Ухвала

від 13.03.2019 по справі 826/6192/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2019 року

Київ

справа №826/6192/17

адміністративне провадження №К/9901/3814/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., розглянувши касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 у справі №826/6192/17 за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2019 зазначена касаційна скарга залишалась без руху у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору, як це передбачено частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Особі, яка подала касаційну скаргу, встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення вказаного недоліку.

Ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержано Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 22.02.2019.

У межах встановленого судом строку недолік касаційної скарги не усунуто й, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження цього строку на 15 календарних днів, з посиланням на те, що Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є структурним підрозділом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби і не має самостійного бюджету, водночас розпорядником бюджетних коштів сплата такого збору до цього часу не здійснена, хоча заявником своєчасно направлялась доповідна записка (копія якої додана до клопотання) про необхідність проведення цього платежу. При цьому заявник зазначає про здійснення органом Державної казначейської служби України починаючи з вересня 2017 безспірного списання коштів з рахунку податкового органу на підставі судових рішень щодо стягнення з останнього коштів, які станом на 27.02.2019 залишаються заблокованими (на підтвердження чого подано копії повідомлень про здійснення безспірного списання коштів).

Проте наведені третьою особою доводи не свідчать про наявність підстав для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліку касаційної скарги, з огляду на наступне.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Зокрема статтею 330 КАС України закріплено вимоги до форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору (частина четверта цієї статті).

Отже Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинно забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення касаційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, що також вимагалось і в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, для чого як особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак, кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене заявник не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору (з урахуванням тривалості процедури сплати коштів у зв'язку з особливостями структурної організації установи, розподілу повноважень щодо розпорядження бюджетними коштами) і виконання грошових зобов'язань, зокрема за виконавчими документами щодо стягнення коштів з податкового органу.

Зупинення ж на рахунку третьої особи фінансових операцій, зокрема в частині видатків, призначених на сплату судового збору і, як наслідок невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати підставою для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги й не повинно впливати на можливість неухильного виконання останньою вимог КАС України щодо оформлення касаційної скарги, що, в свою чергу не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності (з приводу грошових зобов'язань за виконавчими документами про стягнення коштів і їх примусового виконання тощо), оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Більше того на виконання пункту дев'ятого розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (пункт перший цього Порядку).

Положеннями абзаців першого, другого та четвертого пункту 25 Порядку №845 (в редакції, з урахуванням змін, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №154, набрала чинності 16.03.2018) встановлено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Таким чином починаючи з 16.03.2018 проведення безспірного списання коштів з рахунка боржника не є перешкодою для здійснення видатків бюджету, призначених для сплати судового збору.

Наведені обставини не можуть слугувати й підставою для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи зазначеної норми процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

В той же час за приписами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

У відповідності до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказаними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання процедури відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, подане Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби клопотання задоволенню не підлягає.

Більше того подані заявником докази не містять відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж вказаного у клопотанні строку.

За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліку касаційної скарги.

Відмовити у задоволенні клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 у справі №826/6192/17 за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С. С. Пасічник