Рішення

від 05.03.2019 по справі 917/1412/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2019 Справа № 917/1412/18

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Приватного підприємства "Укрространсгрупа", вул. Генерала Чайки, 29, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про відшкодування збитків в розмірі 411 484,30 грн., -

Суддя Кльопов Ігор Геннадійович

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (див. протокол судового засідання);

від відповідача: відсутні (див. протокол судового засідання).

05.03.2019 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, долучено їх до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Кременчуцької міської ради Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 19 708,79 грн. в відшкодування збитків (неодержаний дохід), заподіяних відповідачем за користування земельною ділянкою загальною площею 0,1245 га (кадастровий номер 5310436500:10:001:0123) у період з 01.03.2015 року по 13.12.2015 року в м. Кременчук по вулиці Салганній, 1 без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування нею.

Ухвалою суду від 30.11.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.12.2018 р.

Ухвалою від 27.12.2018 р. підготовче судове засідання відкладено на 23.01.2019 р.

23.01.2019 року господарським судом Полтавської області закрито підготовче провадження у справі № 917/1412/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2019 р.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (з наступними змінами), з підстав відсторонення від посади судді Кульбако М.М,. було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідком якого справа передана на розгляд судді Кльопову І.Г.

Ухвалою суду від 05.02.2019 р. справу прийнято до розгляду та призначено дату судового розгляду по суті на 05.03.2019 р.

Позивач на позовних вимогах наполягає, посилаючись на користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю.

Відповідач не скористався правами, наданими йому для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання не забезпечив. Копії процесуальних документів у даній справі, що направлялись на адресу відповідача, були повернуті до суду з відміткою поштового відділення адреса відсутня .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що процесуальні документи у справі направлялись на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (39623, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Чайки, буд. 29) , відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, заслухавши представника позивача, суд,

в с т а н о в и в:

30.08.2004 року між Відкритим акціонерним товариством Кременчуцький домобудівельний комбінат та Приватним підприємством Укрространсгрупа було укладено договір купівлі-продажу (а.с. 13), згідно з п. 1 якого ПП Укрространсгрупа придбало частину цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Кременчуці на вул. Ярмарковій, 9, загальною площею 3 753,8 кв.м.

09.12.2005 року між Кременчуцькою міською радою та Приватним підприємством Укрространсгрупа було укладено договір оренди землі (а.с. 16-18), відповідно до якого Орендодавець (Кременчуцька міська рада) надав, а Орендар (ПП Укрространсгрупа ) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5310436500:10:001:0101) загальною площею 1,1447 га для експлуатації та обслуговування частини майнового комплексу по вул. Ярмарковій, 9.

Вказаний договір зареєстровано у Полтавській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.01.2006 року № 040654800012.

Відповідно до п. 8 договору останній укладено до 01.01.2011 р.

Також пунктом 8 договору оренди землі від 09.12.2005 р. визначено, що після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

За даними позивача, відповідач в установленому законом порядку не вчинив дій щодо посвідчення прав на земельну ділянку та укладення (поновлення) відповідного договору оренди, у період з 10.11.2015 року по 09.11.2018 року (включно) використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації і обслуговування об'єкта нерухомого майна. Вказане призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Несплата вищевказаних коштів стала підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з Приватного підприємства Укрространсгрупа збитків у розмірі 411 484,30 грн. за період з 10.11.2015 року по 09.11.2018 року, у зв'язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на підставі статті 22 Цивільного кодексу України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Пунктом 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 Земельного кодексу України визначено перелік підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так, відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Пунктом 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 визначено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.05.2018 року у справі № 912/1189/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Таким чином, наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Статтею 206 ЗК встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2004 року набув право власності на частину цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Кременчуці на вул. Ярмарковій, 9, загальною площею 3 753,8 кв.м..

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як вбачається із положень статті 120 ЗК, виникнення права власності на об'єкт нерухомості є підставою для укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, чинним законодавством України не передбачене автоматичне оформлення права особи на користування земельною ділянкою у разі виникнення у неї права власності на об'єкт нерухомості, що на ній розташований.

Так, за змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації (ст. 125 ЗК України).

Зважаючи на вказані положення закону, власник нерухомого майна не звільняється від обов'язку оформити право на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Також, згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, зважаючи на положення чинного законодавства, саме на відповідача покладається обов'язок вчинення певних дій з оформлення права користування земельною ділянкою.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2018 р. у справі № 909/42/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 927/933/16, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на врегулювання з Кременчуцькою міською радою питання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною площею 1,1447 га, кадастровий номер 5310436500:10:001:0101, в м. Кременчук по вулиці Ярмарковій, 9, з моменту закінчення строку дії договору оренди від 09.12.2005 р. ( 01.01.2011 р. ).

Позивачем заявлено до стягнення у даній справі збитки у вигляді неодержаного органом місцевого самоврядування доходу.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян (п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 року № 284).

Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, суд встановив, що ПП Укрространсгрупа у заявлений період користувалося спірною земельною ділянкою, не оформивши при цьому відповідно до чинного законодавства таке користування, що позбавило орендодавця можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено.

З урахуванням зазначених нормативних положень, позивачем правомірно визначено збитки у даній справі як розмір плати за земельну ділянку, яка нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, та яку позивач міг отримати в разі укладення (поновлення) між ним та Приватним підприємством Укрространсгрупа договору оренди земельної ділянки площею 1,1447 га, кадастровий номер 5310436500:10:001:0101, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9.

Виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації за відповідний рік, дана сума склала 411 484,30 грн.

Відповідачем оплату заподіяних збитків у вказаному розмірі до міського бюджету не проведено.

Таким чином, саме бездіяльність відповідача у вигляді не оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, що розташована по вул. Ярмаркова, 9 в м. Кременчуці, площею 1,1447 га, кадастровий номер 5310436500:10:001:0101, призвели до виникнення у Кременчуцької міської ради Полтавської області з дня закінчення строку дії договору оренди від 09.12.2005 р. збитків у вигляді недоотриманої плати за земельну ділянку у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Також ч. 2 ст. 1166 визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, за змістом вказаних положень законодавства, обов'язок доказування невинуватості заподіювача шкоди, покладається саме на цю особу.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами наявності об'єктивних обставин, що унеможливили б укладення (поновлення) передбаченого нормами земельного законодавства договору оренди землі та не надав до суду доказів вчинення дій, спрямованих на укладення (поновлення) такого договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту порушення Приватним підприємством Укрространсгрупа законодавства шляхом користування земельною ділянкою площею 01,1447 га, кадастровий номер 5310436500:10:001:0101, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук вул. Ярмаркова, 9, у період з 10.11.2015 року по 09.11.2018 року без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування нею та наявність усіх елементів складу зазначеного цивільного правопорушення, а отже, вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу за вказаний період підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 123, 129, 202, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрространсгрупа" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Чайки, 29, ідентифікаційний номер 32079147) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 24388300) - 411 484,30 грн. в відшкодування збитків (неодержаний дохід), заподіяних відповідачем за користування земельною ділянкою загальною площею 01,1447 га (кадастровий номер 5310436500:10:001:0101), що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9, у період з 10.11.2015 року по 09.11.2018 року без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування нею, та 6 172,27 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Повний текст рішення складено 14.03.2019 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Г. Кльопов