Рішення

від 13.03.2019 по справі 910/17451/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 13.03.2019Справа №  910/17451/18 Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Колективного підприємства «Київ-1» «Укренергомонтаж» до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 381 147,34 грн.,            ВСТАНОВИВ: Колективне підприємство «Київ-1» «Укренергомонтаж» (надалі – КП «Київ-1» «Укренергомонтаж») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (надалі – ПАТ «Київенерго») про стягнення 381 147,34 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПАТ «Київенерго» грошового зобов'язання за надані на підставі договору про надання послуг №42/ТЕЦ6-27-18 від 26.03.2018  послуги, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 359 155,93 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 949,60 грн. та інфляційних у розмірі 18 041,81 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив. Зазначена ухвала суду вручена відповідачу 21.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103049125368. 25.01.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що позивачем не надано доказів в  підтвердження завершення всього комплексу робіт, повного комплекту технічної документації, журналів виконання робіт, доказів прийняття замовником закінченої роботи, що свідчить про остаточну здачу роботи та обов'язок відповідача остаточно розрахуватись з позивачем за договором. 11.02.2019 через канцелярію суду від КП «Київ-1» «Укренергомонтаж» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві,  підтримує позов та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне. 28.03.2018 між ПАТ «Київенерго» (замовник) та КП «Київ-1» «Укренергомонтаж» (виконавець) був укладений договір про надання послуг №42/ТЕЦ6-27-18 (надалі – «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати на свій ризик та своїми силами послуги, зазначені в п. 1.2 договору, а замовник – прийняти і оплатити за надані послуги. Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом: - попередньої оплати, що становить 42 500,00 грн., крім того ПДВ у розмірі 20% - 8 500,00 грн., що всього з ПДВ становить 51  000,00 грн.; - остаточного розрахунку за фактом надання послуг на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг з відтермінуванням платежу 60 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів, з врахуванням суми фактично отриманого авансу. Пунктом 5.21 Договору передбачено, що здавання – приймання послуг здійснюється відповідно до чинних норм і правил та оформлюється актами наданих послуг. На виконання умов Договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 359 155,93 грн., що підтверджується актам приймання наданих послуг №1 від 25.04.2018 на суму 29  179,37 грн., №2 від 29.05.2018 на суму 98  487,95 грн., №3 від 29.05.2018 на суму 4  884,74 грн., №4 від 29.05.2018 на суму 18  400,14 грн., №5 від 27.06.2018 на суму 26  034,59 грн., №6 від 27.06.2018 на суму 59  561,00 грн., № 7 від 27.06.2018 на суму 28  686,08 грн. та №8 від 27.06.2018 на суму 33  922,06 грн. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов'язання з оплати наданих згідно Договору послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 359 155,93 грн. Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Актами приймання наданих послуг №1 від 25.04.2018, №2 від 29.05.2018, №3 від 29.05.2018, №4 від 29.05.2018, №5 від 27.06.2018, №6 від 27.06.2018, № 7 від 27.06.2018 та №8 від 27.06.2018 підтверджується надання позивачем відповідачу послуг згідно Договору на загальну суму 359 155,93 грн. При цьому, вказані акти приймання наданих послуг підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень, а відтак прийняті ПАТ «Київенерго», факт чого не заперечується відповідачем. Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Суд відзначає, що відповідно до умов п. 4.1 Договору обов'язок відповідача сплатити за виконані роботи виникає з моменту підписання сторонами відповідних актів наданих послуг, а відтак заперечення відповідач, викладені у відзиві, оцінюються судом критично.   Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 359 155,93 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 359 155,93 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги КП «Київ-1» «Укренергомонтаж» про стягнення з ПАТ «Київенерго» заборгованості у розмірі 359 155,93 грн. є правомірними та обґрунтованими. Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3  949,60 грн. та інфляційних у розмірі 18 041,81 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 25.06.2018 по 18.12.2018. Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши наданий розрахунок судом встановлено, що позивачем не враховано положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Здійснивши власний розрахунок суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 3 890,21 грн. та інфляційні у розмірі 18 041,81 грн. За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 359 155,93 грн., 3% річних у розмірі 3  890,21 грн. та інфляційних у розмірі 18 041,81 грн. В іншій частині позовних вимог (3% річних у розмірі 59,39 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України      покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва - ВИРІШИВ: 1.  Позов Колективного підприємства «Київ-1» «Укренергомонтаж» задовольнити частково. 2.  Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (04050, м. Київ, вул.  Мельникова, будинок 31; ідентифікаційний код 00131305) на користь Колективного підприємства «Київ-1» «Укренергомонтаж» (02660, м. Київ, вул. Пухівська, будинок 1-А; ідентифікаційний код 21477930) заборгованість у розмірі 359 155 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 3 890 (три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 21 коп., інфляційні у розмірі 18 041 (вісімнадцять тисяч сорок одна) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 5 716 (п'ять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 32 коп. Видати наказ. 3. В іншій частині позовних вимог відмовити. 4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                                      В.П. Босий