Рішення

від 04.03.2019 по справі 500/2251/16-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/2251/16-ц

Провадження № 2/500/874/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,

представника позивача ОСОБА_3.,

представників відповідачів Азман А.М., Гончара Р.І., Кандиба Н .Л . ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ізмаїльської районної Ради, Ізмаїльської районної державної адміністрації, комунального підприємства Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Ізмаїльської районної Ради (далі: Рада), Ізмаїльської районної державної адміністрації (далі: РДА), комунального підприємства Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі: ВУВКГ), який згодом уточнив (т.1 а.с.194-195, т.2 а.с.4) про відшкодування матеріальної шкоди в загальній сумі 564451грн. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1 Відповідач Рада є власником будинку АДРЕСА_1 , відповідач РДА є орендарем будинку в„– АДРЕСА_1, всі відповідачі є користувачами водоводу к будинку АДРЕСА_2 , підключеного до комунальної мережі водопроводу на АДРЕСА_1 . 10 листопада 2015 року відбувся розрив пластикової труби водопроводу в колодязі будинку АДРЕСА_2 , через що сталося просідання ґрунту та затоплення підвалу будинку позивача, що призвело до значного пошкодження будинку в цілому. Згідно висновку експерта № 22/51-2017 від 12 квітня 2018 року вартість відновлювальних робіт ремонту приміщення позивача становить 161689грн., вартість ремонту покриттів фасаду будинку позивача становить 23554грн., вартість ремонт сходів та плити під ним становить 379208грн., тому позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму матеріальної шкоди на його користь, а також стягнути судові витрати. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів Ради та РДА позов не визнали з тих підстав, що колодязь в їх користуванні не перебував, розмежування з ВУВКГ не було проведено, тому вони не мають ніякого відношення до шкоди, завданої позивачу.

Представник відповідача ВУВКГ в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, дала пояснення, що пошкодження відбулось на водопровідному вводі в водомірному колодязі, що належить Раді та згідно до акту розмежування відноситься до Ради, на балансі у ВУВКГ не перебуває, тому ВУВКГ не повинно нести відповідальність перед позивачем за шкоду, завдану аварією.

У відповідності зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що має бути задоволеним частково.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_1 розташований водомірний колодязі водопровідного вводу до будинку АДРЕСА_2 . Сам останній будинок належить відповідачу Раді . 10 листопада 2015 року відбувся розрив пластикової труби водопроводу до вищезазначеного будинку, належного Раді , через що сталося просідання ґрунту та затоплення підвалу будинку позивача. Учасники справи в судовому засіданні визнали та не заперечували вищезазначені факти, а тому відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України ці факти не підлягають доказуванню.

Згідно висновку експерта № 22/51-2017 від 12 квітня 2018 року по судовій будівельно-технічній, оціночно-будівельній експертизі (т.1 а.с.130-157, 196) встановлено наступне: факт залиття підвальних приміщень будівлі позивача, яке сталося внаслідок неконтрольованого витоку із водопровідної мережі через розрив розташованої у водопровідному колодязі пластмасової труби водопровідного вводу до будівлі по вулиці Покровський, 48-а, вартість відновлювальних робіт ремонту приміщення позивача становить 161689грн., вартість ремонту покриттів фасаду будинку позивача становить 23554грн., вартість ремонт сходів та плити під ним становить 379208грн.

Згідно ст.ст.22,1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, обов`язок відшкодувати завдану шкоду покладається на цю особи незалежно від наявності її вини. Джерелом підвищеної небезпеки відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України є, в тому числі, й діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Відповідно до ст.2 Закону України Про трубопровідний транспорт систему трубопровідного транспорту України становлять: магістральний трубопровідний транспорт; промисловий трубопровідний транспорт. Згідно із ст.1 вказаного закону промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо. Таким чином, враховуючи висновки експерта, суд доходить висновку, що водопровідний ввід до будівлі по вулиці Покровський, 48-а, експлуатувало на момент аварії та продовжує експлуатувати відповідач ВУВКГ. Разом цей ввід - є промисловим трубопровідним транспортом. У відповідності до ст.21 зазначеного вище закону шкода, заподіяна майну громадян внаслідок аварій на вказаних об`єктах, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту. Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому для покладення обов`язку відшкодувати шкоду на джерело підвищеної небезпеки не потрібно доводити його вину.

Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач ВУВКГ не надав суду жодного доказу належного, допустимого та достовірного у відповідності до ст.ст.77-79 ЦПК України щодо заперечень проти позову, а пояснення, що водопровідний ввід належить відповідачу Раді, не є на балансі ВУВКГ суперечать висновку експерта та вищенаведеним нормам, наданий позивачем розрахунок шкоди відповідач не спростував.

Таким чином, шкоду позивачу ОСОБА_3 має відшкодувати саме відповідач ВУВКГ. Що стосується розміру стягуваної шкоди, то висновком експерта № 22/51-2017 від 12 квітня 2018 року по судовій будівельно-технічній, оціночно-будівельній експертизі встановлено, що вартість відновлювальних робіт ремонту приміщення позивача становить 161689грн., вартість ремонту покриттів фасаду будинку позивача становить 23554грн., вартість ремонт сходів та плити під ним становить 379208грн., тобто загальна сума шкоди становить 564451грн. (161689+23554+379208). Саме у цьому розмірі підлягає стягненню шкода з відповідача ВУВКГ на користь позивача.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується ст.141 ЦПК України і відносить до нього суму судового збору 3225грн. 04коп. та витрати на оплату експертного висновку в сумі 6000грн., судові витрати підлягають стягненню з відповідача ВУВКГ на користь позивача в сумі 9225грн. 04коп. (3225,04+6000). Також з ВУВКГ підлягає стягненню 2419грн. 47коп. недоплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.22,1166,1187 ЦК України, ст.ст.2,11-13,18,76-82,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Ізмаїльської районної Ради, Ізмаїльської районної державної адміністрації, комунального підприємства Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Дмитрівська, 65, код ЄДРПОУ 03350137) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 564451грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 9225грн. 04коп. судових витрат, а разом 573676 (п`ятсот сімдесят три тисячі шістсот сімдесят шість)грн. 04коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Ізмаїльської районної Ради, Ізмаїльської районної державної адміністрації про відшкодування шкоди - відмовити.

Стягнути з комунального підприємства Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Дмитрівська, 65, код ЄДРПОУ 03350137) на користь держави 2419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять) 47коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 14 березня 2019 року.

Суддя: В.М.Швець