Постанова

від 05.03.2019 по справі 461/7029/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/7029/18 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 33/811/176/19 Доповідач: Стельмах І. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді - Стельмаха І.О.,

з участю захисника - адвоката Самбіра Т.Б.,

представника Львівської митниці - Сичова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст. 483 МК України про порушення митних правил за апеляційною скаргою з доповненням захисника ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_3, на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2018 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 27.09.2018,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, керівника ПП ПОСТ ГРУП юридична адреса якого: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2.,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 797578, 90 грн.

Конфісковано в дохід держави:

- Вантажний автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марки: MAN, модель:TGX 26.400, рік випуску-2012, № кузова: НОМЕР_1; в режимі Імпорт ;

- Вантажний автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марки: MAN, модель: TGX 26.400, рік випуску-2012, № кузова: НОМЕР_2 в режимі Імпорт .

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 352 грн 40 коп. судового збору.

На постанову судді захисник ОСОБА_4 05.02.2019 подав апеляційну скаргу з доповненням, в інтересах ОСОБА_3, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження; постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити та повернути конфісковані автомобілі власнику.

Апелянт вважає постанову судді такою, що винесена з порушенням норм Митного Кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апелянт зазначає, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження є те, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_3, якому судом була скерована копія постанови на юридичну адресу ПП Пост Груп АДРЕСА_1, з якого його, як директора даного підприємства, звільнено більше, як 18 місяців, а тому ОСОБА_3 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи по суті, а також не знав про зміст прийнятого рішення. Про існування постанови судді від 27.09.2018 ОСОБА_3 довідався 29.01.2019 з листа відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області, а з постановою судді ознайомився лише 31.01.2019 в приміщенні суду.

В обґрунтування апеляційної скарги з доповненням захисник ОСОБА_4 покликається на те, що в протоколах № 5266/20900/18, № 5269/20900/18 від 28.08.2018 вказано, що подія відбулася 13.05.2017 та була вчинена одна дія - подання декларації із товаросупровідними документами, а тому відсутня підстава стверджувати, що вчинені правопорушення є продовжуючими. Якби митний орган вважав, що дані правопорушення є триваючими, то був би складений один протокол, а не два, як в даному випадку. Основним доказом у справі є протоколи, але в них немає жодного покликання на те, що особа вчинила продовжуване правопорушення, а це повинно бути чітко вказано, із зазначенням всіх діянь особи, що притягується до відповідальності і свідчать про тривалість правопорушення. Це є вимогою п. ч.2 ст. 494 МК України. Тобто, в супереч вимогам ч.2 ст. 467 МК України, стягнення на ОСОБА_3 накладено пізніше ніж через 6 місяців з дня вчинення правопорушення. Граничний строк притягнення ОСОБА_3 до відповідальності був 13.11.2017 і після закінчення зазначеного строку адміністративне провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю і відповідно жодне адміністративне провадження не може бути застосовано. Однак суддя суду першої інстанції розглянув справу по суті та застосував до особи адміністративне стягнення.

Апелянт наголошує, що ОСОБА_3 з 10.07.2017 звільнений з посади директора ПП Пост Груп і немає до нього жодного відношення. Про це працівникам митниці було відомо, бо в справі є відповідний витяг. Всі зворотні повідомлення в справі підписані Левицькою, тобто ОСОБА_3 особисто нічого не отримував. ОСОБА_3 митному органу не повідомляв свою фактичну адресу проживання, оскільки не викликався для складання протоколу. Повідомлення отримане іншою особою не може вважатися належним повідомленням. Тобто, суддя безпідставно розглянув справу без участі особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Таким чином судом, як і митним органом, було порушено право ОСОБА_3 на належний захист своїх інтересів в суді.

Апелянт покликається, що в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки відсутній оригінал листа-відповіді Федерального міністерства Фінансів Республіки Австрії № ВМF 390100/0092-1/9/2018 від 15.06.2018, який повинен був досліджуватися в суді. У справі наявний переклад відповіді з позначкою неофіційний , тобто такий лист є неналежним допустимим доказом по справі. Інформація, яка міститься в листі не може бути самостійним доказом вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України, адже повинен бути умисел, а даних про те, що ОСОБА_3 було відомо, що копії реєстраційних документів на транспортні засоби є підробленими, немає. Саме на замовлення ПП Пост Груп була проведена товарознавча експертиза транспортних засобів для їх митного оформлення, а це спростовує те, що ОСОБА_3 мав умисел на приховування даних транспортних засобів від митного контролю.

Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено строки накладення стягнення, не повідомлено про час та місце розгляду справи, чим порушено право на захист, надання пояснень, доказів тощо, та зроблено висновок про наявність складу адміністративного правопорушення за відсутності належних та допустимих доказів.

ОСОБА_3 у суд апеляційної інстанції не прибув, однак його захисник Самбір Т.Б. повідомив, що ОСОБА_3, про розгляд справи в апеляційній інстанції повідомлений, однак через перебування в іншій області в судовому засіданні не зможе бути присутнім, а тому не заперечував про розгляд справи у його відсутність.

