Постанова

від 12.03.2019 по справі 923/65/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/65/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Ярош А.І.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання - Молодов В.С.

за участю представників учасників справи:

Від позивача - Пономарьова І.А., паспорт серія № НОМЕР_2, дата видачі : 23.08.96; Голова Виробничого кооперативу Таврія ;

Від позивача - Казанцева С.А., посвідчення адвоката № 537, дата видачі : 25.04.12; Виробничого кооперативу Таврія ;

Вільний слухач - ОСОБА_3 за посвідченням водія НОМЕР_1

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 31.01.2019 року про забезпечення позову (суддя Нікітенко С.В.)

у справі № 923/65/19

за позовом: Виробничого кооперативу "Таврія

до: Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області

про визнання додаткової угоди укладеною ,

В С Т А Н О В И В:

Виробничий кооператив "Таврія" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання укладеною між ІЦасливцевською сільською радою Генічеського району Херсонської області та Виробничим кооперативом "Таврія" додаткову угоду № 2 до Договору оренди землі від 11.08.2008 р. з протоколом розбіжностей від 16.01.2009 р. та додатковою угодою № 1 від 02.02.2009 р. укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" та Генічеською районною державною адміністрацією (державна реєстрація у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2009 р. за № 4АА002202-040972000004) загальною площею 3,0 га, кадастровий номер 6522186500:11:005:0176, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого закладу, що розташована за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, земельна ділянка 27-Г.

Одночасно з позовною заявою виробничим кооперативом "Таврія" подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Щасливцевській сільській раді Генічеського району Херсонської області розривати з Виробничим кооперативом "Таврія" договір оренди землі від 11 серпня 2008 року (з протоколом розбіжностей від 16.01.2009 р. та додатковою угодою № 1 від 02.02.2009 р. укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" та Генічеською районною державною адміністрацією (державна реєстрація у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2009 р. за № 4АА002202-040972000004) загальною площею 3,0 га, кадастровий номер 6522186500:11:005:0176, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого закладу, що розташована за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, земельна ділянка 27-Г, в односторонньому порядку з підстав систематичної несплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.01.2019 року про забезпечення позову (суддя Нікітенко С.В.) у справі №923/65/19 заяву Виробного кооперативу "Таврія" (75581, Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 27-Г, код ЄДРПОУ 24954595) про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Щасливцевській сільській раді Генічеського району Херсонської області (75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 26186462) розривати з Виробничим кооперативом "Таврія" (75581, Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 27-Г, код ЄДРПОУ 24954595) договір оренди землі від 11 серпня 2008 року (з протоколом розбіжностей від 16.01.2009 р. та додатковою угодою № 1 від 02.02.2009 р., укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" та Генічеською районною державною адміністрацією (державна реєстрація у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2009 р. за № 4АА002202-040972000004) загальною площею 3,0 га., кадастровий номер 6522186500:11:005:0176, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого закладу, що розташована за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, земельна ділянка 27-Г, в односторонньому порядку з підстав систематичної несплати орендної плати.

Ухвала мотивована тим, що суд вважає заяву Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про забезпечення позову обґрунтованою щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Такий захід забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; наведені позивачем обставини та дії відповідача можуть створити умови, щодо утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Щасливцевська сільська рада Генічеського району Херсонської області звернулась до Південно -західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області, від 31 січня 2019 року по справі №963/65/19, посилаючись на порушення норм процесуального права, які регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що позивачем не було дотримано вимог ст.. 139 ПІК України, та не було зазначено в заяві пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, а також обґрунтування необхідності застосування того чи іншого виду забезпечення позову, тому що, з технічних причин неможливо розірвати договір в односторонньому порядку, без внесення змін до договору та його реєстрації в новому реєстрі речових прав та їх обмежень в установленому законом" України порядку або безпосередньо шляхом звернення до суду з відповідним позовом припинення дії договору.

Судом не було зазначено у винесеній ним ухвалі жодних обставин, що підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, шо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що свідчить про незаконність та необґрунтованість ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Щасливцевській сільській раді розривати договір оренди з Виробничим кооперативом Таврія . Аналогічно, позивачем в поданій ними заяві (позовній заяві) також не було жодних посилань, обґрунтувань та доказів, які б свідчили про необхідність обрання заходів забезпечення позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 року відкрито апеляційне провадження по справі №923/65/19 за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 31.01.2019 року про забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, а ухвалу суду першої інстанції - законною та правомірною.

В судове засідання 12.03.2019 року не з'явився представник апелянта. Про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Будь-які заяви чи клопотання до суду не надходили, тому, зважаючи на обмеженість процесуального строку для розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника апелянта.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, та перевірено під час апеляційного перегляду, Виробничий кооператив "Таврія" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання укладеною між ІЦасливцевською сільською радою Генічеського району Херсонської області та Виробничим кооперативом "Таврія" додаткову угоду № 2 до Договору оренди землі від 11.08.2008 р. з протоколом розбіжностей від 16.01.2009 р. та додатковою угодою № 1 від 02.02.2009 р. укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" та Генічеською районною державною адміністрацією (державна реєстрація у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2009 р. за № 4АА002202-040972000004) загальною площею 3,0 га, кадастровий номер 6522186500:11:005:0176, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого закладу, що розташована за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, земельна ділянка 27-Г.

Одночасно з позовною заявою виробничим кооперативом "Таврія" подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Щасливцевській сільській раді Генічеського району Херсонської області розривати з Виробничим кооперативом "Таврія" договір оренди землі від 11 серпня 2008 року (з протоколом розбіжностей від 16.01.2009 р. та додатковою угодою № 1 від 02.02.2009 р. укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" та Генічеською районною державною адміністрацією (державна реєстрація у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП "Центру ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2009 р. за № 4АА002202-040972000004) загальною площею 3,0 га, кадастровий номер 6522186500:11:005:0176, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого закладу, що розташована за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, земельна ділянка 27-Г, в односторонньому порядку з підстав систематичної несплати орендної плати.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на ті обставини, що 11.12.2018 року на адресу позивача надійшов лист від Щасливцевської сільської ра^ за вих. № 09/04/02.19-366, в якому повідомлялося про те, що у відповідності до п. 4 ст. 17. Земельного кодексу України територіальна громада сіл Щасливцеве, Генічеська Гірка, селище Приозерне (в особі Щасливцевської сільської ради) 04.07.2017 р. набула право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522186500:11:005:0176 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -1295061165221, номер запису про право власності - 21287786). На виконання вимог ст. 148-1 Земельного кодексу України з приводу зміни власника Щасливцевська сільська рада було надано відповідне повідомлення у друкованому засобі масової інформації - газеті Приазовська правда № 26 від 28.06.2018 р. Також було повідомлено про те, що розпорядження голови районної державної адміністрації про звільнення від сплати орендної ставки винесене на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009р. втратило юридичну силу, оскільки власник земельної ділянки змінився 04.07.2017р. та у відповідності до ст. 27 Закону України "Про охорону земель" пільги у вигляді звільнення від сплати надаються виключно власником земельної ділянки. Також було повідомлено про наявність заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 112176,16 грн. та запропоновано невідкладно вирішити питання щодо погашення заборгованості з орендної плати. Водночас, відповідач попередив позивача, що у разі відмови від виконання обов'язків орендаря земельної ділянки, щодо сплати орендних платежів, відповідач припинить дію договору у односторонньому порядку у відповідності до протоколу розбіжностей до договору оренди землі від 11.08.2008 року та додатків до нього. У листі відповідач також зазначив, що за умовами договору оренди земельної ділянки, систематична несплата орендної плати є підставою щодо його припинення у односторонньому порядку (п. 37 Договору).

Також 29.12.2018 року позивач на адресу відповідача надав лист з двома примірниками підписаних зі своєї сторони додаткової угоди для підписання з метою приведення договору оренди від 11.08.2008 року до актуального стану, наданою додатковою угодою були внесені зміни в частині ОРЕНДОДАВЦЯ (в зв'язку із зміною власника) та в частині орендної плати. Внесення змін до договору в частині відомостей про власника передбачена п. 38 Договору в редакції Протоколу розбіжностей до договору, внесення змін до договору оренду в частині орендної плати викликано вимогами чинного законодавства як суттєвої умови договору оренди.

У відповідь на лист від 29.12.2018р. відповідач 03.01.2019р. за вих. № 09/02.19-01 надав лист про те, що Щасливцевська сільська рада не має можливості укласти запропоновану додаткову угоду № 2 до Договору оренди землі від 11.08.2008р. в зв'язку із тим, що умови запропонованої угоди містить положення про надання ВК "Таврія" економічного стимулювання на період рекультивації, а оскільки власник змінився - то і підстава застосування економічного стимулювання - розпорядження Генічеської районної державної адміністрації - втратила юридичну силу.

Позивач вказує, що між сторонами виник спір з приводу підписання додаткової угоди № 2 до Договору оренди від 11.08.2008 р. та з прийняттям судового рішення у дані праві суд вирішить чи підлягають внесенню до договору оренди землі зміни, щодо застосування на підставі статті 27 Закону України "Про охорону земель" на період будівництва до орендаря економічне стимулювання у вигляді звільнення від плати за землю і відповідно чи існує заборгованість з орендної плати.

Станом на дату звернення до суду з цим позовом відповідач - Щасливцевська сільська рада є власником земельної ділянки площею 3,0 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення оздоровчого комплексу, з кадастровим номером 6522186500:11:005:0176 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1295061165221, номер запису про право власності - 21287786, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 153296031 від 21.01.2019 року) та як власник може в будь-який час розірвати договорі оренди землі, про що повідомив позивача в своєму листі від 11.12.2018 року за вих. № 09/04/02.19-366 та в подальшому передати її у власність, постійне користування, оренду, суперфіцій, емфітевзис або встановити сервітуту щодо земельної ділянки з будь-якими третіми особами.

Отже, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Щасливцевській сільській раді розривати з ВК "Таврія" договір оренди землі укладений 11 серпня 2008 року між Генічеською райдержадміністрацією (орендодавець) та Виробничим кооперативом "Таврія" (орендар) в односторонньому порядку з підстав систематичної несплати орендної плати, в подальшому унеможливить виконання рішення господарського суду у даній справі. Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення відсутні.

Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується: 1накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;2забороною відповідачу вчиняти певні дії;,3 встановленням обов'язку вчинити певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про забезпечення позову, оскільки вважає, що наведені позивачем доводи не містять достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу розривати договір.

Пунктом 37 договору в редакції протоколу розбіжностей від 16.01.2009 року сторони погодили, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична несплата орендної плати.

Оскільки зазначена умова є чинною, не оскаржується, не визнана недійсною в судовому порядку, судова колегія доходить висновку, що сторони відповідно до ст.627 ЦК України погодили можливість одностороннього розірвання договору у разі систематичної несплати орендарем орендної плати.

Судом не було зазначено у винесеній ним ухвалі жодних обставин, що підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, шо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що свідчить про незаконність та необґрунтованість ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Щасливцевській сільській раді розривати договір оренди з Виробничим кооперативом Таврія .

Спірні правовідносини не стосуються розірвання договору, договір містить умову про можливість одностороннього розірвання договору, тому судова колегія вважає, що такий захід забезпечення позову не співмірний та не адекватний з заявленими позовними вимогами у даній справі. Зазначені заявником наслідки невжиття заходів забезпечення позову є припущенням, тому не можуть бути підставою для задоволення зазначеної заяви.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-139, 270, п.2 ч.1 ст. 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 31.01.2019 року про забезпечення позову у справі №923/65/19 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Виробничого кооперативу "Таврія" про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 15.03.2019

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Н.М Принцевська

Суддя Г.П. Разюк