Ухвала

від 13.03.2019 по справі 490/2076/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/2076/19 13.03.2019

н\п 1-кс/490/1534/2019

Справа № 490/2076/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42018040010000561 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2018 підозрюваному

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянину України,національність украінець,місце народженням.Херсон,маючого вищуосвіту,працюючого,одруженого маючогона утриманнідвох неповнолітніхдітей,місце реєстраціїта місцепроживання: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 , прокурор ОСОБА_5

підозрюваний ОСОБА_3 , захисники адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

07 березня 2019 року слідчий cлідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва із клопотанням погодженим заступником військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_9 про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України у кримінальному провадженні №42018040010000561, відомості про яке 05.10.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В судовому засіданні в обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та вказує на те, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор просить обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`який запобіжний захід не здатний запобігти встановленим ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_3 з приводу повідомленої підозри показав, що відношення до інкримінованого йому кримінального правопорушення не має, будь яких наказів на вимогу у передачі неправомірної вигоди для себе за невчинення дій повязаних із його діяльністю громадянину ОСОБА_10 не висував. Заперечує в отриманні такої вигоди, та вважає своє затримання в порядку ст. 208 КПК України не законним. Клопотання слідчого вважає таким що не підлягає задволенню через відстуність ризиків на які прокурор посилається, а в разі необхідності застосування запобіжного заходу просив у застосуванні домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки за місцем його реєстрації на разі здійснюється ремонт квартири.

Заслухавши прокурорів, які підтримали клопотання слідчого та просили його задовольнити, підозрюваного та його захисників, які заперечували проти застосування запобіжного заходу та просили у задоволенні клопотання відмовити або застосувати більш м`який запобіжний захід, вивчивши матеріали клопотання та матеріали досудового провадження, вважаю що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходудля запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, з наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що 05.10.2018 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, суть якого полягає у наступному.

ОСОБА_3 є членом громадських організацій, та займає посади голів правління, зокрема, ГО «Народний трибунал» (код ЄДРПОУ 40874753), ГО«Молодіжна варта Дніпра» (код ЄДРПОУ 26561182), ГО «Міжобласна правозахисна спілка «Комітет з питань прав людини, національних меншин та їх захисту» (код ЄДРПОУ 37148673), ГО «Міжобласна громадська організація «Комітет з питань екологічної політики та природокористування» (код ЄДРПОУ 37055500), ГО «Міжобласна громадська організація «Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та взаємодії з правоохоронними органами, органами прокуратури і судами» (код ЄДРПОУ 36906794), ГО «Міжобласна громадська організація з питань паливно - енергетичного комплексу» (код ЄДРПОУ 37068855) та засновником ТОВ«Юридична фірма «Більцан і партнери» (код ЄДРПОУ 39435855), діяльність яких зареєстрована у м. Дніпро.

Основним видом діяльності зазначених вище громадських організацій є діяльність інших громадських організацій, діяльність організацій безпосередньо не пов`язаних із політичними партіями, які впливають на суспільну думку шляхом політичного впливу, цивільних ініціатив та рухів протесту з КВЕД 94.99.

Створені громадські організації ОСОБА_3 використовує для перешкоджання законній підприємницькій діяльності суб`єктів господарювання на території Дніпропетровської області, з метою отримання від їх представників та керівників неправомірної вигоди що є наслідком корупційного кримінального правопорушення вчиненого за наступних обставин.

В січні 2019 року ОСОБА_3 вирішив незаконно збагатитися шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди від службових осіб ТОВ «ЗАВОД СТЕКО», розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Артільна, 11, директором якого є ОСОБА_10 , за не вчинення дій з використанням наданих йому повноважень керівника перелічених вище громадських організацій, а саме, непроведення мітингів, цивільних ініціатив та рухів протесту та інших заходів, які перешкоджають господарській діяльності зазначеного суб`єкта господарювання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 14 січня 2019 року ОСОБА_3 , будучи керівником зазначених громадських організацій, діючи з метою створення умов для отримання неправомірної вигоди від керівництва ТОВ «ЗАВОД СТЕКО», організував проведення мітингів, перед територією ТОВ «ЗАВОД СТЕКО», залучаючи до них невстановлений на даний час осіб, чим заблокував роботу даного підприємства, унеможлививши в`їзд та виїзд автотранспорту та прохід працівників і клієнтів ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» до його території.

В період з 14 січня по 6 березня 2019 року ОСОБА_3 , систематично організовував проведення мітингів перед територією ТОВ «ЗАВОД СТЕКО», чим продовжував порушувати нормальне функціонування зазначеного суб`єкта господарювання, з метою створення таких умов, за яких керівництво ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» було би вимушено надати йому неправомірну вигоду.

04 березня 2019 року ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, розуміючи, що створив достатні умови для того, щоб схилити керівництво ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» до передачі йому неправомірної вигоди, знаходячись на території автозаправного комплексу ОККО у м.Дніпрі по вул. Любарського, 2м, через працівника ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» ОСОБА_11 , виказав директору ОСОБА_10 вимогу, про передачу неправомірної вигоди для себе у сумі 10000 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року за курсом Національного банку України становило 268622,44 грн., за не вчинення в інтересах ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» дій з використанням наданих йому повноважень керівника перелічених вище громадських організацій, а саме, не проведення мітингів, цивільних ініціатив та рухів протесту, та інших заходів, які перешкоджають нормальній діяльності вказаного суб`єкта господарювання.

06 березня 2019 року о 17 годині 05 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись на території автозаправного комплексу «Нефтек» за адресою м.Дніпро вул. Набережна Перемоги 10-і, під час особистої зустрічі з директором ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» ОСОБА_10 , наказав останньому за не вчинення в інтересах ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» дій з використанням наданих йому повноважень керівника перелічених вище громадських організацій, а саме, за не проведення мітингів, цивільних ініціатив та рухів протесту, та інших заходів, які перешкоджають нормальній діяльності вказаного суб`єкта господарювання, надати йому неправомірну вигоду у сумі 10000 доларів США, та покласти її до його сумки, але після цього ОСОБА_3 раптово змінив вимогу, та наказав покласти неправомірну вигоду у сумі 10000 доларів США, у гумову шину, що знаходилася у металевій конструкції на території автозаправного комплексу «Нефтек», що ОСОБА_10 в той час і було виконано.

О 17 год. 15 хв. 06.03.2019 року ОСОБА_3 застали під час вчинення злочину та затримано в порядку ст.ст. 208-211 КПК України.

07.03.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, що полягає у одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Так,наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які у своїй сукупності, на даній початковій стадії досудового розслідування, є достатніми для такого висновку, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення директора ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» ОСОБА_10 ; заява ОСОБА_12 про протиправні дії ОСОБА_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол огляду місця події від 06.03.2019; протокол огляду та вручення грошових коштів від 06.03.2019р.; протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол затримання ОСОБА_3 від 06.03.2019; повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 07.03.2019р.; протокол допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були понятими при проведенні слідчих дій 06.03.2019; інформування УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України від 17.01.2019 № В-29, інші матеріали досудового розслідування що є додатками до клопотання слідчого.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про їх наявність з огляду на обставини кримінального правопорушення, зухвалість поведінки підозрюваного, а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 .

Так, з наданих сторонами кримінального провадження матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. У ОСОБА_3 є родина, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає у м. Дніпро, однак встановити місце його постійного проживання не надалося можливим, підозрюваний утруднявся відповісти, зазначивши що проживає в різних місцях.

Майновий стан ОСОБА_3 складається з нерухомого та рухомого майна. Так ОСОБА_3 володіє на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_3 , та транспортними засобами: МАЗ630303, державний номерний знак НОМЕР_1 ; Toyota Land Cruiser модель 3.0TD державний номерний знак НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки MAN, модель 41.414 державний номерний знак НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки MAN, модель 41.464 VF, державний номерний знак НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 очолює ряд громадських організацій та є активним діячем у громадсько-політичних рухах, пропагує заклики суспільству, у тому числі використовуючи сторінку у соціальній мережі "Фейсбук". 27.02.2019 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Репутація підозрюваного сумнівна, через специфіку його виду діяльності та різновиду поглядів суспільства на громадсько-політичний рух який він очолює.

Перевірити відомості щодо судимості підозрюваного та оцінити його характеристику за місцем проживання не надалося можливості через відсутність таких даних.

Оцінюючи в сукупності обставини провадження, та виконуючи вимоги ст. 183 КПК України, урахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 умисного тяжкого злочину, відношення підозрюваного до вчиненого, зухвалість його поведінки, слідчий суддя доходить висновку, що мають місце передбачені ст. 177 КПК України ризики того, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, знищити або спотворити речі, які мають значення для кримінального провадження, незаконно вплинути на свідків та потерпілих, вчиняти інші злочини.

В зв`язку з наведеним вище вважаю за необхідне обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, в даному випадку згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя враховує матеріальний та сімейний стан підозрюваного, його участь у громадських організаціях, розмір неправомірної вигоди, в отриманні якої він підозрюється, а також звертає увагу на те, що ОСОБА_3 будучи громадським діячем з використанням свого службового становища, перебуваючи на керівних посадах, отримавши право на здійснення адвокатської діяльності, маючи необхідність виправдати особливу довіру суспільства та здійснювати належний захист їх прав та інтересів, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення не сумісного із видом його діяльності.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ці обставини слідчий суддя враховує як такі, що свідчать про наявність виключного випадку, а застава у межах п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та вважає, що застава у розмірі 1400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і такий розмір не є завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 184 КПК України у разі внесення застави має покласти на підозрюваного обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Одночасно підозрюваномуроз`яснюються вимогич. 8 ст. 182 КПК України, згідно з якою у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Що стосується твердження захисника про те, що є підстави для застосування підозрюваному більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, то слідчий суддя зазначає таке.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Тому, враховуючи наведене і зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ "Летельє проти Франції", вважаю про необхідність застосування до підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення вищевказаних ризиків.

Твердження захисників, що в разі застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою його неповнолітні діти, а також батьки, які знаходяться на його утриманні, будуть позбавлені піклування, є необгрунтованими з огляду на наступне

ОСОБА_3 з 2006 року одружений на ОСОБА_17 1984 року народження, яка працездатна, забезпечена житлом, працює, отримує заробітну платню, тому діти підозрюваного на час його тримання під вартою не залишаються без батьківського нагляду. Разом із цим, відомостей про наявність у ОСОБА_3 інших утриманців, у тому числі батьків до матеріалів провадження не додано.

Також відхиляю доводи захисників щодо негайного звільнення ОСОБА_3 з під варти, на підставі п. 1 ч. 5 ст. 206 КПК України, в зв`язку з неправомірністю його затримання в порядку ст. 208 КПК України, виходячи з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 5 ст. 206 КПК України передбачає, що незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе, зокрема існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження СУ ГУНП в Миколаївській області розслідується тяжке кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 368-3 КК України. 06.03.2019 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.ст. 208-211 КПК України. Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, підставою затримання вказано п. 1 ст. 208 КПК України якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, і в наступний день ОСОБА_3 була оголошена підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Як пояснив в ході судового розгляду прокурор ОСОБА_4 безпосередньою підставою затримання ОСОБА_3 на той момент, була його причетність до безпосереднього вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України. Також прокурор зазначив, що під час огляду місця події було виявлено та вилучено неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 10000 доларів США, які ОСОБА_3 наказав покласти ОСОБА_10 у гумову шину, що знаходилася у металевій конструкції на території автозаправного комплексу "Нефтек" за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 10і. Отже, вказане фактично підтверджує наявність підстав, передбачених п. 1) ч. 1 ст. 208 КПК України, для затримання ОСОБА_3 уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді і жодних підстав для визнання затримання неправомірним слідчий суддя, за вказаних обставин не вбачає.

Доводи захисників щодо відсутності доказів якими обґрунтовується повідомлена ОСОБА_3 підозра також вважаю передчасними.

Так, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив: "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

За наведених вище обставин, клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який на думку слідчого судді забезпечить виконання ним покладених на нього обов`язків та запобігання існуючим ризикам підлягає задоволенню.

Керуючись главою 18 КПК України, ст. 369, 372, 376 КПК України,

постановив:

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Датою закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити 17 год. 15 хв. 03 травня 2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 1400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2689400 (два мільйони шістсот вісімдесят дев`ять тисяч чотириста) гривень за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_3 , негайно звільнити з-під варти.

В разі звільнення ОСОБА_3 з під варти за умови внесення визначеного розміру застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з міста Дніпро в якому зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1