Рішення

від 12.03.2019 по справі 902/735/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2019 р. Cправа № 902/735/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Кемілайн Агро" (10024, м. Житомир, вул. Бородія, 49-Б)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт - Захист" (22111, Вінницька область, Козятинський район, с. Тернівка, вул. Ватутіна, буд. 8)

про стягнення 685 330, 94 грн., -

За участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

Представники сторін

позивача: Давидюк П.К. - згідно довіреності № 1/02 від 11.02.2019 р.;

відповідача: Слободяний О.Є. - згідно договору про надання правової допомоги в господарській справі від 12.02.2019 р. та ордеру серія ВН № 098251 від 12.02.2019 р.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Кемілайн Агро" звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт - Захист" про стягнення 685 330, 94 грн., з яких: 626688, 00 грн. - боргу, 3606,00 грн. - 3% річних, 43129, 87 грн. - пені, 11907, 07 грн. - інфляційних втрат за період прострочення 30.08.2018 р. - 08.11.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів № 65-2018/ЗЗР від 27.08.2018 року в частині своєчасного проведення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою від 19.11.2018 р. було відкрито провадження у справі № 902/735/18; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі було призначено на 17.12.2018 р.

Ухвалою від 17.12.2018 р. було продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/735/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12 лютого 2019 р.

Ухвалою суду від 12.02.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/735/18 для судового розгляду по суті на 12 березня 2019 р.

На визначену судом дату - 12.03.2019 р. в судове засідання з явилися представники сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму основного боргу та просив суд зменшити суму штрафних санкцій та повернути позивачу з державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору.

При визнанні відповідачем суми основного боргу суд зважає на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник в повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.08.2018 р. між позивачем (в договорі - "Продавець") та відповідачем (в договорі - "Покупець") було укладено договір № 65-2018/ЗЗР купівлі - продажу товарів.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору Продавець зобов язався передати у власність Покупця продукцію засобів захисту рослин, що зазначені в пункті 2.1. цього Договору (надалі - Товар), а Покупець зобов язався прийняти Товар і оплатити його встановлену даним Договором вартість. Перехід права власності і всіх ризиків на Товар здійснюється в момент передачі Товару від Продавця Покупцеві, що оформляється належним чином (накладна, довіреність, акти й інші) у письмові формі.

В п.п. 2.1., 2.2. Договору сторони домовилися, що ціна на товари, що поставляються за Договором, оговорюється і фіксується даним Договором: Дурсбан Ультра (3000 л, ціна за одиницю виміру без ПДВ - 174, 08 грн.) на суму без ПДВ 522240, 00 грн., ПДВ 20% - 104448, 00 грн. Загальна сума складає: 626688, 00 грн. Розрахунки за Товар здійснюються Покупцем на підставі виставленого рахунку - фактури, отриманого в рамках цього Договору, в наступному порядку:

- оплата 100% загальної вартості Товару вказаної в п.2.1. Договору, сплачується Покупцем до 29.08.2018 р.

Товар повинен бути поставлений до 27.08.2018 р. Товар може бути поставлений партіями в межах визначеної вище дати, на підставі відповідних заявок Покупця, в яких зазначається обсяг партії Товару (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п.п.5.1., 5.2. Договору доставка товару здійснюється на умовах п.3.1. у відповідності з правилами Інкотермс 2010 на умовах: EXW, склад Продавця, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Швайківка, вул. Зашвай, буд. 82. Товар постачається за рахунок Продавця. Продавець вважається таким, що виконав поставку за цим Договором після вчинення наступних дій: Товар було доставлено до вказаного у Договорі відділення Нової пошти, надано доступ для розвантаження Товару та передано Товар Покупцю відповідно до видаткових накладних, які підписуються повноважними представниками Сторін. Дата складання та підписання видаткової накладної є датою здійснення поставки зазначеного в ній Товару.

Згідно п.7.2. Договору у випадку прострочення розрахунків за поставлені Товари, Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, за увесь прострочений період, згідно п.2.2.

На виконання умов Договору 27.08.2018 р. позивач поставив відповідачеві, а останній прийняв товар на загальну суму 626688, 00 грн. Вказане стверджується видатковою накладною № РН-0000121 від 27.08.2018 р. на суму 626688,00 грн., довіреністю № 4 від 27.08.2018 р., виданою на ім я Терещук Людмили Анатоліївни.

Позивач надав в матеріали справи рахунок - фактуру № СФ-0000114 від 13.08.2018 р. на суму 626688,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов язання взяті в Договорі щодо оплати за отриманий товар не виконав.

Позивач надав суду довідку № 11/03/1-2019 від 11.03.2019 р. про те, що станом на 11.03.2019 р. на балансі підприємства рахується дебіторська заборгованість за контрагентом ТОВ Хімпродукт - Захист в сумі 626 688, 00 грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 626688, 00 грн.

При цьому суд зважає, що в матеріалах справи відсутні будь - які претензії відповідача щодо якості товару.

Несплата відповідачем 626688,00 грн. за отриманий від позивача товар стала причиною звернення позивача до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правовідносини, що склалися між сторонами, випливають із договору, який по своїй правовій природі є договором купівлі-продажу.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 11907, 07 грн. - інфляційних втрат, 3606,00 грн. - 3% річних, 43129, 87 грн. - пені за період прострочення 30.08.2018 р. - 08.11.2018 р.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

В п. 7.2. Договору сторони домовилися, що у випадку прострочення розрахунків за поставлені Товари, Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, за увесь прострочений період, згідно п.2.2.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою, за допомогою програми "ЛІГА ЗАКОН", правильності наданого позивачем розрахунку пені, інфляційних та 3% річних, судом встановлено, що виходячи із суми основного боргу 626688,00 грн., за період 30.08.2018 р. - 08.11.2018 р. розмір пені складає 43747, 97 грн., 3% річних - 3657,11 грн., інфляційних втрат - 22763,19 грн., що більше, ніж заявив позивач.

В зв'язку з викладеним, вказані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

На прохання представника відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, суд зазначає про те, що в матеріалах справи відсутнє письмове клопотання відповідача про зменшення судом з власної ініціативи суми пені, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідним правовим обґрунтуванням причин згідно яких суд повинен зменшити з власної ініціативи суми пені заявленої до стягнення.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На прохання представника відповідача повернути позивачу з державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення по справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки ухвалою від 12.02.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/735/18 для судового розгляду по суті, суд не вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76 - 80, 129, ст. 232, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт - Захист" (22111, Вінницька область, Козятинський район, с. Тернівка, вул.Ватутіна, буд. 8, код ЄДРПОУ 39115964) на користь Приватного підприємства "Кемілайн Агро" (10024, м. Житомир, вул. Бородія, 49-Б, код ЄДРПОУ 31052661) 626688, 00 грн. - боргу, 3606,00 грн. - 3% річних, 43129, 87 грн. - пені, 11907,07 грн. - інфляційних втрат, 10279, 96 грн. - витрат на судовий збір.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 березня 2019 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (10024, м. Житомир, вул. Бородія, 49-Б)

3 - відповідачу (22111, Вінницька область, Козятинський район, с. Тернівка, вул. Ватутіна, буд. 8)