Рішення

від 27.02.2019 по справі 520/231/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 лютого 2019 р. справа №520/231/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення: №00005011401 від 07.12.2018 за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних 1440 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1440 грн; №00004991401 від 07.12.2018 з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1141162,50 грн, з яких збільшення за податковими зобов'язаннями 915036 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 226126,5 грн; №00005021401 від 07.12.2018 з коригування податку на додану вартість на загальну суму 204392 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 102196 грн; №00005301401 від 29.12.2018 з коригування податку на додану вартість на загальну суму 204392 грн, з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 102196 грн; №00005001401 від 07.12.2018 з податку на додану вартість на загальну суму 1676876,25 грн., з яких збільшення за податковими зобов'язаннями 1341501 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 335375,25 грн; №00014481410 від 07.12.2018 за порушення норм регулювання обігу готівки на загальну суму 318000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 318000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" фактично ґрунтуються на податковій інформації інших податкових органів. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_4 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позов .

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (далі - ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ") зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с.56), перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків (т.3 а.с.59), є платником податку на додану вартість (т.3 а.с.58).

Відповідно до Довідки серії АА№594463 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, видами господарської діяльності ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" є неспеціалізована оптова торгівля; виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; будівництво житлових і нежитлових будівель (т.3 а.с. 57).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з урахуванням п.102.1 ст. 102 ПК України, валютного та іншого законодавства - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

За результатами документальної планової виїзної перевірки складений акт від 12.11.2018 №4720/20-40-14-01-08/36222745 (т.1 а.с.81-156), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог:

- п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань по податку всього у сумі 915036 грн;

- п.188.1 ст.188, з урахуванням п.п.14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п.192.1.2 п. 192.1 ст. 192, абз. 19 п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань по ПДВ всього в суму 1341501 грн;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого порушено термін реєстрації податкових накладних у ЄРПН, а саме: встановлено порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 1440 грн;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого платник податків не склав не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не реєстрував податкові накладні в ЄРПН на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни над фактичною ціною, чим порушело п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме: за березень 2017 року в сумі 28770 грн, за червень 2017 року в сумі 48560 грн, за вересень 2017 року в сумі 59276 грн, за грудень 2017 в сумі 67786;

- п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, в результаті чого встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець дня в сумі 159000 грн.

На акт документальної позапланової виїзної перевірки позивачем до ГУ ДФС у Харківській області подано заперечення.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки ГУ ДФС у Харківській області надано відповідь, що відображена в листі від 04.12.2018 №50560/10/20-40-14-01-17 (т. 1 а.с.60-70), в якій залишено без змін висновки вказаного акту перевірки.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 07.12.2018 №00005011401, яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше днів на суму ПДВ застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 1440 грн (т.1 а.с.71-72);

- від 07.12.2018 №00004991401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1141162,50 грн, в т.ч. за податковими зобов'язаннями + 915036 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) + 226126,50 грн (т.1 а.с.73-74);

- від 07.12.2018 №00005021401, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 102196 грн, у зв'язку з відсутністю складання та/або реєстрації протягом граничного строку, податкових накладних на суму ПДВ - 204392 грн (т.1 а.с.75-76);

- від 29.12.2018 №00005301401, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 102196 грн, у зв'язку з коригування податку на додану вартість на загальну суму 204392,00грн (т.1 а.с.180-181);

- від 07.12.2018 №00005001401, яким збільшено суму грошового з податку на додану вартість на загальну суму 1676876,25 грн, в т.ч. за податковими зобов'язаннями + 1341501 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) + 335375,25 грн (т.1 а.с.77-78);

- від 07.12.2018 №00014481410, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 318000 грн (т.1 а.с.79-80).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 12.11.2018 №4720/20-40-14-01-08/36222745, суд встановив наступне.

Як вбачається зі змісту вказаного акту перевірки, податковим органом визначено про те, що ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД" фактично не здійснювали постачання товарів, а оформлювали документи лише для формування необґрунтованої податкової вигоди. Тобто укладання договорів з ними позивачем має штучний (уявний) характер, а оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Судом встановлено, що між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (покупець) та ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС" (продавець), укладені договори поставки від 20.11.2016 №11-01, від 03.01.2017 №02/01-17 (т.2 а.с.46-47, 55-56). Згідно п.п.1.1 вказаних договорів поставки - продавець зобов'язується передати у власність покупцеві ТМЦ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці ТМЦ на умовах даного договору. Відповідно до п.п.3.1 вказаних договорів - відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

На підтвердження реальності здійснення, транспортування та оплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення (т.2 а.с.43-54,57-65).

Також судом встановлено, що між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (покупець) та ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 04.05.2016 №04-05 (т.2 а.с.85-86). Згідно п.п.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець зобов'язується передати у власність покупцеві ТМЦ (комплектуючі для виробництва сільськогосподарського обладнання), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці ТМЦ на умовах даного договору. Відповідно до п.п.3.1 вказаних договорів - відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

На підтвердження реальності здійснення, транспортування та оплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення, посвідчення про відрядження (т.2 а.с.72-107).

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (покупець) та ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД" (продавець), укладено договір поставки від 01.02.2016 №04\02-16 (т.2 а.с.111-112). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставку - продавець зобов'язується передати у власність покупцеві ТМЦ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці ТМЦ на умовах даного договору. Відповідно до п.п.3.1 вказаних договорів - відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

На підтвердження реальності здійснення, транспортування та оплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення, посвідчення про відрядження (т.2 а.с.108-116).

Судом встановлено, що між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (покупець) та ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 20.07.2016 №20/16-07 (т.2 а.с.133-134). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставку - продавець зобов'язується передати у власність покупцеві ТМЦ (комплектуючі для виробництва сільськогосподарського обладнання), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці ТМЦ на умовах даного договору. Відповідно до п.п.3.1 вказаних договорів - відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

На підтвердження реальності здійснення, транспортування та оплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення, посвідчення про відрядження (т.2 а.с.117-144).

Також судом встановлено, що між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (покупець) та ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ" (продавець), укладено договір від 20.07.2016 №20/16-07 (т.2 а.с.163-164). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - продавець зобов'язується передати у власність покупцеві ТМЦ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці ТМЦ на умовах даного договору. Відповідно до п.п.3.1 вказаних договорів - відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

На підтвердження реальності здійснення, транспортування та оплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення (т.2 а.с.182-183, 185-186).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (покупець) та ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 15.09.2015 №01/08/15. Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставку - продавець зобов'язується передати у власність покупцеві ТМЦ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей ТМЦ на умовах даного договору. Відповідно до п.п.3.1 вказаних договорів - відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

На підтвердження реальності здійснення, транспортування та оплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи надано податкова та видаткова накладні, товарно - транспортні накладні, договір переведення богу, платіжне доручення тощо (т.2 а.с.182-187).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (принципал) та ТОВ "Соя України" (агент), укладено договір на проведення послуг від 09.02.2016 №1/02 (т.2 а.с.26). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - агент зобов'язується за винагороду здійснити за дорученням принципала такі юридичні та фактичні дії від свого імені: пошук потенціальних клієнтів з метою укладання угод принципалом на продажу обладнання для підготовки насіння (насіннєва лінія ОСОБА_6); виконання інших доручень принципала по взаємному узгодженню (організація контрактів із науковими колами аграрної науки, участь у виставках, симпозіумах, тощо).

Реальність надання послуг, факт отримання підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: податковими накладними, рахунком - фактури, актами здачі - приймання робіт (надання послуг), платіжними дорученнями (т.2 а. с. 27-42) .

Судом встановлено, що між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (замовник) та ТОВ "Орлан Актив" (виконавець), укладено договір на проведення послуг від 01.04.2016 №1/04-16 (т.2 а.с.67). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - виконавець діє від свого імені, за дорученням замовника та за винагороду, виконує дії щодо пошуку для замовника потенційних клієнтів, які потребують обладнання, що випускається ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

Реальність надання послуг, факт отримання підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: податковою накладною, звітом щодо пошуку залучення клієнтів, актом здачі - приймання робіт (надання послуг), платіжним дорученням (т.2 а. с. 66, 68-71) .

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (замовник) та ТОВ "Сінергія Профі" (виконавець), укладено договір на проведення послуг від 01.01.2016 №01/16 (т.2 а.с.147). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - виконавець діє від свого імені, за дорученням замовника та за винагороду, виконує дії щодо пошуку для замовника потенційних клієнтів, які потребують обладнання, що випускається ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

Реальність надання послуг, факт їх отримання підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: податковою накладною, звітом щодо пошуку залучення клієнтів, акт здачі - приймання робіт (надання послуг), договором про переведення боргу, платіжними дорученнями (т.2 а. с. 145-146, 148-152) .

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (замовник) та ТОВ "Завод ОСОБА_6" (виконавець), укладено договір на проведення послуг від 01.04.2016 №06-17/у (т.2 а.с.155). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - виконавець діє від свого імені, за дорученням замовника та за винагороду, виконує дії щодо пошуку для замовника потенційних клієнтів, які потребують обладнання, що випускається ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ".

Реальність надання послуг, факт їх отримання підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: податковою накладною, звітом щодо пошуку залучення клієнтів, актом здачі - приймання робіт (надання послуг), рахунком - фактурою, платіжними дорученнями (т.2 а. с. 153,154,156-159) .

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД", а також ТОВ "Соя України", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Завод ОСОБА_6", ТОВ "Орлан Актив" відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що вказані договори поставки з ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД" були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом виробництва та ремонту сільськогосподарського обладнання, для реалізації обладнання контрагентам - покупцям, а також договори надання послуг з ТОВ "Соя України", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Завод ОСОБА_6", ТОВ "Орлан Актив" були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом розширення ринку розповсюдження виробленого сільськогосподарського обладнання позивачем, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами, а саме: видатковими, оборотно - сальдовими відомостями, довіреностями, податковими накладними, тощо (т.1 а.с.185-240).

Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД", а також ТОВ "Соя України", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Завод ОСОБА_6", ТОВ "Орлан Актив" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД", а також ТОВ "Соя України", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Завод ОСОБА_6", ТОВ "Орлан Актив" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" прийняло ТМЦ та послуги за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчать про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується відповідними договорами оренди, актами приймання - передачі приміщення, інвентарними книгами, карками рахунку 631 (т.3 а.с. 78-225), а також договори оренди автомобілів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тощо (т.3 а.с.232-250), наявність персоналу, що підтверджується штатним розписом (т.3 а.с.226-231), свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, виробництво машин та устаткування, та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 201.7 ст. 207 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД", а також ТОВ "Соя України", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Завод ОСОБА_6", ТОВ "Орлан Актив" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Судом встановлено, що видами діяльності ТОВ "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" є неспеціалізована оптова торгівля; виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; будівництво житлових і нежитлових будівель (т.3 а.с. 57).

Таким чином судом встановлено, що вказані договори поставки з ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД" були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом виробництва та ремонту сільськогосподарського обладнання, для реалізації обладнання контрагентам - покупцям, а також договори надання послуг з ТОВ "Соя України", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Завод ОСОБА_6", ТОВ "Орлан Актив" були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом розширення ринку розповсюдження виробленого сільськогосподарського обладнання позивачем, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами, а саме: видатковими, оборотно - сальдовими відомостями, довіреностями, податковими накладними, тощо (т.1 а.с.185-240).

Зазначена закупівля ТМЦ та послуг у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбане сільськогосподарське обладнання та придбані послуги забезпечують умови для виробництва машин і устаткування в сфері сільського господарства та розширення ринку її реалізації, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися господарською діяльністю, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ та послуг, які призначені для використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД", ТОВ "Соя України", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Завод ОСОБА_6", ТОВ "Орлан Актив", позивачем подано декларації з ПДВ та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Стосовно посилання відповідача на наявність недоліків в оформленні товарно - транспортних накладних, суд зазначає, що товарно - транспортні накладні є лише товаросупроводжувальною документацією, тому недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку щодо нереальності укладеної угоди позивача з контрагентом, оскільки такі документи не можуть однозначно стверджувати про наявність таких фактів, у зв'язку з тим, що основною метою взаємовідносин позивача та ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", є поставка вказаного товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 по справі №806/8289/13-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання відповідача на отриману: податкову інформацію від 07.02.2017 №65/10-13-14-04-/40242029 щодо ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС" за звітний період декларування ПДВ з 29.01.2016-31.12.2016 з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за період з 29.01.2016-31.12.2016; податкову інформацію від 29.06.2016 №32/10-13-14-04/40380841 щодо ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП" за звітні періоди декларування ПДВ за весь період фінансово - господарської діяльності з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками; податкову інформацію від 24.05.2016 №376/10-13-22-05/40044347 щодо ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД" за звітний період декларування ПДВ з 01.01.2016-24.05.2016 з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за період - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Щодо посилань податкового органу на копію протоколу допиту ОСОБА_7 отриманого листом Слідчого управління фінансових розслідувань від 29.03.2018 №6/7/20-40-23-05, в рамках кримінального провадження від 25.07.2017 №320172200000000110 за ч. 3 ст. 212 КАК України, з якого вбачається, що вказана особа свідчить про те, що не має відношення до ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", а також посилання на протокол допиту свідка ОСОБА_8, який надійшов листом Слідчого управління фінансових розслідувань від 03.04.2017 №588/20-40-23-05, в рамках кримінального провадження №32017220000000003 з якого вбачається, що вказана особа свідчить про те, що не має відношення до ТОВ "АВАНТА-СЕРВІС", суд зазначає, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту свідка не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Також суд зазначає, що протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є безперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Водночас, суд зазначає, що наявність протоколу допиту та сам факт заперечення такої участі у господарській діяльності не може бути безперечним свідченням безтоварності спірної операції.

Таким чином, до винесення вироку суду в рамках кримінального провадження, протокол допиту свідка не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 по справі №822/551/18, від 08.08.2018 по справі №820/4428/17 від 26.06.2018 по справі №808/2360/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що на час розгляду справи відповідачем до матеріалів справи не надано копії вироків за результатами досудових розслідувань №320172200000000110 та №32017220000000003. Таким чином, відсутні правові підстави вважати належним та допустимим доказом пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відповідно, надані під час допиту їх в якості свідків в порядку досудових розслідувань №320172200000000110 та №32017220000000003, відповідно.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "АРСЕНАЛ ПРОМ", ТОВ "МІЛТОН ПЕЙС", ТОВ "КРАЙТ СЕРВІС", ТОВ "АВАНТА -СЕРВІС", ТОВ "ПАЛАНТИР ГРУП", ТОВ "ОСОБА_5 ТРЕЙД", ТОВ "Соя України", ТОВ "Сінергія Профі", ТОВ "Завод ОСОБА_6", ТОВ "Орлан Актив" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Стосовно виявлених податковим органом порушень з боку позивача при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ в частині реалізації товарів за ціною нижче собівартості або нижче ціни придбання, в результаті чого контролюючим органом зроблено висновок про завищення податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 403915 грн, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом визначено про те, що продукція, що вироблялася позивачем користувалась попитом на внутрішньому ринку, у зв'язку з чим у підприємства відсутні економічні причини укладання угод за ціною нижчою за виробничу собівартість. Також контролюючим органом визначено, що звичайна ціна на продукцію власного виробництва не може бути нижчою фактичній собівартості кожної партії конкретного найменування продукції за відсутністю економічних причин чи ділової мети щодо укладення збиткових договорів на поставку продукції.

У зв'язку з наведеним, податковий орган зазначив, що позивач мав би скласти податкові накладні, з урахуванням корегування, які потрібно було зареєструвати в реєстрі на загальну суму 204392 грн, у тому числі за березень 2017р. - 28770 грн, за червень 2017р. на суму 48560 грн, за вересень 2017р. на суму 59276 грн, за грудень 2017р. сумі 567786 грн.

Так, податковим органом при проведенні перевірки встановлено загальна сума розбіжностей, яка визначена в акті перевірки в розмірі 2015788 грн, відповідно до даних наведених в акті перевірки різниця складає 200966, 15 грн (1567556,15 грн - 1366590 грн = 200966,15 грн).

Водночас, суд зазначає, що відсутні будь - які посилання контролюючого органу в акті перевірки на інші суми. Таким чином, не вмотивовано визначена податковим органом сума 2015788 грн.

Крім того, суд зазначає, що наведена таблиця в акті перевірки про частину у найменуваннях відвантажених товарів, є вибірковою, та не відображає собівартість виготовленої продукції, оскільки собівартість розраховується з урахуванням бухгалтерського обліку відповідного облікового періоду.

Суми собівартості, які були визначені у таблиці в акті перевірки, не відповідають даним первинним документам, які її підтверджують - дані по закупку сировини для виготовлення товару, дані калькуляцій на виготовлення самого товару, дані про інші витрати які віднесені до собівартості (витрати на опалення, електроенергію, виробничі витрати по виплаті заробітної плати, та інші) , даним податкового обліку підприємства.

Як встановлено з пояснень представника, наданих в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, вказані первинні документи надавалися контролюючому органу при перевірці, проте не були враховані.

Також згідно змісту акту перевірки контролюючим органом визначено, що позивачем була придбана продукція (собівартість склала 23122,50грн.) аспіратор АФ-5, який було реалізовано на адресу Полтавська селекція видаткова накладна №РН-0000111 від 01.12.2016р. на суму 23200,00 грн. За таких обставин, судом встановлено, що реалізація здійснена вище ніж собівартість ( 23000 -23122,5 =77,5 грн.).

Зазначені обставини стали підставою для висновків податкового органу про збільшення оподаткованого обороту для визначення суми ПДВ, та для додаткового донарахування сум податку на додану вартість та збільшення податкових зобов'язань на загальну суму 403915грн.

З огляду на наявні матеріали справи та, враховуючи дані, наведені в акті перевірки, є підстави вважати, що суми визначені контролюючим органом в акті перевірки враховують загальні витрати податкового періоду.

Враховуючи викладене, відсутні відомості того, що позивачем здійснювалося реалізація продукції нижче ніж ціна придбання (виготовлення). Водночас, наявні підстави вважати, що податковим органом під час перевірки помилково визначені суми загальних витрат облікових періодів (кварталів) на собівартість одного виду продукції, без врахування усіх даних обліку підприємства.

Таким чином, суд зазначає, що витрати позивача мали місце та підтверджені документально, отже в діях позивача в даному випадку відсутнє порушення податкового законодавства.

Враховуючи викладене, наявні правові підстави для скасування податкового повідомлення - рішення від 07.12.2018 №00005001401, яким збільшено суму грошового з податку на додану вартість на загальну суму 1676876,25 грн, в т.ч. за податковими зобов'язаннями 1341501 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 335375,25 грн., а також податкового повідомлення - рішення від 07.12.2018 №00005021401, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 102196 грн, у зв'язку з відсутністю складання та/або реєстрації протягом граничного строку, податкових накладних на суму ПДВ - 204392 грн, та податкового повідомлення - рішення від 29.12.2018 №00005301401, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 102196 грн, у зв'язку з коригування податку на додану вартість на загальну суму 204392,00грн.

Крім того, суд зазначає, що виходячи зі змісту податкового повідомлення - рішення від 29.12.2018 №00005301401, є підстави вважати, що вказане податкове повідомлення рішення є тотожнім від 07.12.2018 №00005021401, отже податковим органом безпідставно застосовано до позивача штраф у подвійному розмірі.

Щодо нарахування податковим органом штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, суд зазначає наступне.

Пунктом 120-1.1. ст.120-1 ПК України, передбачена відповідальність за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

Відповідно до вимог п. 120-1.1 ст.120 ПК України, штрафні санкції не застосовуються при несвоєчасній реєстрації податкових накладних на адресу не платника ПДВ, що було зроблено у даному випадку.

Згідно п.2 та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом міністерства фінансів країни 31.12.2015р. №1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, або обчислену відповідно до пункту 2001.9 статті 200.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації; інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі, Законах України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» .

Згідно п. 3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.» .

Відповідно до п. 12 та п.13 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Пунктом 14 Порядку 1246 передбачає, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пункт 15 Порядку встановлює, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , одержання електронних документів - Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь - якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

Згідно п.2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами Затверджено Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 №557 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 03 серпня 2017р. за № 959/30827, операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

Позивач приєднався до договору про визнання електронних документів. Відповідно до визначених вимог діючого законодавства, податкова накладна, складена підприємством ТОВ Спецелеватормлинмаш 14.06.2016р., була надіслана до органу реєстрації податкових накладних (ДФС України) в період 30.06.2016 протягом встановлених Законом термінів для реєстрації, що підтверджується отриманою позивачем квитанції №1 про реєстрацію вказаної податкової накладної.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що позивачем зареєстровано податкову накладну з порушенням граничного строку, відтак, відсутні підстави для нарахування штрафу за несвоєчасність реєстрації податкової накладної.

Щодо визначеного в акті перевірки порушення позивачем ліміту каси та норм регулювання готівки, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом визначено порушення позивачем п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, в результаті чого встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець дня в сумі 159000 грн.

Згідно п. 2.8 Положення №637, що діяло на час спірних правовідносин, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Спецелеватормлинмаш (позичальник) та ОСОБА_9 (позикодавець), укладено договір позики - поворотної фінансової допомоги від 04.01.2016 №01 (т.2 а.с.188). Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору позики - позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов'язується повернути таку саму суму грошових коштів у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Як вбачається з касового ордеру від 21.09.2016 №24, з каси підприємства отримано 169000 грн. Як вбачається зі змісту вказаного видатково - касового ордеру, в графі одержувача містив підпис особи, яка одержала з каси підприємства вказані кошти.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вказана сума з каси була отримана ОСОБА_10 за довіреністю на її ім'я від імені ОСОБА_9, яка складена 04.01.2016 (т.2 а.с.222).

Як встановлено з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, вказані документи надавалися представникам податкового органу при проведенні перевірки, проте не були враховані.

Таким чином, висновки акту перевірки не враховують факт отримання вказаних грошових коштів з каси підприємства та спростовуються наданими позивачем до матеріалів справи доказами.

Крім того при перевірці не були враховані дані бухгалтерського обліку готівкових операцій, касові книги, оборотна-сальдові відомості, які свідчать про відсутність на залишках в касі підприємства станом на 21.09.2016 будь - яких грошових коштів, у тому числі в сумі 159000 грн.

Таким чином, відсутні підстави вважати наявність порушень з боку позивача щодо ліміту каси підприємства.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 07.12.2018 №00005011401, від 07.12.2018 №00004991401, від 07.12.2018 №00005021401, від 07.12.2018 №00005001401, від 07.12.2018 №00014481410, від 29.12.2018 №00005301401 не відповідають положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.12.2018 №00005011401, від 07.12.2018 №00004991401, від 07.12.2018 №00005021401, від 07.12.2018 №00005001401, від 07.12.2018 №00014481410, від 29.12.2018 №00005301401 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 19210 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.01.2019 №3887 (т.1 а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 07.12.2018 №00005011401, від 07.12.2018 №00004991401, від 07.12.2018 №00005021401, від 07.12.2018 №00005001401, від 07.12.2018 №00014481410, від 29.12.2018 №00005301401.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕВАТОРМЛИНМАШ" (код ЄДРПОУ 36222745, поштовий індекс 61039, м. Харків, вул. Виконкомівська, 32) у розмірі 19210 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 березня 2019 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.