Ухвала

від 13.03.2019 по справі 755/3081/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/3081/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2019 за № 22019000000000031 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янське (Дніпродзерджинськ) Дніпропетровської обл., громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, працюючого помічником менеджера з продажів (стажер) ТОВ «ТІТАН ГРУП», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.358 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ

07 лютого 2019 року, на підставі положень ст. 468 КПК України, між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 який на підставі ст.ст. 36, 37КПК України наділений повноваженнями у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, у зв`язку з чим суд, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, невідкладно перейшов до її розгляду.

Ухвалою суду, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

Також в ході підготовчого судового засідання на розгляд поставлено питання щодо безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.

Обвинувачений, в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.358КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.

Так, прокурор та захисник, кожен окремо, в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Суд заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуальногокодексу України та закону приходить до висновку, що підстав для затвердження угоди про визнання винуватості немає, а тому необхідно відмовити в її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, виходячи з наступного.

Пункт 1 ч.3 ст.314КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

У статті 472КПК України передбачено вимоги до угоди про визнання винуватості, а саме формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Частина 7 ст.474КПК України передбачає, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

В частині 7 ст. 474 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє в затвердженні угоди, в тому числі, якщо умови угоди суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та\або закону, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства, а також очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою обов`язків.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2) характер та тяжкість обвинувачення (підозри); 3) наявність суспільного інтересу в забезпечення швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

При цьому, зазначені вище обставини, які прокурор зобов`язаний врахувати при вирішенні питання щодо можливості укладення угоди, якщо вони дійсно мають місце, відповідно до вимог ст.ст. 470, 472 КПК України, повинні знайти своє конкретизоване відображення безпосередньо у змісті угоди про визнання винуватості, як істотні для відповідного кримінального провадження, обставини.

Дослідивши дану угоду про визнання винуватості суд прийшов до висновку, що при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор не врахував положення ст. 470 КПК України, а саме: при укладенні угоди не достатньо обґрунтував наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, відсутній будь-який зв`язок з викриттям більшої кількості кримінальних правопорушень, їх запобіганні виявленні чи припиненні.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», слід враховувати, що відповідно до ст.472КПК в угоді про визнання винуватості серед інших обставин зазначається про беззастережне визнання підозрюваним/обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення (обов`язкові складові змісту угоди), а також обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, якщо такі домовленості мали місце (необов`язкова чи субсидіарна складова змісту угоди).

Разом з цим, ця угода, крім зобов`язання ОСОБА_3 беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, не містить жодних інших зобов`язань. Існування якого-небудь суспільного інтересу щодо укладення даної угоди з тексту угоди не вбачається.

Так, відповідно до обставин скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ст.358 ч.3 КК України, провину у скоєнні якого останній беззастережно визнав та викладеного в угоді про визнання винуватості, зазначені в обвинуваченні підроблені документи щодо трудового стажу, місць та сум одержаних доходів тощо, надало право іншим особам, на користь яких вони збуті ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, на отримання кредитів в банківських установах, безпідставного отримання пенсій та матеріального забезпечення за період тимчасової непрацездатності, що могло спричинити збитки бюджетам України на суму відрахованих коштів з Фонду соціального страхування, Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України тощо.

Вказані висновки, викладені у обвинуваченні, інкримінованому ОСОБА_3 не узгоджуються з інтересами суспільства та не відповідають погодженій останньому мірі покарання за ст.358 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КУ України щодо призначення іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті у вигляді штрафу.

Отже, за метою укладення такої угоди, враховуючи особу обвинуваченого, обставини скоєння кримінального правопорушення, його ступеню тяжкості, можна зробити висновок, що угода про визнання винуватості не відповідає інтересам суспільства, а спрямована виключно на задоволення приватного інтересу обвинуваченого.

Також, як вбачається зі змісту угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 останній підозрюється у вчиненні, за попередньою змовою групою осіб, повторно, підроблення офіційних документів, печаток, штампів та бланків, використання підроблених печаток, штампів, а також збут підроблених офіційних документів, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Так, зазначено, що групою невстановлених осіб на ім`я ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими, у період до 2015 року (точна дата слідству невідома), у невстановленому місці та за невстановлених обставин, з корисливих мотивів - одержання прибутку від збуту підроблених офіційних документів розроблено злочинний план та погоджено шляхи його реалізації. Далі обвинувачення за інкримінованим правопорушенням пред`явлено ОСОБА_3 у протиправній діяльності за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами. Не зрозумілим є чи засуджені особи, вказані в угоді про визнання винуватості як група осіб, що вчиняла кримінальні правопорушення, а тому є не конкретним виклад обставин кримінального правопорушення щодо причетності інших осіб. Вказаний виклад обвинувачення є грубим порушенням загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності, а також входить в колізію з нормами КПК щодо вільної оцінки доказів.

Крім того, у відповідності ст. 474 КПК України, суд вбачає в угоді очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе угодою зобов`язань, оскільки, як вказано в обвинувальному акті та в угоді, обвинувачений не працює, на час розгляду справи, з 01.02.2019 року працює на посаді помічника менеджера з продажів (стажер) ТОВ «ТІТАН ГРУП» із середньою заробітною платою 7 тисяч гривень на місяць, а тому не зрозумілим є те, як буде виконано покарання у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п`ятдесят одну тисячу гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана до суду угода про визнання винуватості не підлягає затвердженню, з підстав суперечності її умов вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, суттєвої невідповідності її умов інтересам суспільства, а також очевидної неможливості виконання обвинуваченим ОСОБА_3 взятих на себе за угодою зобов`язань.

Оскільки угоду про визнання винуватості було укладено під час досудового розслідування, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.

Керуючись 314, 472, 474, 183, 371, 372,376 КПК України, суддя,-

УХВАЛИВ

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 який на підставі ст.ст. 36, 37КПК України наділений повноваженнями у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_3 .

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2019 за № 22019000000000031 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.358 КК України повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 08 год. 30 хв. 15.03.2019 року.

Суддя