Рішення

від 15.03.2019 по справі 236/535/19

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/535/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю секретаря Олійник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельні ділянки(а.с.4-6).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, просить розглянути цивільну справу без його участі та задовольнити позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву (а.с.29).

Відповідач - представник Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду (а.с.27-28).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 21.04.2000 помер батько позивача ОСОБА_2, що підтверджується копією запису акта про смерть № 38 від 22.04.2000 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть(а.с.10-12).

Після смерті ОСОБА_2, залишилося спадкове майно, яке складається з земельної частки(пай), розміром 4,38 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі(на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП Комуніст та яка належала померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), серії ДН № 0040427, виданого 04.11.1997 Краснолиманською міською Радою народних депутатів, на підставі рішення Краснолиманської міської Ради народних депутатів № 278 від 11.06.1997. Сертифікат зареєстровано 04.11.1997 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 6668 (а.с.13).

Згідно пунктів 10,11,12 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 20 лютого 1996 року № 11 про затвердження "Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) громадянина посвідчується сертифікатом за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. N 801 ( 801-95-п ) "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)". Сертифікати на право на земельну частку (пай) громадянам України видаються відповідною районною державною адміністрацією (виконавчим комітетом міської Ради).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 05.06.2003 року № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до вимог цивільного законодавства, роз'яснень постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 "Про судову практику у справах спадкування" пункт 1 - відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі- ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст. 524 ч. ч.1, 2 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце тоді, коли воно не змінено заповітом.

Статтею 529 ЦК УРСР визначено, що спадкоємцями першої черги за законом є діти, чоловік (дружина), батьки померлого.

В період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Дані дії повинні бути здійсненні на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивач, як син спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, згідно із ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, оскільки своєчасно протягом шести місяців звернувся до Краснолиманської державної нотаріальної контори 10.11.2000, що підтверджується повідомленням Лиманської держаної нотаріальної контори від 19.02.2019(а.с.26). Інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до ст.560 ЦК УРСР, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини

свідоцтво про право на спадщину.

Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, посвідченого державним нотаріусом Краснолимаснької державної нотаріальної контори 10.11.2000 за реєстровим № 1818(а.с.14).

Відповідно до п. 17 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Згідно інформації, наданої 06.03.2019 Відділом у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (а.с. 34-42), ОСОБА_1 набув у власність земельні ділянки: кадастровий номер 1423056600:04:000:0267, яка знаходиться на території Ярівської селищної ради Лиманського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею - 3,5595 га; кадастровий номер 1423056000:02:000:0271 , яка знаходиться на території Новоселівської селищної ради Лиманського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею - 0,4181 га; кадастровий номер 1423056000:02:000:0656, яка знаходиться на території Новоселівської селищної ради Лиманського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею - 0,1916 га.

Земельні ділянки зареєстровані Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у м. Красному Лимані та Краснолиманському районі Донецької області на підставі Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток(паїв) та технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки в межах території Дробишевської, Ярівської і Новоселівської селищних рад Краснолиманського району Донецької області затвердженого рішенням Краснолиманської міської ради від 22.12.2005 № 4/38-801.

Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснювалася структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, згідно постанови Кабінету міністрів від 09.09.2009№ 1021 Про затвердження порядку ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі . Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди були передані до Держземагенства у м. Красному Лимані Донецької області та в подальшому державна реєстрація земельної ділянки здійснювалась територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходження. Державний акт на право власності на землю ОСОБА_1 не отримував. Бланки Державних актів на право власності на землю до Держземагентства не передавались, а тому видати даний документ на теперішній час ОСОБА_1 не є можливим.

Оскільки правовстановлюючі документи, а саме державний акт на право власності на землю ОСОБА_1 не отримував, а тому поновлення (отримання дубліката) правовстановлюючих документів на час розгляду справи є неможливим.

В зв'язку з цим позивач позбавлений можливості в повному обсязі здійснювати права власника майна, а саме розпоряджатися земельними ділянками.

Факт набуття та належності ОСОБА_1 земельних ділянок: кадастровий номер 1423056600:04:000:0267, яка знаходиться на території Ярівської селищної ради Лиманського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею - 3,5595 га; кадастровий номер 1423056000:02:000:0271 , яка знаходиться на території Новоселівської селищної ради Лиманського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею - 0,4181 га; кадастровий номер 1423056000:02:000:0656, яка знаходиться на території Новоселівської селищної ради Лиманського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею - 0,1916 га., повністю підтвердився наданими письмовими доказами:

копією сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ДН № 0040427, виданого 04.11.1997 Краснолиманською міською Радою народних депутатів; свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Краснолимаснької державної нотаріальної контори 10.11.2000 за реєстровим № 1818; довідкою Краснолиманської міської ради від 28.01.2002 про належність земельних ділянок(пая), а також повідомленням Відділу у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 06.03.2019 (а.с. 13-16, 34-42).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право оренди на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім того, 01.01.2013 набули чинності зміни до Земельного кодексу України, зокрема ст. 126 викладена в новій редакції, а саме право власності на земельну ділянку посвідчується не державним актом, а оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до абз.2 п. 7 постанов Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав.

Нормами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається па підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Стаття 41 Конституції України проголошує кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю...; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом .

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Статтею 182 ЦК України в редакції 2003 року передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Крім того, згідно п. 4 ст. 334 ЦК України - права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищою Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютою 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином встановлені судом обставини вказують на можливість застосування до спірних відносин положень ст. 392 ЦК України, а тому позов ОСОБА_1 ґрунтується на законі та його вимоги щодо визнання права власності підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 206 , 258 , 259 , 263-265 ЦПК України , ст.ст. 15, 321, 328, 392 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельні ділянки, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП - НОМЕР_1, право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

кадастровий номер 1423056600:04:000:0267, яка знаходиться на території Лиманської міської ради(колишньої Ярівської селищної ради Лиманського району) Донецької області, площею - 3,5595 га;

кадастровий номер 1423056000:02:000:0271, яка знаходиться на території Лиманської міської ради(колишньої Новоселівської селищної ради Лиманського району) Донецької області, площею - 0,4181 га;

кадастровий номер 1423056000:02:000:0656, яка знаходиться на території Лиманської міської ради(колишньої Новоселівської селищної ради Лиманського району) Донецької області, площею - 0,1916 га.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Текст рішення складений 15.03.2019.

Суддя -