених обставин позивач просила:

3.1. зобов'язати відповідача не чинити їй, позивачу, перешкод у спілкуванні з онукою ОСОБА_7, 25 вересня 2013 року;

3.2. визначити час зустрічі для спілкування з малолітньою онукою ОСОБА_7, а саме:

? будь-які пару вихідних днів кожного місяця з 10 год. 00 хв. суботи до 18 год. 00 хв. неділі з виїздом до місця проживання позивача: вулиця Тимірязєва, б. 2АДРЕСА_1;

? побачення з онукою під час святкових заходів, в освітніх закладах та/або в інших місцях за домовленістю з матір'ю дитини;

? два тижні за адресою: вулиця Тимірязєва, б. 2АДРЕСА_1 на період основної відпустки позивача.

4. Відповідач позовні вимоги не визнала, у відзиві (а.с.45-48) зазначила, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки її донька не бажає бачитися із позивачем, не бажає їхати до неї в м. Бахмач, оскільки її боїться. Позивач не надала обґрунтування заявленого режиму побачень з онукою, заявлений спосіб вочевидь є обтяжливим для дитини, враховуючи її малолітній вік.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві (див. пункт 2,3).

6. Відповідач позовні вимоги не визнала в повному обсязі з мотивів зазначених у відзиві (див. пункт 4).

7. Представник третьої особи вважала, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

8. Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЕЛ № 207179 (а.с.9) ОСОБА_7 народилася 25 вересня 2013 року. ЇЇ батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_9

9. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2018 року (а.с.8) підтверджується, що шлюб, зареєстрований 18 лютого 2012 року між ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) та ОСОБА_6 розірваний, за ОСОБА_9 залишено її дошлюбне прізвище Яременко .

10. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії І-ЕЛ № 093583 (а.с.49) відповідач вдруге зареєструвала шлюб 23 квітня 2015 року та змінила своє прізвище з Яременко та Медведєва .

11. Свідоцтвом про народження серії ІІ-ЕЛ № 484258 (а.с.7) підтверджується, що відповідач являється донькою позивача.

12. Судовим наказом Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 липня 2018 року (а.с.11) стягнуто з ОСОБА_6 на користь відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,в розмірі ј частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

13. Рішенням виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області від 29 березня 2018 року № 62 (а.с.12) було затверджено висновок опікунської ради про встановлення часів спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_1 із неповнолітньою онукою ОСОБА_7Р, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Із змісту висновку (а.с.13) випливає, що враховуючи думку ОСОБА_2 щодо можливості спілкування її неповнолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, із дідусем ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_1, з'ясувавши, що взаємовідносини між родичами дуже напружені, є протиріччя у поглядах на позитивний чи негативний вплив бабусі на дитину, наполягання матері мінімізувати їх зустрічі із дитиною, враховуючи акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_1, опікунська рада вважає доцільним встановити такі часи спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_1 з неповнолітньою онукою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2: два-три рази у м. Чернігові або у м. Бахмачі за домовленістю із мамою дитини; один тиждень у м. Бахмач у літній період під час відпустки бабусі; побачення із дитиною під час святкових заходів в освітніх закладах.

14. Висновками про результати звернення ОСОБА_1 від 20 червня 2018 року (а.с.14) та від 6 липня 2018 року (а.с.15) підтверджується звернення позивача 15 червня 2018 та 26 червня 2018 року до чергової частини ЧВП ГУ НП в Чернігівській області про вжиття заходів до відповідача, яка не дає бачитись з онукою.

15. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 липня 2018 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні дитини.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року (а.с.57-60) вказане рішення суду було залишено без змін.

16. Відповідно до характеристики ОСОБА_1 за місцем роботи (а.с.66) остання характеризується позитивно.

V. Оцінка Суду.

А. Загальні принципи.

17. В даній ситуації Суд звертає увагу, що між сторонами по справі - позивачем (бабою малолітньої дитини) та відповідачем (матір'ю малолітньої дитини) виник спір з приводу участі баби малолітньої дитини в її вихованні і створенні перешкод в цьому зі сторони матері.

Взаємовідносини між дітьми та їх бабою і дідом підпадають під поняття сімейне життя , як одне із основоположних прав, яке гарантовано в статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (див. наприклад рішення Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі Vermeire v. Belgium [1], пункт 51 рішення ЄСПЛ у справі Bronda v. Italy [2]), що також знайшло відображення і в Сімейному кодексі України (далі СК).

Тобто, в даному випадку вирішення питання про участь позивача у вихованні онуки становить собою втручання у право на повагу до сімейного життя, яке гарантовано статтею 8 Конвенції.

18. Отже, статтею 8 Конвенції гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене згідно із законом , відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі Хант проти України [3]).

Б. Застосування вказаних принципів в даній справі.

1). Чи здійснювалось втручання згідно із законом .

19. Досліджуючи питання чи передбачено втручання у право сторін законом Суд враховує, що відповідно до положень статті 257 СК баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

А статтею 263 СК передбачено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

В свою чергу стаття 159 СК закріплює положення про те, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (частини перша-друга).

Тому, для Суду є беззаперечним те, що втручання у право на сімейне життя має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.

2). Чи відповідало втручання цілям передбаченим в пункті 2 статті 8 Конвенції.

20. Обговорюючи питання чи відповідає втручання у право на сімейне життя цілям , про які йдеться в пункті 2 статті 8 Конвенції (інтереси національної та громадської безпеки; економічний добробут країни; запобігання заворушенням чи злочинам; захист здоров'я чи моралі, захист прав і свобод інших осіб) Суд знаходить, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод як позивача, так і внаслідок його дій по вихованню - прав дитини і відповідно воно має законну мету у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції.

3). Чи було втручання необхідним в демократичному суспільстві (пропорційним).

21. Визначаючи, чи був захід по втручанню у право однієї із сторін, необхідним в демократичному суспільстві , Суд, беручи до уваги справу в цілому, буде розглядати підстави, наведені для виправдання застосованого заходу, на предмет їх відповідності та обґрунтованості відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції. Беззаперечно, що аналіз того, що має найкраще задовольняти інтереси дитини , є дуже важливим у таких справах (див. пункт 53 згадуваного вище рішення ЄСПЛ у справі Хант проти України ), і саме від інтересів дитини буде залежати необхідність задоволення або відмови в задоволенні позову, аналіз чого буде проведено нижче.

22. Отже, повертаючись до обставин даної справи Суд висловлює позицію про те, що взаємозв'язок баби та онуки носить сімейний характер (див. пункт 17), такі особи відносяться до учасників сімейних відносин (стаття 2 СК) і являються родичами .

Наприклад Кримінальний процесуальний кодекс України до близьких родичів та членів сім'ї серед інших відносить і діда та бабу (пункт 1 частини першої статті 3).

Суттєвим є те, що неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України [4]).

Отже описаний зв'язок між бабою та її онукою має важливе значення для підтримання між ними відносин, як близьких осіб , що сприяє реалізації їх права на сімейне життя та сприяє нормальному розквіту людини в суспільстві , що не безпідставно знайшло відображення і в нормах СК (див. пункт 19).

В такому випадку право дитини на сімейне виховання буде включати і право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

23. В даних правовідносинах спілкування баби з онукою і бажання першої підтримувати зв'язок з дитиною є адекватною реакцією людини у життєдіяльності і сприяє розвитку особистості дитини будучи важливим елементом в її вихованні.

Єдиною перешкодою для цього може стати наявність негативного впливу баби на свою онуку і її дії всупереч інтересам дитини, проте матеріали справи не свідчать про існування такого впливу і відповідачем не надано доказів цього.

Навпаки орган опіки і піклування провів дослідження даних обставин (див. пункт 13) і висловив позицію про доцільність забезпечення участі баби у вихованні онуки.

24. Розуміючи існування конфліктної ситуації між позивачем (як матір'ю) та відповідачем (як донькою), з метою уникнення впливу такого конфлікту на дитину, Суд обираючи способи участі позивача у вихованні дитини не обирає спосіб, за яким дитина буде залишатись з бабою в м. Бахмач, оскільки дитина проживає в м. Чернігів, де має тривалі сімейні зв'язки, а враховуючи віддаленість населеного пункту, в якому проживає баба, приїзди до нього без матері можуть погіршити конфліктну ситуації між сторонами спору, що як наслідок впливає на дитину.

Саме тому Суд не погоджується із способами участі, які обрав орган опіки та піклування (див. пункт 13), що відповідає змісту частини шостої статті 19 СК.

25. Також Суд враховує, що рішенням суду (див. пункт 15) було визначено способи участі у вихованні дитини її батьку, а тому обираючи відповідні заходи реагування на захист прав позивача Суд їх узгоджує із заходами для батька.

26. Таким чином, в даній конкретній ситуації існують обставини, за яких позивач має право брати участь у вихованні своєї онуки, що не суперечить статті 8 Конвенції, і в такому випадку Судом на перше місце ставляться якнайкращі інтереси дитини оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між інтересами позивача, відповідача та самої дитини.

Із збільшенням віку дитини, налагодженням її контакту з бабою, форма участі останньої у вихованні дитини може бути змінена і цього відповідно до закону не позбавляються сторони в майбутньому.

27. Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

28. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № 73 від 11 липня 2018 року (а.с.1) позивачем було сплачено 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, Суд , -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою онукою та визначення часу для спілкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 у справах дітей Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області - задовольнити частково.

2. Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з її онукою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

3. Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у спілкуванні з онукою:

3.1. два рази на місяць в суботу з 10.00 години до 16.00 години та у неділю з 10.00 години до 16.00 години за місцем проживання дитини у м. Чернігів, з урахуванням стану здоров'я дитини та участі в її вихованні батька, з яким дитина не проживає;

3.2. побачення під час усіх святкових заходів в освітніх закладах та/або інших місцях за домовленістю з матір'ю.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання вулиця Тімірязєва, б 2АДРЕСА_1, індекс 16500, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце фактичного проживання вулиця Котляревського, б. 4, кв. 42, м. Чернігів, індекс 14000, місце реєстрації вулиця Тімірязєва, б 2АДРЕСА_1, індекс 16500, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 у справах дітей Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області , місце знаходження вулиця Першотравнева, б. 36 м. Бахмач Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34287088.

Повний текст рішення складено 13 березня 2019 року.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області ОСОБА_10

[1]. рішення ЄСПЛ у справі Vermeire v. Belgium https://hudoc.echr.coe.int/eng - _ftn1 // https://hudoc.echr.coe.int/eng# %22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-57712%22]

[2]- рішення ЄСПЛ у справі Bronda v. Italy // https://hudoc.echr.coe.int/eng# %22itemid%22:[%22001-58194%22]

[3] - рішення ЄСПЛ у справі Хант проти України // http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_126

[4] - рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12