Рішення

від 11.03.2019 по справі 1140/4/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/4/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Винниченка, 44, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, через представника ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області №430-р від 24.10.2011 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй в оренду строком на 49 років земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 50 га, що розташована на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту). На підставі цього розпорядження було розроблено проект землеустрою, який у жовтні 2015 року був погоджений в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а згодом був поданий на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Однак відповідач неодноразово протиправно відмовляв у затвердженні поданого проекту землеустрою, у зв'язку з чим позивачка була змушена звертатися до суду. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року в адміністративній справі №П/811/1335/17 зобов'язано відповідача розглянути лист-повідомлення ОСОБА_1 від 25.04.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду. На підставі вказаної постанови суду відповідач розглянув поданий позивачкою проект землеустрою та листом №Т-6332/0-3725/0/17-18 від 31.05.2018 року відмовив у його затвердженні, пославшись на його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Представник позивачки зазначає, що така відмова ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області є протиправною, оскільки суперечить частині 6 статті 123 Земельного кодексу України. У зв'язку з цим, стверджуючи, що позивачкою виконано усі умови, необхідні для затвердження проекту землеустрою, просить суд:

- визнати незаконними та протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства, загальною площею 49,5140 га, що розташована на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту), та наданні її в оренду;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити вказаний проект землеустрою та надати ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років земельну ділянку.

Ухвалою судді від 09.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області правомірно відмовило позивачці у затвердженні поданого нею проекту землеустрою, оскільки він не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Посилаючись та норми Земельного кодексу України, які регулюють порядок безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивачки наполягав на задоволені позовних вимог.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у жовтні 2011 року звернулася до Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для надання в оренду земельної ділянки терміном на 49 років для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 50 га ріллі, розташованої на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. (а.с. 24)

Розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області №430-р від 24.10.2011 року позивачці надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 50 га ріллі в оренду, терміном на 49 років, для ведення фермерського господарства за рахунок державних земель сільськогосподарського призначення, віднесених до запасу, на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. (а.с. 41)

За замовленням позивачки ТОВ "Тектоареал" у 2015 році виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, загальною площею 49,5140 га, на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту). (а.с. 34 - 71)

Після цього позивачка неодноразово зверталася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження розробленого проекту землеустрою.

Листами №Т-11383/0-6701/0/6-16 від 25.07.2016 року, №Т-22012/0-880/0/6-17 від 31.01.2017 року ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовляло ОСОБА_1 у затвердженні поданого нею проекту землеустрою, посилаючись зокрема на необхідність узгодження істотних умов договору оренди землі щодо строку його дії та розміру орендної плати. (а.с. 30, 32)

ОСОБА_1 у квітні 2017 року знову подала проект землеустрою на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області разом із листом-повідомленням, в якому просила прийняти рішення про надання їй земельної ділянки у користування, а також повідомила, що не заперечує щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років та щодо встановлення розміру орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. (а.с. 33)

Не отримавши відповіді відповідача на вказаний лист-повідомлення, позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду листа-повідомлення від 25.04.2017 року про затвердження поданого нею проекту землеустрою та зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року в адміністративній справі №П/811/1335/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо розгляду листа-повідомлення ОСОБА_1 від 25.04.2017 року стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,5140 га на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) та надання в оренду зазначеної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянути вказаний лист-повідомлення та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с. 73 - 76). Вказане судове рішення надрало законної сили 13.02.2018 року.

У травні 2018 року позивачка поштою направила проект землеустрою на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області разом із листом-повідомленням, в якому просила на підставі судового рішення в адміністративній справі №П/811/1335/17 прийняти рішення про надання їй земельної ділянки в оренду строком на 49 років. (а.с. 78 - 79)

Відповідач направив позивачці листа №Т-6332/0-3725/0/17-18 від 31.05.2018 року, у якому повідомив, що ним на виконання постанови суду в адміністративній справі №П/811/1335/17 розглянуто подані матеріали та встановлено невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. У зв'язку з цим зазначено про необхідність приведення матеріалів у відповідність до статті 50 Закону України "Про землеустрій" та повідомлено про відсутність правових підстав для задоволення звернення. (а.с. 80)

Позивачка стверджує, що про прийняте рішення вона дізналася у липні 2018 року, коли отримала його у відділі у Вільшанському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, до якого цей лист надійшов 06.07.2018 року. (а.с. 81) Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, прийнятим на виконання постанови суду в адміністративній справі №П/811/1335/17, позивачка однак не скористалася правом подати у цій справі заяву в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправним такого рішення. Натомість, позивачка звернулася до суду з новим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтею 123 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно з частиною 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частиною 10 статті 123 ЗК України передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до частини 13 статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. (частина 14 статті 123 ЗК України)

Згідно з частиною 6 статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За правилами частин 1, 4, 5, 6, 8 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Порядок передачі в оренду земельних ділянок унормований статтею 124 ЗК України.

Згідно з частинами 1, 2, 3 цієї статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтею 122 ЗК України передбачені повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.

Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).

Відтак, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, у тому числі надання таких земельних ділянок у користування (оренду) в порядку, передбаченому статтею 123 ЗК України.

Судом установлено, що позивачка у жовтні 2011 року звернулася із заявою щодо одержання у користування земельної ділянки із земель державної власності за проектом землеустрою щодо її відведення до Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яка на той час відповідно до частини 3 статті 122 ЗК України здійснювала передачу земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів зокрема для сільськогосподарського використання.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про землеустрій" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" від 02.06.2015 року №497-VIII), який набрав чинності 27.06.2015 року, рішення Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Воднораз, згідно з пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" від 02.06.2015 року №497-VIII прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

На підставі розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1Д." №430-р від 24.10.2011 року позивачка замовила у ТОВ "Тектоареал" розробку проекту землеустрою, уклавши з ним відповідний договір №269 від 27.10.2011 року.

Розроблений проект землеустрою був погоджений відділом Держгеокадастру у Вільшанському районі Кіровоградської області, про що складено висновок №46 від 05.10.2015 року. (а.с. 25)

За проектом землеустрою було сформовано земельну ділянку загальною площею 49,5140 га, яка 15.10.2013 року зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3524383500:02:000:9051. (а.с. 26)

Позивачка неодноразово зверталася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області за затвердженням цього проекту землеустрою та передачею земельної ділянки їй в оренду. При цьому у заяві від 05.09.2016 року та у листі-повідомленні від 25.04.2017 року, враховуючи позицію ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, позивачка погоджувалася на встановлення строку дії договору у 7 років, а у поданому листі-повідомленні від 17.05.2018 року просила прийняти рішення про надання їй земельної ділянки в користування строком на 49 років. (а.с. 31, 33, 78)

Розглянувши останнього листа позивачки, відповідач листом №Т-6332/0-3725/0/17-18 від 31.05.2018 року фактично відмовив у затвердженні проекту землеустрою, вказавши на його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, зазначивши про необхідність приведення матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування у відповідність до статті 50 Закону України "Про землеустрій", а саме:

- додати свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки згідно з п.3.1 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №65 від 11.02.2016 року, а саме забезпечувати регулярність повірок засобів вимірювальної техніки відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", статті 17 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність";

- долучити відомості про реєстрацію та облік апаратури супутникових радіонавігаційних систем відповідно до пункту 6 Порядку використання топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року №1075 та підпункту 8 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, статті 18 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

- долучити відомості про інженера-геодезиста, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт відповідно до статті 5 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність";

- перелік обмежень у використанні земельної ділянки оформити відповідно до додатку 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року;

- кадастровий план земельної ділянки оформити відповідно до статті Закону України "Про Державний земельний кадастр";

- матеріали встановлення межових знаків привести відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему №376 від 18.05.2010 року.

Перевіряючи правомірність дій відповідача, суд виходив з того, що за визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про землеустрій", проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Склад за зміст проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок наведений у статті 50 Закону України "Про землеустрій", якою передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до частини 18 статті 186 ЗК України ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Суд вважає, що зауваження відповідача щодо недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачці у користування, висловлені у листі №Т-6332/0-3725/0/17-18 від 31.05.2018 року про відмову у затвердженні цього проекту, з огляду на погодження проекту висновком №46 від 05.10.2015 року, наданим відділом Держгеокадастру у Вільшанському районі Кіровоградської області, є безпідставними, оскільки перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснювалася саме на етапі погодження такого проекту.

Суд, перевіривши правомірність оскарженого рішення відповідача та надавши правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, прийшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у затвердженні поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою з мотивів, наведених у листі №Т-6332/0-3725/0/17-18 від 31.05.2018 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України. Ця відмова не може вважатися обґрунтованою, добросовісною і законною, оскільки відповідач у ній вимагав від позивача надання матеріалів та документів, які не передбачені статтею 50 Закону України "Про землеустрій", а посилаючись на невідповідність матеріалів проекту землеустрою вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр", Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему №376 від 18.05.2010 року, не зазначив конкретних обставин, які свідчать про таку невідповідність. Відтак, вказану відмову слід визнати протиправною.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою та надати позивачці земельну ділянку в оренду строком на 49 років, суд виходив з того, що за змістом частини 10 статті 123 ЗК України, частини 1 статті 124 ЗК України затвердження проекту землеустрою здійснюється шляхом прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності, відповідного рішення, яким також земельна надається у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання. Водночас, передача в оренду таких земельних ділянок на підставі відповідного рішення здійснюється шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. (статті 15 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1, 3 статті 19 Закону "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

За правилами частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами умов передачі земельної ділянки в оренду позивачці, які б відповідно до частини 10 статті 123 ЗК України підлягали затвердженню рішенням відповідача про надання земельної ділянки у користування, зокрема щодо строку дії договору оренди. Ці обставини не дають суду підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду строком на 49 років, про що просить позивачка.

Відтак, у межах спірних правовідносин, з огляду на визнання протиправною відмови відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеної у листі №Т-6332/0-3725/0/17-18 від 31.05.2018 року, належним способом захисту прав позивачки є зобов'язання відповідача повторно розглянути поданий нею проект землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. При цьому відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1409,60 грн. (а.с. 4)

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №П/800/559/16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо надання позивачці у користування земельної ділянки, у зв'язку з чим вона просить суд зобов'язати відповідача затвердити цей проект та надати їй в оренду сформовану земельну ділянку.

Отже, у позовній заяві заявлено основну та похідну вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру. За подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 грн.). Тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 704,80 грн. Решта 704,80 грн. (1409, 60 грн. - 704,80 грн.) сплачені позивачкою зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Кошти зайво сплаченого судового збору у сумі 704, 80 грн. можуть бути повернуті позивачці з Державного бюджету України за її клопотанням, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Винниченка, 44, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладену у листі №Т-6332/0-3725/0/17-18 від 31.05.2018 року.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки за кадастровим номером 3524383500:02:000:9051, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 352,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4