Рішення

від 06.03.2019 по справі 910/10535/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2019Справа № 910/10535/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О ., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120, офіс 602; ідентифікаційний код: 39166846)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур (02139, м. Київ, бульвар Перова, буд. 36; ідентифікаційний код: 40941012)

про стягнення 544817,22 грн.

Представники сторін:

від позивача: Наїдко Л.В.,

від відповідача: Тищенко Р.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур про стягнення 544817,22 грн., з яких 428221,52 грн. основного боргу, 66960,13 грн пені, 3% річних у розмірі 12114,87 грн. та інфляційні втрати у розмірі 37520,70 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати послуг, наданих позивачем відповідно до умов Публічного договору (Заяви про приєднання №22/05/2017/61 від 22.05.2017), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 428221,52 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 66960,13 грн пені, 3% річних у розмірі 12114,87 грн. та інфляційні втрати у розмірі 37520,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 13.08.2018, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 відкрито провадження у справі №910/10535/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2018, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 підготовче засідання відкладено на 24.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/10535/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 28.11.2018.

У судовому засіданні 28.11.2018 судом було оголошено перерву до 14.12.2018.

13.12.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

Судове засідання, призначене на 14.12.2018, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 розгляд справи призначено на 18.01.2019.

У судовому засіданні 18.01.2019 судом було оголошено перерву до 30.01.2019.

У судовому засіданні 30.01.2019 судом було оголошено перерву до 13.02.2019.

У судовому засіданні 13.02.2019 судом було оголошено перерву до 15.02.2019.

15.02.2019 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму основного боргу у розмірі 212432,55 грн.

15.02.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.02.2019 судом було оголошено перерву до 06.03.2019.

27.02.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач вказав на те, що на користь позивача від фізичної особи надходили грошові кошти. Однак позивач не мав можливості ідентифікувати такі грошові кошти та відразу врахувати їх в рахунок погашення заборгованості, яка виникла на підставі Публічного договору. Отже, як зазначив позивач, часткова оплата відповідача була здійснена за квитки, що віднесені до Акта надання послуг №67 від 31.10.2017, Акта надання послуг №66 від 31.10.2017, Акта надання послуг №101 від 30.11.2017, Акта надання (повернення) послуг №115 від 31.10.2017, Акта надання послуг №98 від 30.11.2017, Акта надання послуг №77 від 31.10.2017, Акта надання послуг №112 від 31.10.2017, Акта надання послуг №170 від 31.12.2017, Акта надання послуг №156 від 31.12.2017, Акта надання послуг №17 від 10.01.2018 та видаткові накладній №2608 від 27.07.2018, у зв'язку з чим позивач не має претензій до відповідача за вказаними документами.

Крім того, позивач зазначив, що він відмовляється від стягнення штрафних санкцій, нарахованих за Актом надання послуг №67 від 31.10.2017, Актом надання послуг №66 від 31.10.2017, Актом надання послуг №101 від 30.11.2017, Актом надання (повернення) послуг №115 від 31.10.2017, Актом надання послуг №98 від 30.11.2017, Актом надання послуг №77 від 31.10.2017, Актом надання послуг №112 від 31.10.2017, Актом надання послуг №170 від 31.12.2017, Актом надання послуг №156 від 31.12.2017, Актом надання послуг №17 від 10.01.2018 та видатковою накладною №2608 від 27.07.2018.

При цьому, у вказаних поясненнях по справі позивачем були викладені розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати відповідачем послуг за актами надання послуг, щодо яких позивач підтримує позовні вимоги.

04.03.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач визнав позовні вимоги в сумі 74344,57 грн. (сума основного боргу) та штрафні санкції, нараховані пропорційно.

У судовому березні 06.03.2019 позивачем було подану заяву про відмову від позову, в якій позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 212432,55 грн.

У судовому засіданні 06.03.2019 судом було залишено без розгляду подану позивачем 15.02.2019 заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з пропущенням строку на її подання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Представники сторін у судовому засіданні 06.03.2019 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги просили задовольнити частково.

У судовому засіданні 06.03.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 Публічного договору про надання послуг, розміщеного на офіційному сайті позивача, даний документ є офіційної пропозицією (публічною офертою) Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт платформи усім фізичним особам-підприємцям та юридичним особам, які зареєстровані в мережі інтернет на сайті travel-point.me, відповідає вимогам ст.ст. 633,634 Цивільного кодексу України і містить всі істотні умови договору про надання посередницьких послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Заява про приєднання до Договору означає те, що турагент, підписавши її, дає згоду на приєднання до договору на умовах, визначених цим договором (п. 1.3 Публічного договору).

Відповідно до п. 1.4 Публічного договору дата укладення договору відповідає даті, вказаній в заяві про приєднання договору.

Судом встановлено, що 22.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет Тур (турагент) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт (платформа) складено Заяву про приєднання №22/05/2017/61 до Публічного договору, в якій сторони погодились, що керуючись ст. 634 Цивільного кодексу України турагент дає свою згоду на приєднання до Публічного договору про надання послуг на умовах, визначених Публічним договором про надання послуг, що розміщений на офіційному сайті платформи travel-point.me.

Відповідно до п. 1 Заяви про приєднання №22/05/2017/61 від 22.05.2017 з моменту підписання турагентом даної заяви та прийняття її платформою, сторони набувають прав та обов'язків, визначених договором, та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3.1 Публічного договору платформа (позивач) доручає турагентові (відповідачу) здійснювати бронювання та оформлення послуг на умовах та в порядку, визначених договором, шляхом використання технічної можливості, а турагент зобов'язується оплатити використання технічної можливості (послуги, передбачені договором).

Відповідно до п. 3.2 Публічного договору цей публічний договір-оферта вважається укладеним (акцепт оферти) з моменту підтвердження турагентом своєї згоди з його умовами шляхом встановлення позначки: реєструючись, я погоджуюсь з умовами договору та надаю згоду на обробку персональних даних на веб-сайті платформи, після чого публічний договір-оферта вважається базовим документом в офіційних взаєминах між турагентом та платформою.

Згідно з п. 3.5 Публічного договору після ознайомлення з інформацією про умови забезпечення технічною можливістю, яка розміщена на веб-сайті, турагент має право на власний розсуд обрати будь-які види послуг, для бронювання та/або оформлення яких турагенту надається технічна можливість, за визначеною на веб-сайті ціною протягом терміну дії пропозиції за допомогою онлайн системи доступу, розміщеної на веб-сайті. Перелік послуг, для бронювання та/або оформлення яких турагенту надається технічна можливість, визначається в заяві про приєднання.

У п. 2 Заяви про приєднання №22/05/2017/61 від 22.05.2017 сторони погодили, що відповідно до п. 3.5 Договору сторони погодили наступний перелік послуг, для бронювання та/або оформлення яких тур агенту надається технічна можливість: - перевезення пасажирів, багажу, вантажів або пошти авіаційним транспортом; - перевезення пасажирів, багажу, вантажів або пошти залізничним транспортом; - перевезення пасажирів, багажу, вантажів або пошти автомобільним транспортом; - страхування; - проживання у готелях, костелах, апартаментах, тощо та супутні послуги; - інформаційні послуги, обробка та зберігання даних (баз даних); - трансфери автомобільним транспортом; - туристичне обслуговування, в тому числі, але не виключно, екскурсійне обслуговування, послуги перекладачів, тощо.

Підписанням Акту забезпечення технічною можливістю турагент підтвердив, що його забезпечено технічною можливістю здійснювати бронювання та/або оформлення послуг, а також що турагент ознайомлений з правилами користування відповідних систем бронювання та зобов'язується їх дотримуватись (копія вказаного акту долучена позивачем до позовної заяви).

Згідно з п. 6.1 Публічного договору протягом всього строку дії цього договору платформа не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, надсилає турагенту два оформлені (складені) належним чином оригінальні примірники зведеного реєстру продажу, повернень та анулювання послуг за відповідний місяць, та акту про надані послуги, який є документом, що підтверджує забезпечення тур агента технічною можливістю, за відповідний місяць. Належним чином оформленим (складеним) вважається примірник звіту/акту в письмовій формі, підписаний уповноваженим представником платформи і скріплений його печаткою або оформлений у вигляді електронного документу, підписаного цифровим підписом.

Згідно з п. 11.1 Публічного договору договір набирає чинності з моменту (дати) підписання обома сторонами заяви про приєднання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач у позовній заяві вказав на те, що ним були надані позивачу послуги відповідно до умов Публічного договору (Заяви про приєднання №22/05/2017/61 від 22.05.2017) на загальну суму 581984,96 грн. відповідно до наступних актів надання послуг:

- Акт надання послуг №9 від 30.06.2017;

- Акт надання послуг №10 від 31.07.2017;

- Акт надання послуг №101 від 30.11.2017;

- Акт надання послуг №66 від 31.10.2017;

- Акт надання послуг №50 від 30.09.2017;

- Акт надання послуг №33 від 31.08.2017;

- Акт надання послуг №156 від 31.12.2017;

- Акт надання послуг №67 від 31.10.2017;

- Акт надання послуг №52 від 30.09.2017;

- Акт надання послуг №35 від 31.08.2017;

- Акт надання послуг №20 від 30.06.2017;

- Акт надання послуг №22 від 31.12.2017;

- - Акт надання послуг №98 від 30.11.2017;

- Акт надання послуг №77 від 31.10.2017;

- Акт надання послуг №51 від 30.09.2017;

- Акт надання послуг №34 від 31.08.2017;

- Акт надання послуг №21 від 31.07.2017;

- Акт надання послуг №19 від 30.06.2017;

- Акт надання послуг №8 від 31.05.2017;

- Акт надання послуг №170 від 31.12.2017;

- Акт надання послуг №17 від 10.01.2018;

- Видаткова накладна №2608 від 27.07.2018.

З огляду на те, що відповідачем не у повному обсязі були оплачені послуги, надані позивачем за вказаними актами, у відповідача виникла заборгованість у сумі 428221,52 грн. (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Таким чином, предметом позову у даній справі були вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг, наданих позивачем саме за вказаними актами та видатковою накладною.

27.02.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач вказав на те, що на користь позивача від фізичної особи надходили грошові кошти. Однак позивач не мав можливості ідентифікувати такі грошові кошти та відразу врахувати їх в рахунок погашення заборгованості, яка виникла на підставі Публічного договору. Отже, як зазначив позивач, часткова оплата відповідача була здійснена за квитки, що віднесені до Акта надання послуг №67 від 31.10.2017, Акта надання послуг №66 від 31.10.2017, Акта надання послуг №101 від 30.11.2017, Акта надання (повернення) послуг №115 від 31.10.2017, Акта надання послуг №98 від 30.11.2017, Акта надання послуг №77 від 31.10.2017, Акта надання послуг №112 від 31.10.2017, Акта надання послуг №170 від 31.12.2017, Акта надання послуг №156 від 31.12.2017, Акта надання послуг №17 від 10.01.2018 та видаткові накладній №2608 від 27.07.2018, у зв'язку з чим позивач не має претензій до відповідача за вказаними документами.

Суд зазначає, що з вказаної заяви позивача (враховуючи твердження позивача про те, що він не має претензій до відповідача стосовно конкретних актів наданих послуг), на переконання суду, вбачається відсутність у позивача наміру включати до предмету спору вказані акти наданих послуг та видаткову накладну, а викладені пояснення та твердження, по суті, спрямовані на те, що позивач не підтримує позовні вимоги щодо вказаних конкретних актів наданих послуг та видаткової накладної.

Крім того, у судовому березні 06.03.2019 позивачем було подану заяву про відмову від позову, в якій позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 212432,55 грн.

Враховуючи викладені обставини, оцінюючи викладені позивачем обставини у поданих поясненнях та заявах в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач відмовляється від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу за Актом надання послуг №67 від 31.10.2017, Актом надання послуг №66 від 31.10.2017, Актом надання послуг №101 від 30.11.2017, Актом надання послуг №98 від 30.11.2017, Актом надання послуг №77 від 31.10.2017, Актом надання послуг №170 від 31.12.2017, Актом надання послуг №156 від 31.12.2017, Актом надання послуг №17 від 10.01.2018 та видатковій накладній №2608 від 27.07.2018.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Судом встановлено, що як письмові пояснення, подані 27.02.2019, так і заява про відмову від позову, подана 06.03.2019, підписана адвокатом Л.В. Наїдко, який представляє інтереси позивача.

Матеріали справи не містять доказів наявності у адвоката Наїдко Л.В. будь-яких обмежень повноважень на відмову від позову (повністю або частково).

За таких обставин, суд прийняв відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача частини суми основного боргу за Актом надання послуг №67 від 31.10.2017, Актом надання послуг №66 від 31.10.2017, Актом надання послуг №101 від 30.11.2017, Актом надання послуг №98 від 30.11.2017, Актом надання послуг №77 від 31.10.2017, Актом надання послуг №170 від 31.12.2017, Актом надання послуг №156 від 31.12.2017, Актом надання послуг №17 від 10.01.2018 та видатковій накладній №2608 від 27.07.2018, що разом становить 215317,71 грн.

У ч. 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур суми основного боргу у розмірі 215317,71 грн.

Враховуючи викладені обставини (відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла за конкретними актами), суд дійшов висновку, що наразі предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з оплати за послуги, надані позивачем відповідно до наступних актів надання послуг:

- Акт надання послуг №9 від 30.06.2017 на суму 2875,00 грн;

- Акт надання послуг №10 від 31.07.2017 на суму 29297,00 грн;

- Акт надання послуг №50 від 30.09.2017 на суму 103786,00 грн;

- Акт надання послуг №33 від 31.08.2017 на суму 20108,00 грн;

- Акт надання послуг №52 від 30.09.2017 на суму 11057,47 грн;

- Акт надання послуг №35 від 31.08.2017 на суму 41372,68 грн;

- Акт надання послуг №20 від 30.06.2017 на суму 6250,00 грн;

- Акт надання послуг №22 від 31.12.2017 на суму 12804,40 грн;

- Акт надання послуг №51 від 30.09.2017 на суму 70363,93 грн;

- Акт надання послуг №34 від 31.08.2017 на суму 31403,67 грн;

- Акт надання послуг №21 від 31.07.2017 на суму 18250,25 грн;

- Акт надання послуг №19 від 30.06.2017 на суму 19980,19 грн;

- Акт надання послуг №8 від 31.05.2017 на суму 7181,06 грн.

Судом встановлено, що вказані акти надання послуг підписані представниками позивача і відповідача та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт та Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур , з огляду на що суд приймає їх в якості належних та допустимих доказів, які підтверджують факт надання позивачем відповідачу послуг відповідно до умов Публічного договору (Заяви про приєднання №22/05/2017/61 від 22.05.2017) на загальну суму 374729,65 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Турагент, отримавши технічну можливість, переказує в безготівковій формі грошові кошти в якості авансу на рахунок у розмірі, достатньому для того, щоб здійснити бронювання (у випадку, якщо воно не може бути здійснено безкоштовно) або оформлення послуги, якщо інший порядок розрахунків не передбачений домовленістю між сторонами. Турагент погоджується з тим, що грошові кошти у сумі авансу використовуються з метою виконання ним договору (п. 5.1 Публічного договору).

Таким чином, відповідач повинен був здійснювати сплату грошових коштів на рахунок позивача у вигляді авансових платежів.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії звітів по дебетовим та кредитним операціям з рахунку позивача, з яких вбачається, що загальна сума грошових коштів, яка надійшла від відповідача, становить 153763,44 грн.

Будь-яких інших доказів сплати грошових коштів в рахунок оплати послуг за Публічним договором (Заявою про приєднання №22/05/2017/61 від 22.05.2017) відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до п. 5.5 Публічного договору повернення суми коштів за невикористану послугу (його частину) здійснюється турагентом виключно з дотриманням та на підставах, визначених правилами надавача (виконавця) послуг та цим договором. Повернення клієнту та/або покупцеві суми коштів за невикористану послугу (його частину) може здійснюватись тур агентом в межах цього договору лише відносно послуг, бронювання та/або оформлення яких було здійснено турагентом на підставі цього договору.

Судом встановлено, що між сторонами були складені акти надання (повернення) послуг на загальну суму 8063,00 грн. (копії відповідних актів, які підписані та скріплені печатками сторін, долучені позивачем до позовної заяви).

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг на суму 374729,65 грн., беручи до уваги здійснені відповідачем оплати на суму 153763,44 грн (доказів здійснення оплат на більшу суму матеріали справи не містять) та складені між сторонами акти повернення послуг на суму 8063,00 грн., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 212903,21 грн.

Доказів сплати грошових коштів на суму 212903,21 грн. (актів повернення послуг на вказану суму) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур за Публічним договором (Заявою про приєднання №22/05/2017/61 від 22.05.2017) у сумі 212903,21 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт до Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур про стягнення суми основного боргу у розмірі 212903,21 грн.

Крім того, позивачем у позовній заяві було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 66960,13 грн, нараховану у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг, наданих позивачем за Актом надання послуг №9 від 30.06.2017; Актом надання послуг №10 від 31.07.2017; Актом надання послуг №101 від 30.11.2017; Актом надання послуг №66 від 31.10.2017; Актом надання послуг №50 від 30.09.2017; Актом надання послуг №33 від 31.08.2017; Актом надання послуг №156 від 31.12.2017; Актом надання послуг №67 від 31.10.2017; Актом надання послуг №52 від 30.09.2017; Актом надання послуг №35 від 31.08.2017; Актом надання послуг №20 від 30.06.2017; Актом надання послуг №22 від 31.12.2017; Актом надання послуг №98 від 30.11.2017; Актом надання послуг №77 від 31.10.2017; Актом надання послуг №51 від 30.09.2017; Актом надання послуг №34 від 31.08.2017; Актом надання послуг №19 від 30.06.2017; Актом надання послуг №8 від 31.05.2017; Актом надання послуг №170 від 31.12.2017; Актом надання послуг №17 від 10.01.2018.

27.02.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що він відмовляється від стягнення штрафних санкцій, нарахованих за Актом надання послуг №67 від 31.10.2017, Актом надання послуг №66 від 31.10.2017, Актом надання послуг №101 від 30.11.2017, Актом надання (повернення) послуг №115 від 31.10.2017, Актом надання послуг №98 від 30.11.2017, Актом надання послуг №77 від 31.10.2017, Актом надання послуг №112 від 31.10.2017, Актом надання послуг №170 від 31.12.2017, Актом надання послуг №156 від 31.12.2017, Актом надання послуг №17 від 10.01.2018 та видатковою накладною №2608 від 27.07.2018.

При цьому, позивач вказав на те, що він підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, нарахованої за Актом надання послуг №9 від 30.06.2017; Актом надання послуг №10 від 31.07.2017; Актом надання послуг №33 від 31.08.2017; Актом надання послуг №52 від 30.09.2017; Актом надання послуг №35 від 31.08.2017; Актом надання послуг №20 від 30.06.2017; Актом надання послуг №22 від 31.12.2017; Актом надання послуг №51 від 30.09.2017; Актом надання послуг №34 від 31.08.2017; Актом надання послуг №21 від 31.07.2017; Актом надання послуг №19 від 30.06.2017; Актом надання послуг №8 від 31.05.2017.

Судом встановлено, що вказані письмові пояснення, подані 27.02.2019, підписана адвокатом Л.В. Наїдко, який представляє інтереси позивача.

Матеріали справи не містять доказів наявності у адвоката Наїдко Л.В. будь-яких обмежень повноважень на відмову від позову (повністю або частково).

За таких обставин, суд прийняв відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені, нарахованої за Актом надання послуг №67 від 31.10.2017, Актом надання послуг №66 від 31.10.2017, Актом надання послуг №101 від 30.11.2017, Актом надання (повернення) послуг №115 від 31.10.2017, Актом надання послуг №98 від 30.11.2017, Актом надання послуг №77 від 31.10.2017, Актом надання послуг №112 від 31.10.2017, Актом надання послуг №170 від 31.12.2017, Актом надання послуг №156 від 31.12.2017, Актом надання послуг №17 від 10.01.2018 та видатковою накладною №2608 від 27.07.2018 на загальну суму 14282,49 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур пені у розмірі 14282,49 грн.

Враховуючи викладені обставини (відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення пені за конкретними актами), суд дійшов висновку, що наразі предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача пені, нарахованої за наступними актами: Актом надання послуг №9 від 30.06.2017; Актом надання послуг №10 від 31.07.2017; Актом надання послуг №50 від 30.09.2017; Актом надання послуг №33 від 31.08.2017; Актом надання послуг №52 від 30.09.2017; Актом надання послуг №35 від 31.08.2017; Актом надання послуг №20 від 30.06.2017; Актом надання послуг №22 від 31.12.2017; Актом надання послуг №51 від 30.09.2017; Актом надання послуг №34 від 31.08.2017; Актом надання послуг №21 від 31.07.2017; Актом надання послуг №19 від 30.06.2017; Актом надання послуг №8 від 31.05.2017.

У письмових поясненнях, поданих до суду 27.02.2019 та в яких позивачем відмовляється від пені, нарахованої за певними актами, позивачем також було викладено розрахунки пені за актами, щодо яких позивач підтримує позовні вимоги.

Зокрема, позивач підтримує позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 375,42 грн за Актом надання послуг №9 від 30.06.2017; 3939,45 грн пені за Актом надання послуг №10 від 31.07.2017; 15158,44 грн. пені за Актом надання послуг №50 від 30.09.2017; 2770,50 грн. пені за Актом надання послуг №33 від 31.08.2017; 10276,98 грн. пені за Актом надання послуг №51 від 30.09.2017; 4326,83 грн. пені за Актом надання послуг №34 від 31.08.2017; 2454,04 грн. пені за Актом надання послуг №21 від 31.07.2017; 2608,91 грн. пені за Актом надання послуг №19 від 30.06.2017; 913,87 грн. пені за Актом надання послуг №8 від 31.05.2017; 1615,00 грн. пені за Актом надання послуг №52 від 30.09.2017; 5700,36 грн. пені за Актом надання послуг №35 від 31.08.2017; 816,08 грн. пені за Актом надання послуг №20 від 30.06.2017; 1721,76 грн. пені за Актом надання послуг №22 від 31.12.2017, що разом становить 52677,64 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.3 Публічного договору відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 611 Цивільного кодексу України, турагент зобов'язаний сплатити платформі пеню за порушення термінів/строків виконання грошових зобов'язань за договором. Розмір зазначено у цьому пункті договору пені встановлюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, викладені у письмових поясненнях, поданих до суду 27.02.2019, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур пені у розмірі 52677,64 грн.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних, нараховані за прострочення оплати позивачем послуг, наданих відповідачем за Актом надання послуг №9 від 30.06.2017; Актом надання послуг №10 від 31.07.2017; Актом надання послуг №101 від 30.11.2017; Актом надання послуг №66 від 31.10.2017; Актом надання послуг №50 від 30.09.2017; Актом надання послуг №33 від 31.08.2017; Актом надання послуг №156 від 31.12.2017; Актом надання послуг №67 від 31.10.2017; Актом надання послуг №52 від 30.09.2017; Актом надання послуг №35 від 31.08.2017; Актом надання послуг №20 від 30.06.2017; Актом надання послуг №22 від 31.12.2017; Актом надання послуг №98 від 30.11.2017; Актом надання послуг №77 від 31.10.2017; Актом надання послуг №51 від 30.09.2017; Актом надання послуг №34 від 31.08.2017; Актом надання послуг №31 від 31.07.2017; Актом надання послуг №19 від 30.06.2017; Актом надання послуг №8 від 31.05.2017; Актом надання послуг №170 від 31.12.2017; Актом надання послуг №17 від 10.01.2018.

У письмових поясненнях, поданих до суду 27.02.2019, позивачем було викладено розрахунки 3% річних за актами надання послуг, щодо яких позивач підтримував позовні вимоги.

Як вбачається з вказаних розрахунків, позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих за Актом надання послуг №9 від 30.06.2017; Актом надання послуг №10 від 31.07.2017; Актом надання послуг №50 від 30.09.2017; Актом надання послуг №33 від 31.08.2017; Актом надання послуг №52 від 30.09.2017; Актом надання послуг №35 від 31.08.2017; Актом надання послуг №20 від 30.06.2017; Актом надання послуг №22 від 31.12.2017; Актом надання послуг №51 від 30.09.2017; Актом надання послуг №34 від 31.08.2017; Актом надання послуг №21 від 31.07.2017; Актом надання послуг №19 від 30.06.2017; Актом надання послуг №8 від 31.05.2017.

Отже, враховуючи викладені позивачем у письмових поясненнях, поданих 27.02.2019, обставини, суд дійшов висновку, що позивач не підтримує позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих за Актом надання послуг №67 від 31.10.2017, Актом надання послуг №66 від 31.10.2017, Актом надання послуг №101 від 30.11.2017, Актом надання послуг №98 від 30.11.2017, Актом надання послуг №77 від 31.10.2017, Актом надання послуг №170 від 31.12.2017, Актом надання послуг №156 від 31.12.2017, Актом надання послуг №17 від 10.01.2018, що разом становить 1928,04 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур 3% річних у розмірі 1928,04 грн., у зв'язку з відмовою позивача від позову у вказаній частині позовних вимог.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних, викладені позивачем у письмових поясненнях, поданих до суду 27.02.2019, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур 3% річних у сумі 10186,83 грн.

Крім того, у позовній заяві позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати, нараховані за прострочення оплати позивачем послуг, наданих відповідачем за Актом надання послуг №9 від 30.06.2017; Актом надання послуг №10 від 31.07.2017; Актом надання послуг №101 від 30.11.2017; Актом надання послуг №66 від 31.10.2017; Актом надання послуг №50 від 30.09.2017; Актом надання послуг №33 від 31.08.2017; Актом надання послуг №156 від 31.12.2017; Актом надання послуг №67 від 31.10.2017; Актом надання послуг №52 від 30.09.2017; Актом надання послуг №35 від 31.08.2017; Актом надання послуг №20 від 30.06.2017; Актом надання послуг №22 від 31.12.2017; Актом надання послуг №98 від 30.11.2017; Актом надання послуг №77 від 31.10.2017; Актом надання послуг №51 від 30.09.2017; Актом надання послуг №34 від 31.08.2017; Актом надання послуг №21 від 31.07.2017; Актом надання послуг №19 від 30.06.2017; Актом надання послуг №8 від 31.05.2017; Актом надання послуг №170 від 31.12.2017; Актом надання послуг №17 від 10.01.2018.

У письмових поясненнях, поданих до суду 27.02.2019, позивачем було викладено розрахунки інфляційних втрат за актами надання послуг, щодо яких позивач підтримував позовні вимоги.

Як вбачається з вказаних розрахунків, позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих за Актом надання послуг №9 від 30.06.2017; Актом надання послуг №10 від 31.07.2017; Актом надання послуг №50 від 30.09.2017; Актом надання послуг №33 від 31.08.2017; Актом надання послуг №52 від 30.09.2017; Актом надання послуг №35 від 31.08.2017; Актом надання послуг №20 від 30.06.2017; Актом надання послуг №22 від 31.12.2017; Актом надання послуг №51 від 30.09.2017; Актом надання послуг №34 від 31.08.2017; Актом надання послуг №21 від 31.07.2017; Актом надання послуг №19 від 30.06.2017; Актом надання послуг №8 від 31.05.2017.

Отже, враховуючи викладені позивачем у письмових поясненнях, поданих 27.02.2019, обставини, суд дійшов висновку, що позивач не підтримує позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих за Актом надання послуг №67 від 31.10.2017, Актом надання послуг №66 від 31.10.2017, Актом надання послуг №101 від 30.11.2017, Актом надання послуг №98 від 30.11.2017, Актом надання послуг №77 від 31.10.2017, Актом надання послуг №170 від 31.12.2017, Актом надання послуг №156 від 31.12.2017, Актом надання послуг №17 від 10.01.2018, що разом становить 5613,21 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур інфляційних втрат у розмірі 5613,21 грн., у зв'язку з відмовою позивача від позову у вказаній частині позовних вимог.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, викладені позивачем у письмових поясненнях, поданих до суду 27.02.2019, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур інфляційних втрат у розмірі 5613,21 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, ч. 1 ст. 129, ст. 231, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур суми основного боргу у розмірі 215317,71 грн., пені у розмірі 14282,49 грн., 3% річних у розмірі 1928,04 грн., інфляційних втрат у розмірі 5613,21 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет Тур (02139, м. Київ, бульвар Перова, буд. 36; ідентифікаційний код: 40941012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел Пойнт (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120, офіс 602; ідентифікаційний код: 39166846) суму основного боргу у розмірі 212903 (двісті дванадцять тисяч дев'ятсот три) грн 21 коп., пеню у розмірі 52677 (п'ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн 64 коп., 3% річних у розмірі 10186 (десять тисяч сто вісімдесят шість) грн 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 31907 (тридцять одна тисяча дев'ятсот сім) грн 49 коп. та судовий збір у розмірі 4615 (чотири тисячі шістсот п'ятнадцять) грн 13 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2019

Суддя Д.О. Баранов