Ухвала

від 04.03.2019 по справі 461/8235/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 березня 2019 року

м. Київ

справа № 461/8235/17

провадження № 61-3733ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Львівської обласної ради Львівський історичний музей , за участю третьої особи - ОСОБА_2, про скасування наказу щодо звільнення, поновлення на роботі, виплату компенсації заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції особі, яка подала касаційну скаргу, направлено лише 15 січня 2019 року, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147- VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання позову) розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 280,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

Посилання в касаційній скарзі на звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір є помилковими, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір у редакції, чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільнялись позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір у редакції, яка діє з 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - тільки у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі .

Отже, Законом України Про судовий збір у редакції, чинній на день подачі касаційної скарги, не передбачено звільнення від сплати судового за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 61-20219св18.

Від зазначеного правового висновку ні об'єднані палати Верховного Суду, ні Велика Палата Верховного Суду не відступили.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк касаційного оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 липня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного вище недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв