Рішення

від 15.03.2019 по справі 910/16714/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.03.2019Справа №  910/16714/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромета” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Буд” про стягнення 14 249,17 грн. без  повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Євромета” (далі – ТОВ “Євромета”, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Буд” (далі – ТОВ “ВК Буд”, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 14 249,17 грн. Позов обгрунтований тим, що відповідач порушив умови договору купівлі-продажу № 404ЄМ від 12.04.2018 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові ТОВ “Євромета” просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8 740,29 грн., штраф у сумі 4 370,15 грн., інфляційне збільшення суми основного боргу у сумі 323,39 грн., 15 % річних у сумі 815,35 грн., а всього - 14 249,17 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.01.2019 р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, належним чином повідомлений, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Установлено, що 12.04.2018 р. між ТОВ “Євромета” (продавець) та ТОВ “ВК Буд” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 404ЄМ (далі – договір). Відповідно до умов цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар в асортименті, в кількості та по ціні, що визначені умовами цього договору, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити в порядку та у відповідності до цього договору. Відповідно до п. 3.1 договору загальна сума договору складається з сумарної вартості усіх видаткових накладних, що оформляються сторонами під час дії цього договору. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами у видатковій накладній на відповідну партію товару (п. 3.2). Згідно з п. 4.1 договору передача товару покупцю здійснюється на умовах EXW – склад продавця або DDP – склад покупця, в залежності від взаємної домовленості сторін. Датою отримання товару покупцем вважається дата фактичної передачі товару, що зазначається у видатковій накладній (п. 4.6). Розрахунки за кожну відвантажену (передану) партію товару здійснюються на підставі цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 5.1 договору). Остаточний розрахунок за отриманий товар покупець здійснює протягом 14 календарних днів, починаючи з дати отримання товару (п. 5.2). Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті). Так, згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 740,29 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЄМ-00003814 від 13.04.2018 р., № ЄМ-00003815 від 13.04.2018 р., № ЄМ-00003816 від 13.04.2018 р., № ЄМ-00003951 від 13.04.2018 р., копії яких наявні в матеріалах справи. Проте, відповідач, зі свого боку, взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару на вказану суму не сплатив. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 8 740,29 грн. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Оскільки доказів належної сплати вартості товару суду не надано, позовні вимоги про стягнення з ТОВ “ВК Буд” заборгованості у сумі 8 740,29 грн. підлягають задоволенню. Крім того, позивач нарахував відповідачу 50 % штрафу у сумі 4 370,14 грн., який просив стягнути у судовому порядку. Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. У пункті 6.3 договору сторони погодили, що у випадку прострочення терміну оплати поставленого товару більше, ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 50% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару. Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов'язання, на підставі наведених правових норм та в силу пункту 6.3 договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату штрафу є правомірними, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача 50 % штрафу у сумі 4 370,15 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 323,39 грн. та 15 % річних у сумі 815,35 грн., нараховані за порушення зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що за прострочення терміну оплати вартості отриманого товару відповідно до п. 5.2 цього договору, покупець сплачує на користь продавця 15 % річних від простроченої суми. Зважаючи на встановлене судом порушення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 15 % річних є такими, що заявлені правомірно. Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 323,39 грн. та 15 % річних у сумі 815,35 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем. За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромета” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Буд” про стягнення заборгованості у сумі 14 249,17 грн. задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Буд” (03062, місто Київ, вул. Чистяківська, 2, оф. 34, ідентифікаційний код 41613829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, дентифікаційний код 36464155) основний борг у сумі 8 740 (вісім тисяч сімсот сорок) грн. 29 коп., 50 % штрафу у сумі 4 370 (чотири тисячі триста сімдесят) грн. 15 коп., інфляційне збільшення суми основного боргу у сумі 323 (триста двадцять три) грн. 39 коп., 15 % річних у сумі 815 (вісімсот п'ятнадцять) грн. 35 коп., судовий збір у сумі 1 762  (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Повне судове рішення складено 15 березня 2019 року. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                                                 Головіна К.І.