Рішення

від 28.02.2019 по справі 753/21959/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21959/18

провадження № 2/753/1876/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"28" лютого 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сирбул О.Ф.

за участю секретаря - Расуловій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота" про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ "Золота" про стягнення грошових коштів за договором позики. В обґрунтовування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 23.11.2016 року між ним та відповідачем був укладений договір позики (зворотньої фінансової допомоги), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у борг грошові кошти у сумі 335 000,00 грн. Строк повернення грошових коштів був встановлений до 31.12.2017 року. Відповідач зобов'язався повернути кошти, однак, в установлений договором строк кошти не повернув, свої зобов'язання не виконує. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість за договором позики у сумі 335 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3673,39 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак, його представник подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов до суду не подав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23.11.2016 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики (зворотньої фінансової допомоги), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у борг грошові кошти у сумі 335 000,00 грн. Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов'язувався повернути отримані кошти у строк до 31.12.2017 року.

Позивач виконав умови договору позики та надав відповідачу зазначені грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткового ордеру: № 15 від 23.11.2016 року на суму 149 500,00 грн., № 16 від 24.11.2016 року на суму 149 500,00 грн. та № 17 від 25.11.2016 року на суму 36 000,00 грн., але свої зобов'язання до цього часу відповідач не виконав.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визнаних родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати боргу за договорами позики відповідач порушує покладені на себе зобов'язання.

Згідно з положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідач, належно повідомлений про час розгляду справи, своїм правом не скористався, проти вимог позивача заперечень не подав і наявності будь-яких обставин, які б унеможливлювали виконання ним свого обов'язку щодо належного виконання договору позики (зворотньої фінансової допомоги) від 23.11.2016 року не довів.

Враховуючи викладене, оскільки, відповідач належним чином добровільно не виконав умови договору позики та всупереч вимогам цивільного законодавства до цього часу не повернув борг за вказаними договором суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 335 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 3673,39 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. 509, 510, 525, 526, 527, 625, 1046, 1048, 1050, 1052 Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота" про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота" (код ЄДРПОУ 40099820, місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул. Бориспільська, 12-Б, пов. 1) на користь ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) борг за договором позики (зворотньої фінансової допомоги) від 23.11.2016 року у сумі 335 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3673,39 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя: