Ухвала

від 14.03.2019 по справі 920/95/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

14.03.2019 Справа № 920/95/17

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленка О.В., розглянувши без виклику учасників справи подання державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 від 01.03.2019 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі № 920/95/17 та матеріали зазначеної справи за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Суми, до відповідача: Приватного підприємства Лана , м. Суми, про стягнення 2934 грн. 84 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.03.2017 року у справі № 920/95/17 (суддя Жерьобкіна Є.А.) позов задоволено повністю: з Приватного підприємства Лана (АДРЕСА_1, 40016, код 31209248) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (вул. Іллінська, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 21560766) стягнуто 737 грн. 02 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 1993 грн. 88 коп. неустойки, 58 грн. 18 коп. пені, 6 грн. 12 коп. 3% річних, 41 грн. 21 коп. інфляційних збитків, 1600 грн. 00 коп. судового збору.

04.04.2017 на виконання вказаного рішення судом видано відповідний наказ.

11.03.2019 до суду надійшло подання державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 від 01.03.2019 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі № 920/95/17.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Сумської області від 12.03.2019, у зв'язку з відсутністю повноважень судді Жерьобкіної Є.А., призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 920/95/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019, справу призначено до розгляду судді Коваленко О.В.

Згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Від державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 11.03.2019 до суду надійшло подання від 01.03.2019 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі № 920/95/17, в якому державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) до виконання зобов'язань, покладених на нього відповідно до наказу господарського суду Сумської області № 920/95/17 від 04.04.2017 про стягнення з ПП Лана на користь ПАТ Укртелеком в особі Сумської філії ПАТ Укртелеком 737 грн. 02 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 1993 грн. 88 коп. неустойки, 58 грн. 18 коп. пені, 6 грн. 12 коп. 3% річних, 41 грн. 21 коп. інфляційних збитків, 1600 грн. 00 коп. судового збору. Крім того, просить суд здійснювати розгляд подання за відсутності представника заявника.

Судом зроблено безкоштовний запит на отримання відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ПП Лана та встановлено, що гр. ОСОБА_2 є керівником ПП Лана з 07.09.2015 р.

В обґрунтування вищезазначеного подання державний виконавець зазначає, що на виконанні Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області знаходиться виконавче провадження № 53903493 з виконання наказу № 920/95/17, виданого господарським судом Сумської області 04.04.2017, про стягнення з Приватного підприємства Лана (АДРЕСА_1, 40016, код 31209248) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (вул. Іллінська, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 21560766) стягнуто 737 грн. 02 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 1993 грн. 88 коп. неустойки, 58 грн. 18 коп. пені, 6 грн. 12 коп. 3% річних, 41 грн. 21 коп. інфляційних збитків, 1600 грн. 00 коп. судового збору. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію про доходи та майно не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України Про виконавче провадження .

Під час виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити до ДФС України, отримана інформація про відриті рахунки, а саме у AT ОСОБА_3 Аваль у м. Києві, МФО - 380805 та СФ ПАТ КБ Приватбанк м. Суми.

Державний виконавець зазначає, що 14.09.2016 року на виконання ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ним винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлені сторонам до відома та до виконання до AT ОСОБА_3 Аваль у м. Києві, МФО - 380805.

З метою забезпечення виконання рішення суду, на підставі статті 56 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, копії направлені сторонам виконавчого провадження до відома та виконання та проведено реєстрацію обтяження нерухомого майна. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником майна не зареєстровано.

Державним виконавцем 24.09.2018р. та 24.12.2018 р. на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень про причини невиконання рішення суду, однак гр. ОСОБА_2 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, не вживає заходів щодо його виконання за рахунок належного майна і доходів, тому, посилаючись на норми статті 18 Закону України Про виконавче провадження та ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , просить суд задовольнити подання від 01.03.2019 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі № 920/95/17.

Згідно статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Згідно зі статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм полягає, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.

Приписами частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; частиною третьою статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до наведених приписів законодавства, що регулює питання застосування тимчасового обмеження боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України, підставою для його застосування є встановлення судом обставин повноти вчинення органом ДВС виконавчих дій передбачених Законом України Про виконавче провадження та спрямованих на примусове виконання рішення суду, обставин ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження.

