Ухвала

від 05.03.2019 по справі 754/7916/13-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 6/754/47/19

Справа № 754/7916/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2019 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю представника заявника Загорняк Н.Б.

стягувача ОСОБА_2

представника стягувача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова компанія Експерт про відстрочення виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 10.02.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова група Експерт , третя особа: ОСОБА_5, про стягнення заробітної плати та компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування невикористаної відпустки та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова компанія Експерт (далі по тексту ТОВ АКГ Експерт ) звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду.

Заявник мотивує свої вимоги тим, що рішенням Апеляційного суду м.Києва від 10.02.2015 року у справі № 754/7916/13-ц в частині, залишеній без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2015 року, стягнуто з ТОВ АКГ Експерт на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 9723,83 грн., відшкодування невикористаної відпустки в розмірі 1159, 04 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати на правову допомогу в розмірі 1664,96 грн.

На виконання вищевказаного рішення Деснянським районним судом м.Києва 24.12.2015 року було видано виконавчий лист, що виконується Деснянським районним відділом державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києва (далі по тексту - Деснянський РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві) в рамках зведеного виконавчого провадження № 56343264, провадження у якому відкрито 13.04.2018 року.

Як зазначає заявник, вказану суму боргу він, як боржник, визнає та бажає сплатити добровільно, але сплатити вказану суму виявилось неможливим з об'єктивних причин, що викликані обставинами, винятковими для боржника.

Так, заявник вказує на те, що 03.02.2017 року протоколом № 9 Загальних зборів учасників товариства було вирішено припинити діяльність шляхом ліквідації, обрано ліквідатора, якому надано відповідні повноваження. З 09.02.2017 року господарська діяльність боржником не ведеться, протягом 2017-2018 року господарські договори не укладались. Як підтверджено даними фінансового звіту боржника на 31.12.2017 року, рухоме та нерухоме майно, а також дебіторська заборгованість у боржника відсутні. Кредиторська заборгованість закріплена у статті балансу, в тому числі і заборгованість перед ОСОБА_2 Відтак, дії державного виконавця щодо виконання вищевказаного рішення виявились не результативними з причини об'єктивної відсутності у боржника майна, за рахунок якого можна виконати рішення суду.

Посилаючись на викладені обставини та неможливість виконання рішення суду на даному етапі, заявник просить відстрочити виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 10.02.2015 року до 01.04.2019 року.

Представник стягувача ОСОБА_3 подав заперечення на заяви про відстрочення виконання судових рішень (заявником подано дві заяви про відстрочку виконання судових рішень в межах однієї справи), в яких зазначає про безпідставність вимог заявника. Так, представник стягувача зазначає про те, що виконавчі листи на виконання рішень Апеляційного суду м.Києва пред'являлись стягувачем повторно, рішення судів не виконуються протягом 2-х та 3-х років відповідно. З моменту відкриття виконавчих проваджень у 2016 році та у 2017 році боржник мав фінансову можливість для виконання рішення судів, оскільки мав грошові кошти, а також дебіторську заборгованість. Представник стягувача вважає, що боржник умисно ухиляється від виконання рішень судів, а також не наводить підстав, яким саме чином відстрочення виконання рішень судів допоможе їх виконати. Також, представник стягувача зазначив про те, що надані заявником докази є неналежними та жодним чином не свідчать про неможливість боржника виконати свої зобов'язання за рішеннями судів, в той час, як наявні докази протилежного. Посилаючись на викладені обставини, представник стягувача просить відмовити в задоволенні заяви, а також стягнути з заявника на користь стягувача судові витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., зумовлені необхідністю звернення до адвоката в зв'язку з розглядом даних заяв.

В судовому засіданні представник заявника Загорняк Н.Б. заяву підтримала та просила про її задоволення.

Стягувач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечували з вищевикладених підстав, а також зазначили про те, що розмір судових витрат на правову допомогу становить 15 500,00 грн., яку вони просять стягнути з заявника.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оглянувши копію матеріалів зведеного виконавчого провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду м.Києва від 10.02.2015 року у справі № 754/7916/13-ц стягнуто з ТОВ АКГ Експерт на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 9723,83 грн., відшкодування невикористаної відпустки в розмірі 1159, 04 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати на правову допомогу в розмірі 1664,96 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2015 року вказане рішення Апеляційного суду м.Києва в цій частині залишено без змін.

24.12.2015 року Деснянським районним судом м.Києва на виконання рішення Апеляційного суду м.Києва видано виконавчий лист.

13.04.2018 року державним виконавцем Деснянського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Шолох Г.С. відкрито виконавче провадження ВП № 56159962 з виконання вказаного виконавчого листа.

Постановою старшого державного виконавця Деснянського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Дегтярьової Ю.С. зазначене виконавче провадження об'єднано з іншим виконавчим провадженням у зведене виконавче провадження № 56343264.

На даний час рішення суду боржником не виконано.

Заявник просить відстрочити виконання вищевказаного рішення суду строком до 01.04.2019 року, вказуючи на неможливість виконання рішення суду в зв'язку з ліквідацією боржника та відсутності у нього майна, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувача.

Суд не приймає до уваги ці твердження заявника та вважає їх необґрунтованими.

Так, відповідно до вимог ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

За ст.124 ч.5 Конституції України, ст.14 ч.1 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, зокрема, ст.382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.

У випадку невиконання рішення суду добровільно, воно підлягає виконанню у примусовому порядку. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження .

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу та здійснюється останньою на підставі виконавчого документа.

Завершальною стадією судового провадження на підставі ст.1 Закону України Про виконавче провадження є виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Згідно ст. 33 Закону України Про виконавче провадження , за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.

Таким чином, відстрочка рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верхового Суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 року № 14 визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Аналізуючи доводи заяви в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що зазначені заявником доводи (ліквідація боржника, відсутність у боржника майна) законодавчо не є підставами для задоволення заяви. При цьому заявником не наведено будь-яких інших обставин, які б давали підстави дійти суду до висновку про можливість та необхідність відстрочення виконання рішення суду, а також заявником не мотивовано підстав відстрочення виконання рішення саме до 01.04.2019 року. Відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні заяви, то відповідно до ст.141 ЦПК України стягує з заявника на користь стягувача документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 15 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст.85, 435 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова компанія Експерт про відстрочення виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 10.02.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова група Експерт , третя особа: ОСОБА_5, про стягнення заробітної плати та компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування невикористаної відпустки та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторсько-консалтингова група Експерт (ідентифікаційний код 32346015) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, судові витрати на правову допомогу в розмірі 15500 грн.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14 березня 2019 року.

Суддя: