Ухвала

від 12.03.2019 по справі 4/153-34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"12" березня 2019 р. Справа № 4/153-34

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В. М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від імені якого діє філія “Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу Арбітражного суду Волинської області №4/153-1 від 22.06.2001р. до виконання та видачу дубліката наказу Арбітражного суду Волинської області Волинської області №4/153-1 від 22.06.2001р.

у справі №4/153-34

за позовом Дочірньої компанії “УКРТРАНСГАЗ” НАК “Нафтогаз України” в особі магістральних газопроводів УМГ “ЛЬВІВТРАНСГАЗ”

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу виробничо-комерційної фірми “Зовнішкомхліб”

про стягнення 897 944, 47 грн.

За участю представників сторін:

від представника заявника: не прибув;

від представника боржника: не прибув;

ВСТАНОВИВ:

04.03.2019р. заявник – АТ «Укртрансгаз» від імені якого діє філія “Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити пропущений строк для пред'явлення наказу Арбітражного суду Волинської області №4/153-1 від 22.06.2001р. до виконання та видати його дублікат, посилаючись на його втрату під час поштової пересилки.

Ухвалою суду від 06.03.2019 р. прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 12.03.2019 р. на 10:30 год.

12.03.2019р. через відділ діловодства суду представник стягувача подав заяву за вх.№01-57/2820/19 про розгляд справи без його участі.

У визначений господарським судом день та час боржник в судове засідання свого повноважного представника не направив.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Рішенням Арбітражного суду Волинської області від 22.06.2001 року у справі №4/153-34 (суддя Слободян Петро Романович) постановлено стягнути з Акціонерного товариства закритого типу виробничо-комерційної фірми "Зовнішкомхліб" на користь ДК "Укртансгаз" НАК "Нафтогаз України Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів в м. Ковель ХМГ "Львівтрансгаз" 813 000грн. основного боргу, 60 105грн. відсотків, 12 195 грн. витрат по протесту векселів і 1700грн. витрат по сплаті держмита, а всього: 887 000грн. та в користь ДП "Арбітражний інформаційний центр" 69 грн. за інформаційно-технічні послуги.

На виконання рішення суду видано наказ №4/153-1 від 22.06.2001 року.

Даний наказ був пред'явлений до виконання до ВДВС м. Луцька Луцького міського управління юстиції, якою був скерований за територіальністю – у ВДВС Київського обласного управління юстиції.

Із листа начальника Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві за №47409353/5 від 06.02.2019р. слідує, з даних автоматизованої системи виконавчих проваджень 30.04.2015р. на виконання до відділу за місцем реєстрації боржника надійшов наказ №4/153-1 виданий 22.06.2001р. Арбітражним судом Волинської області про стягнення з ТОВ «Зовнішкомхліб» на користь ПАТ «Укртрансгаз» в собі філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» суми в розмірі 887000 грн.;

30.04.2015р. державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 47409353;

04.09.2015р. державний виконавець, керуючись п.2, ч.1, ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, копію якої разом з оригіналом виконавчого документу направив стягувачу за адресою: 79000, м. Львів, вул. Рубчака, 3;

01.02.2019р. до відділу надійшла заява стягувача про надання інформації про місцезнаходження оригіналу виконавчого документу, а саме: наказу №4/153-1 виданого 22.06.2001р. Арбітражним судом Волинської області про стягнення з ТзОВ «Зовнішкомхліб» на користь ПАТ «Укртрансгаз» в собі філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» суми в розмірі 887 000,00 грн.;

Як встановлено, перевіркою реєстрів вхідної кореспонденції за 2015р. виконавчий лист до Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не повернутий, а отже виконавчий документ втрачений під час поштової пересилки.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Разом з тим, згідно зі ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З огляду на викладене при вирішенні заяви стягувача господарський суд також керується наступним.

Згідно частині 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

До числа останніх належить Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікована Україною шляхом прийняття Закону від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 кожен, чиї права і свободи, викладені у цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі.

Відповідно до статті першої Першого протоколу до вищеназваної Конвенції згідно якій кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В силу ст. 46 Конвенції рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим до виконання державою, яка її ратифікувала.

З цією статтею кореспондується стаття 2 спеціального Закону України від 23.02.2006 №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон №3477-ІУ), відповідно до якої рішення є обов'язковими до виконання Україною, відповідно до ст. 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Така правова позиція суду ґрунтується на позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні від 07.11.2013 у справі Віннік та інші проти України про те, що рішення підлягає обов'язковому виконанню державою Україна.

Статтею 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, наказу, який у випадках, встановлених цим Кодексом, є виконавчим документом.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

У рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

Як слідує із доводів заявника, 14.05.2002р. державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу №4/153-1 від 22.06.2001р.

Протягом 2002 -2015років на виконанні у відділі державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Арбітражного суду Волинської області від 22.06.2001р. № 4/153-1.

Як вбачається з виконавчого документа, строк його пред'явлення до виконання становить три місяці (з 22.06.2001р до 22.09.2001р.)

Таким чином, стягувач заявою від 19.10.2015р.скерувавши виконавчий документ до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва, дотримався строків пред'явлення виконавчого документа для виконання.

В матеріалах заяви міститься, лист начальника Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві № 47409353/5 від 06.02.2019р., відповідно до якого 04.09.2015р. державний виконавець, керуючись п.2, ч.1, ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про повернення виконавчого документу №4/153-1 від 22.06.2001р. стягувачу, копію якої разом з оригіналом виконавчого документу направлено стягувачу за адресою: 79000, м. Львів, вул. Рубчака, 3.

Проте, перевіркою реєстрів вхідної кореспонденції за 2015р. встановлено, що виконавчий лист до Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не повернутий, а отже враховуючи вищевикладене виконавчий документ №4/153-1 від 22.06.01р. втрачений під час поштової пересилки.

Приписами ст. 329 ГПК України закріплено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

На підставі викладеного, враховуючи поважність причин пропуску заявником строків, встановлених для пред'явлення наказу арбітражного суду до виконання, беручи до уваги тривале невиконання боржником рішення, з огляду на те, що зазначені дії стягувача не суперечать законодавству та не порушують при цьому чиїх-небудь прав.

Крім того, рішення у даній справі не виконано, а його невиконання є порушенням прав позивача, в зв'язку з чим, суд вважає за необхідне поновити пропущений строк для пред'явлення наказу №4/153-34 від 22.06.2001 р. до виконання та видати дублікат наказу.

Відповідно до статті 18 ГПК України - передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом - частина 2 ст.18 ГПК України.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.

По рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

Судом також зазначалось, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заява АТ «Укртрансгаз» від імені якого діє філія “Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 22.06.2001р. до виконання та про видачу дублікату наказу у справі № 4/153-34 підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст.ст. 234, 329 п.п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Заяву АТ «Укртрансгаз» від імені якого діє філія “Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» про поновлення строку для пред'явлення до виконання судового наказу та видачу дублікату наказу №4/153-1 від 22.06.2001р. задоволити.

2. Поновити пропущений строк для пред'явлення наказу арбітражного суду Волинської області №4/153-1 від 22.06.2001р.

3. Видати дублікат наказу арбітражного суду Волинської області №4/153-1 від 22.06.2001р.

Відповідно до ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України може бути оскаржена до Північно – західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання .

Повний текс ухвали підписаний 14.03.2019р.

          Суддя                                                                                 В. М. Дем`як