Рішення

від 13.03.2019 по справі 569/20762/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/20762/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді- Кучиної Н.Г.

при секретарісудового засідання-Ющук О.С.

з участю:

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним - ОСОБА_1 ,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи відділу опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому Самолюк І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа відділ опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Бродівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

02 травня 2018 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: відділ опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

25 жовтня 2018 року ухвалою Рівненського міського суду виділено зі справи 569/8150/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:відділ опікита піклуванняслужби усправах дітейРівненського міськвиконкомупро розірванняшлюбу тавизначення місцяпроживання дитини - в самостійне провадження вимогу про визначення місця проживання дитини.

Вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачкою по справі він перебуває в зареєстрованому шлюбі з 09 вересня 2014 року, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бродівського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 133. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що сімейні відносини між ними не склалися із-за діаметрально-протилежних характерів, поглядів на життя, фізичної та психологічної несумісності, що призводило до безпричинних сварок та скандалів, небажання дружини виховувати та приділяти увагу дитині, а тому просить дитину залишити на проживання з ним. З врахуванням викладеного, просить задовольнити позов.

Відповідачка, яка приходиться матір`ю малолітньої дитини не згодна з тим, щоб її донька проживала з позивачем, так як вважає за доцільне, що дитина повинна рости з матір`ю, тому ОСОБА_2 наполягає на визначенні місця проживання їх дитини разом з її проживанням.

27 листопада 2018 року до Рівненського міського суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Бродівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Ухвалою від 20.12.2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Бродівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини прийнято до спільного розглядуз первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа відділ опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому про визначення місця проживання дитини.

ОСОБА_2 зустрічний позов обґрунтовує тим, що вона має постійну роботу, постійне місце проживання та вважає, що в інтересах малолітньої доньки, дитина має проживати разом з нею за її теперішнім місцем проживання: АДРЕСА_1 . В той час, коли батько не має власного окремого житла та не має можливості приділити увагу та турботу доньці, оскільки є військовослужбовцем і постійно перебуває на службі. Просить в задоволенні первісного позову відмовити та задоволити зустрічний позов.

Позивач по первісному позову та відповідач по зустрічному у судове засідання з`явився, заперечував щодо зустрічного позову, на первісному позові наполягав.

Відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному у судове засідання з`явились, наполягали на зустрічному позові, просили в первісному позові відмовити.

Представник третьої особи відділу опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому, у судове засідання з`явився та підвереджував висновок органу опіки та піклування, згідно якого місце проживання малолітньої дитини визначили за місцем проживання матері.

Заслухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27.11.2018 року по справі № 569/20762/18, шлюб між подружжям було розірвано.

Судом встановлено і дана обставина визнана сторонами, що у сторін є спільна одна дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 13).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи, що обставини щодо наявності однієї спільної неповнолітньої дитини сторонами визнаються, обгрунтованого сумніву щодо достовірності та добровільності їх визнання у суду немає, а відтак, вони не підлягають доведенню в судовому засіданні.

Також судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з мамою ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування ВК Рівненської міської ради від 07.02.2019 року № 08-247 орган опіки тапіклування службиу справахдітей Рівненськогоміськвиконкому вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері, ОСОБА_2 . (а.с. 110-112).

Також відповідно до висновку органу опіки та піклування Бродівської районної державної адміністрації від 15.05.2018 року № 03/21-170-2-11 орган опіки тапіклування службирайдержадміністрації вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері, ОСОБА_2 . (а.с. 68-70).

В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення ».

Частиною 1ст. 161 Сімейного кодексу Українивстановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.4, 5ст.19 Сімейного кодексу Українипри розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, окрім того положення ч. 1ст. 161 СК, вказують на необхідність з`ясування особистої прихильності дитини до кожного з батьків.

14 березня 2019 року в судовому засіданні сторони по справі надали суду нотаріально завірену заяву, в якій дійшли усної домовленості про визначення днів для участі батька, ОСОБА_1 в розвитку їх малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та просили суд прописати в резолютивній частині рішення дні для перебування їх малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою місця його проживання: АДРЕСА_2 :

-з п`ятниці з 12:00 (дванадцятої) години дня по неділю до20:00(двадцятої)години вечора, або з суботи з 12:00 (дванадцятої) години дня по понеділок до 20:00 (двадцятої) години вечора.

-зобов"язати ОСОБА_2 у дні перебування дитини з батьком не чинити перешкод ОСОБА_1 разом з дитиною відлучатися з адреси місця його проживання.

-зобов"язати ОСОБА_1 дотримуватись вищевказаного графіку та вчасно повертати свою дочку місця її постійного проживання в АДРЕСА_1

Відповідно до ч.2 ст. 5 ЦПК України у випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту. який не суперечить закону.

З метою захисту прав та інтересів батька, суд, виходячи насамперед з інтересів самої дитини, приходить до висновку про задоволення вимоги сторін, шляхом зазначення в резолютивній частині рішення дні для перебування їх малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , при цьому суд керується такими нормами права.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно дост. 141 Сімейного Кодексу Українимати, батько, мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до права та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, зобов`язані також піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток (ст. 150 СК України).

Батьки мають рівні права на виховання дитини та спілкування з нею, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідност.8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 2ст. 157 СК України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що батьки несуть відповідальність за розвиток дитини, забезпечують її матеріальний та духовний розвиток, а права та обов`язки батьків повинні ґрунтуватися на принципі інтересів дитини.

При вирішенні цього конкретного спору про місце проживання дитини, суд виходить з принципу пріоритетності прав та інтересів дитини, приймає до уваги встановлені в судовому засіданні факти щодо однаково відповідального ставлення обох батьків до виконання своїх обов`язків, а також нормиКонституції Українита законодавства, що регулює ці питання, зокрема:

Так,статтею 21 Конституції Українипроголошено вільність і рівність усіх людей у своїй гідності та правах. Ця вихідна конституційна засада конкретизована устатті 24 Конституції України: громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень, в тому числі за ознаками статі. У частині 3 цієїстатті Конституції Українизакріплено конституційні гарантії, якими забезпечується рівність прав жінки і чоловіка.

Статтями8,11,12 Закону України « Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402визначено: « Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки та особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного із них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Вихованням в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Ухвалюючи рішення в справі « М. С. проти України » від 11 липня 2017 року ( заява № 2091 / 13 ), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому Європейський суд по правам людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 грудня 1991 року № 789 - ХІІ визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до статті 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями статті 9 зазначеної Конвенції, держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов`язок другого батька надати можливість для такого спілкування. Крім того, відповідно до положень абзацу 2 принципу 7 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1386 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за його навчання: ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Також при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини необхідно виходити з балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Необхідно враховувати принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, Конвенцію про права дитини, ратифіковану постановою Верховної Ради України від 27 грудня 1991 року № 789 - ХІІ, та положення національного законодавства.

Декларація, прийнята резолюцією 1386 ( XIV ) Генеральної Асамблеї ООН - це міжнародний договір у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів таЗакону України « Про міжнародні договори України ». Вона встановлює основні принципи в сфері забезпечення прав дитини.

У свою чергу Конвенція про права дитини є міжнародним договором, приєднавшись до якого у 1991 році, Україна взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення прав дитини, закріплених у цьому документі. Конвенція - частина законодавства України, як міжнародний договір має пріоритет над національним законодавством, її застосування обов`язкове.

Конвенція про права дитини ґрунтується на принципах, закріплених у Декларації, і розвиває її положення, встановлюючи зобов`язання для країн - учасниць.

Національне сімейне законодавство, яке будується на основі Конвенції, передбачає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суд виходить з принципу рівності прав і обов`язків обох батьків, віддаючи перевагу тому з них, хто може створити найбільш сприятливі умови для виховання дитини, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько ( - ки ) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Виходячи з наведеного, враховуючи те, що дитина відноситься до вікової категорії дітей малолітнього віку, відсутність виняткових обставин для розлучення дитини з матір`ю, наявність у ОСОБА_2 можливості забезпечити умови життя, необхідні для розвитку малолітньої дочки, суд дійшов висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю, ОСОБА_2 буде відповідати інтересам дитини.

При цьому, визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , суд, приймаючи до уваги вимоги міжнародного та національного заонодавства, вказані вище, вважає за можливе, враховуючи якнайкращі інтереси дитини щодо її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, з метою захисту прав та інтересів батька дитини ОСОБА_1 , а також подану нотаріально завірену заяву сторін про погодження днів для перебування їх дочки разом з батьком, вважає за необхідне визначити дні для перебування їх малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою місця його проживання: АДРЕСА_2 :

-з п`ятниці з 12:00 (дванадцятої) години дня по неділю до20:00(двадцятої)години вечора, або з суботи з 12:00 (дванадцятої) години дня по понеділок до 20:00 (двадцятої) години вечора.

-зобов"язати ОСОБА_2 у дні перебування дитини з батьком не чинити перешкод ОСОБА_1 разом з дитиною відлучатися з адреси місця його проживання.

-зобов"язати ОСОБА_1 дотримуватись вищевказаного графіку та вчасно повертати свою дочку місця її постійного проживання в АДРЕСА_1

Керуючись ст. ст.259,263,265,268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В первісному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа відділ опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Бродівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За домовленістю сторін, ОСОБА_2 зобов`язується не чинити перешкоди ОСОБА_1 для перебування їх малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою місця його проживання: АДРЕСА_2 :

-з п`ятниці з 12:00 (дванадцятої) години дня по неділю до20:00(двадцятої)години вечора, або з суботи з 12:00 (дванадцятої) години дня по понеділок до 20:00 (двадцятої) години вечора.

Зобов`язати ОСОБА_2 у дні перебування дитини з батьком не чинити перешкод ОСОБА_1 разом з дитиною відлучатися з адреси місця його проживання: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_1 дотримуватися вищевказаного графіка та вчасно повертати свою дочку до місця її постійного проживання в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Ковельським УМВС України у Волинської області 15 листопада 2005 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 ,виданий БродівськимPCГУ ДМСУкраїни уЛьвівській області18серпня 2015року,адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Третя особа Відділ опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 30.

Третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Бродівської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 25262824, адреса місцезнаходження: Львівська область, м. Броди, вул Юридика, 2.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина