Рішення

від 12.03.2019 по справі 442/403/19

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/403/19

Провадження №2/442/484/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ Новинка про визнання права власності на нерухоме майно утворене шляхом реконструкції квартири, -

з участю представника відповідача - ОСОБА_2

встановив:

17.01.2019 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру ( з врахуванням побудованих або переобладнаних приміщень шляхом реконструкції), яка АДРЕСА_1, загальною площею 70,2 кв.м., житловою 51,0 кв.м., та допоміжною 19,2 кв.м.

В обґрунтування позову вказує на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.04.2004 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2. У даному багатоквартирному будинку було створено ОСББ Новинка . Дана квартира розміщена на першому поверсі п'ятиповерхового будинку. Вона проживає в даній квартирі з чоловіком ОСОБА_3 та двома дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Тому з метою покращення житлових умов, ними за власні кошти здійснено реконструкцію даної квартири шляхом здійснення прибудови до своєї квартири. Після реконструкції площа квартири збільшилась і відповідно до технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_6 самочинно побудовані приміщення позначені на поверховому плані №№10,11 мають загальну площу 21 кв.м.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження вказаної квартири, встановлено можливість її надійної та безпечної експлуатації.

Однак, для здійснення будівництва вона не спитала згоди у інших співвласників будинку - власників інших квартир, від імені яких виступає ОСББ Новинка .

14.02.2019 надійшло заперечення ( відзив на позов) відповідача на позов. У такому просили у позові відмовити через безпідставність. Зокрема, зазначено, що позивач помиляється в своєму тлумаченні поняття реконструкція, оскільки прибудова до квартири не являє собою реконструкцію. Позивач не дотрималась встановленого порядку і здійснила самочинне будівництво. Покликається в позові на ремонт в квартирі, а не самочинну прибудову, при цьому вказує на 383 ЦПК України. Позивач могла б легалізувати будівництво відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України лише у випадку, якщо їй буде надана відповідна земельна ділянку у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно. Користувачем земельної ділянки, на якій стоїть будинок №12 на вул. Мельника у м. Стебнику, до одного з кутів якого ОСОБА_1 здійснила самочинну прибудову, є ОСББ Новинка , тобто всі співвласники будинку мають одинакові права на користування земельною ділянкою, що є прибудинковою територією.

28.01.2019 позивач подала заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечила з підстав, які викладені у заперечені ( відзиві на позов). У позові просила відмовити.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Позивачці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу р. №325 від 06.04.2004, посвідченого державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 на праві власності належить квартира №81, що по вул. Мельника, 12, м. Стебник Львівської області, яка складається з трьох житлових, площею 32,8 кв.м. та однієї кухні. Загальна площа квартири 49,2 кв.м. ( витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3372153 від 19.04.2004, видане Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки).

Згідно з технічним паспортом, виданим ФОП ОСОБА_6 07.05.2018, загальна площа вказаної квартири становить 70,2 кв.м., житлова 51,0 кв.м., допоміжна 19,2 кв.м.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження на вказану квартиру, затвердженого ПП Коралус вих. №24, від 16.11.2018, за результатами технічного обстеження - квартири №81 в житловому будинку №12, що на вул. Мельника, в м. Стебник встановлено можливість її надійної та безпечної експлуатації.

Вказана квартира знаходиться на першому поверсі у багатоквартирному житловому будинку, де створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Новинка (статут ОСББ Новинка , затверджено зборами співвласників багатократного будинку від 13.10.2018).

Згідно ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011р. №461 (у редакції постанови КМУ від 08.09.2015р. №750), прийняттю в експлуатацію підлягають закінчені будівництвом об'єкти.

Відповідно до п. 2 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011р. №466 (у редакції у редакції постанови КМУ від 26.08.2015р. №747), будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Роботи з переобладнання та перепланування не відносяться до вказаного переліку.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказ Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76, дається тлумачення того, що переобладнання це улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

З урахуванням наведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач самочинно перепланував квартиру та добудував прибудову до зовнішньої стіни багатоповерхового житлового будинку збільшивши загальну площу квартири.

За змістом ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Предметами права власності може бути лише майно, яке складається з речей (стаття 179 ЦК України), сукупності речей та майнових прав (стаття 190 ЦК України).

Право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить тільки власникові (стаття 317 ЦК України).

До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положень статті 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) положення статті 376 ЦК поширюється на випадки самочинного будівництва житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна як фізичними, так і юридичними особами.

Отже, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог з підстав, визначених ч. 3 ст. 376 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 земельна ділянка у встановленому законом порядку не виділялася.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Згідно зі ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Отже, непередана у власність чи у користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а облік її за комунальним підприємством, яке обслуговує будинок, не змінює правового статусу цієї земельної ділянки як прибудинкової території, та не дає права її використання без згоди співвласників будинку. Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

З контексту ч.3 та ч. 4 ст. 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

Аналіз норм ч.3 ст. 376ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.

Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

При цьому слід ураховувати положення ч.1 ст. 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості.

Аналогічні висновки викладені в правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 02 грудня 2015 року при розгляді справи № 6-1328цс15.

Згідно з пунктом 4 вищенаведеної постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 6 роз'яснено, що під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038- VI Про регулювання містобудівної діяльності дозвільний документ (статті 35-37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1,7 та 8 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV Про архітектурну діяльність , отриманої відповідно до статей 29,31 Закону № 3038-VI, а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

Наведені вимоги діючого законодавства позивачем не дотримано.

Судом встановлено, що земельна ділянка в установленому законом порядку позивачу не надавалася, також відсутні належний дозвіл та належно затверджений проект, що виключає можливість визнання за ним права власності на об'єкт самочинного будівництва на підставі рішення суду.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 до ОСББ Новинка про визнання права власності на нерухоме майно утворене шляхом реконструкції квартири - відмовити.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_3.

Відповідач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Новинка , код ЄДРПОУ: 25545060, адреса: вул. Мельника,12, м. Стебник Львівської області.

Суддя Хомик А.П.