При цьому, ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, належить розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Зі змісту наведених норм вбачається, що право, зокрема, органу ДВС на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у разі ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

З наведеного вище можна зробити висновок, що поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець не надав доказів того, що ним вичерпано всі заходи, передбачені статтею 18 Закону України Про виконавче провадження , щодо примусового виконання виконавчого документа або всі вони виявилися безрезультатними. Також не надано доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання зобов'язань за рішенням суду.

Приписами статті 28 Закону України Про виконавче провадження у редакції чинній станом на час відкриття виконавчого провадження у даній справі встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою. На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі-підприємцю під розписку.

Крім того, зі змісту п. 3 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України , вбачається, що про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду виконавець повідомляє боржника.

Державний виконавець зазначає, що 14.09.2016 року на виконання ст. 56 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлені сторонам до відома та до виконання до AT ОСОБА_3 Аваль у м. Києві, МФО - 380805.

В той же час суд критично ставиться до зазначеної державним виконавцем інформації про винесення постанови про арешт коштів боржника від 14.09.2016 р. та не бере її до уваги, оскільки виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області від 04.04.2017 р. було відкрите лише 10.05.2017. Копія постанови про накладення арешту на кошти боржника до подання державним виконавцем не додана.

Крім того, суд критично ставиться до інформації заявника щодо винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника та надсилання її копій сторонам виконавчого провадження до відома та виконання та проведення реєстрації обтяження нерухомого майна, оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, поданої державним виконавцем не вбачається відомостей про вчинення таких дій з боку державного виконавця в межах виконавчого провадження №ВП 53903493.

Суд також не приймає до уваги посилання державного виконавця про надсилання на адресу боржника 24.09.2018р. та 24.12.2018 р. викликів щодо явки до виконавця для надання пояснень про причини невиконання рішення суду, оскільки до подання державним виконавцем додано копію одного виклику б/н, б/д без належних доказів його надсилання на адресу боржника.

Судом встановлено, що державним виконавцем разом із поданням, що є предметом даного судового розгляду, не надано суду доказів надсилання на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.05.2017 (ВП № 53903493) у порядку передбаченому Законом України Про виконавче провадження - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. До матеріалів справи не долучено доказів надіслання зазначеної постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення її боржнику. Відсутні також докази про надіслання її каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, або вручення особисто боржнику. Державним виконавцем також не подано доказів належного надсилання боржнику і виклику б/н, б/д та самого подання від 01.03.2019.

Отже, органом ДВС не доведено, що боржнику було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження, що є визначальним у даній справі, адже за таких обставин неможливо стверджувати про ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

Органом ДВС не надано також жодних доказів ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, доказів повноти вчинення органом ДВС виконавчих дій спрямованих на примусове виконання рішення суду у даній справі та вичерпання останнім всіх заходів наданих йому Законом України Про виконавче провадження для цього, як підстави для застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення як обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Так, доказів, щоб свідчили про свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду у справі № 920/95/17, до матеріалів справи державним виконавцем не надано. Сама відсутність майна у боржника та грошових коштів для погашення існуючої заборгованості не являється доказом ухилення боржника від виконання рішення суду та від своїх зобов'язань за судовим рішенням.

До того ж, пунктом 2 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України передбачено, що подання готується на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

В той же час судом встановлено, що подання від 01.03.2019 виготовлене не на бланку Зарічного відділу Державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області та не містить реквізиту із зазначенням реєстраційного номеру.

Крім наведеного, державний виконавець у своєму поданні не зазначає, що ним направлялись запити до Управління ДМС у Сумській області та не з'ясовано інформацію стосовно того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Право на свободу пересування віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи , а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21 книги другої Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 269 Цивільного кодексу України, особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

За приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним виконавцем належними, допустимими та достатніми докази не доведено обставин, які б свідчили про навмисне ухилення боржника від виконання рішення суду, а також не подано доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України, відтак підстави для задоволення подання державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 від 01.03.2019 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - керівника ПП Лана - гр. ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа у справі № 920/95/17- відсутні.

Тому, керуючись статтями 234,235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні подання державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 від 01.03.2019 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - гр. ОСОБА_2, керівника ПП Лана , без вилучення паспортного документа у справі № 920/95/17- відмовити.

2. Копію ухвали надіслати Зарічному відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 14.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_4