Постанова

від 11.03.2019 по справі 904/5749/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5749/18

          Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Вечірка І.О., Чус О.В.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006", м.Дніпро

до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м.Дніпро

про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 881 від 04.09.2018.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75, ідентифікаційний код 04052092) №881 від 04.09.2018 "Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста" в частині дій щодо літнього майданчику (назва: без назви) за адресою м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 102Б; літнього майданчику (назва: "ай лав ю Одесса") за адресою м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 39Б; тимчасової споруди, 5 одиниць (назва: "ай лав ю Одесса") за адресою м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 39Б до вирішення по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №881 від 04.09.2018 в частині і набрання судовим рішенням по цій справі законної сили. В задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

Виконавчий комітет Дніпровської міської ради звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

          Скаржник зазначає, що в описово-мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не зазначено, яким чином та саме яку шкоду правам позивача може бути завдано внаслідок дій відповідача, що оскаржуються позивачем.

          Заявляючи клопотання про забезпечення позову, позивач не довів необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням приписів статті 136 ГПК України.

          Обґрунтування позивача щодо необхідності забезпечення позову базуються виключно на припущеннях останнього, не доводяться належними та допустимими доказами, а тому у суду були відсутні законні підстави для ухвалення судового рішення про забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.

Відзиву на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" не надано.

11.03.2019 позивач не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Частинами 11,12 ст.270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи.

При цьому, колегія суддів враховує, що ч.2 ст.273 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

28.02.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" про долучення до матеріалів справи письмових доказів, які перебувають у додатках, в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 у даній справі письмових доказів, які перебувають у додатках, в обґрунтування заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про задоволення наведеного вище клопотання.

          Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Місцевим господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, яким просить: визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №881 від 04.09.2018 "Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста" в частині внесення літнього майданчику (назва: без назви) за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 102Б; літнього майданчику (назва: "ай лав ю Одесса") за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 39Б; тимчасової споруди, 5 одиниць (назва: "ай лав ю Одесса") за адресою м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 39Б до Переліку тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, що підлягають демонтажу. Виключити з рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №881 від 04.09.2018, а саме: з Переліку тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, що підлягають демонтажу: літній майданчик (назва: без назви) за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 102Б; літній майданчик (назва: "ай лав ю Одесса") за адресою м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 39Б; тимчасову споруду, 5 одиниць (назва: "ай лав ю Одесса") за адресою м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 39Б.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним рішення порушується право власності позивача на вказані об'єкти.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої просить зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №881 від 04.09.2018 "Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста" до вирішення по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №881 від 04.09.2018 і набрання судовим рішенням по цій справі законної сили.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради №881 від 04.09.2018 порушені права Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" як власника об'єктів нерухомості у м.Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 102Б та вул. Набережна Перемоги, 39Б.

Так, згідно рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 881 від 04.09.2018 вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, в тому числі об'єкти нерухомості: а саме літній майданчик (назва: без назви) за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 102Б; літній майданчик (назва: "ай лав ю Одесса") за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 39Б; тимчасова споруда, 5 одиниць (назва: "ай лав ю Одесса") за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 39Б.

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" додані докази, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресами: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 102Б (реєстраційний номер майна - 37200321) та м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 39Б (реєстраційний номер майна - 30434713).

Як убачається з позовної заяви, предметом позову є визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 881 від 04.09.2018 "Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста" в частині внесення літнього майданчику (назва: без назви) по вул.Набережна Перемоги, 102 б; літнього майданчику (назва: "ай лав ю Одесса") по вул.Набережна Перемоги, 39 б; тимчасової споруди, 5 одиниць (назва: "ай лав ю Одесса") по вул.Набережна Перемоги, 39б до Переліку тимчасових споруд холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, що підлягають демонтажу та виключення вказаних об'єктів з Переліку.

Заявляючи про вжиття заходів до забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" зазначило, що невжиття таких заходів до забезпечення позову утруднить та унеможливить виконання судового рішення у разі його задоволення, оскільки об'єкти нерухомості вже будуть знесені (демонтовані) на виконання рішення виконкому № 881 від 04.09.2018, тобто фактично позивача буде позбавлено права власності.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, враховуючи наступне.

          При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

          Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

          При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

          У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "ОСОБА_2 проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

          При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

          Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

          Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

          На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

          Згідно з ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

          Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

          Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

          Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

          При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

          У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

          Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

          Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

          Враховуючи те, що предметом даного спору є вимога немайнового характеру, при вирішення питання необхідності вжиття заходів забезпечення позову має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття відповідних заходів як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

          При цьому, у немайнових спорах має досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

          Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

          Відповідно до ст.ст.73,74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст.76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В підтвердження необхідності забезпечення позову заявником додано до заяви докази права власності на об'єкти нерухомого майна, за адресами: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, будинок 102 б (реєстраційний номер майна - 37200321) та м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, будинок 39 б (реєстраційний номер майна - 30434713).

Водночас, всупереч вимогам статті 74 ГПК України заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" про вжиття заходів до забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно того, що подальші дії відповідача шляхом припинення функціонування та демонтажу вказаних об'єктів нерухомого майна, будуть спрямовані на порушення прав позивача, яка власника цього майна.

          Проте, самі лише припущення заявника стосовно того, що подальші можливі дії відповідача, будуть спрямовані на порушення прав позивача, яка власника нерухомого майна, а також припинення функціонування та демонтаж цих об'єктів, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

          Потенційна можливість вчинення відповідачем дій, які будуть перешкоджати позивачу, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

          З поданих заявником матеріалів судом апеляційної інстанції встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту реальної загрози вчинення відповідачем дій, які спрямовані на порушення прав позивача, як власника об'єкту нерухомості, а також припинення функціонування та демонтажу вказаних об'єктів нерухомого майна.

При цьому, жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем також не надано.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги недоведення заявником, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, ухвала господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування цієї ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скарга Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задовольнити.

          Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 у справі №904/5749/18 скасувати.

          У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 15.03.2019.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя І.О.Вечірко

Суддя О.В.Чус