Постанова

від 19.11.2008 по справі 2а-21476/08

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

 Іменем України

Категорія 47

19 листопада 2008 року     справа 2а-21476/08

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М. ,  розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом      ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом,  в якому просив визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо підвищенні пенсії,  як дитині війни,  незаконною,  зобов'язати здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за віком з 1 липня 2007 року по 31 серпня 2008 року,  за вересень 2008 року у сумі 144 грн.60 коп.,  з 1.10.2008 року по 149 грн.40 коп.,  а в подальшому згідно діючого законодавства.

В обґрунтування позову зазначив,  що управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області в порушення вимог  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.,  неправомірно відмовило в підвищенні пенсії,  як „дитині війни".

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Ухвалою суду від 19 листопада 2008 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи,  розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів,  оцінивши докази відповідно до вимог  ст. 69-72 КАС України,  суд вважає,  що позов підлягає     частковому задоволенню   з наступних підстав.

Згідно з довідкою № 2924 від 13.09.2005 року,  виданою на ім'я ОСОБА_1 .позивач має статус «дитини війни»( а.с. 6).

Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України,  який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати,  забезпечує своєчасну і в повному обсязі виплату пенсій,  інших соціальних виплат,  які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України ( п.1,  п.15 Положення про Пенсійний фонд України).

Згідно  ст.  28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25,  а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  визначеного законом.

Відповідно до  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

06.10.2008 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни(а.с. 7)

14.10.2008 року відповідач направив позивачу відповідь № 1285/р-11 про відмову у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни,  оскільки у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено( а.с. 8).

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 p.,  що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 p.),  був затверджений прожитковий мінімум на одну особу,  яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн.,  з 1 квітня - 406 грн..

Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Відповідно до статей 147,  152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України,  рішення якого набирає чинності з дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»,  якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими,  що не відповідають Конституції України.

Враховуючи вищивикладене,  суд вважає,  що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу,  а саме:

з 09.07.07. до 30.09.07:      410, 06 грн. х 30% х 3 = 369,  06 грн.

з 01.10.07 до 31.12.07:      415, 11 грн. х 30% х 3 =373,  59 грн.,  що складає 742, 65 грн.

Позовні вимоги щодо виплати підвищення до пенсії з 01.07.2007 року,  задоволенню не підлягають,  оскільки виконання рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 підлягає з моменту його винесення,  тобто з 09.07.2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось,  що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,  що виплачується замість пенсії,  виплачується підвищення у розмірі надбавки,  встановленої для учасників війни.

Однак,  рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими,  що не відповідають Конституції України.

Згідно з  ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить,  що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Відповідач зобовязаний був перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу ,  встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року: з 1 квітня — 481 гривня,  з 1 липня — 482 гривні,  з жовтня -498 грн.

Обгрунтування відповідачем у відповіді № 1285/р-11 від 14.10.2008 р. відмови в підвищенні пенсії,  як, дитині війни",  посилаючись на те,  що у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено,  суд оцінює критично,  оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.

Суд вважає,  що вимоги позивача у частині зобов'язання відповідача здійснювати виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в подальшому згідно діючого законодавства є необгрунтованими і не підлягають задоволенню. В межах Кодексу адмінімстративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача,  внаслідок чого зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснювати виплату підвищення до пенсії за віком надалі є безпідставним,  оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства,  яке може мати місце без наявності спірних правовідносин.

Таким чином,  позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли часткове обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права які діяли на момент винекнення правовідносин,  та розгляду справи по суті.

Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.

Відповідно до ч.3  ст.  94 КАС України,  якщо адміністративний позов задоволено частково,  судові витрати,  здійснені позивачем,  присуджуються йому відповідно до задоволених вимог,  а відповідачу— відповідно до тієї частини вимог,  у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З квитанції № 3/5 від 02.l0.2008 року вбачається,  що позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись  ст.   ст.  2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.  Первомайську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду в м.  Первомайську Луганської області з невиплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Визнати відмову відповідача за № 1285/р-11 від 14.10.2008 р у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни неправомірною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.  Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

В інших частинах позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 01 грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України,  якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в строк,  встановлений цим Кодексом,  ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.