Постанова

від 06.03.2019 по справі 340/92/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 340/92/16-ц

Провадження № 22-ц/4808/271/19

Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.

секретаря Турів О.М.

за участю апелянта ОСОБА_2,

представників апелянта ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Верховинського районного суду, ухвалене суддею Бучинським А.Б. 28 листопада 2018 року в смт. Верховина, повний текст якого виготовлено 6 грудня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Яблуницької сільської ради, ОСОБА_7, треті особи: Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області, Сектор державних реєстраторів Верховинської районної державної адміністрації, Відділ містобудування та архітектури Верховинської районної державної адміністрації, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незаконно збудованої споруди, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Яблуницької сільської ради, ОСОБА_7, треті особи: Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області, Реєстраційна служба Верховинського районного управління юстиції, Відділ містобудування та архітектури Верховинської районної державної адміністрації, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, Відділ держземагенства у Верховинському районі, про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незаконно збудованої споруди.

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно Державного акту на право постійного користування землею в його користуванні є земельна ділянка в с. Черемошна Верховинського району, на якій він побудував торгівельний павільйон промислових та продовольчих товарів та аптеку. Дана ділянка межує з автомобільною дорогою та автобусною зупинкою, інших межівників немає. Також при будівництві магазину, ним було погоджено перенесення автобусної зупинки на кілька метрів, щоб не перекривати вхід до магазину.

Однак по сусідству з переданою йому в користування земельною ділянкою, відповідачем Яблуницькою сільською радою передано ОСОБА_7 в оренду земельну ділянку та надано дозвіл на розміщення торгівельної точки, де збудовано торгову точку - кіоск Дана . Вважає, що вказаний кіоск збудовано з порушенням Державних будівельних норм України, без погодження із Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області та його погодження, що порушує його права як суміжного землекористувача та яким фактично перекрито вхід до його магазину, що передбачений проектом забудови.

На підставі наведеного просив визнати незаконним та скасувати рішення Яблуницької сільської ради від 11.11.2008 року про надання ОСОБА_7 дозволу на розміщення об'єкту торгівлі кіоску у АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати рішення Яблуницької сільської ради від 04.12.2009 року про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_7; визнати незаконним та скасувати Договір оренди земельної ділянки від 04.12.2009 року, укладеного на 45 років між Яблуницькою сільською радою та ОСОБА_7; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2, шляхом знесення незаконно збудованого ОСОБА_7 торгового кіоску, що знаходиться в АДРЕСА_1

Ухвалою Верховинського районного суду від 05.10.2016 року замінено у справі третю особу - Відділ держземагенства у Верховинському районі Івано-Франківській області його правонаступником - відділом Держгеокадастру у Верховинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області; Реєстраційну службу Верховинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області її правонаступником - Сектор державних реєстраторів Верховинської районної державної адміністрації.

Ухвалою Верховинського районного суду від 28.07.2017 року замінено у справі третю особу - відділ Держгеокадастру у Верховинському районі на його правонаступника - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

26.04.2018 року ОСОБА_7 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням. Зазначила, що рішенням сільської ради від 29.08.2005 року їй було надано дозвіл на встановлення кіоску в с Черемошна Верховинського району, а 04.12.2009 року затверджено проект відведення земельної ділянки під будівництво кіоску і надано земельну ділянку площею 0,002 га в оренду на 45 років. Пізніше 20.04.2015 Яблуницькою сільською радою надано дозвіл на реконструкцію належного їй кіоску на торгівельний павільйон, який нею збудовано з дотриманням усіх будівельних норм і правил з погодженням відповідних органів влади. Вважає, що відповідачем без відповідного погодження з нею та Яблуницькою сільською радою впритул до її торгового кіоску побудовано господарські будівлі та споруди, а саме бетонну площадку, навіс з лавками для сидіння, огорожу, які чинять їй перешкоди в користуванні торгівельним павільйоном та завдають шкоди у вигляді загнивання будівельної основи, через стічні води, що стікають з бетонного покриття та даху господарської будівлі.

Просила зустрічний позов задовольнити, зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати самовільно влаштовані ним господарські будівлі та споруди, а саме бетонну площадку, навіс з лавками для сидіння, огорожу, які безпосередньо примикають до належного їй торгівельного павільйону, що в с. Черемошна присілок Центр, Верховинського району Івано-Франківської області, та в подальшому не чинити їй перешкод у користуванні та обслуговуванні належного їй нежитлового приміщення.

Рішенням Верховинського районного суду від 28 листопада 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Яблуницької сільської ради, ОСОБА_7, треті особи: Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області, Сектор державних реєстраторів Верховинської районної державної адміністрації, Відділ містобудування та архітектури Верховинської районної державної адміністрації, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення Яблуницької сільської ради від 11.11.2008 року про надання ОСОБА_7 дозволу на розміщення об'єкту торгівлі кіоску у с Черемошна, присілок Центр, Верховинського району Івано-Франківської області; визнання незаконним та скасування рішення Яблуницької сільської ради від 04.12.2009 року про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_7; визнання незаконним та скасування Договору оренди земельної ділянки від 04.12.2009 року, укладеного на 45 років між Яблуницькою сільською радою та ОСОБА_7; усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2 шляхом знесення незаконно збудованого ОСОБА_7 торгового кіоску, що знаходиться в АДРЕСА_1 відмовлено за безпідставністю позовних вимог. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати самовільно влаштовані відповідачем господарські будівлі та споруди, а саме бетонну площадку, навіс з лавками для сидіння, огорожу, які безпосередньо примикають до належного їй торгівельного павільйону, що в АДРЕСА_1 та в подальшому не чинити їй перешкод в користуванні та обслуговуванні належного їй нежитлового приміщення, відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу. Вважає рішення незаконним, винесеним з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

На його думку, судом не звернуто увагу на те, що рішення Яблуницької сільської ради від 27.09.2007 року містить крім погодження ОСОБА_7 місця розташування торгової точки - кіоску на земельній ділянці загальною площею 0,01 га за рахунок земель запасу та дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгової точки-кіоску зобов'язання ОСОБА_7 замовити в органах містобудування та архітектури вихідні дані на здійснення проектно-пошукових робіт, а в органах земельних ресурсів - проект відведення земельної ділянки, який зобов'язано подати до розгляду та затвердження у встановленому порядку. В матеріалах справи відсутня належним чином завірена документація органу містобудування та архітектури щодо вихідних даних на здійснення проектно-пошукових робіт ОСОБА_7, а також відсутня топогеодезична зйомка земельної ділянки для вихідних даних.

У викопіровці з генплану с. Черемошна від 10.07.2008 року запроектовано кіоск ОСОБА_7 площею 12,15 кв.м., а під номером 5 вказано фундамент торгової точки ОСОБА_2 та позначено її місцезнаходження навпроти торгового кіоска ОСОБА_7 - через дорогу, що не відповідає дійсності.

Крім цього, судом не досліджено Акт вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва кіоску ОСОБА_7 від 17.12.2007 року, де зазначено вибір і обстеження земельної ділянки для будівництва кіоску площею 0,0020 га , при цьому цифра 2 виправлена кульковою ручкою та дане виправлення не завірено членами комісії. Однак, згідно висновку, комісія вважає, що вибрана та обстежена земельна ділянка загальною площею 0,0070 га придатна для будівництва кіоску при умові виконання заключень та технічних умов відповідних служб. Наявні розбіжності площ в судовому засіданні відповідачами чи третіми особами не усунуті.

Також зазначає, що дана земельна ділянка відноситься до узбіччя автомобільної дороги і належить до земель дорожнього господарства, а запроектований торговий кіоск ОСОБА_7 не відносився до дорожніх споруд та обладнання. Земельна ділянка площею 20 кв.м, яка надавалась на умовах платного користування, саме оренди ОСОБА_7 терміном на 45 років за даними відповідача Яблуницької сільської ради відноситься до земель громадської забудови та згідно Українського класифікатора цільового використання землі за кодом 1.11.3 - відноситься до роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Яблуницькою сільською радою не надано Проект забудови території чи проект розподілу території з нанесенням земельних ділянок, на яких розміщуються громадські споруди АДРЕСА_1 станом на 2005-2010 роки, як передбачено Законом України Про планування і забудову територій .

Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області підтвердила, що ширина смуги відведення автодороги місцевого значення С 00202 Устеріки - Пробійнівка складає 18 м; проект будівництва кіоску площею 12,15 кв.м в присілку Центр в с. Черемошна не погоджувався; Яблунецька сільська рада не мала права надавати в оренду земельну ділянку розміщену в смузі відчуження автодороги фізичним чи юридичним особам без відповідного погодження зі службою автодоріг.

Вважає, що суд не врахував і того, що Яблуницька сільська рада не спростувала та не довела в судовому порядку законність та правомірність прийняття рішення від 11.11.2008 року про надання ОСОБА_7 дозволу на розміщення даного об'єкту торгівлі. Поданий та належно завірений секретарем виконкому Яблуницької сільської ради Г.П. Комариця договір оренди земельної ділянки від 04.12.2009 року не підписаний орендодавцем - сільським головою Димидюк Н.В.

Також вважає, що судом не надано належної правової оцінки порушенням, зазначеним у Висновку №54 судової інженерно-технічної експертизи від 31.01.2018 року, де вказано, що збудований ОСОБА_7 торговий кіоск не відповідає вимогам Наказу №244 від 21.10.2011 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в МЮ України 22.11.2011 року за №1330/20068 Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності , ст. 50 Закону України Про землеустрій ; ст.ст. 123, 124 ЗК України; п.п. 1.3; 2.1 ДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів . Експертом вказано також на невідповідність площі забудови торгового кіоску.

Фактичне розміщення фундаменту автозупинки в с. Черемошна-Центр Верховинського району Івано-Франківської області відповідає генплану с. Черемошна, а будівництво торгового кіоску ОСОБА_7 площею 0,0020 га не відповідає площі забудови під торговий кіоск, який блокується до фундаменту автозупинки у відповідності до техніко-економічних показників, наведених в генплані, складеному в 2008 році, що становила 0,0012 га, та суперечить інтересам ОСОБА_2

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не дав оцінки та не врахував грубі порушення, які були допущені під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для встановлення кіоску.

Зазначає, що за його заявою по факту підробки невстановленими особами його підписів в ситуаційній схемі та акті встановлення й узгодження зовнішніх меж Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для встановлення кіоску слідчим відділенням поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Зазначає, що судовому експерту не ставилося питання чи накладаються, чи суміщаються, чи межують земельні ділянки позивача та відповідача.

Також вказує, що суд в порушення норм процесуального права без заяви учасника справи про виклик свідка здійснив виклик свідка - районного архітектора ОСОБА_11 під час судового засідання, після винесення ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також витребував у ОСОБА_7 оригінали документів: архітектурно-планувального завдання Кіоск с. Черемошна ОСОБА_7 за 2007 рік та Паспорт прив'язки, торговий павільйон с. Черемошна ОСОБА_7 за 2015 рік, які відсутні в описі документів у справі, знаходяться окремо в опечатаному конверті.

На підставі наведеного просить скасувати рішення Верховинського районного суду від 28 листопада 2018 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_7 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що в 2001 році з усної згоди Яблуницької сільської ради для зручності та задоволення потреб односельчан та транзитних пасажирів в торгівлі продуктами першої необхідності нею був влаштований торгівельний кіоск поряд з автобусною зупинкою. В 2005 році вона розпочала виготовлення відповідної документації для узаконення місця розташування кіоска. Така документація була виготовлена і затверджена в 2009 році. В 2015 році в процесі реконструкції площа його з дозволу сільської ради площа забудови була змінена на майже 20 кв.м. З цього приводу було виготовлено нову технічну документацію. Вказує, що їй невідомо чому саме не внесено зміни в генплан села щодо площі забудови під кіоском. Таким чином кіоск споруджено з дотриманням всіх необхідних норм і правил, погодженням зі всіма державними органами. Крім цього, дана будівля є тимчасовою спорудою і під час узгодження її місця розташування її було попереджено, що у випадку розширення проїжджої частини дороги вона вимушена буде знести цю будівлю. Відповідно до генплану села, ситуаційних схем розміщення, належний їй торгівельний павільйон і виділена для цього земельна ділянка не межує з землею, що надана ОСОБА_2 під будівництво нежитлового будинку, вона має точне, визначене кадастровим номером та прив'язаним до місцевості місце розташування, а саме стикування до будівлі автобусної зупинки. Вважає, що вона не чинить і не може чинити апелянту перешкоди в користуванні належними йому будівлями. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги апелянта.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт та його представники вимоги апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_7 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін.

Представники відповідача Яблуницької сільської ради та третьої особи - Сектора державних реєстраторів Верховинської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Представники інших третіх осіб по справі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча повідомлялися про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представників, представника відповідача ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 не оскаржується, то в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві постійного користування належить 0,0572 га землі в межах згідно з планом землекористування для будівництва магазину відповідно до рішення Яблуницької сільської Ради народних депутатів від 23.11.2001 року №22, про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 25.11.2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3248. Згідно з планом зовнішніх меж земельна ділянка з точки А до точки Б межує з землями запасу сільської ради, а з точки Б до точки А знаходиться дорога (т. 1, а.с. 4-6).

Згідно копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 25.12.2014 року ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності 84/100 частки торгового павільйону промислових та продовольчих товарів та аптеки в АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 7).

Встановлено також, що Рішенням Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 29.08.2005 року Про розгляд заяв громадян ОСОБА_7 надано дозвіл на встановлення кіоску (блокування до існуючої автобусної зупинки) в с Черемошна (т. 2, а.с. 80), рішенням Яблуницької сільської ради від 27.09.2007 року погоджено ОСОБА_7 місце розташування торгової точки (кіоску) на земельній ділянці загальною площею 0,01 га за рахунок земель запасу по вул. Центро та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування торгової точки (кіоску) за рахунок земель запасу. Зобов'язано ОСОБА_7 замовити в органах містобудування та архітектури вихідні дані на здійснення проектно-пошукових робіт, а в органах земельних ресурсів - проект відведення земельної ділянки, який подати для розгляду та затвердження у встановленому порядку (т. 1, а.с. 18).

Рішенням Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області №36 від 11.11.2008 року Про розгляд заяв громадян задоволено заяву ОСОБА_7 та надано дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі кіоску у с. Черемошна - Центро (т. 1, а.с. 17), а рішенням від 04.12.2009 затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_7 для обслуговування будівництва кіоску (блокування до існуючої автозупинки) площею 0,002 га і надано в оренду дану земельну ділянку на 45 років, про що також 04.12.2009 року укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Верховинському відділі ДЗК, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №041030000001 від 18.02.2010 року (т. 1, а.с. 19, 22-25).

Як вбачається з матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 для встановлення кіоску (блокування до існуючої автозупинки) в Верховинському районі, с. Черемошна, такий виготовлений за погодженням зокрема з управлінням Держкомзему у Верховинському районі Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області, Служби автомобільних доріг у Верховинському районі, Верховинським відділом містобудування та архітектури Верховинської районної державної адміністрації, Верховинської районної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України та позивачем по справі ОСОБА_2, що підтверджується ситуаційною схемою та актом встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування (т. 1, а.с. 109-118).

Рішенням Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області №20 від 20.04.2015 року ОСОБА_7 надано дозвіл на реконструкцію кіоску, який знаходиться АДРЕСА_1, на торговий павільйон (т. 1, а.с. 26).

Згідно Акту від 18.09.2015 року, складеного і підписаного комісією в складі сільського голови Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Федорчука П.П., секретаря сільської ради, депутата по виборчому округу №1 Комариці Г.П., землевпорядника сільської ради Тануляк О.М., правила добросусідства внаслідок будівництва торгівельного павільйону ОСОБА_7 не порушено, дах торгового павільйону не заходить на земельну ділянку ОСОБА_2, павільйон не перекриває заїзд до торгового приміщення ОСОБА_2 ОСОБА_2 самовільно розбито автобусну зупинку у с. Черемошна, присілок Центро, зроблено захват земельної ділянки (придорожньої смуги) (т. 1, а.с. 20).

Як вбачається з Висновку №54 судової інженерно-технічної експертизи, складеного 31.01.2018 року судовим експертом СП Західно-Український Експертно-Консультативний Центр Юзвенко Р.В. на виконання ухвали суду, торговий кіоск, збудований ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 відноситься до типу тимчасової споруди; не відповідає вимогам Наказу №244 від 21.10.2011 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-будівельного господарства України Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , ст. 50 Закону України Про землеустрій , ст.ст. 123, 124, 186-1 ЗК України, п.п. 1,3; 2,1 ДБН В.2.3.5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів . Земельна ділянка, яка знаходиться в оренді ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва кіоску, з кадастровим номером НОМЕР_3, площа 0,0020 га, зблокована з фундаментом колишньої автозупинки. На генеральному плані с. Черемошна, виготовленому в 2008 році, в техніко-економічних показниках запроектована площа торгового кіоску 12,15 м.кв. Фактичне розміщення фундаменту автозупинки в с. Черемошна - Центр Верховинського району Івано-Франківської області відповідає генплану с. Черемошна, а будівництво торгового кіоску ОСОБА_7 площею 0,0020 га не відповідає площі забудови під торговий кіоск, який блокується до фундаменту автозупинки у відповідності до техніко-економічних показників, наведених в генплані, складеному в 2008 році, що становило 0,0012 га. Відсутність автозупинки, яка була розташована на існуючому фундаменті, не перешкоджає вільному доступу до нежитлової будівлі, що належить на праві власності ОСОБА_2, і не наносить шкоду даному нерухомому майну (т. 2, а.с. 30-46).

Згідно Ситуаційного плану фактичного розташування земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_7 із збудованими спорудами приміщення торгівельного кіоску ОСОБА_7 знаходиться за червоною лінією забудови на ділянці автодороги С090202 Устеріки-Пробійнівка та зблоковане з фундаментом колишньої автозупинки в с. Черемошна - Центр Верховинського району Івано-Франківської області (т. 2, а.с. 46).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено порушень законних прав, свобод чи інтересів позивача внаслідок прийняття Яблуницькою сільською радою рішень від 11.11.2008 року, від 04.12.2009 року, укладення договору оренди земельної ділянки від 04.12.2009 року, а торговий кіоск жодним чином не перешкоджає ОСОБА_2 у доступі до його споруд та земельної ділянки. При цьому, сам факт встановлення судом певних порушень законодавства при прийнятті зазначених рішень та укладення договору оренди за відсутності внаслідок цього порушеного права особи, яка звернулась до суду, не може бути підставою для задоволення позову цією особи про визнання незаконними цих рішень, договору.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 15 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

За замістом статті 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.

Згідно ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

При цьому в п. 5.3 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 закріплено, що ст. 92 ЗК України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування в даній справі є доведення позивачем факту порушення його прав як землекористувача та власника нерухомого майна - частки торгового павільйону промислових та продовольчих товарів та аптеки, діями та рішеннями відповідачів у зв'язку з розташуванням торгового кіоску ОСОБА_7 в АДРЕСА_1

Між тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів з цього приводу.

Судом встановлено, що торговий кіоск ОСОБА_7 збудовано з порушеннями ряду норм права, а його фактична площа забудови не відповідає площі забудови під торговий кіоск згідно техніко-економічних показників, наведених в генплані села Черемошна Верховинського району Івано-Франківської області, складеного в 2008 році.

Разом з тим, у поясненнях, наданих Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 01.03.2016 року №388/1009/01.12/2016 зазначено, що дозвільні документи на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 відсутні, оскільки спірний об'єкт є тимчасовою спорудою, а тому не потребує дозвільних документів Управління. До компетенції Управління не входить подання позову про знесення тимчасових споруд, оскільки їх зведення не потребує дозволу, також такі об'єкти не підлягають технічній інвентаризації як нерухоме майно (т. 1, а.с. 61).

Згідно пояснень Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області від 28.11.2018 року щодо погодження, зробленого на викопіровці з генплану с. Черемошна, відбиток печатки ПОГОДЖЕНО відповідає відбитку печатки, яка є у володінні Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області. Підпис, який скріплений відтиском, схожий на підпис, який належить колишньому заступнику начальника Служби ОСОБА_15 При цьому зазначають, що у Службі автомобільних доріг в Івано-Франківській області відсутні будь-які документи, які б свідчили про надання у власність чи будь-яку іншу форму користування придорожньої смуги та погодження на будівництво (реконструкцію) споруд у смузі відчуження автомобільної дороги (т. 2, а.с. 202-204).

Як вбачається з копії плану зовнішніх меж земельної ділянки, наданої у користування ОСОБА_2, копії Акту від 18.09.2015 року, Ситуаційного плану фактичного розташування земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_7 із збудованими спорудами, Висновку №54 судової інженерно-технічної експертизи, складеного 31.01.2018 року, а також пояснень, наданих судовим експертом Юзвенко Р.В. в судовому засіданні суду першої інстанції, передана за спірним договором оренди ОСОБА_7 земельна ділянка не примикає і не накладається на земельну ділянку, якою користується позивач. Відстань між спорудою кіоску відповідача та межею земельної ділянки ОСОБА_2 становить близько 1 м. Крім того, торговий кіоск відповідача не перешкоджає доступу до торгового павільйону позивача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм права, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача у зв'язку з прийняттям Яблуницькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області рішення від 11.11.2008 року про надання ОСОБА_7 дозволу на розміщення об'єкту торгівлі кіоску у АДРЕСА_1, рішення від 04.12.2009 року про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_7, укладенням Договору оренди земельної ділянки від 04.12.2009 року, а також розміщенням торгового кіоску ОСОБА_7 в с. Черемошна, присілок Центр.

Посилання апелянта на те, що суд не врахував порушення, допущені під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для встановлення кіоску ОСОБА_7 та відмінність у площі запроектованого і фактичного торгового кіоску не заслуговують на увагу, оскільки такі зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Крім того, матеріали справи не містять даних щодо оскарження уповноваженими органами державної влади рішень органу місцевого самоврядування чи звернення до суду з вимогами про демонтаж спірного кіоску.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , №63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, розглядаючи позов, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази та надав їм належну правову оцінку, в результаті чого ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального права, обґрунтовані підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Верховинського районного суду від 28 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 березня 2019 року.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Мелінишин Г.П.

Пнівчук О.В.