Ухвала

від 14.03.2019 по справі 308/2500/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2500/19

УХВАЛА

14 березня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчої групи у кримінальному провадженні №32019070000000007 заступниканачальника другоговідділу слідчогоуправління фінансовихрозслідувань ГУДФС уЗакарпатській областіпідполковника податковоїміліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчої групи у кримінальному провадженні №32019070000000007 заступникначальника другоговідділу слідчогоуправління фінансовихрозслідувань ГУДФС уЗакарпатській областіпідполковник податковоїміліції ОСОБА_2 звернувся із клопотанням, в якому просить накласти арешт на ноутбук марки «DELL» чорного кольору (Inspiron 15 41113/3DPPI/2015 5100; 2244705086).

Відповідно до ч. 2ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч.5ст.171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасового вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядаєтьсяслідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - такожзахисника,законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогамст.171 КПК України, тому підлягає поверненню з метою усунення недоліків.

Так, в поданому клопотанні не зазначено докази, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Окрім того обгурнтовуючи подане клопотання, слідчий вказує на те, що підставою, у зв`язку з чим необхідно накласти арешт на виявлені товарно-матеріальні цінності є те, що вони є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди були та набуті кримінально протиправним шляхом, як наслідок, мають значення речових доказів вчиненого злочину.

Згідно вимог ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.98КПК Україниречовими доказамиє матеріальніоб`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Однак, слідчий суддя констатує, що в матеріалах клопотання відсутній доказ про визнання предмету клопотання (ноутбук марки «DELL» чорного кольору (Inspiron 15 41113/3DPPI/2015 5100; 2244705086) речовим доказом у вказаному кримінальному провадження, а саме постанова слідчого про визнання речовим доказом.

У зв`язку із вищезазначеним, клопотання про арешт майна не відповідає встановленимчинним законодавством вимогамщодо його змісту.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотанняслідчому з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбаченіст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,372,395КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчої групи у кримінальному провадженні №32019070000000007 заступниканачальника другоговідділу слідчогоуправління фінансовихрозслідувань ГУДФС уЗакарпатській областіпідполковника податковоїміліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1