Справа № 161/18369/18
Провадження № 2/161/723/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2019 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участі секретаря судового засідання Бортнюка А.В.
прокурора Ольшевської С.І.
представника Управління державного агентства рибного господарства
у Волинській області - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Волинській області, Чаруківської сільської ради до ОСОБА_4 про стягнення збитків заподіяних навколишньому природному середовищу ,-
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Волинській області, Чаруківської сільської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення збитків заподіяних навколишньому природному середовищу.
Свій позов обгрунтовує, тим що Луцькою місцевою прокуратурою за результатами опрацювання матеріалів Управління державного агентства рибного господарства у Волинській області встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, чим завдано збитки навколишньому природному середовищу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 000439 від 08.08.2018 року, складеного заступником начальника відділу ОВБР ОСОБА_5 встановлено, що 08.08.2018 року о 08:00 год. ОСОБА_4 разом із сином ОСОБА_2 здійснювали лов водних біоресурсів на рибогосподарському водному об'єкті з'єднаному з річкою Полонка в межах орнітологічного заказника "Чаруків" біля с. Чаруків Луцького району риболовськими сітками з гумового човна, забороненим знаряддям лову, чим грубо порушив правила рибальства, а саме вимоги ст. 63 Закону України Про тваринний світ , п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України за №19, від 15.02.1999 року.
Згідно довідки Управління, заподіяні державі незаконним виловом риби збитки складають 9711 грн. (розмір збитків визначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 року Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд ).
Постановою Луцького міськрайонного суду від 17.09.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Однак, судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 питання щодо відшкодування ним шкоди, завданої рибному господарству України не вирішено.
Підставою для представництва місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Волинській області, Чаруківської сільської ради у формі звернення до суду з позовом являється порушення їх інтересів, оскільки шкода, завдана державі незаконним виловом риби, правопорушником не відшкодована, місцевий бюджет сільської ради не отримав відповідні кошти, а також те, що управління (у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору) та селищна рада, які мали б здійснювати захист інтересів держави в даному випадку, до суду з позовом про відшкодування шкоди не звертаються. Крім того, як зазначено у листі Управління від 26.10.2018 з позовною заявою про стягнення коштів з відповідача звертатись не будуть.
Враховуючи те, що незаконний вилов риби здійснювався на водоймі, що розташована на території Чаруківської сільської ради Луцького району, кошти на відшкодування завданих збитків слід стягнути до спеціального фонду охорони навколишнього середовища вказаної ради.
З огляду на наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_4 на користь місцевого бюджету Чаруківської сільської ради збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в сумі 9 711 грн. та 1762 грн. судового збору (в користь прокуратури Волинської області).
В судовому засіданні прокурор Ольшевська С.І. та представник Управління державного агентства рибного господарства у Волинській області ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просили задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти його задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом частини 3, 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у випадку визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення в порядку встановленому статтею 206 цього кодексу.
Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.
Відповідно до ч.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення № 000439 від 08.08.2018 року, складеного заступником начальника відділу ОВБР ОСОБА_5, наявного в матеріалах справи, вбачається, що 08.08.2018 року о 08:00 год. ОСОБА_4 разом із сином ОСОБА_2 здійснювали лов водних біоресурсів на рибогосподарському водному об'єкті з'єднаному з річкою Полонка в межах орнітологічного заказника "Чаруків" біля с. Чаруків Луцького району риболовськими сітками з гумового човна, забороненим знаряддям лову, чим грубо порушив правила рибальства, а саме: вимоги ст. 63 Закону України Про тваринний світ , п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України за №19, від 15.02.1999 року (а.с.9).
Згідно довідки Управління державного агентства рибного господарства у Волинській області, внаслідок незаконного лову риби була завдана шкода державним рибним ресурсам у загальному розмірі 9711 грн. (розмір збитків визначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 року Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд ) (а.с.12).
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення (а.с.8).
У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вина відповідача у вчинені вказаного адміністративного правопорушення є встановленою та не підлягає доведенню.
Частиною 3 ст. 40 КУпАП передбачено, що питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Крім того, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.
Відповідно до ст. 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни зобов'язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних об'єктів тваринного світу, використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ст. 27 Закону України Про тваринний світ , у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Відповідно до ст. 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст. 63 Закону України Про тваринний світ громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховується до спеціального фонду в складі місцевого бюджету, тобто до місцевого природоохоронного фонду за місцем нанесення шкоди довкіллю.
З огляду на вищенаведене, а також зважаючи на визнання відповідачем позову у повному обсязі, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь прокуратури Волинської області слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн.
На підставі ст.ст.15, 16, 1166 ЦК України, ст. ст. 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , керуючись ст.ст. 10,12,13, 77-81,141 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь Чаруківської сільської радизбитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в сумі 9 711 (дев'ять тисяч сімсот одинадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь прокуратури Волинської області 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Луцька місцева прокуратура ( вул. Винниченка, 13 м. Луцьк);
Позивач: Управління державного агентства рибного господарства у Волинській області (місцезнаходження: вул. Товарова,11 м. Луцьк; ЄДРПОУ 41286161);
Позивач: Чаруківська сільська рада ( місцезнаходження: вул. Першотравнева,31 с. Чаруків, Луцький район; ЄДРПОУ 04332420);
Відповідач: ОСОБА_4 ( вул. Львівська, 6 с. Чаруків, Луцький район; РНОКПП НОМЕР_1).
Дата складення повного тексту 07 березня 2019 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду ОСОБА_6
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2019 |
Оприлюднено | 17.03.2019 |
Номер документу | 80471315 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Філюк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні