Рішення

від 14.03.2019 по справі 908/58/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/5/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2019 Справа № 908/58/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача-1: Приватного підприємства "Новітні Технології 2015" (70602, Запорізька область, м. Пологи вул. Запорізька, буд. 6, код ЄДРПОУ 36994461)

до відповідача-2: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)

про стягнення суми 76151,98 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача-1: Приватного підприємства "Новітні Технології 2015", до відповідача-2: ОСОБА_1, про стягнення солідарно з ПП "Новітні Технології 2015" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № FA5ZPLON0UFQ0 від 05.10.2015, в розмірі 76151,98 грн., з яких: 10821,09 грн. - заборгованість за кредитом, 18,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 41849,72 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1000,00 грн. - штраф, фіксована частина; 22462,75 грн. - штраф, відсоток від суми встановленого у п. А.2 Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.01.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/58/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 14.01.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/58/19, присвоєний номер провадження 9/5/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.03.2019 справу розглянуто, прийнято рішення у справі № 908/58/19.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 05.10.2015 між АТ КБ "Приватбанк" (позивач) та ПП "Новітні Технології 2015" (відповідач-1) було укладено кредитний договір №FA5ZPLON0UFQ0, за умовами якого відповідачу-1 надано кредит в розмірі 21 427,09 грн., в обмін на зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1, 05.10.2015 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (відповідач-2) було укладено договір поруки №FA5ZPLON0UFQ0/DP. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на 21.11.2018 у відповідача-1 утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 10821,09 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18,42 грн. Також, за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, позивачем нараховано пеню в розмірі 41849,72 грн., штраф, фіксована частина в розмірі 1000,00 грн. та штраф, відсоток від суми встановленого у п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави в розмірі 22462,75 грн. З цих підстав позивач просить суд стягнути загальну суму заборгованості в розмірі 76151,98 грн. за договором №FA5ZPLON0UFQ0 від 05.10.2015 солідарно з відповідача-1 та відповідача-2. Позов обґрунтовано ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174, ч.ч. 1,2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України, ч.ч. 1, 2 ст. 16, ч.ч 1, 2 ст. 509, ч. 1 ст. 530, ч.ч. 1, 2 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554, ст.ст. 610, 611, ст. 1054 ЦК України, умовами кредитного договору № FA5ZPLON0UFQ0 від 05.10.2015 та договору поруки № FA5ZPLON0UFQ0/DP від 05.10.2015.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву погодився з заявленими позовними вимогами в частині стягнення суми 10 821,09 грн. кредитної заборгованості, разом з цим, не погоджується з нарахованими штрафними санкціями, оскільки вважає, що договір не відповідає нормам чинного законодавства в частині штрафних санкцій та пені, що нараховуються, так ніби це передбачалось завчасно. Також зауважує, що в листопаді 2016 року позивач заблокував рахунки відповідача-1 не повідомивши про це. На сьогодні заблокована сума складає 1190 грн. Відділення в м. Пологи не працює напряму з юридичними особами, а звернення на гарячу лінію Приватбанку не дало результатів. У 2017 році відповідачем-1 було отримано рахунок для погашення заборгованості за касове обслуговування в розмірі 700 грн., яке було здійснено через термінал Приватбанку від імені приватної особи ОСОБА_1 Надалі рахунок залишається заблокованим, а відповідачі позбавлені можливості сплачувати заборгованість. Акт звірки суми боргу та претензія на адресу відповідача не надходили.

Відповідач-2 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Згідно зі ст. 20 ГПК України розгляд справи щодо фізичної особи, що не є підприємцем не відноситься до компетенції господарських судів. Також, вказує, що договором поруки №FA5ZPLON0UFQ0/DP від 05.10.2015 передбачено поруку в розмірі 2000,00 грн. депозиту, про що неодноразово наголошував представник банку при підписанні договору, та який був анульований та знятий з рахунку відповідача-2 через 3 місяці після прострочення по оплаті кредиту відповідачем-1. Акти звірки суми боргу та претензія на адресу відповідача не надходили.

05.03.2019 на електронну адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2 з додатками, яка не скріплена електронним цифровим підписом представника. Зазначена відповідь на відзив відповідача-2 залишена судом без розгляду з огляду на приписи ч. 8 ст. 42 ГПК України.

07.03.2019 на поштову адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2 аналогічного змісту, яка представником також не підписана.

За змістом ч. 2 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

На підставі викладеного, відповідь на відзив відповідача-2, подана позивачем через канцелярію суду 07.03.2019, також залишена судом без розгляду. Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 ГПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В ухвалі від 14.01.2019 про відкриття провадження у справі № 908/58/19 судом було запропоновано позивачу надати відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що копії відзивів були надіслані позивачу 06.02.2019, відповідь на відзив надійшла до суду 07.03.2019, тобто, через місяць. Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, позивач мав отримати відзив приблизно 12-13 лютого. Проте, позивачем не зазначено поважності причин пропуску встановленого судом строку, не подано клопотання про поновлення процесуального строку, що суперечить приписам ст. 119 ГПК України.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2015 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (Банк, позивач у справі) та Приватним підприємством "Новітні Технології 2015" (позивальник, відповідач-1 у справі) був укладений кредитний договір № FA5ZPLON0UFQ0, за яким Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеному у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Невідновлювальна кредитна лінія надається Банком для здійснення Позивальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позивальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Відповідно до п. А1. договору: вид кредиту - невідновлювана кредитна лінія.

Ліміт кредитного договору складає 21 427,10 грн., у тому числі: у розмірі 19 422,00 грн. на реструктуризацію заборгованості за договором про надання банківських послуг № 36994461 (кредитний ліміт на поточний рахунок, кредит на гарантований платіж), укладеним між Банком та Приватним підприємством "Новітні Технології 2015"; у розмірі 34,00 грн. для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна за реквізитами зазначеними в п. 2.1.1 цього договору; у розмірі 1971,10 грн. за сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.13, 2.3.13, 5.8 цього договору (п. А2. договору).

Згідно з умовами п. А.2.1., п. А.3. договору, ліміт кредитування на конкретну дату ( поточний ліміт ) визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у Додатку № 1 до цього договору. Термін повернення кредиту згідно з графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до цього договору). Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених в графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до цього договору) понад 30 днів: 1. Датою погашення заборгованості є 31-ий день; 2. Вся заборгованість по кредиту, починаючи з наступного дня, який слідує за днем повернення кредиту (32-ий день), рахується простроченою; 3. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 29 857,44 грн.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору термін повернення кредиту 31.03.2017.

За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 32 % річних (п. А.6. договору).

За змістом п. А.7. договору, у випадку порушення позичальником будь-якого з грошового зобов'язання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням.

Відповідно до п. 5.8. договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 05.10.2015 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2 у справі) було укладено договір поруки № FA5ZPLON0UFQ0/DP.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Приватним підприємством "Новітні Технології 2015" ( боржник ) зобов'язань за кредитним договором № FA5ZPLON0UFQ0 від 05.10.2015 ( кредитний договір ), згідно якого кредитор надав боржнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 21 427,10 грн.

Згідно з п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

За змістом пункту 1.5. договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ст. 546 ЦК України вбачається, що порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання. Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відтак, з огляду на солідарний обов'язок боржника за основним зобов'язанням і поручителя перед кредитором, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

З матеріалів справи слідує, що свої зобов'язання позивач виконав належним чином, надавши позивачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з кредитним лімітом в розмірі 21 427,10 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку. Проте, відповідач-1 свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків належним чином не виконав.

Відповідно до матеріалів справи, станом на 21.11.2018 відповідач-1 має заборгованість за кредитом в розмірі 10821,09 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18,42 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або зконом.

Аналогічний припис містить п.1, п. 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, позивачем було також нараховано пеню в розмірі 41849,72 грн., штраф, фіксована частина в розмірі 1000,00 грн. та штраф, відсоток від суми встановленого у п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави в розмірі 22462,75 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Факт порушення позичальником умов кредитного договору № FA5ZPLON0UFQ0 від 05.10.2015 підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачами.

Слід також зазначити, що позивачем 07.11.2017 на адресу відповідачів було надіслано повідомлення від 02.11.2017 за вих. № 30.1.0.0/2-51005ZPPVS0D0 (про що свідчать надані позивачем до позову копії фіскального чеку про надання поштових послуг, списку згрупованих поштових відправлень та копії описів вкладення), у якій позивач просив відповідачів сплатити прострочену заборгованість за договором, в т.ч., заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користуванням кредитом, пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Однак, відповідей на претензію позивачем отримано не було, заборгованість сплачена не була.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі 10821,09 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 18,42 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 41849,72 грн., штрафу, фіксована частина в розмірі 1000,00 грн. та штрафу, відсоток від суми встановленого у п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави в розмірі 22462,75 грн., - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача-1 стосовно невідповідності умов кредитного договору чинному законодавству в частині штрафних санкцій та пені, суд зазначає про наступне.

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтями 203 та 215 ЦК України закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину і недодержання яких є підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання кредитного договору № FA5ZPLON0UFQ0 від 05.10.2015 недійсним в судовому порядку.

Відповідачем-1 також зазначалось про неможливість сплати заборгованості у зв'язку з тим, що рахунки відповідача-1 заблоковані позивачем. Разом з тим, відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем-1 не надано, що суперечить приписам ч. 1 ст. 74 ГПК України. Крім того, згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Неможливість сплати заборгованості, з підстав наведених відповідачем-1, не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань за договором.

Доводи відповідача-2 про те, що даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів спростовуються наступним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Тобто позивачами і відповідачами в господарському процесі можуть бути фізичні особи, які не є підприємцями.

Отже враховуючи наведені норми процесуального права, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Вказане повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц.

Інші доводи відповідачів не спростовують висновків суду покладених в основу судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Новітні Технології 2015" (70602, Запорізька область, м. Пологи вул. Запорізька, буд. 6, код ЄДРПОУ 36994461) та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) суму 10 821 (десять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 09 коп. заборгованості за кредитом, суму 18 (вісімнадцять) грн. 42 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, суму 41 849 (сорок одна тисяча вісімсот сорок дев'ять) грн. 72 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, суму 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. штрафу, фіксована частина, суму 22 462 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 75 коп. штрафу, відсоток від суми встановленого у п. А.2 Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави, суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 14.03.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва