Ухвала

від 14.03.2019 по справі 815/1341/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 березня 2019 року

Київ

справа №815/1341/17

адміністративне провадження №К/9901/299/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 815/1341/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС, Головне управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС було залишено без руху, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а доводи податкового органу щодо поновлення строку визнано необґрунтованими, скаржнику надано строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102924130161) копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана 04 лютого 2019 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.

На адресу суду було направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного скарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору за подання касаційної скарги.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

У зв'язку з цим доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо продовження цього строку.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту б частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.20117) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Належними доказами поважності підстав значного пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення активних та послідовних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі № 815/1341/17 фінансування з Державного бюджету України, наприклад, звернення до вищестоящого податкового органу або до органу казначейства з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі та відповідним запитом про виділення коштів для сплати судового збору у період з виникнення права на касаційне оскарження.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції до звернення з касаційною скаргою, є досить тривалим, перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а тому ця обставина не може не бути врахована при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 815/1341/17.

Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження інших підстав пропуску такого строку поважними.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 815/1341/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко