Рішення

від 15.03.2019 по справі 420/6894/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6894/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом фермерського господарства «ІВАНОВ І К» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства «ІВАНОВ І К» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення №665690/32573608 від 25.04.2018 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкової накладної №69 від 04.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №69 від 04.11.2017 року, подану фермерським господарством «ІВАНОВ І К» за датою її подання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року даний позов залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

14 січня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву фермерського господарства «ІВАНОВ І К» (вх.№506/19), відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01 серпня 2017 року між ФГ «ІВАНОВ І К» (постачальник) та ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» (покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 0108/2. Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, ціна та порядок її визначення, найменування, асортимент, строки і умови поставки якої передбачені в цьому договорі та додатках до цього договору. 04 листопада 2017 року між ФГ «ІВАНОВ І К» та TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» підписано додаткову угоду №16/1 до договору, відповідно до п.1 якої постачальник зобов'язується поставити наступний товар, а покупець прийняти його й оплатити вказаний нижче товар в строки і на умовах, передбачених в основному договорі та цій додатковій угоді. Найменування товару - пшениця 5-го класу врожай 2017 року, загальна кількість 26,460 тон, вартістю без ПДВ 108044,91 грн., з ПДВ 129653,89 грн. Згідно п.2 додаткової угоди №22, постачальник зобов'язується поставити на користь покупця загальну кількість товару в термін до 11.11.2017 року на умовах СРТ: ТОВ «Ізмаїльський елеватор». 04 листопада 2017 року на виконання взятих на себе зобов'язань по договору, позивач поставив за узгодженим з ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» базисом поставки ТОВ «Ізмаїльський елеватор» наступний товар - пшениця 5-го класу врожай 2017 року, загальна кількість 26,460 тон, вартістю без ПДВ 108044,91 грн., з ПДВ 129653,89 грн., що підтверджується накладною № 60/1 від 04.11.2017 р. на загальну суму 129653,89 грн. та реєстром ТТН №ІЗМ00001689 від 04.11.2017 р. на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку. Крім цього, задля сплати вартості переданого товару Позивачем ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» виставлено рахунок №60/1 від 04.11.2017 р. на суму 129653,89 грн. Вказує, що 05 грудня 2017 року ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» згідно платіжного доручення № 11866 сплатив Позивачу кошти в розмірі 129653,89 грн. В призначенні платежу зазначено: оплата за пшеницю згідно рх №60/1 від 04.11.2017. Позивач направив на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 69 від 04.11.2017 року. Згідно квитанції від 29.11.2017 року реєстрацію податкової накладної № 69 від 04.11.2017 року позивача було зупинено. Зі змісту квитанції від 29.11.2017 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МВФ №567 від 13.06.2017 року. При цьому, у квитанції від 29.11.2017 року фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику). 18 квітня 2018 року повідомленням №5 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, позивачем надано свої пояснення які підтверджують реальність господарської операції з ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА», та наступні бухгалтерські документи: копію звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 р.; копію договору поставки сільськогосподарської продукції №0108/2; копію додаткової угоди №16/1 від 04.11.2017 року; копію довіреності №2794 від 01.11.2017 р.; копію накладної №60/1 від 04.11.2017 р.; копію ТТН серія 12ААЕ №2886589 від 04.11.2017 р.; копія платіжного доручення №11866 від 05.12.2017 року. Комісією Головного управління ДФС в Одеській області було прийнято рішення № 665690/32573608 від 25.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №69 від 04.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав не надання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Вказує, що рішення № 665690/32573608 від 25.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №69 від 04.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав не надання платником податку копій документів, в порушення Постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117 не містить зазначення конкретних документів копії яких не надано, шляхом підкреслення відповідної назви документу в наведеному в цій підставі переліку. Всі первинні бухгалтерські документи надавались позивачем відповідачу разом з повідомленням №5 від 18 квітня 2018 року. Оскаржуване рішення № 665690/32573608 від 25.04.2018 р. не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а лише містить загальний перелік документів що міститься в підставі відмови в реєстрації ПН в зв'язку з не наданням платником податку копій документів. Оскаржуване рішення фіскального органу № 665690/32573608 від 25.04.2018 р. не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

30 січня 2019 року за вх.№ЕП/757/19 від представника відповідачів надійшов відзив на позов (а.с.50-52), у якому зазначено, що Державна фіскальна служба та ГУ ДФС в Одеській області не погоджуються з доводами позивача. ФГ «ІВАНОВ І К» направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладний податкову накладну № 69 від 04.11.2017 року. За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена. Даною квитанцією запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Надалі платник податку направив засобами електронного зв'язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Однак, за рішенням комісії ГУ ДФС України в Одеській області платнику відмовлено в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Посилаючись на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIIІ, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року № 2245- VIIІ, Податковий кодекс України від 2 грудня 20І0 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), Постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної і розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», наказ Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року № 137 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» зазначає, що в оскаржуваному рішенні комісії ГУ ДФС України в Одеській області було чітко зазначено саме які документи не було надано підприємством разом із повідомленнями, а саме: за податковою накладною №69 від 04.11.2017 року: первинні документи щодо постачання/придбання, товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. У відзиві також наявне посилання на пошкодження частини пакету документів, що було надано позивачем до контролюючого органу разом з повідомленням від 18.04.2018 р. № 5, а саме пошкоджено такі документи довільного формату №9071207957, №9071208086, №9071208093, №9071207403 від 18.04.2018 року. З огляду на не надання ФГ «ІВАНОВ І К» разом із повідомленнями всіх необхідних документів, ГУ ДФС України в Одеській області було винесено рішення №665690/32573608 від 25.04.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів. - є повністю обґрунтованим.

Враховуючи викладене, представник відповідачів у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Фермерське господарство «ІВАНОВ І К» (ідентифікаційний код юридичної особи 32573608) зареєстровано як юридична особа 09.03.2004 року та з 17.03.2004 року взято на податковий облік.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності фермерського господарства «ІВАНОВ І К» за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.21 Вирощування винограду; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2017 року між ФГ «ІВАНОВ І К» (постачальник) та ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» (покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 0108/2 (а.с.13-15), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, ціна та порядок її визначення, найменування, асортимент, строки і умови поставки якої передбачені в цьому договорі та додатках до цього договору.

04 листопада 2017 року ФГ «ІВАНОВ І К» та TOB «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» підписано додаткову угоду №16/1 до договору №0108/2 від 01 серпня 2017 року (а.с.16), відповідно до п.1 якої постачальник зобов'язується поставити наступний товар, а покупець прийняти його й оплатити вказаний нижче товар в строки і на умовах, передбачених в основному договорі та цій додатковій угоді. Товар - пшениця 5-го класу врожай 2017 року, загальна кількість 26,460 тон, сума без ПДВ 108044,91 грн., сума з ПДВ 129653,89 грн. Згідно п.2 додаткової угоди №22, постачальник зобов'язується поставити на користь покупця загальну кількість товару в термін до 11.11.2017 року на умовах СРТ: ТОВ «Ізмаїльський елеватор».

На підтвердження реальності умов даного договору позивач надав: товарно-транспортну накладну серії 12ААЕ №886589 від 04.11.2017 року (а.с.17-18); довіреність №2794 від 01.11.2017 року на отримання цінностей за договором поставки №0108/2 від 01.08.2017 року (а.с.19); накладну №60/1 від 04.11.2017 року та рахунок №60/1 від 04.11.2017 року (а.с.20); реєстр ТТН №ІЗМ00001689 від 04.11.2017 року (а.с.21); платіжне доручення №11866 від 05.12.2017 року (а.с.22); виписку від 02.05.2018 року по рахунку №2600257533 з 05.12.2017 року по 05.12.2017 року (а.с.23).

Позивачем на адресу ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» виписано податкову накладну №69 від 04.11.2017 року (а.с.24), направлену на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем отримано квитанцію з єдиного вікна подання електронної звітності (а.с.25), у якому підприємству було повідомлено, що реєстрацію податкової накладної №69 від 04.11.2017 року зупинено. Також у квитанції вказано наступне: «Виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206.<%REFINE%>. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

18 квітня 2018 року позивачем направлено до ДФС повідомлення №5 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена (а.с.26, 55), а саме щодо податкової накладної №69 від 04.11.2017 року.

Так, як вбачається із наданої відповідачами роздруківки з аналітичної системи податковий блок (а.с.56), до вказаного повідомлення позивачем додано: повідомлення, договір поставки, додаткову угоду, платіжне доручення, товарно-транспортну накладну, довіреність №5, накладну №5, витяг з єдиного державного реєстру, пояснення (а.с.27), звіти про реалізацію продукції сільського господарства за листопад 2017 року та звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року.

Комісією Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №665690/32573908 від 25 квітня 2018 року (а.с.28-29, 53-54) про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №69 від 04.11.2017 року з підстав ненадання платником податку копій документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Не погодившись з вищевказаним рішенням комісії Головного управління ДФС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної ФГ «ІВАНОВ І К» в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 69 від 04.11.2017 року та надіслано її до ЄРПН.

Проте, реєстрація цієї податкової накладної була зупинена з посиланням на те, що вона відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року, а в подальшому - у її реєстрації відмовлено.

Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент формування податкових накладних) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами п. 74.2, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних) податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних), за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податковій накладній ФГ «ІВАНОВ І К» №69 від 04.11.2017 року вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 КАС України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідності до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних), він містить у собі визначення двох різних критеріїв:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Отже, приписами п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції від 29.11.2017 року чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків.

Суд дійшов висновку, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних), оскільки ним не зазначено у квитанції від 15.07.2017 року конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідачем до суду також не надано жодних доказів на підтвердження висновку щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах.

В пункті 1 Наказу №567 (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних) зазначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Наказу №567 слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків у квитанції.

Відповідно до п.п.201.16.2, п.п.201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних), письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п.п. 201.16.3).

Зі змісту наявної у матеріалах справи квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податкової накладної ФГ «ІВАНОВ І К» №69 від 04.11.2017 року вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

Таким чином, у зазначеній квитанції відповідачем в порушення п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкових накладних), не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №17 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 22.03.2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», 2Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Як вбачається з рішення №665690/32573608 від 25.04.2018 року, підставою його прийняття є ненадання позивачем копій документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Згідно п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд вважає неправомірним посилання комісією Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на ненадання позивачем вищевказаних документів, оскільки ФГ «ІВАНОВ І К» до комісії разом з поясненнями було подано копії договорів, довіреності, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункові документи.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідачів на те, що подані позивачем разом з повідомленням №5 від 18.04.2018 року копії документів є частково пошкодженими, оскільки із наданих роздруківок журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК не вбачається таке пошкодження, наявні відмітки навпроти рядків документів №9071207957, №9071208086, №9071208093 та №9071207999 зроблені від руки.

Окрім цього суд зазначає, що в шаблоні рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у графі «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні» та «документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством» міститься приписка у скобках «документи, які не надано підкреслити», однак комісією Головного управління ДФС в Одеській області цього не зроблено.

З оскаржуваних рішень вбачається, що у розділі «Прийнято рішення про» після пункту «Ненадання платником податку копій документів» міститься також графа «додаткова інформація», яка у цих рішеннях не заповнена.

Отже, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави його прийняття, а саме інформації про те, яких саме первинних документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Щодо аналізу господарських операцій ФГ «ІВАНОВ І К» з його контрагентами, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, оскаржуване рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області є необґрунтованим, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що первісна вимога позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги ФГ «ІВАНОВ І К» про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на висновок суду щодо протиправності рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області №665690/32573608 від 25.04.2018 року, а також те, що вказаними рішеннями порушено право позивача на отримання податкового кредиту, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу позивача та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №69 від 04.11.2017 року.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ФГ «ІВАНОВ І К» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн. згідно платіжного доручення №606 від 27.12.2018 року за дві вимоги немайнового характеру (а.с.5).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення солідарно з Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області на користь фермерського господарства «ІВАНОВ І К» судового збору у розмірі 3524,00 грн., сплаченого згідно платіжного доручення №606 від 27 грудня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фермерського господарства «ІВАНОВ І К» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №665690/32573608 від 25.04.2018 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкової накладної №69 від 04.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №69 від 04.11.2017 року, подану фермерським господарством «ІВАНОВ І К».

Стягнути солідарно з Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області на користь фермерського господарства «ІВАНОВ І К» судовий збір у розмірі 3524,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №606 від 27 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - фермерське господарство «ІВАНОВ І К» (вул.Арнаутська, буд.53, с.Каракурт, Болградський район, Одеська обл., 68751, код ЄДРПОУ 32573608).

Відповідачі:

- Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197);

- Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 45044, код ЄДРПОУ 3938646).

Суддя О.А. Вовченко

.