Рішення

від 07.03.2019 по справі 914/2041/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2019 Справа №914/2041/18

м.Львів

За позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» , м.Львів

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №296-К-О від 24.01.2019р.);

від відповідача : не з'явився

Суть спору: на розгляді господарського суду знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» , м.Львів про зобов'язання ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги позивача із заборгованості, яка утворилася за договором б/н від 29.08.2011р. станом на 02.10.2018р. в розмірі 409782,14грн., з яких 50000,00грн. заборгованості за кредитом, 133276,43грн. заборгованості за відсотками, 20950,00грн. заборгованості по комісії, 205555,71грн. пені та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою суду від 06.11.2018р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.12.2018р.

Ухвалою суду від 05.12.2018р. підготовче засідання відкладено на 18.12.2018р. у зв'язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 18.12.2018р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 21.01.2019р.

Ухвалою суду від 21.01.2019р. підготовче засідання відкладено на 06.02.2019р. з підстав викладених в ній.

Ухвалою суду від 06.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі №914/2041/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.02.2019р.

Позивач явку представника в судове засідання 27.02.2019р. забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та наданих додаткових поясненнях.

Відповідач явку представника в судове засідання 13.02.2019р. не забезпечив, хоча був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що копії ухвал по даній справі були направлені сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві. При цьому, адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 79039, м.Львів, вул.Квітки-Основ'яненка, 9, підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, поштові конверти, у яких на адресу відповідача направлялись копії ухвал у справі, повернулись з поштовою відміткою про невручення, у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, інші причини невручення.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» , які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до п.п. 116, 117 Правил надання послуг послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, якою господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону, надіслав за належною адресою є обставиною, яка зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Виходячи із викладеного, суд вважає, що ним дотримано вимоги чинного законодавства щодо вручення відповідачу кореспонденції надісланої судом.

Пунктами 4, 6 ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи подавати всі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

29.08.2011 року ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» (відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку і карточки з зразками підписів і відбитку печатки.

Згідно заяви відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (Умови), що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 29.08.2011р.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26000060746600 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банк і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет КЛІЄНТ банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 50000,00 грн. (виписка про рух коштів по рахунку відповідача № 26000060746600).

ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 29.08.2011р. вимог законодавства, яке регулює існуючі між сторонами правовідносини (ст.193 ГК, ст.ст. 526, 530, 629, 1048, 1054 ЦК України) не здійснило повернення банку в повному обсязі використаних кредитних коштів, сплату відсотків, комісії, у зв'язку з чим за підприємством існує заборгованість.

За розрахунком позивача, станом на 02.10.2018р. за послугою кредитний ліміт ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» має заборгованість перед позивачем в сумі 409782,14 грн., з яких: заборгованості за кредитом у розмірі 50000,00 грн.; заборгованості по відсоткам у розмірі 133276,43 грн.; заборгованість по комісії у розмірі 20950,00 грн.; заборгованість по пені 205555,71 грн.

При розгляді справи по суті суд приймає до уваги наступні обставини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, заява про відкриття поточного рахунку, Умови та правила надання банківських послуг ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» , що розміщені в мережі Інтернет, копії витягів з яких містяться в матеріалах справи, свідчить про укладення між сторонами договору банківського обслуговування.

Укладений між сторонами у справі договір не суперечить чинному законодавству, укладений у письмовій формі, а своїм підписом в графі "Зразок підпису" на заяві, що разом з Умовами складає кредитний договір, відповідач підтвердив свою згоду з умовами даного кредитного договору.

Про видачу відповідачу коштів свідчить банківська виписка про рух коштів по рахунку відповідача по рахунку № 26000060746600.

У відповідності до п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. (п. 3.2.1.4.1.3 Умов).

За розрахунком позивача, перевіреного судом, за період з 29.08.2011 р. по 02.10.2018 р. у відповідача перед позивачем утворилась основна заборгованість за кредитом в сумі 50000,00 грн.

Доказів повернення позивачу отриманих коштів відповідачем не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання та включення 50000,00 грн. заборгованості за кредитом до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця , якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.1 Умов).

У випадку необнулювання дебетового сальдо з одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з останньої дати періоду з якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п.3.2.1.4.1.2 Умов).

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочення (п.3.2.1.4.1.6 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.4. Умов під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.2.1.4.9 Умов). При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати, вони вважаються простроченими (п.3.2.1.4.10 Умов).

Нарахування позивачем відповідачу 133276,43 грн. заборгованості за відсотками (розрахунок перевірений судом), суд визнає обґрунтованим та правомірним, що є підставою для задоволення вимоги позивача щодо визнання та включення цих сум до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Згідно п.3.2.1.4.4. Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Заборгованість відповідача по комісії (розрахунок перевірений судом) становить 20950,00 грн. Вимоги позивача про визнання та включення цих сум до проміжного ліквідаційного балансу відповідача суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

У відповідності до п.3.2.1.5.1. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4. винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5,. 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.2.1.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконаним клієнтом.

Отже, умовами Договору сторони передбачили строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, який відповідає вимогам частини шостої статті 232 ГК України.

Здійснивши перерахунок пені у відповідності до умов договору (п.3.2.1.5.4 умов), судом встановлено, що за період з 04.12.2013р. по 01.12.2016р. розмір пені складає 108919,13 грн. і в цій частині підлягає визнанню та включенню до проміжного ліквідаційного балансу відповідача. В задоволенні решти позовних в в частині стягнення пені слід відмовити за безпідставністю нарахування.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З боку позивача зобов'язання за Кредитним договором про надання кредитного ліміту виконані в повному обсязі, що встановлено зібраними по справі доказами, судом також встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання в частині сплати у визначені строки обумовлених договором коштів за користування кредитом.

Оскільки зобов'язання за договором на даний час залишаються не виконаними відповідачем, позивач здійснив нарахування заборгованості відповідно до законодавства та договору.

Як вказує позивач, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про перебування в стані припинення ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» з 26.09.2018 р., позивач звернувся 04.10.2018р. до відповідача - ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» (за адресою: 79039, м.Львів, вул.Квітки-Основ'яненка, 9) та до голови ліквідаційної комісії з припинення ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» ОСОБА_2 (79012, м.Львів, вул.Відкрита, 1) з заявою від 04.10.2018 р. №0000000383/1 про визнання його кредиторських вимог, що підтверджується описами вкладення до цінних листів та фіскальними чеками.

Однак, поштові відправлення (заява з кредиторськими вимогами) повернулися на адресу Позивача з відмітками відправлення не вручене під час доставки: інші причини , що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти , що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом відповідно до ст. 112 ЦК України.

Предметом даного позову є визнання кредитором АТ КБ Приватбанк за вимогами по Договору банківського обслуговування від 29.08.2011 р. в загальному розмірі 409792,14 грн. та зобов'язання ліквідаційну комісію ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги АТ КБ Приватбанк .

Звернувшись з позовом в порядку ч.3 ст. 112 ЦК України АТ КБ Приватбанк посилається на те, що ліквідаційна комісія ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» ухиляється від розгляду його заяви з грошовими кредиторськими вимогами, чим порушує його законні права та інтереси.

Частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор вправі звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії у разі відмови у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як встановлено судом на підставі наявної в матеріалах справи інформації витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» з 26.09.2018р. перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Статтею 111 ЦК України встановлений порядок ліквідації юридичної особи, частиною восьмою якої передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, складання проміжного ліквідаційного балансу здійснюється для з'ясування питання про достатність чи недостатність у юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, та визначення, за якою процедурою має здійснюватися ліквідація юридичної особи у загальному порядку або при недостатності у неї майна в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, складання проміжного ліквідаційного балансу, як і виявлення всіх кредиторів і дебіторів юридичної особи, що ліквідується, розгляд заявлених кредиторами вимог і надіслання кредиторам прийнятого за результатами розгляду їх вимог рішення у чітко встановлений законом строк (не пізніше 30 днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора), є обов'язковими умовами в процедурі самоліквідації юридичної особи, в т.ч. і в досудовій процедурі ліквідації.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся 04.10.2018р. до відповідача - ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» (за адресою: 79039, м.Львів, вул.Квітки-Основ'яненка, 9) та до голови ліквідаційної комісії з припинення ТзОВ «Виробничо-будівельна компанія «Західпромінвест» ОСОБА_2 (79012, м.Львів, вул.Відкрита, 1) з заявою від 04.10.2018 р. №0000000383/1 про визнання його кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу боржника.

Як вказує позивач, зазначена заява з кредиторськими вимогами не отримана відповідачем, а повернута позивачу з відміткою відправлення не вручене під час доставки: інші причини й отримана позивачем 19.10.2018 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайту УДППЗ"Укрпошта".

Тобто, ліквідаційна комісія відповідача не виконала передбачених законом обов'язкових дій, а саме не розглянула заявлену позивачем, як кредитором, вимогу, не надіслала позивачу у встановлений законом строк рішення, прийняте за результатами розгляду заявленої вимоги, не склала і не затвердила проміжний ліквідаційний баланс, що свідчить про неповноту проведених ліквідаційною комісією відповідача дій, передбачених ст. ст. 105 - 111 ЦК України, тобто про порушення порядку добровільної ліквідації та зволікання у вчинення передбачених законом обов'язкових дій.

За змістом ч. 3 ст. 112 ЦК України законодавець встановлює місячний строк для звернення до суду позивача за захистом порушеного права за наявності відмови ліквідаційної комісії відповідача у внесенні вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу.

Посилання позивача на те, що він звернувся до суду в межах строку, визначеного ч. 3 ст. 112 ЦК України є передчасним, оскільки ліквідаційна комісія відповідача ухилилась від вчинення обов'язкових дій, а не відмовила відповідачу.

В разі ухилення від розгляду вимог кредитора місячний термін для звернення до суду не встановлено.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором на момент розгляду спору, доказів включення до проміжного ліквідаційного балансу вимог позивача або мотивованої відмови суду не надав, наведених позивачем обставин не спростував.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач є кредитором відповідача.

Таким чином, враховуючи дотримання позивачем строку для звернення з позовом у даній справі, передбаченого п.3 ст. 112 ГПК України, позовні вимоги про зобов'язання відповідача визнати та включити грошові вимоги в розмірі 313145,56 грн. до проміжного ліквідаційного балансу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні решти позову щодо вимоги про визнання та включення грошової вимоги про стягнення пені в розмірі 96636,58 грн. слід відмовити.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 13 ГПК України).

Згідно ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням зібраних по справі доказів позов судом задовольняється частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 73, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194, 195, 201, 207, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Західпромінвест (79039, м.Львів, вул.Квітки-Основ'яненка, 9, ідентифікаційний код 35145602) в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) із заборгованості, яка утворилася за договором №б/н від 29.08.2011р. станом на 02.10.2018р. в розмірі 313145,56 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 50000,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 133276,43 грн, заборгованість по комісії у розмірі 20950,00 грн, пені у розмірі 108919,13 грн та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Західпромінвест (79039, м.Львів, вул.Квітки-Основ'яненка, 9, ідентифікаційний код 35145602) в особі ліквідаційної комісії на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1346,48 грн. витрати зі сплати судового збору.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 15.03.2019.

Суддя Кітаєва С.Б.