Рішення

від 12.03.2019 по справі 925/1349/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року           м. Черкаси справа № 925/1349/18                    

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Сахно І.В., за участю представників сторін:

від позивача – представник не з'явився,

від відповідача – представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Приватного підприємства “Велес-Агро Черкаси”

до Приватного підприємства “Міжгір'я Плюс”, с. Плескачівка, Смілянський район, Черкаська область

про стягнення 4164,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Велес-Агро Черкаси” звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства “Міжгір'я Плюс” про стягнення 4164,85 грн. заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на підставі видаткових накладних №2124 від 23.08.2017 та № 2265 від 12.09.2017 він поставив відповідачу товар (запасні частини) на загальну суму 4164,85 грн, а відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань, а саме не розрахувався за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачу за вказаними у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження Господарський суд Черкаської області надіслав рекомендованим листом з повідомленням ухвалу від 20.12.2018 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 09 год. 30 хв. 24.01.2019, проте цей рекомендований лист не був вручений адресату, ухвала повернулась до суду з відміткою пошти “інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення”.

Для забезпечення прав відповідача бути поінформованим про час і місце розгляду справи 25.01.2019 Господарський суд Черкаської області розмістив оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України. Також відповідачу було направлено рекомендованим листом з повідомленням ухвали від 24.01.2019 та від 14.02.2019, проте ці рекомендовані листи не були вручені адресату, ухвали повернулись до суду з відміткою пошти “інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення”.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, відзив на позов суду не надіслав.

Представник позивача в судовому засіданні 24.01.2019 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відмови позивачем від позову не подано, клопотання про відкладення розгляду справи від сторін суд не отримав, докази врегулювання спору відсутні, а тому суд вважає, що розгляд справи слід провести за відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 12.03.2019 були підписані вступна та резолютивна частини рішення в порядку ст. 240 ГПК України без його проголошення.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних пав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Між Приватним підприємством “Велес-Агро Черкаси” (постачальник) та Приватним підприємством “Міжгір'я Плюс” (покупець) було досягнуто домовленості щодо придбання у позивача товару – запасних частин загальною вартістю 4164,85 грн.

На виконання вищевказаної домовленості постачальник передав у власність покупцю товар загальною вартістю 4164,85 грн, що підтверджується видатковими накладними №2124 від 23.08.2017 (на суму 3384,85 грн) та № 2265 від 12.09.2017 (на суму 780,00 грн), які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками. Копії вказаних накладних знаходяться в матеріалах справи (а.с. 7, 8).

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору. Однак свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач не виконав, заборгованість на час подачі позову до суду становить 4164,85 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки товару стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, правовідносини сторін виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач продав відповідачу товар – запасні частини.

Відповідач поставлений товар прийняв та зобов'язався сплатити його вартість.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до положень статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин, відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи положення зазначених кодексів та дії сторін, які полягають у тому, що Приватне підприємство “Велес-Агро Черкаси” передало, а Приватне підприємство “Міжгір'я Плюс” прийняло товар за встановленою ціною, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків.

Факт отримання вказаної продукції підтверджується видатковими накладними №2124 від 23.08.2017 та № 2265 від 12.09.2017 на загальну суму 4164,85 грн.

Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є відносинами поставки та відповідають ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов'язок покупця оплатити товар, передбачений у ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець, після прийняття товар або прийняття товаророзпорядчих документів на товар зобов'язаний оплатити його вартість, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на день звернення позивача до суду, відповідач кошти за отриманий товар не сплатив, його заборгованість станом на день подачі позову до суду становить 4164,85 грн. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у вказаному розмірі відповідачем суду не подано.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача на день прийняття рішення становить 4164,85 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом заперечення проти позову, тому суд розглянув справу за наявними доказами, на підставі яких вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4164,85 грн.

                    Також, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена позивачем за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

                    За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 1762,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №3978 від 10.12.2018, яке міститься в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Приватного підприємства “Міжгір'я Плюс” (вул. Бондаренків, 2, с. Плескачівка, Смілянський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 38980644) на користь Приватного підприємства “Велес-Агро Черкаси” (вул. Героїв Майдану, 1, м. Черкаси, 18029, код ЄДРПОУ 35220883) заборгованість в сумі 4164,85 грн та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 15.03.2019.

Суддя                     О.В. Чевгуз