У суді апеляційної інстанції захисник Самбір Т.Б. підтримав апеляційні вимоги з доповненням захисника ОСОБА_4 в повному обсязі та пояснив, що працівниками митниці було складено протокол про порушення митних правил з порушенням норм чинного законодавства, оскільки правопорушення, яке ставлять у провину ОСОБА_3 вчинене 13.05.2017, не є триваючим, а протоколи про порушення митних правил складені лише 28.08.2018. Належним чином ОСОБА_3 ні працівники митниці, ні суд першої інстанції не повідомляли, а тому останній був позбавлений права на захист свої інтересів. Щодо товару - вантажних автомобілів, то їх було придбано в Республіці Польща, а не в Республіці Австрія. Митники в Польщу запитів щодо документів на транспортні засоби не скеровували ( в справі відсутня будь-яка з ними переписка). Копії документів з Австрії завірені без зазначення інформації про кваліфікацію транспортних засобів та права на них. У ОСОБА_3 не було прямого умислу на подачу працівникам митниці завідомо неправдивих документів на автомобілі, даних про це в матеріалах справи немає, як немає інформації що документи на автомобілі підроблені, бо не зазначено в чому полягає саме підробка. У листі з Республіки Австрія точних відомостей не подано, а є лише припущення. Тому просив суд апеляційної інстанції постанову судді скасувати, провадження по справі закрити, а конфіскований товар повернути власнику.

Представник Львівської митниці Сичов Ю.В. заперечив апеляційну скаргу з доповненням та пояснив, що протокол про порушення митних правил був складений на підставі відповіді з Республіки Австрія, яка надійшла в Україну лише 01.08.2018. У провину ОСОБА_3 ставиться те, що ним переміщено товар через митний кордон України з поданням до митного органу доходів і зборів, як підставу для переміщення товару, підроблені документи чи документи одержані незаконним шляхом. Підробленими документи на товар, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. Вважає, що судом першої інстанції всебічно і повно досліджено обставини справи, зокрема встановлено момент виявлення правопорушення, а тому постанову судді слід залишити без змін.

Заслухавши пояснення захисника Самбіра Т.Б., який просив задовольнити апеляційну скаргу з доповненням, міркування представника Львівської митниці ДФС, який заперечив апеляційну скаргу та просив залишити без змін постанову судді першої інстанції, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду цих вимоги закону суд першої інстанції при розгляді справи не дотримався. Тому постанова підлягає скасуванню з постановленням нової постанови апеляційним судом.

Згідно з постановою судді 13.05.2017 при здійсненні митного оформлення товару Вантажний автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марки: MAN, модель:TGX 26.400, рік випуску-2012, № кузова: НОМЕР_1 в режимі Імпорт , у відділ митного оформлення Скнилів митного поста Західний Львівської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ UA209190/2017/105907 разом з товаросупровідними документами, а саме: - рахунок-фактура (Invoice) №0015 від 25.04.2017; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № A 19390375 від 14.06.2012; - контракт № 07/22FROM01/02/2017 від 10.02.2017; - сертифікат відповідності UA.CTR.005.09727-17 від 11.05.2017; - висновок експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу № 4249 від 13.05.2017; висновок експертного дослідження № 14/4641/7442 від 13.05.2018. Згідно поданих документів продавцем товару виступала компанія L&T TRANS Sp.z.o.o. (35-604 Rzeszow Poland, ul. Lukasiewicza 8a), отримувачем - ПП ПОСТ ГРУП ЄДРПОУ 37278233 (адреса: 79493, м. Львів, смт. Рудне, вул. Дитяча, буд.15 Ж.). При проведенні митними органами ДФС України перевірки листом від 01.08.2018 №23689/7/99-99-20-02-01-17 отримано відповідь митних органів Австрійської Республіки, згідно якої не виявлено жодного експорту чи імпорту автомобіля з номером шасі НОМЕР_1 в період з 2015 року по даний час, а автомобіль ніколи не був зареєстрований в Австрії.

Крім цього, 13.05.2017 для здійснення митного оформлення товару Вантажний автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марки: MAN, модель: TGX 26.400, рік випуску-2012, № кузова: НОМЕР_3 в режимі Імпорт , у відділ митного оформлення Скнилів митного поста Західний Львівської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ UA209190/2017/105908 разом з товаросупровідними документами, а саме: - рахунок-фактура (Invoice) №0014 від 25.04.2017; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 27.06.2012; - контракт № 07/22FROM01/02/2017 від 10.02.2017; - сертифікат відповідності UA.CTR.005.09726-17 від 11.05.2017; - висновок експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу № 4250 від 12.05.2017; - висновок експертного дослідження № 14/4641/7444 від 13.05.2018. Згідно поданих документів продавцем товару виступала компанія L&T TRANS Sp.z.o.o. (35-604 Rzeszow Poland, ul. Lukasiewicza 8a), отримувачем - ПП ПОСТ ГРУП ЄДРПОУ 37278233 (адреса: 79493, м. Львів, смт. Рудне, вул. Дитяча, буд.15 Ж.). При проведенні перевірки, митними органами листом ДФС України від 01.08.2018 № 23689/7/99-99-20-02-01-17 отримано відповідь митних органів Австрійської Республіки, що не виявлено жодного експорту чи імпорту автомобіля з номером шасі НОМЕР_2 в період з 2015 року по даний час, а автомобіль ніколи не був зареєстрований в Австрії.

Суддя першої інстанції розглянув справу без участі правопорушника, при цьому не перевірив обставини за яких, на думку особи, яка склала протокол, вчинено правопорушення.

Невмотивованість судового рішення, полягає в тому, що суддею не було проаналізовано всі докази у справі, що призвело до порушення презумпції невинуватості, гарантованої статтею 62 Конституції України та пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що також свідчить про формальний характер судового розгляду, не забезпечення об'єктивного вирішення справи та прийняття справедливого рішення.

За змістом ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, які утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з наданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України характеризується прямим умислом.

Відповідно до абз. 6 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06. 2005 № 8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил - не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Слід також зазначити, що у матеріалах справи відсутній документ компетентного органу Республіки Польщі, Австрійської Республіки або України, який би встановив, що свідоцтва про право реєстрації транспортних засобів є підробленими, а відтак, хто є винним у цій підробці.

Аналізуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що уповноваженою на складання протоколу особою Львівської митниці при оформленні матеріалів про порушення митних правил та судом першої інстанції при прийнятті рішення не були дотримані вимоги закону про всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Для встановлення істини у справі належна перевірка матеріалів органом митниці проведена не була, що залишено поза увагою судом першої інстанції.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 8 МК України, Державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

У суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 умислу на пред'явлення працівникам митниці документів, які б містили неправдиву інформацію не мав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 467 МК України ( в редакції Закону № 5288 VII від 18.09.2012), якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколів про порушення митних правил від 28.08.2018, 13 травня 2017 року, для здійснення митного оформлення товарів - вантажних автомобілів, бувших у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, були подані ряд документів, з яких вбачається, що продавцем товару виступала компанія L&T TRANS Sp.z.o.o. (35-604 Rzeszow Poland, ul. Lukasiewicza 8a), отримувачем - ПП ПОСТ ГРУП ЄДРПОУ 37278233 (адреса: 79493, м. Львів, смт. Рудне, вул. Дитяча, буд.15 ж.). З метою перевірки поданих документів на ввезені транспортні засоби Львівською митницею ДФС лише 05.04.2018 було скеровано запити до митних органів Республіки Польщі та Австрійської Республіки. Відповідь надійшла 01.08.2018 тільки з митних органів Республіки Австрія і на підставі даної відповіді було оформлено протоколи про порушення митних правил. При цьому не було з'ясовано хто саме подавав документи на товар під час здійснення митного оформлення товару 13.05.2017, але оскільки в Україні одержувачем товару було ПП ПОСТ ГРУП то протоколи у 2018 році були оформлені на директора даного приватного підприємства ОСОБА_3, який з 11.07.2017 не являється директором (а.с.118) і про це працівникам митниці було достовірно відомо.

Системний аналіз ст.483 МК України ( аналогічної за змістом ст. 352 МКУ 2002 року) та висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме в постановах у справах №№ 21-31а11, 21-97а11 від 20.06.2011 та № 21-260а11 від 9 квітня 2012 року свідчать про те, що митні правопорушення за зазначеними статтями є закінченими з моменту прийняття митним органом від особи відповідних митних документів (митної декларації, рахунку-фактури, договору купівлі-продажу тощо), оскільки особа, надавши вказані документи, виконала всі вимоги закону про митне оформлення товару.

Розмежування понять "продовжувані" та "триваючі" правопорушення, відповідно до листа Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року №22-34-1465, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення, а триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій, бездіяльності.

Отже, діяння особи, яке полягає у спрямованих діях на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з наданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані, є закінченим з моменту подання митному органу таких документів. Отже, правопорушення не є триваючим чи продовжуючим, оскільки здійснення митного оформлення двох вантажних автомобілів відбулося одночасно, 13 травня 2017 року.

Тому, слід врахувати те, що з моменту митного оформлення вказаних транспортних засобів пройшло більше шести місяців, тобто минули строки накладення адміністративного стягнення, що в силу п.7 ст. 247 КУпАП було для суду першої інстанції підставою для закриття справи. Однак даний факт суддею першої інстанції перевірений не був.

Таким чином, апеляційна скарга містить обґрунтовані правові підстави для скасування постанови судді, оскільки вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України не доведена, передбаченого.

Отже, постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2018 року щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України слід скасувати та на підставі п.1 ч.1 ст. 531 МК України провадження по справі необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

У зв'язку з цим апеляційна скарга з доповненням захисника ОСОБА_4 підлягає до задоволення, постанова судді скасуванню, а справа щодо ОСОБА_3 закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, п.1 ч.1 ст. 531 МК України, апеляційний суд

постановив:

Поновити захиснику ОСОБА_4 строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2018 року за ч.1 ст. 483 МК України, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України - скасувати, а провадження по справі закрити.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах