Рішення

від 14.03.2019 по справі 917/1232/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2019 Справа № 917/1232/18

м. Полтава

За позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008

до Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" майдан Незалежності, 24, м.Полтава, 36003

про стягнення 8409,46грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Явка представників сторін в судове засідання визнавалась не обов'язковою.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Обставини справи: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" про стягнення 30 459,96 грн., з яких 22 051,51 грн. основна заборгованість, 7 062,78 грн. - пеня, 624,38 грн. - 3% річних, 721,29 грн. - втрати від інфляції. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем несплачена заборгованість за відпущену теплову енергію за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2018 року відкрито провадження у справі № 917/1232/18, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Проведення судового засідання призначено на 08.11.2018р.

22.10.2018 року від відповідача надійшов лист за вих. №50 від 22.10.2018р. (вхід. №9775), в якому відповідач повідомив про сплату 15000,00грн, залишок коштів зобов'язується сплатити в листопаді місяці.

08.11.2018р. за вхід. №10413 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог. Позивач у своїй заяві повідомляє суд про те, що відповідачем 22.10.2018р. було сплачено частину основної заборгованості у сумі 15000,00грн. та 07.11.2018р. у сумі 7050,50грн. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 1,01грн. - сума основного боргу, 7062,78грн.- пені, 624,38 грн. - 3% річних, 721,29грн. - інфляційних витрат.

Ухвалою від 08.11.2018р. суд прийняв заяву позивача (вхід. №10413 від 08.11.2018р.) про зменшення розміру позовних вимог та відклав розгляд справи на 07.12.2018р., в зв'язку з наданням можливості відповідачу повністю розрахуватись з позивачем стосовно позовних вимог.

19.11.2018р. за вхід. №10743 від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому відповідач посилається на те, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не зверталося до спортивного товариства з приводу заборгованості; несплата заборгованості сталася не з вини відповідача. Також, відповідач вказує на те що організація не в змозі сплатити вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Розгляд справи №917/1232/18, призначений на 07.12.2018р. не відбувся, оскільки суддя перебував на лікарняному. У зв'язку із закінченням лікарняного судді, судове засідання по справі призначено на 14.03.2019р., явку представників сторін визнано не обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 01 грудня 2011 року між ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго та Полтавською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства "Україна" було укладено договір №3330 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщення відповідача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по майдану Незалежності, 24 (далі - Договір).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 30 Договору визначено, що оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводить споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

- 1513,28 грн./Гкал (без ПДВ) з 24 лютого 2017 року на підставі постанови НКРЕКП №151 від 01.02.2017р.

- 1558,93 грн./Гкал (без ПДВ) з 05 січня 2018 року на підставі постанови НКРЕКП №1529 від 28.12.2017р.

Пунктом 16 Договору встановлено, що облік споживання теплової енергії на опалення та облік споживання гарячої води проводиться по лічильникам.

Відповідно до п.31 Договору, Споживач зобов'язується сплачувати за опалення за затвердженим тарифом один раз в місяць в строк до 10 числа наступного за розрахунковим.

В подальшому між сторонами Договору були укладені Додаткові угоди №3 від 18.07.2014р., щодо змін до п. 31 Договору; №4 від 25.05.2015р., щодо перерозподілу нарахувань, у зв'язку з відключенням підвальних приміщень будівлі; №5 від 05.01.2016р, у зв'язку з встановленням індивідуального вузла обліку теплової енергії та передачею будівлі ДЮСШ "Авангард" ім.І.В Шемякіна на баланс Полтавської обласної ради ФСТ "Україна".

Позивач надав суду показання приладів обліку теплової енергії, що були надані Споживачем Теплопостачальній організації за період з грудня 2017 року по квітень 2018р. та на підставі яких було здійснено нарахування за відпущену теплову енергію в розмірі 68 827,29 грн.

З врахуванням заяви ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про зменшення розміру позовних вимог (за вхід. №10413) позивач просить суд стягнути з відповідача 1,01грн. - суми основного боргу. Крім того, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" нарахував Споживачу 7062,78грн.- пені, 624,38 грн. - 3% річних та 721,29грн. - інфляційних витрат.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" - сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам. Цей закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст. 2 Закону).

Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону, теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Обов'язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до наданих позивачем ОСОБА_1 на оплату та Актів приймання-передачі теплової енергії за грудень 2017р. по квітень 2018 р. заборгованість за спожиту теплову енергію становила 68 827,29 грн. Відповідачем сплачено до подачі позову до суду 46775,78 грн., 22.10.2018 року - 15 000,00 грн., 07.11.2018р. 7 050,50 грн. Таким чином, несплаченою залишається заборгованість за відпущену теплову енергію в розмірі 1,01 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 1,01 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Виходячи зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 34 договору, у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який оплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі п. 31 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 18.07.2014р.) та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 7 062,78 грн. - пені за період з 10.01.2018р. до 20.09.2018р. (на грошові зобов'язання грудня 2017р. - квітня 2018р.), 624,38 грн. - 3% річних за період з 10.01.2018р. по 20.09.2018р., а також інфляційні втрати в розмірі 721,29 грн. за лютий - червень 2018 р. на грошові зобов'язання грудня 2017р. - квітня 2018р.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за кожний окремий місяць та здійснених відповідачем проплат, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних є правомірним та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо неповідомлення Споживача з приводу заборгованості, оскільки ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надані суду докази вручення ОСОБА_1 та Актів приймання передачі за грудень 2017р., січень - квітень 2018р. представнику Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 1,01 грн. - сума основного боргу, 7 062,78 грн. - пені, 624,38 грн. - 3% річних, 721,29 грн. - інфляційних втрат. Судові витрати згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (36003, м.Полтава, майдан Незалежності, 24, код ЄДРПОУ 02608266) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030, інші відомості: р/р 26032302010972 в філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 331467) 1,01 грн. - сума основного боргу, 7 062,78 грн. - пені, 624,38 грн. - 3% річних, 721,29 грн. - інфляційних нарахувань, 1762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 14.03.2019р.

Суддя Паламарчук В.В.