Рішення

від 19.02.2019 по справі 921/428/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2019 року м. ТернопільСправа № 921/428/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участю секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

Розглянув справу у порядку загального позовного провадження

за позовом: Засновника селянського (фермерського ) господарства "Винярський" -

ОСОБА_1, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область (адреса для листування: АДРЕСА_1)

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Винярський", с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441;

2) ОСОБА_3, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441;

3) ОСОБА_4, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441;

4) ОСОБА_5, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441;

5) ОСОБА_6, Тернопільська область, Бучацький район, с.Пушкарі.

6) Бучацька районна державна адміністрація в Тернопільській області, Тернопільська область, Бучацький район, м.Бучач, майдан Волі, 148400.

про визнання недійсними рішення загальних зборів селянського (фермерського) господарства "Винярський" про виключення із складу засновників СФГ "Винярський" ОСОБА_6, про включення до складу СФГ "Винярський" нових засновників, про обрання голови селянського (фермерського) господарства "Винярський" та затвердження статуту СФГ "Винярський' в новій редакції, які оформлені протоколом загальних зборів засновників 27.11.2013 року.

За участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися.

1. Судові процедури.

1.1. Повідомлення учасників про справу.

У судових засіданнях представникам учасників справи роз'яснено права та обов'язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

Сторони, за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

1.2. Фіксування судового процесу.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд" на диск CD-R, серійний номер N113VF23D3144303A2.

1.3. Суть справи.

22.10.2018 року до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява №б/н від 06.10.2018 (вх.№548 від 22.14.2018), в якій позивач - Засновник селянського (фермерського ) господарства "Винярський" - ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів селянського (фермерського) господарства "Винярський" про виключення із складу засновників СФГ "Винярський" ОСОБА_6, про включення до складу СФГ "Винярський" нових засновників, про обрання голови селянського (фермерського) господарства "Винярський" та затвердження статуту СФГ "Винярський' в новій редакції, які оформлені протоколом загальних зборів засновників 27.11.2013 року.

1.4. Відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 20 листопада 2018 року.

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

1.5. Підготовче провадження.

Ухвалою суду від 26.10.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 20 листопада 2018.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються серед іншого ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Відповідно до частини 2 статті 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Судом, у порядку п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, ч. 4 ст. 233 ГПК України та ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено, без оформлення окремого процесуального документа та виходу до нарадчої кімнати, протокольні ухвали. Так, у судовому засіданні - 20.11.2018 протокольною ухвалою підготовче засідання відкладалося на 17.12.2018, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 20.11.2018, відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України.

У судовому засіданні - 17 грудня 2018 року судом відкладено підготовче судове засідання на 26 грудня 2018 року.

Відповідно до частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У судовому засіданні 26 грудня 2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/428/18 на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 15 січня 2019 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 15.01.2019 призначено судове засідання на 21.01.2019.

1.6. Розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 21.01.2019 закрито підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 1,3 статті 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Таким чином суд, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання учасникам справи, передбаченого статтями 42-46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а також враховуючи неявку учасників справи відкладав розгляд справи по суті, згідно статті 216 ГПК України, на 12.02.2019 о 16 год. 00 хв. та на 19 лютого 2019 року о 11 год. 00 хв.

Відповідно до статті 240 ГПК України в судовому засіданні 19.02.2018 судом постановлено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

1.7. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.10.2018 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441;

2) ОСОБА_3, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441;

3) ОСОБА_4, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441;

4) ОСОБА_5, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441.

Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року залучено до участі у справі №921/428/18 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6, НОМЕР_1 виданий 02.04.1999 року Бучацьким РВ УМВСУ в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Бучацький район, с.Пушкарі та Бучацьку районну державну адміністрацію в Тернопільській області, що знаходиться за адресою : Тернопільська область, Бучацький район, м.Бучач, майдан Волі, 148400, з підстав, наведених у ній.

2. Аргументи сторін.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою звернення до суду із вказаним позовом, як стверджує позивач, стала виявлена ним розбіжність між статутом селянського господарства "Винярський" та протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства "Винярський" від 27.11.2013 року, а саме одні і ті ж особи, а це : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, в статуті зазначені як члени господарства, а в протоколі - як засновники.

Зважаючи, що вказана обставина перешкоджає ОСОБА_1, як єдиному засновнику скористатися в повній мірі своїми правами, передбаченими статтею 5 Статуту, а саме за згодою всіх засновників виключити членів Господарства у разі порушення ними статуту, наказів та розпоряджень Голови Господарства. Також, зазначає, що існування інших засновників порушує його майнові права, так як його частка у складеному капіталі за існування спірного правового статусу у третіх осіб суттєво зменшується, а ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 можуть бути лише членами СФГ "Винярський", проте в жодному випадку не засновниками.

У судове засідання 19.02.2019 позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, проте через канцелярію суду надав додаткові пояснення по справі №195 від 26.07.2018 р. (Вх.№14604 від 27.07.2018), у яких зокрема просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Проте, у попередніх судових засіданнях позивач - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та підтвердив, що загальні збори, як такі не проводилися взагалі. Протокол загальних зборів був складений ОСОБА_2 самовільно без погодження будь із ким та нею ж було здійснено реєстрацію статуту, а сам позивач, як голова зборів, цього протоколу не підписував та участі у цих зборах не брав.

2.2. Заперечення відповідача.

Відповідач явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив.

При цьому, суд не вважає участь у судовому засіданні голови фермерського господарства ОСОБА_1 від імені відповідача як допустиме в силу того, що такий одночасно виступає і позивачем у справі.

Так, згідно частини 4 статті 58 ГПК України одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні , за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

А відповідно до частини 2 статті 59 ГПК України особа не може бути представником , якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя .

Від імені відповідача адвокатом Андрусенко І.Я. подано відзив на позов від 22.12.2018 (вх. № 23685 від 26.12.2018) та заяву про визнання позову від 22.12.2018 (вх. № 23686 від 26.12.2018), у яких адвокат від імені позивача визнає позов повністю.

2.3. Правова позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Треті особи, письмових пояснень по суті спору не надали.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, пояснення сторін, подані ними докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до Статуту селянського (фермерського) господарства ВИНЯРСЬКИЙ , затвердженого рішенням засновника від 27.11.2013 та зареєстрованого Державним реєстратором 27.11.2013 номер запису 16411050005000269 (далі потексту - Статут), засновником та головою господарства є ОСОБА_1 (п. 1.2. Статуту).

У свою чергу, ОСОБА_2, ОСОБА_5. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є членами цього господарства (п. 1.2. Статуту).

Вказаний вище Статут затверджено рішенням загальних зборів, що оформлене протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства Винярський від 27.11.2013 року.

Проте, згідно питання 2 рішенням загальних зборів, що оформлене протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства Винярський від 27.11.2013 року, зазначено, що зборами СФГ Винярський прийнято рішення про включення до складу засновників на підставі поданих ними заяв таких громадян: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Зазначене рішення стало підставою для внесення відомостей до ЄДР.

Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) селянського господарства Винярський , код ЄДРПОУ 31274343, що знаходиться в с. Пишківці Бучацького району, Тернопільської області є : ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1.

Отже, існує розбіжність між Статутом селянського господарства Винярський відомостями у ЄДР щодо складу засновників СФГ Винярський та протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства Винярський від 27.11.2013 року, а саме одні і ті ж особи в статуті зазначені як члени, а у ЄДР та протоколі як засновники господарства.

27 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бучацької районної державної адміністрації з письмовою заявою, якою просив виправити помилку та внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців га громадських формувань, на що отримав відмову та відповідь із рекомендацією звернутися до суду, так як рішення зборів господарства оформлене протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства Винярський від 27.11.2013 не оспорювалося та на даний час є чинним.

4. Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Розглянувши та оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог, додаткові пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли з корпоративних відносин у зв'язку з оспорюванням позивачем правомірності прийняття рішення зборів фермерського господарства про прийняття у засновники господарства не тільки його як голови але і інших осіб.

Одночасно, позивач вважає вказані збори не правомочними в силу того, що він не був на них присутнім та протоколу зборів не підписував, так як, про вказані збори його не було повідомлено належним чином. А сам протокол зборів самочинно оформила його секретар.

5. Норми права та судова практика, які застосував суд.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до частини 4 статті 58 ГПК України одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні , за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

А відповідно до частини 2 статті 59 ГПК України особа не може бути представником , якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя .

Відповідно до статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

В силу приписів пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до статті 114 ГК України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Із змісту статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім'ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім'ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями статті 8 1 цього Закону.

Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім'ї.

Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян відповідно до статті 27 цього Закону може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов'язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.

Відповідно до статті 3 Закону членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.

Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

Згідно до статті 4 Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин встановлено, що однією з підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи є позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах .

Із змісту пункту 2.37. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин права учасника товариства, які випливають з права його участі у цьому товаристві, не є особистими немайновими правами у розумінні статті 100 ЦК України. Отже, під час вирішення питання про застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства немає підстав для застосування частини першої статті 100 ЦК України у поєднанні з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК України. До таких вимог необхідно застосовувати загальну позовну давність.

6. Мотивована оцінка судом аргументів наведених учасниками справи.

Оцінивши аргументацію позивача та подані ним докази, визнання позову відповідачем суд вважає, що позов слід задовольнити частково, з огляду на таке.

6.1. Щодо визнання позову відповідачем.

Розглянувши відзив та заяву відповідача від 22.12.2018 про визнання позову суд розглядає їх критично та відхиляє з огляду на таке .

Згідно до частини 5 статті 191 ГПК України суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи.

Із змісту статей 58, 59 ГПК України одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні , за умови відсутності конфлікту інтересів між ними. Особа не може бути представником , якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя .

Враховуючи зазначене, суд відхиляє подані від імені відповідача адвокатом Андрусенко І.Я. відзив на позов від 22.12.2018 (вх. № 23685 від 26.12.2018) та заяву про визнання позову від 22.12.2018 (вх. № 23686 від 26.12.2018) у яких адвокат від імені позивача визнає позов повністю в силу того, що вказаний адвокат уповноважений на представництво від імені відповідача згідно загальних зборів засновників фермерського господарства Винярський від 21.12.2018 протокол № 1 і за таке рішення голосував у тому числі засновник господарства та позивач у даній справі - ОСОБА_1 та інші особи, учасники господарства, які виступають одночасно третіми особами у цій справі.

Таким чином, на думку суду, у справі особу відповідача представляє адвокат, якого уповноважив на це засновник, що є одночасно позивачем у справі, що є не допустимо в силу статей 58, 59, частини 5 статті 191 ГПК України.

6.2. Щодо основних аргументів позивача про порушення рішенням зборів вимог закону та статуту господарства, а також прав позивача як засновника та голови господарства.

6.2.1. Твердження позивача про те, що його не було повідомлено про проведення зборів і його підпис та протокол підроблені секретарем.

Серед іншого, позивач стверджує, що загальні збори засновників СФГ Винярський від 27.11.2013, які оскаржуються як такі не проводилися взагалі. Протокол загальних зборів був складений ОСОБА_2 самовільно без погодження будь із ким та нею ж було здійснено реєстрацію статуту. А позивач, як голова зборів, цього протоколу не підписував та участі у цих зборах не брав.

Із змісту пункту 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин встановлено, що однією з підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи є позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах .

Проте, як вбачається із поданого самим позивачем протоколу зборів селянського (фермерського) господарства Винярський від 27.11.2013 вказаний протокол містить відомості про те, що позивач взяв участь у зборах. Більше того, він виступав на них головою зборів та протокол містить як його підпис, так і печатку господарства.

При цьому, суд, оцінивши подані докази позивачем, не вважає належним чином доведеним з його боку, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами того факту, що вказаний протокол зборів є підробленим секретарем зборів чи іншими особами. Адже, позивач не надав суду будь-яких доказів такого, як то, наприклад, його звернення в правоохоронні органи щодо підробки протоколу та його підпису в ньому, рішення правоохоронних органів щодо цього, чи експертного висновку про проведення почеркознавчої експертизи з висновком про те, що підпис голови у протоколі підроблений або інших доказів щодо цього. Не заявлялось ним суду і клопотань щодо проведення експертизи у справі.

Тому, суд відхиляє доводи позивача в цій частині як такі, що недоведені ним поданими ним доказами.

6.2.2. Твердження позивача про те, що відомості про склад засновників і членів господарства зазначені у протоколі зборів не відповідають відомостям про це у статуті товариства та вимогам закону і порушують права та інтереси позивача.

Як встановлено судом відповідно до Статуту відповідача, засновником та головою господарства є ОСОБА_1 (п. 1.2. Статуту). У свою чергу, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є членами цього господарства (п. 1.2. Статуту).

Вказаний вище Статут затверджено рішенням загальних зборів, що оформлене протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства Винярський від 27.11.2013 року (питання 3).

Проте, цим же рішенням по питанню 2, що оформлене протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства Винярський від 27.11.2013 року, зазначено, що зборами СФ Винярський прийнято рішення про включення до складу засновників на підставі поданих ними заяв таких громадян: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Зазначене рішення стало підставою для внесення відомостей до ЄДР.

Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) селянського господарства Винярський , код ЄДРПОУ 31274343, що знаходиться в с. Пишківці Бучацького району, Тернопільської області є ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1.

Слід зазначити, що відомості з ЄДР не містять позначки - члени фермерського господарства, але, на думку суду, такі відомості можна вважати тотожними даним про учасників юридичної особи .

Отже, існує розбіжність між статутом селянського (фермерського) господарства Винярський відомостям у ЄДР щодо складу засновників СФГ Винярський та протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства Винярський від 27.11.2013 року, а саме одні і ті ж особи в статуті зазначені як члени а у ЄДР та протоколі як засновники господарства.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав позивач посилається на те, що вказана розбіжність перешкоджає йому - ОСОБА_1 скористатися в повній мірі своїми правами, передбаченими Статутом господарства як засновника та голови товариства.

Позивач вважає, що він, як голова товариства, є єдиним засновником та існування інших засновників порушує його права. На його думку, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 можуть бути лише членами СФГ Винярський , проте, в жодному випадку, не засновниками.

При цьому, позивач звертає увагу на той факт, що 27 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бучацької районної державної адміністрації з письмовою заявою, якою просив виправити помилку та внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на що отримав відмову - відповідь із рекомендацією звернутися до суду, так як рішення зборів, оформлене протоколом загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства Винярський не оспорювалося та на даний час є чинним.

Враховуючи вказане, суд вважає, що у цій частині позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Так, ознайомившись із змістом протоколу зборів СФГ Винярський від 27.11.2013 суд вважає, що спірні правовідносини на які посилається позивач стосуються лише 2 питання зборів за яким включено до складу засновників СФГ "Винярський", на підставі поданих ними заяв таких громадян як:

1) ОСОБА_2, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_2;

2) ОСОБА_3, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_3;

3) ОСОБА_4, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_4;

4) ОСОБА_5, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_5.

В свою чергу, у іншій частині визнання недійсним рішення загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства "Винярський" від 27.11.2013, які оформлені протоколом від 27.11.2013 року, в частині інших прийнятих питань то позивач ніяк не обґрунтовує яким чином вони порушують його права, одночасно як зазначив суд вище він не вважає доведеним позивачем ні підробки протоколу ні факту того що він не зміг взяти участь у зборах.

А тому суд, вважає, що у позові про визнання недійсними рішень з питань 1,3,4 порядку денного зборів позивачу слід відмовити.

Щодо визнання недійсним рішення зборів з питання 2 порядку денного, то в цій частині позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

І з змісту статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення , що не суперечать законодавству України.

Отже, Статут селянського фермерського господарства, яке зареєстроване як юридична особа є локальним нормативним актом.

Як локальному акту йому характерні такі ознаки як регулювання групи різних правовідносин, обов'язковість для товариства, його учасників та трудового колективу та необхідністю врахування третіми особами при вступі в правовідносини з товариством, обов'язковість державного визнання (реєстрацією).

Затверджуючи Статут рішенням від 27.11.2013 та відображаючи у ньому склад засновників та членів учасники на зборах погодили таким чином, що єдиним засновником товариства є його голова - ОСОБА_1, а усі інші особи є його членами (п. 1.2. Статуту).

Такий склад засновників та членів фермерського господарства відповідає і вимогам закону.

Зокрема, із змісту Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім'ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім'ї.

Відповідно до статті 3 Закону членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.

Згідно до статті 4 Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Отже, положення пункту 1.2. Статуту є такими, що відповідають вимогам закону, а тому вони є обов'язкові і для членів господарства.

Звідси, рішення з питання 2 порядку денного зборів не відповідають вимогам Статуту та закону в частині того, що крім голови господарства у засновники фермерського господарства включено і інших осіб, перелічених вище, які у Статуті зазначені як члени господарства.

При цьому, позивачем надано достатні докази того, що вказаний факт прийняття такого рішення став підставою для внесення відомостей про це у ЄДР та є перешкодою в управлінні позивачем як засновником та головою господарства у його належному управлінні (як доказ подано звернення до державного реєстратора та відмова у внесенні змін до ЄДР).

А тому, суд вважає доведеним позивачем порушення його прав та законних інтересів як засновника СФГ Винярський .

6.2.3. Позовна давність.

Щодо дотримання та застосування строків позовної давності, то суд має за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно частин 2,3,4 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із змісту пункту 2.37. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин права учасника товариства, які випливають з права його участі у цьому товаристві, не є особистими немайновими правами у розумінні статті 100 ЦК України. Отже, під час вирішення питання про застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства немає підстав для застосування частини першої статті 100 ЦК України у поєднанні з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК України. До таких вимог необхідно застосовувати загальну позовну давність.

Як стверджує позивач про обставини зазначені вище йому - ОСОБА_1 нічого відомо не було раніше, оскільки в нього був статут та він бачив, що в ньому зазначені вірні відомості.

У квітні 2018 року він звернувся до державного реєстратора та йому стало відомо, що особи ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є засновниками господарства.

Проте, суд враховуючи ту обставину, що ним відхилено як недоведене поданими доказами, твердження позивача, про те що він не був присутнім на зборах, вважає, що позивачем не спростовано суду і того факту, що йому про рішення зборів стало відомо безпосередньо у день їх проведення і прийняття ними рішень - 27.11.2013 року.

Так як у суд позивач звернувся з позовом лише 13.10.2018 (згідно штемпеля на конверті), то слід вважати, що він звернувся у суд із пропуском загального строку позовної давності у три роки.

Проте, в силу частини 3 статті 267 ЦК України, суд не вправі самостійно застосовувати строк позовної давності без заяви про це сторони у праві.

Так як таких заяв суду зі сторони учасників справи не подавалось, суд не застосовує строк позовної давності у даному випадку.

7. Висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74 статей 76,77,78,79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнати частково недійсним рішення загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства "Винярський" від 27.11.2013, які оформлені протоколом від 27.11.2013 року, с. Пушкарі з питання 2 порядку денного, а саме, в частині включення до складу засновників СФГ "Винярський", на підставі поданих ними заяв таких громадян:

1) ОСОБА_2, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_2;

2) ОСОБА_3, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_3;

3) ОСОБА_4, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_4;

4) ОСОБА_5, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_5.

У іншій частині визнання недійсним рішення загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства "Винярський" від 27.11.2013, які оформлені протоколом від 27.11.2013 року, с. Пушкарі, у позові відмовити.

8. Судові витрати.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому суд вважає, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій позивача як голови господарства та голови зборів з оформлення рішення зборів та подання відомостей про таке рішення та відомостей щодо складу засновників господарства до ЄДР, тому судові витрати, суд у порядку частини 9 статті 129 ГПК України, покладає на позивача у справі.

Керуючись положеннями статей 7, 13, 42, 86, 129, 210, 231, 233, 236-241 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов засновника селянського (фермерського ) господарства "Винярський" -ОСОБА_1, до Селянського (фермерського) господарства "Винярський", за уастю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2; 2) ОСОБА_3; 3) ОСОБА_4; 4) ОСОБА_5; 5) ОСОБА_6 ; 6) Бучацької районної державної адміністрації в Тернопільській області, про визнання недійсними рішення загальних зборів селянського (фермерського) господарства "Винярський" про виключення із складу засновників СФГ "Винярський" ОСОБА_6, про включення до складу СФГ "Винярський" нових засновників, про обрання голови селянського (фермерського) господарства "Винярський" та затвердження статуту СФГ "Винярський' в новій редакції, які оформлені протоколом загальних зборів засновників 27.11.2013 року задовольнити частково.

2 .Визнати частково недійсним рішення загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства "Винярський" від 27.11.2013, які оформлені протоколом від 27.11.2013 року, с. Пушкарі з питання 2 порядку денного, а саме, в частині включення до складу засновників СФГ "Винярський", на підставі поданих ними заяв таких громадян:

1) ОСОБА_2, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_2;

2) ОСОБА_3, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_3;

3) ОСОБА_4, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_4;

4) ОСОБА_5, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_5;

5) ОСОБА_6, Тернопільська область, Бучацький район, с.Пушкарі, паспорт серія МС №493167 виданий 02.04.1999 року Бучацьким РВ УМВСУ в Тернопільській області.

3.У іншій частині визнання недійсним рішення загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства "Винярський" від 27.11.2013, які оформлені протоколом від 27.11.2013 року, с. Пушкарі, у позові відмовити.

4.Судові витрати у складі судового збору у розмірі 1762 грн 00 коп., покласти на позивача .

Позивач : Засновник селянського (фермерського ) господарства "Винярський" -

ОСОБА_1, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область (адреса для листування: АДРЕСА_1), РНОКПП № НОМЕР_6;

Відповідач : Селянське (фермерське) господарство "Винярський", с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 31274343.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_2 ;

2) ОСОБА_3, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_3;

3) ОСОБА_4, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_4;

4) ОСОБА_5, с.Пушкарі, Бучацький район, Тернопільська область, 48441, РНОКПП № НОМЕР_5;

5) ОСОБА_6, Тернопільська область, Бучацький район, с.Пушкарі, паспорт серія МС №493167 виданий 02.04.1999 року Бучацьким РВ УМВСУ в Тернопільській області.

6) Бучацька районна державна адміністрація в Тернопільській області, Тернопільська область, Бучацький район, м.Бучач, майдан Волі, 148400.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті з 256 по 257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення, враховуючи святкові та вихідні дні, а також перебування судді у відрядженні до НШСУ (з 25.02. по 01.03.2019), складено 13.03.2019 року на протязі десяти робочих днів з дня складення скороченого рішення (вступної та резолютивної частини рішення).

Суддя В.Л. Гевко