Ухвала

від 11.03.2019 по справі 2-167/12

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-167/12

11 березня 2019 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді - Грипіч Л. А.,

за участю секретаря - Федас І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль подання начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

До Костопільського районного суду надійшло подання начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про вирішення питання щодо тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 2-167/12, виданим 15.03.2012 року Костопільським районним судом Рівненської області.

В обгрунтування подання покликається, на те, що на виконанні у Костопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебуває виконавче провадження №52179929 з виконання виконавчого листа № 2-167/12, виданого 15.03.2012 року Костопільським районним судом Рівненської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ Державний ощадний банк України боргу за договором про іпотечний кредит у розмірі 229 831 грн. 74 коп.

Державний виконавець зазначає, що 09.09.2016 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Однак, боржником рішення суду до теперішнього часу не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.

Враховуючи те, що боржник ухиляється від виконання рішення, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів та керуючись ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" державний виконавець просить подання задовольнити.

Державний виконавець Ковальчук І. В. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду подання повідомлявся судом вчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що подання до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертається до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

З подання державного виконавця вбачається, що 09.09.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52179929 з виконання виконавчого листа №2-167/12, виданого 15.03.2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ Державний ощадний банк України боргу за договором про іпотечний кредит у розмірі 229 831 грн. 74 коп.

Зазначеною постановою боржника було зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження, що підтверджується копією рекомендованого поштового повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення.

Державний виконавець зазначає, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження .

Згідно зі ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За змістом п.5 ч.1 ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон є не тільки наявність невиконаних зобов'язань, але й ухилення від їх виконання.

Ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, вказане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, отже, саме на останнього покладається обов'язок доказування. Особа, про обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Позиція щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника на підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов'язання, викладена у рішенні ЄСПЛ у справі Хлюстов проти Росії .

Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань.

В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтвердили факт умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням Костопільського районного суду № 2-167/12 від 15.02.2012 року.

Державним виконавцем не надано належних доказів вчинення всіх можливих дій в ході примусового виконання рішення, зокрема не надано підтвердження про витребовування з Пенсійного фонду України довідки про осіб - боржників, які отримують пенсії, довідки про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, не надано підтвердження про направлення запиту до Державної фіскальної служби України про надання інформації про номери рахунків, відкритих юридичними особами та /або фізичними особами - підприємцями. Також не надано підтвердження про направлення запиту до Міністерства внутрішніх справ України про надання інформації про те, чи за боржником ОСОБА_2 зареєстровані транспортні засоби. Зазначені відомості в матеріалах справи відсутні.

Крім того, державним виконавцем не надано жодного доказу того, що ним на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду.

Сам факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням Костопільського районного суду № 2-167/12 від 15.02.2012 року обов'язку.

Оскільки подання державного виконавця Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та додані до нього матеріали не містять фактів, які б доводили факт умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Костопільського районного суду №2-167/12 від 15.02.2012 року, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 258-260, 261, 268, 441 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 14 березня 2019 року.

СуддяОСОБА_3