Ухвала

від 07.03.2019 по справі 640/8223/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/8223/17 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11кп/818/1189/19 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Категорія: ч.1 ст. 122 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 березня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

представника потерпілої - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Київського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2018 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Харків, громадянка України, одружена, з середньою освітою, не судима, працююча секретарем в ПП «Трейдагроінвест», має неповнолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України з призначенням покарання у виді виправних робіт строком 1 рік із відрахуванням 20% заробітної плати в дохід Держави.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду завдану злочином у розмірі 2136 грн. 39 коп., моральну шкоду завдану злочином у розмірі 10 000 грн.

Вказаним вироком встановлено, що 25.04.2017 року, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_7 , знаходячись на вулиці біля будинку за адресою: м. Харків, вул. Бажанова, б. 23, в ході сварки з раніше знайомою її ОСОБА_9 , маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанесла останній один удар кулаком правої руки в область обличчя, після чого схопила потерпілу правою рукою за волосся, та утримуючи її, нанесла близько 3 ударів лівою рукою в область голови.

В результаті протиправних дій ОСОБА_7 спричинила ОСОБА_9 , згідно з висновком експерта № 54-А/17 від 17.05.2015, наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, садна та синці обличчя, які утворився від дії тупих твердих предметів, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень: закрита травма шийного відділу хребта у вигляді ротаційного підвивиху першого шийного хребця, яка відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України - як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Не погодившись з рішенням районного суду представник потерпілої ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_8 подав нанього апеляційнускаргу вякій проситьвирок Київськогорайонного судум.Хааркова від 20 квітня 2018 року змінити в частині цивільного позову відповідно до п.2 ч.1 ст. 409, п. 4 ч.1 ст. 411 КПК України через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_7 матеріальну шкоду, завдану злочином у розмірі 2136 грн. 39 коп., моральну шкоду 50000 грн..

В обґрунтування вимог вказує, що судом у резолютивній частині вирок вказано про задоволення у відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_9 обвинуваченою ОСОБА_7 , однак суд стягнув моральну шкоду частково не в розмірі заявленому ОСОБА_9 тобто 50000 грн., а в розмірі 10000 грн. Крім того в описовій частині вироку судом вказано про часткове задоволення вимог потерпілої про відшкодування моральної шкоди не навівши жодних обґрунтувань щодо оцінки фізичних, душевних та психічних страждань, яких зазнала ОСОБА_9 в сумі 10 00 грн.

Вважає, що оскільки потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження з вини ОСОБА_11 , їй було завдано фізичного болю та страждань, потерпіла була позбавлена звичайного життєвого циклу, а також можливості реалізувати свої уподобання та бажання, а також вести активний спосіб життя її вимоги щодо відшкодування моральної шкоди повинні бути задоволенні в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді; пояснення представника потерпілої, який підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі;пояснення обвинуваченої, яка вважала оскаржуваний вирок законним та обґрунтованим, а також просила застосувати до неї амністію; пояснення прокурора, який не заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги;вивчивши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга представника потерпілої ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, висновки суду щодо фактичних обставин вчинення злочину, що зазначені у вироку, винність та кваліфікація дій обвинуваченої в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, ці обставини в апеляційному порядку не перевіряються.

Перевіряючи вирокв межахапеляційної скаргипредставника потерпілої ОСОБА_8 , колегія суддів погоджується з його доводами щодо безпідставного заниження судом першої інстанції стягнутої з обвинуваченої суми у відшкодування моральної шкоди , спричиненої потерпілій ОСОБА_9 .

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

При визначеннірозміру заподіяноїпотерпілій моральноїшкоди,суд першоїінстанції нев повніймірі врахувавхарактер,тривалість таобсяг фізичних,душевних тапсихічних страждань,характер наслідківспричиненої ОСОБА_9 душевної травми, оскільки у зв`язку з протиправними діями ОСОБА_7 впродовж тривалого періоду потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні, в результаті чого вона почувалася незручно, не могла вести повноцінний образ життя та вимушена була пристосовуватися до негативних умов існування.

Відповідно до вимог ст.408КПК України апеляційний суд має право зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції недостатньо врахував характер травм обвинуваченої, які супроводжувалися сильним фізичним болем, та у зв`язку з лікуванням був порушений її нормальний життєвий ритм.

За таких обставин, з урахування принципу розумності та справедливості, а також враховуючи, що на момент апеляційного розгляду завдану шкоду потерпілій не відшкодовано, колегія суддів уважає за необхідне збільшити розмір відшкодування до 20000 гривень, у зв`язку з чим апеляційна скарга представника потерпілої задовольняється частково

У решті колегія суддів погоджується з усіма висновками суду першої інстанції, вважає вирок суду законним та обґрунтованим.

Крім того,під часапеляційного розглядуобвинувачена заявилаклопотанняпро застосування до неї положень Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнити її від відбування покарання.

Як вбачається з відомостей матеріалів кримінального провадження, обвинувачена вчинила злочин, який не є тяжким або особливо тяжким, до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році», має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вона не позбавлена батьківських праву зв`язкуз чим ОСОБА_7 підлягає звільненнювід відбуванняпокарання у виді виправних робі, призначеного за цим вироком, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Керуючись ст.ст. 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_7 змінити.

Збільшити розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_9 та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

На підставі п. «в» ст.1Закону України«Про амністіюу 2016році» звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді виправних робіт, призначених вироком Київського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2018 року.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді