Ухвала

від 13.03.2019 по справі 635/1952/19

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/1952/19

Провадження № 6/635/127/2019

У Х В А Л А

13 березня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шинкрчука Я.А.,

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про примусове проникнення на земельну ділянку боржника, -

в с т а н о в и в:

12 березня 2019 року до Харківського районного суду Харківської області від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 надійшло подання про примусове проникнення на земельну ділянку боржника, в якому приватний виконавець просить з метою недопущення порушень статті 18 Закону України Про виконавче провадження надати дозвіл для примусового проникнення приватного виконавця на земельну ділянку боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 6325158500:00:020:0004 по вулиці Леніна №8, смт Рогань Харківського району Харківської області, для проведення арешту та опису майна належного боржнику, для реального виконання виконавчого листа №640/15154/15-ц виданий 27.11.2018 Київським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Златобанк заборгованість за кредитним договором №247/12-KLMV від 28.11.2012, що станом на 14 серпня 2015 року складає у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день винесення судом рішення: 17 137 332,31 доларів США - 441578447 гривень 09 копійок, 100000,00 євро - 28768908 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 841012,47 доларів США - 21670407 гривень 84 копійок та 62 499,99 євро - 1798056 гривень 46 копійок - заборгованість за процентами; 2405435 гривень 11 копійок - заборгованість по сплаті пені; 5000 гривень - штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань.

В обґрунтування вимог подання виконавцем зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження №58029659 на загальну суму стягнення з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 545886109,95 гривень з примусового виконання виконавчого листа №640/15154/15-ц виданого 27.11.2018 Київським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Златобанк заборгованість за кредитним договором №247/12-KLMV від 28.11.2012, що станом на 14 серпня 2015 року складає у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день винесення судом рішення: 17 137 332,31 доларів США - 441578447 гривень 09 копійок, 100000,00 євро - 28768908 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 841012,47 доларів США - 21670407 гривень 84 копійок та 62 499,99 євро - 1798056 гривень 46 копійок - заборгованість за процентами; 2405435 гривень 11 копійок - заборгованість по сплаті пені; 5000 гривень - штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань. Постанова про відкриття виконавчого провадження за № 58029659 від 19 лютого 2019 року була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом. У відповідності до частини першої статті 28 Закону України Про виконавче провадження боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана представником боржника за довіреністю ОСОБА_3 під особистий підпис 28.02.2018. На вимогу приватного виконавця, протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, в порушення вимог пункту 3 частини п'ятої статті 19 Закону України Про виконавче провадження боржником декларацію про доходи та мано не надано. Керуючись частиною другою статті 48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на грошові кошти на рахунках відкритих в банках чи інших фінансових установах боржника. Відповідно до відповіді УПФУ, боржник отримує офіційний дохід, але заборгованість за виконавчим документом не сплачує самостійно, на обліку в УПФУ не перебуває. Відповідно до відповіді ДФС на ім'я боржника відкрито розрахункові рахунки в банківській установі. Приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яка отримана представником боржника за довіреністю під особистий підпис. Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на ім'я боржника зареєстроване право власності на наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1; житловий будинок №14 по пров.Путилівський в м.Харкові; нежитлова будівля літ. К-2 , літ. И-3 загальною площею 1073,6 кв.м., за адресою м.Харків, пров.Путилівський, 14; житловий будинок №10 по вул.Леніна, смт Рогань Харківського району Харківської області; земельна ділянка з кадастровим номером 6325158500:00:020:0004 по вул.Леніна №8 смт Рогань Харківського району Харківської області. 06 березня 2019 року боржник не допустив виконавця для проведення виконавчих дій на земельній ділянці з кадастровим номером 6325158500:00:020:0004 по вул.Леніна №8 смт Рогань Харківського району Харківської області, що є перешкодою для примусового виконання виконавчого провадження, про що складено відповідний акт. Таким чином, з посиланням на все приведене вище, з огляду на вимоги пункту 4 частини третьої статті 18, пункту 13 частини третьої статті 18 та пункту 2 частини п'ятої статті 19 Закону України Про виконавче провадження , зазначаючи, що дії боржника ускладнюють виконання виконавчого документу або роблять його неможливим, приватний виконавець звернувся до суду з подання про примусове проникнення на відповідну земельну ділянки,.

В судове засідання приватний виконавець не з'явився, розгляд подання просив проводити без його участі.

Відповідно до частини четвертої статті 441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши подання та додані в його обґрунтування докази, вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 знаходиться на виконанні виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 640/15154/15-ц, виданого 27.11.2018 Київським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Златобанк заборгованість за кредитним договором №247/12-KLMV від 28.11.2012, що станом на 14 серпня 2015 року складає у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день винесення судом рішення: 17 137 332,31 доларів США - 441578447 гривень 09 копійок, 100000,00 євро - 28768908 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 841012,47 доларів США - 21670407 гривень 84 копійок та 62 499,99 євро - 1798056 гривень 46 копійок - заборгованість за процентами; 2405435 гривень 11 копійок - заборгованість по сплаті пені; 5000 гривень - штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В межах вказаного виконавчого провадження, приватним виконавцем були здійснені наступні виконавчі дії.

Так, 19.02.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №58029659.

19 лютого 2019 року приватним виконавцем направлено запити №52664051 та 52664050 до Пенсійного Фонду України про осіб-боржників, які працюю за трудовим та цивільно-правовим договорами, про останнє місце роботи та про отримання пенсії, на які відповідно отримано відповіді. Також 19.02.2019 приватним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про номер рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, а також про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб.

28 лютого 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 винесено постанову про арешт грошових коштів боржника, які містяться на рахунку(ах): МФО 336310 АТ Ідея Банк 26006576016117 UAH; МФО 336310 АТ Ідея Банк 26006576016117 USD; МФО 336310 АТ Ідея Банк 26006576016117 EUR.

У відповідності до сформованої 07.03.2019 інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на праві приватної власності ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим номером 6325158500:00:020:0004, площею 0,1108 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Рогань, вул.Леніна, земельна ділянка 8.

Згідно з наданого до суду акту приватного виконавця від 06.03.2019, боржник (ОСОБА_2) 06 березня 2019 року при примусовому виконанні виконавчого провадження за виконавчим документом №640/15154/15-ц, виданого 27.11.2018 Київським районним судом м.Харкова, не надав приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 доступ до земельної ділянки кадастровий номер 6325158500:00:020:0004, площею 0,1108 га, за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Рогань, вул.Леніна, земельна ділянка 8. Відповідний акт було складено в присутності ФОП ОСОБА_4

Однак, суд звертає увагу, що зазначений акт приватного виконавця було складено без участі понятих та в ньому відсутні відмітки про наявність/відсутність під час його складання: стягувача, боржника, понятих.

Згідно пункту 8 розділу I Загальні положення Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зі змінами), акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

З огляну на викладене вище, суд не приймає до уваги відомості, які містяться в акті приватного виконавця від 06.03.2019, як доказ недопуску виконавця боржником на територію земельної ділянки, адже його складено без дотримання вимог Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5. Жодних інших доказів на підтвердження факту недопуску недопуску виконавця боржником на територію земельної ділянки, подання не містить.

Крім того, суд також звертає увагу, що зазначені матеріали подання не містять документів про отримання боржником вимог про здійснення виходу приватним виконавцем за адресою боржника для здійснення виконавчих дій.

Згідно частин першої, другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Статтею 30 Конституції України визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно статті 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

У рішенні Європейського суду "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року визначено що за змістом пункт 1 статті 6 Конвенції та згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях національних судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються і орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66). У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обовязкового рішення суду стосовно однієї з сторін. У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є не відємною стадією процесу правосуддя.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного чи приватного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник ОСОБА_2 перешкоджав вільному доступу приватного виконавця до житла. Доданий до подання акт приватного виконавця, вище досліджений, не може вважатися таким доказом, оскільки його форма не відповідає вимогам чинного законодавства. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту умисного створення перешкод з боку ОСОБА_2 для проведення виконавчих дій приватним виконавцем суду не надано.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що матеріали подання про примусове проникнення на земельну ділянку боржника не містять даних про те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та перешкоджає вчиненню виконавчих дій.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що подання є необґрунтованим та передчасним, оскільки в силу вимог частини другої статті 30 Конституції України проникнення до житла чи іншого володіння є крайньою мірою та одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язане з обмеженням конституційного права людини на недоторканість житла чи іншого володіння, а тому подання приватного виконавця задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 76-81, 83, 260-261, 353-354, 439 ЦПК України, суд, -

п о с та н о в и в :

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про примусове проникнення на земельну ділянку боржника - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її повного складання. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя - Я.А. Шинкарчук