РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 березня 2019 р. Справа № 802/999/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Фурмана В.В.
представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
у відсутність відповідача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "ОСОБА_3 долина"
до: офісу великих платників податків Державної фіксальної служби
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «ОСОБА_3» (далі - ТОВ «Агрокомплекс» ОСОБА_3» , товариство, позивач) із позовом до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001414110 від 16.03.2018 р. на суму 484 275, 59 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідком проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «ЗФ Юзовська» , ТОВ «Вугілляінвест» складено акт, згідно висновків якого встановлено порушення: п. 198.1, п.198.2, 198.3 , п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість.
В подальшому, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму грошових зобов'язань за платежем податку на додану вартість та нараховані штрафні (фінансові) санкції.
На думку позивача, висновки податкового органу щодо нереальності операцій є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки фактичність господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами, що надавались на перевірку.
Ухвалою від 20.04.2018 р. відкрито провадження у справі в порядку загального провадження і призначено підготовче засідання на 17.05.2018р.
10.05.2018 р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов згідно якого представник просив відмовити у задоволені позову, мотивуючи наступним.
В ході проведеної перевірки встановлено неможливість поставок вугілля ТОВ «ЗФ Юзовська» , ТОВ «Вугілляінвест» позивачу через відсутність факту купівлі останнього. Таким чином, у порушення вимог Податкового кодексу України позивачем безпідставно віднесені до податкового кредиту отриманий від ТОВ «ЗФ Юзовська» , ТОВ «Вугілляінвест» товар.
16.05.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№19695) з поясненнями аналогічними за змістом позову. Наполягав на тому, що фактичність господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами, що надані до матеріалів справи, яким не надано належної оцінки при перевірці. Окремо вказав, що податковий орган покладає відповідальність за дії третіх осіб на позивача, що є порушенням ст. 61 Конституції України.
17.05.2018 р. підготовче засідання відкладено на 04.06.2018 р.
Ухвалою від 04.06.2018 р. зупинено провадження до набрання законної сили рішенням у справі №802/565/18.
18.01.2019 р. провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 30.01.19 р.
30.01.2019 р., 21.02.2019 р., 06.03.2019 р. ухвалами суду відмовлено в задоволенні заяв про участь представника відповідача в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 30.01.2019 р., закінчено підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 26.02.2019 р. Одночасно , ухвалою суду від 30.01.2019 р. відмовлено в задоволенні клопотання про виклик свідків.
26.02.2019 р. протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 04.03.2019 р.
4.03.2019 р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з відпусткою судді. При цьому, представники сторін отримали повістки про призначення справи на 6.03.2019 р.
06.03.2019 р. в судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи, відтак, суд протокольною ухвалою від 06.03.2019 р. прийняв рішення про розгляд справи за відсутності останнього .
Заслухавши пояснення та доводи представників позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
На підставі направлення №63, 64 від 29.01.2018 року та наказу від 29.01.2018 року за № 118 державними ревізорами/інспекторами у період з 29.01.2018 року по 16.02.2018 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Агрокомплекс ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «ЗФ Юзовська» за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., ТОВ «Вугілляінвест» за період з 01.02.2015 р. по 30.04.2015 р. , 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р. та 01.08.2015 р. по 31.08.2015 р.
За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 22.02.2018 року за № 273/28-10-41-10/32721857, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, п. 198.1, 198.2, 198.3 , п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 322 850,39 грн.
Зокрема в акті , зазначено про наступне.
До Офісу великих платників податків ДФС надійшла податкова інформація від ГУ ДФС У Запорізькій області, а саме акт від 14.07.2017р. № 397/08-01-14-13- 13/37438550 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вугілляінвест» (ЄДРПОУ 37438550), документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 29.06.2017р.
За результатами проведеного аналізу та здійснених заходів не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «Вугілляінвест» (ЄДРПОУ 37438550) із платниками податків контрагентами-постачальниками за період 01.01.2014р. по 29.06.2017 р. Вбачається відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання недійсних цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Зокрема, перевіркою не підтверджено отримання ТОВ «Вугілляінвест» товарів від ТОВ «Сатурн Ком» (ЄДРПОУ 39643042) за квітень 2015р. на суму 341550,0 грн., у т.ч. ПДВ 56925,00 0 грн.
Подібно, та з тих самих причин, перевіркою не підтверджено отримання ТОВ «Вугілляінвест» товарів від ТОВ «ТД «Богучарська» (код за ЄДРПОУ 39736786) за квітень 2015р. на суму 777699,00 грн., у т.ч. ПДВ 129616,50 грн. Зазначене підтверджує неможливість поставок вугілля ТОВ «Вугілляінвест» на адресу ТОВ «Агрокомплекс «ОСОБА_3» у квітні, червні, серпні 2015 року через відсутність факту купівлі.
Згідно податкових інформацій, отриманих від Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 27.01.2017 № 1317 /7/05-22-12-01 про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "ЗФ ЮЗОВСЬКА" (код ЄДРПОУ 40110922) за звітний період декларування ПДВ жовтень-грудень 2016р. встановлено наступне.
За результатами проведеного аналізу та здійснених заходів не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «ЗФ Юзовська» (код за ЄДРПОУ 40110922) із платниками податків контрагентами-постачальниками за період листопад, грудень 2016 р. Вбачається відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання недійсних цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Аналізом можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом ТОВ "ЗФ ЮЗОВСЬКА" (код ЄДРПОУ 40110922) можливість реальності господарських відносин з платниками податків за жовтень - грудень 2016 року не підтверджено.
Балансова вартість основних засобів, відповідно до балансу за 2015 рік, за 2016 рік на початок та на кінець звітного періоду складала 0 тис.грн. Відсутня інформація про об'єкти оподаткування.
Сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг за жовтень - грудень 2016 - встановлено на загальну суму 2 950 946 грн. Таким чином, платником податків порушено норми пп. „а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу.
Сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг за жовтень - грудень 2016 - встановлено на загальну суму 3 126 429 грн. Таким чином, платником податків порушено норми п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 Кодексу.
Крім того, до податкової інформації було надано акт №236/05-22-14- 03/40110922 від 26.10.2016 «Про перевірку ТОВ «ЗФ ЮЗОВСЬКА» (код за ЄДРПОУ 40110922) за місцезнаходженням» , складений фахівцями Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. Актом в встановлено: 26.10.2016р. о 14 год. 50 хв. вихід за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗФ ЮЗОВСЬКА» (код за СДРІІОУ 40110922): Донецька область, м. Слов'янськ, вул. вул. Лозановича, буд. 20/1; під час виходу за місцезнаходженням: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. вул. Лозановича, буд. 20/1, встановлено, що зазначеною адресою знаходиться салон краси; на момент здійснення виходу ТОВ «ЗФ ЮЗОВСЬКА» за місцезнаходженням відсутнє.
Враховуючи вищевикладене, встановлено відсутність законного (легального) джерела походження придбаного товару (вугілля кам'яного) по ланцюгу постачання від контрагента-постачальника ТОВ «ЗФ Юзовська» (код ЄДРПОУ 40110922) та ТОВ «Вугілляінвест» (код за ЄДРПОУ 37438550), відображеного як реалізованого контрагенту-покупцю ТОВ «Агрокомплекс «ОСОБА_3 долина» , що свідчить про порушення податкового законодавства.
Не погоджуючись із даними висновками акту, позивачем подано заперечення до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, які залишені контролюючим органом без задоволення, а висновки акту - без змін.
За наслідком проведеної перевірки та складеного акта відповідачем 16.03.2018 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0001414110, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі - 322 850, 39 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 161 425, 20 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, суд вказує на наступне:
Питання, пов'язані з обчисленням податку на прибуток та на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано, як зазначалось вище, статтями 44, 198 ПК України , в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Як встановлено судом, між ТОВ «Агрокомплекс» ОСОБА_3» (покупець) та ТОВ «Вугілляінвест» (постачальник) укладено договір поставки № 280115 від 28.01.2015 року, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язаний оплатити такий (товар). Предметом поставки є вугільна продукція. Кількість та асортимент товару зазначаються в додаткових угодах або специфікаціях к даному договору. Поставка товару може здійснюватись як на підставі заявок покупця, які погоджуються сторонами, так і без них на підставі специфікацій та/або додаткових договорів, що підписані сторонами та є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунки за кожну фактичну поставку товару здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в строки, вказані в специфікації або додаткових угодах даного договору.
В підтвердження отримання вугілля від ТОВ «Вугілляінвест» , позивачем надано наступні документи: специфікації на поставку вугільної продукції від 11.01.2015 р., 28.01.2015 р., 02.03.2015 р., 20.03.2015 р., , 01.04.2015 р., 02.06.2015 р.,; товарно - транспортні накладні; залізничні накладні; книгу складського обліку ; оборотно -сальдові відомості по рахунку 311, 63 за лютий 2015-квітень 2016 р., червень 2015 р.; картки рахунків 311, 63 за лютий 2015-квітень 2016 р., червень 2015 р.; оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за червень, за липень - грудень 2015 р., грудень 2016 р., січень 2017 р. ; картка рахунку 631 за червень 2015 р., за липень 2015 р.- грудень 2015 р. грудень 2016 р., січень 2017 р.; накладні №16 від 04.02.2015 р., №36, №38, 32, №34, №42, від 13.02.2015 р.,№42/к від 16.02.2015 р., №59 від 24.02.2015 р., №66 від 26.02.2015 р., №70 від 20.02.2015 р., №75, №76 від 28.02.2015 р. , №84 від 04.03.2015 р., №108 від 31.03.2015 р., №118 від 25.03.2015 р., №119 від 26.03.2015 р., №135 від 07.04.2015 р. , №120 від 27.03.2015 р., №120/к від 05.04.2015 р., №137 від 08.04.2015 р., №173 від 30.04.2015 р., №256 від 09.06.2015 р., №256/к від 12.06.2015 р., №265 від 17.06.2015 р., №265/к від 28.06.2015 р., №284 від 30.06.2015 р.,; податкові накладні №2 від 04.02.2015 р., №18, №19, №20,№21, №22 від 13.02.2015 р. , №44 від 24.02.2015 р., №51 від 26.02.2015 р.;№53 від 27.02.2015 р., №60 від 28.02.2015 р., №59 від 28.02.2015 р., №8 від 04.03.2015 р., №39 від 25.03.2015 р., №40 від 26.3.2015 р., №41 від 27.03.2015 р., №47 від 31.03.2015 р., №12 від 07.04.2015 р., №13 від 08.04.2015 р., №43 від 30.04.2015 р., №25 від 09.06.2015 р., №28 від 10.06.2015 р., №54 від 30.06.2015 р., ;№40 від 17.06.2015 р.,; платіжні доручення №АК-2738 від 17.02.2015 р., №АК-2762, №АК-2763, №АК-2772, №АК-2773 від 24.02.2015 р., №18253, №18252 від 04.03.2015 р., №18396 від 06.03.2015 р., №АК-2905 від 11.03.2015 р., №АК-2970 від 19.03.2015 р., №АК-2994 від 24.03.2015 р., №АК-3009 від 26.03.2015 р., №АК-3058 від 31.03.2015 р., №108 від 03.04.2015 р., №АК-3081 від 03.04.2015 р., №АК-3094 від 07.04.2015 р., №19299 від 09.04.2015 р., №АК-3137 від 16.04.2015 р., №19551, №19552 від 21.04.2015 р., №19632 від 24.04.2015 р., №110 від 30.04.2015 р., №21046 від 23.06.2015 р., №20023 від 14.05.2015 р., №20231 від 20.05.2015 р., №АК-3578 від 09.07.2015 р., №22058, №22059 від 24.07.2015 р., №АК-4082 від 07.08.2015 р., №379 від 03.07.2015 р.; накладні; акти прийому - передачі вугільної продукції від 04.02.2015 р., 13.02.2015 р., 24.02.2015 р., 26.02.2015 р., 27.02.2015 р., 04.03.2015 р., 25.03.2015 р., 26.03.2015 р., 27.03.2015 р., 07.04.2015 р., 08.04.2015 р., 09.06.2015 р., 17.06.2015 р.
Окрім того, між ТОВ «Агрокомплекс» ОСОБА_3» (покупець) та ТОВ «ЗФ Юзовська» (продавець) укладено договір № 21548 від 20.04.2016 року відповідно до умов яких постачальник приймає на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язаний оплатити такий (товар). Предметом поставки є вугілля марки ДГ (фракція 13-100). Ціна за товар вказана в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунок здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця по факту отримання товару, якщо інший термін не визначений в специфікаціях .
В підтвердження отримання вугілля від ТОВ «ЗФ Юзовська» , позивачем надано наступні документи: специфікації №1 від 20.04.2016 р., №2 від 18.05.2016 р., №4 від 30.08.2016 р., №5 від 19.10.2016 р., №6 від 24.10.2016 р.; витяги з Єдиного реєстру податкових накладних №3360, №3324; платіжні доручення №1, №16892 від 10.01.2017 р., №319 від 19.01.2017 р.; податкові накладні №3 від 10.01.2017 р., №10 від 19.01.2017 р. товарно-транспортні накладні.
Надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам із контрагентами, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .
Натомість, в обґрунтування правомірності висновків про заниження ТОВ «Агрокомплекс» ОСОБА_3» розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період, який підлягав перевірці, податковий орган посилається на інформацію отриману про ТОВ «Вугілляінвест» , ТОВ «ЗФ Юзовська» від ГУ ДФС у Запорізькій області, Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області лише щодо відсутності трудових ресурсів та не звітування перед податковим органом, а також не підтвердження поставки вугілля останнім іншими контрагентами.
Однак, наведені доводи не можуть бути взяті до уваги, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків виконавцями послуг, або за можливу недостовірність відомостей про них чи не подання відповідної податкової звітності такими (виконавцями послуг). Окрім того, така інформація є службовою та використовується податковими органами з метою здійснення податкового контролю і не зумовлює для платників податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» , в якому ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» , від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії» , від 10 березня 2010 року у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» Європейського Суду з прав людини наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Крім того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.
Відповідні висновки у аналогічній категорії спорів, висловлені у постановах Верховного Суду від 11.09.18 р. у справах № 823/2247/17 та № 815/6105/17.
Крім того, суд звертає увагу на те, що отримане вугілля використано на виробничих потужностях виробничого підрозділу Цукровий завод позивача при перероблені цукрового буряка на цукор, що підтверджується вимогами на відпуск вугілля та актами списання № 54944 від 30.09.15 р., № 64237 від 31.10.2015р., №71558 від 30.11.2015 р. Тобто, отриманий товар використано у межах господарської діяльності.
При цьому, як встановлено, у перевіряємому періоді товариство перебувало на спец режимі. З 1.01.2017 р. свідоцтво платника ПДВ анульовано у зв'язку з втратою чинності спец режиму оподаткування ПДВ.
За даними акту перевірки перевіряючими встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту та в результаті чого занижено ПДВ на суму 322850,39 грн. по податкових деклараціях з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства), в т.ч. за квітень 2015 р., червень 2015 р., серпень 2015 р.
Платники із спеціальним режимом оподаткування до 1.01.2016 р. не сплачували до бюджету суми ПДВ з вартості поставлених ними сільськогосподарських товарів/послуг та продуктів їх переробки. Тому сума заниження ПДВ по спеціальному режиму оподаткування не є податковим зобов'язанням такого платника податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається податковий орган, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів, суд доходить висновку, що спірне рішення прийняте за відсутності на те правових підстав, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіксальної служби.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіксальної служби № НОМЕР_1 від 13.03.2018 р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «ОСОБА_3» (вул.І.Богуна, 4, смт.Томашпіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32721857) судовий збір у розмірі 7 264,14 (сім тисяч двісті шістдесят чотири гривні 14 копійок) сплачений платіжним дорученням №10674 від 28.03.2018 р. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіксальної служби (вул.Дегтярівська, 11г, м. Київ, код ЄДРПОУ 39440996).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «ОСОБА_3» (вул.І.Богуна, 4, смт.Томашпіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32721857).
Відповідач: Офіс великих платників податків Державної фіксальної служби (вул.Дегтярівська, 11г, м. Київ, код ЄДРПОУ 39440996).
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2019 |
Оприлюднено | 17.03.2019 |
Номер документу | 80474178 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні