Постанова

від 11.03.2019 по справі 908/1793/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1793/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Лозовий О.А., ордер серії ЗП №75019 від 11.03.2019 р., адвокат;

представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської міської ради Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 року у справі № 908/1793/18 ( суддя Боєва О.С.) (повний текст рішення складено 21.12.2018року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-2000" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Толстого, 2а, код ЄДРПОУ 30419620)

до відповідача - Бердянської міської ради Запорізької області (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2, код ЄДРПОУ 20525153)

про визнання недійсним п. 92 рішення Бердянської міської ради від 24.05.2018 № 16

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-2000" звернувся до відповідача- Бердянської міської ради Запорізької області, із позовом про визнання недійсним з моменту прийняття пункту 92 рішення Бердянської міської ради від 24.05.2018 № 16 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок", який звучить як: "92. Відмовити в поновлені договору оренди землі від 07 лютого 2008 р., зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 квітня 2008 р. за № 040826500170, укладеного між Бердянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-2000" (Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Толстого, 2-а, ідентифікаційний код 30419620), щодо земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення, площею 0,8387 га (кадастровий номер 2310400000:09:015:0173), розташованої за адресою: вул. Толстого, 2-а, для обслуговування пляжу з організацією вільного доступу громадян, на підставі Закону України "Про оренду землі" та протоколу проведення засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології від 09.02.2018 № 52".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2018року у справі № 908/1793/18 позовні вимоги задоволено.

Суд визнав недійсним пункт 92 рішення 44 сесії VII скликання Бердянської міської ради Запорізької області від 24.05.2018 № 16 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" наступного змісту: "92. Відмовити в поновлені договору оренди землі від 07 лютого 2008 р., зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 квітня 2008 р. за № 040826500170, укладеного між Бердянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-2000" (Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Толстого, 2-а, ідентифікаційний код 30419620), щодо земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення, площею 0,8387 га (кадастровий номер 2310400000:09:015:0173), розташованої за адресою: вул. Толстого, 2-а, для обслуговування пляжу з організацією вільного доступу громадян, на підставі Закону України "Про оренду землі" та протоколу проведення засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології від 09.02.2018 № 52".

Суд стягнув з Бердянської міської ради Запорізької області (71108, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2, код ЄДРПОУ 20525153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-2000" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Толстого, 2а, код ЄДРПОУ 30419620) суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач - Бердянська міська рада Запорізької області, оскаржив його до Центрального апеляційного господарського суду, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом не було встановлено ні обставини відмови Бердянської міської ради в укладенні додаткової угоди, ні обставини наявного зволікання в укладенні такої угоди, вочевидь, оскільки Бердянська міська рада не здійснювала дій (бездіяльності), які можуть кваліфікуватись як зволікання або відмова.

Натомість, визнаючи недійсним рішення міської ради суд помилково дійшов висновку про порушення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що прямо спростовується та суперечить положенням ст. 5 ГПК України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

З прийняттям оскаржуваного рішення Бердянською міською радою не було жодним чином порушено права та (або) інтереси позивача, а обраний позивачем та застосований судом спосіб захисту суперечить приписам законодавства України, оскільки позивач не звертався до Бердянської міської ради з відповідною офертою (рішення Верховного Суду від 09.02.2018р. по справі № 917/776/17.) щодо укладення додаткової угоди, а отже, вочевидь, - в діях Бердянської міської ради немає обставин відмови або зволікання в укладенні додаткової угоди.

Апелянт посилається на те, що рішенням міської ради не було порушено ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки остання і не передбачає наявність такого рішення, а отже рішення відповідно не має юридичної сили по відношенню до позивача та, відповідно, не може порушувати його права та інтереси; міська рада прийняла рішення в порядку ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в ході розгляду листа-повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі, хоча і з запізненням, однак Закон прямо передбачає наслідки такого запізнення, які спростовують та нівелюють юридичну силу прийнятого суто формального рішення міської ради; судом безпідставно та помилково було встановлено, що в діях Бердянської міської ради вбачаються обставини зволікання та відмови в укладенні додаткової угоди. Однак, обставини наявності пропозиції та негативної відповіді (зволікання) Бердянської міської ради протягом судового розгляду не досліджувались судом, про що свідчить описова частина рішення суду; позивач обрав, а суд застосував спосіб судового захисту, який не відповідає, суперечить положенням ст. 5 ГПК України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та є взагалі неефективним, оскільки в даному випадку і закон, і договір визначають, яким чином та в якому порядку здійснюється спосіб захисту права поновлення договору оренди землі.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бердянської міської ради Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 року у справі № 908/1793/18 ( суддя Боєва О.С.) (повний текст рішення складено 21.12.2018року), розгляд призначено на 11.03.2019рік.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРО-2000 у відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

До суду апеляційної інстанції представник відповідача не з явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав, своїх заперечень або заяв по суті апеляційної скарги не надав, що надає підстави суду розглянути справу на підставі наданих доказів, без його участі ( поштове повідомлення а.с.156, т.1).

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

11.03.2019 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-2000" (орендар, позивач у справі) та Бердянською міською радою Запорізької області (орендодавець, відповідач у справі) укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Данціг-Картофлицькою С.Я., зареєстровано в реєстрі за № 486, та зареєстровано у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2008 за № 040826500170 (надалі - договір оренди землі).

Згідно з п. 1 та п. 1.2 вказаного договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для обслуговування пляжу з організацією вільного доступу громадян, яка знаходиться в м. Бердянську Запорізької області по вул. Толстого, 2-а. Земельна ділянка надається в оренду на підставі п. 3.1 рішення тридцять шостої сесії V скликання Бердянської міської ради від 27.12.2007 № 11 "Про передачу в оренду земельних ділянок".

Відповідно до п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8387 га, кадастровий номер 2310400000:09:015:0173.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом (довідкою) Бердянського міського управління земельних ресурсів № 1342 від 23.11.2007 становить 595051,19 грн. (п. 5 договору оренди землі).

Згідно з п. 8 договору, останній укладено строком до 01.12.2017 року.

За умовами п. 8 договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За актом прийому-передачі земельна ділянка була передана орендарю.

09.10.2017 сторонами підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі (додаткова угода), на підставі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (із змінами та доповненнями) та рішення тридцять дев'ятої сесії Бердянської міської ради VI скликання від 12.07.2013 № 62 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах території м. Бердянськ", якою внесено зміни до п. 5 договору оренди землі щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, до п. 9 - щодо розміру орендної плати, та доповнено договір розділом "Умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки".

Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 09.10.2017 посвідчено приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Ларіним О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 814.

11.10.2017 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою від 11.10.2017 з проханням поновити договір оренди землі від 07.02.2008, строком на 10 років та надав додатки до заяви, у т.ч., проект додаткової угоди (а.с. 27-28). За змістом проекту додаткової угоди зміни вносяться лише в частині строку дії договору (тобто його поновлення), до інших умов договору зміни не вносяться. Таким чином, фактично позивач просить поновити договір на тих самих умовах.

З матеріалів справи вбачається, що заперечень (листа-повідомлення) на зазначену заяву позивача відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відповідачем не направлено, проект угоди не розглянуто, узгодження істотних умов договору не здійснювалось.

Натомість, рішенням сорок четвертої сесії Бердянської міської ради Запорізької області VII скликання від 24.05.2018 № 16 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" (пункт 92 цього рішення) вирішено відмовити у поновленні договору оренди землі від 07.02.2008, укладеного між Бердянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-2000" (Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Толстого, 2-а, ідентифікаційний код 30419620), зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 01.04.2008 за № 040826500170, щодо земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення, площею 0,8387 га (кадастровий номер 2310400000:09:015:0173), розташованої за адресою: вул. Толстого, 2-а, для обслуговування пляжу з організацією вільного доступу громадян, на підставі Закону України "Про оренду землі" та протоколу проведення засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології від 09.02.2018 № 52.

Звертаючись до відповідача із позовом про визнання недійсним п. 92 рішення Бердянської міської ради від 24.05.2018 № 16, позивач посилався на те, що він належно виконує свої обов'язки за договором оренди: з боку Бердянської міської ради протягом строку дії договору оренди відсутні заяви про порушення його умов; до закінчення строку дії договору ТОВ "Дніпро-2000" повідомило орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк - повідомлення надійшло 11.10.2017 за вх. № 20901, за п'ятдесят днів до закінчення строку дії договору; до листа-повідомлення ТОВ "Дніпро-2000" додало проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, ТОВ "Дніпро-2000" продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець - Бердянська міська рада, письмово не повідомила ТОВ "Дніпро-2000" про відмову в поновленні договору оренди, проте рішенням від 24.05.2018 № 16 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок", яке прийнято майже через шість місяців після відповідного звернення позивача, відмовила в поновлені договору оренди землі від 07 лютого 2008 року на підставі колективних звернень, не зазначивши конкретну норму закону та мотивування свого рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що

приймаючи рішення щодо відмови у поновленні договору оренди землі (п. 92 рішення сорок четвертої сесії Бердянської міської ради Запорізької області VII скликання від 24.05.2018 № 16 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок"), відповідачем не враховано положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також не було розглянуто заяви позивача про поновлення договору у встановлені законом порядку та строку, не зазначено конкретної норми законодавства, на підставі якої передбачена відмова, не мотивовано причини відмови у поновленні, чим, в свою чергу, порушено права позивача на поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статтями 641 - 642 вказаного кодексу визначено порядок пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт). Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. А відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Згідно із частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" існують різні механізми відновлення договірних відносин оренди землі, передбачені п.п.1-5 та п. 6 даної норми Закону. Значене підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 18.10.2017 по справі № 6-1634цс17.

Так, частинами 1-4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Частиною ж шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

З матеріалів справи вбачається, що позивач завчасно, 11.10.2017, тобто, за 50 днів до закінчення строку дії договору ( 01.12.2017), письмово звернувся до відповідача з заявою та просив поновити договір оренди земельної ділянки від 07.02.2008, додавши проект додаткової угоди в трьох примірниках.

За приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" встановлено, що акти міської ради прийняті в межах наданих їх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органам виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом першої інстанції, пунктом 92 рішення сорок четвертої сесії Бердянської міської ради Запорізької області VII скликання від 24.05.2018 № 16 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок", Бердянська міська рада, розглянувши заяву позивача про поновлення договору оренди землі від 07.02.2008, відмовила у поновлені зазначеного договору.

Вказане рішення відповідачем прийнято на підставі Закону України "Про оренду землі" та протоколу проведення засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології від 09.02.2018 № 52.

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, виходячи з вимог Закону, відповідач зобов'язаний розглянути звернення ТОВ Дніпро-2000 про поновлення договору оренди землі протягом місяця, тобто, до 12 листопада 2018 року та повідомити орендаря про прийняте рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв оскаржуване рішення поза межами передбаченого ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі місячного строку, а саме, лише 24.05.2018 року.

Крім того, в обґрунтування прийнятого з запізненням рішення, відповідач послався на протокол засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології за № 52.

Як вбачається з витягу з протоколу № 52 від 09.02.2018 проведення засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології (п. 30, 30.1, 31), постійна комісія міської ради вирішила рекомендувати відмовити ТОВ "Дніпро-2000" (від 11.10.2017 № 20901) у поновленні договору оренди земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення, площею 0,8387 га, розташованої за адресою: вул. Толстого, 2-а, для обслуговування пляжу з організацією вільного доступу громадян, строком на 10 років, на підставі Закону України "Про оренду землі", для подальшої підготовки відповідного проекту рішення сесії Бердянської міської ради, та на підставі колективних звернень громадян мікрорайонів Слобідка та Колонія.

Проте, матеріалами справи спростовано обставини, якими мотивовано колективні звернення, а саме: відповідно до акту робочої комісії з огляду земельних ділянок від 24.11.2017 обстежувана територія земельної ділянки являється пляжем, яка облаштована спорудами у відповідності до вимог "Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська в нові редакції" та вимогами п. 5.7.1 ДБН Б.2.2.-5.2011, ДБН В.2.2-17.2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", засмічення, забруднення, захаращення бур'янами не виявлено; із змісту витягу з протоколу № 52 від 09.02.2018 проведення засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин та екології слідує, що з наданих на розгляд документів не вбачається підстав вважати, що орендар неналежне виконував обов'язки та (або) порушував умови договору оренди землі та враховуючи викладене, орендар ТОВ "Дніпро-2000" має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Також, сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП Приходько С.П. проведено обстеження земельної ділянки та зазначено, що точки 18-28 відповідають координатам точок повороту межі земельної ділянки, згідно розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не виходять за межі даної земельної ділянки.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не була своєчасно розглянута та надана відповідь на заяву про поновлення договору оренди землі від 11.10.2017 року, рішення щодо відмови у поновленні договору оренди було прийнято лише через шість місяців після закінчення терміну договору оренди, та воно не містило ані мотивування, ані посилання на норми Закону України Про оренду землі , на підставі яких було прийнято дане рішення.

Тобто, Бердянська міська рада не виконала свої повноваження органу місцевого самоврядування як орендодавця землі, не розглянувши питання щодо поновлення договору оренди та не направивши позивачу будь-якої відповіді щодо розгляду даного питання протягом місяця.

При цьому, письмового заперечення у вигляді листа-повідомлення, як то слідує з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у місячний строк після закінчення строку дії договору, тобто - до 01.01.2018, позивачу направлено також (вручено) не було.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на вищезазначені обставини, господарський суд Запорізької області дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, посилання апелянта на те, що оскільки позивач не звертався до Бердянської міської ради з відповідною офертою щодо укладення додаткової угоди протягом місяця після закінчення терміну договору, а отже, вочевидь, - в діях Бердянської міської ради немає обставин відмови або зволікання в укладенні додаткової угоди, та на те, що рішенням міської ради не було порушено ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки остання і не передбачає наявність такого рішення, а отже рішення відповідно не має юридичної сили по відношенню до позивача та, відповідно, не може порушувати його права та інтереси, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем обґрунтовувались вимоги тим, що відповідач ухвалив оспорюване рішення з порушенням місячного терміну, передбаченого ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, колегія суддів зауважує, що дане рішення - 24.05.2018 року, було прийнято відповідачем вже після того, як позивач 23.02.2018 року звернувся до відповідача із позовом про визнання поновленим договору оренди у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі ( справа № 908/299/18).

В той же час, відповідач після закінчення терміну договору та за відсутністю укладеної додаткової угоди у відповідності до вимог частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не звертався до позивача із вимогою про повернення земельної ділянки.

Доводи відповідача про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Згідно ч.2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ч.2,3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в тому числі і визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Як зазначає Верховний Суду у Постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.

Проте, станом на 24.05.2018 року-день прийняття рішення, що є предметом спору у цій справі, Бердянська міська рада не надала своєчасної (протягом місяця) відповіді на лист-повідомлення ТОВ Дніпро-2000 від 11.10.2017 про згоду або відмову у поновленні договору оренди землі.

Відповідно до ст. 22 діючого Регламенту Бердянської міської ради проекти рішень повинні відповідати чинному законодавству України та оформлюватися на підставі Інструкції з діловодства у Бердянській міській раді та її виконавчому комітеті.

Текст проекту рішення має містити, окрім іншого, преамбулу, в якій подаються обґрунтування, мета та доцільність рішення, точні посилання на нормативно-правові акти (повна назва, дата і номер документа, номер розділу, глави, статті, частини, пункту, підпункту, абзацу тощо).

Таким чином, позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права, передбачений нормами як цивільного, так і господарського законодавства, а тому суд дійшов вірного висновку про те, що прийняте Бердянською міською радою рішення № 16 (пункт 92) ущемляє права ТОВ Дніпро-2000 як сумлінного орендаря, який за весь час орендних правовідносин з Відповідачем, не допустив жодного правопорушення.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на Постанови Верховного суду України та Верховного Суду, виходячи з наступного.

Так, у справі № 922/888/17 від 07.03.2018, на яку посилається відповідач, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначив, що сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю заперечення орендодавця в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в ч.6 статті 33 Закону України Про оренду

землі , не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі.

Проте, за обставин даної справи вбачається, що між сторонами існували правовідносини щодо погодження істотних умов договору оренди, а тому були відсутні підстави вважати, що у позивача виникло право на позов на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі з посиланням на те, що останній після закінчення терміну дії договору оренди землі продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа -повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Разом з цим, з оскаржуваного рішення вбачається, що між сторонами були відсутні правовідносини щодо узгодження істотних умов, оскільки відповідач взагалі не прийняв рішення щодо своєчасно направленої заяви позивача у вигляді листа-повідомлення та проекту додаткової угоди.

З обставин справи № 594/376/17-ц від 10.04.2018 року вбачається, що предметом спору було визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди поновленим. При цьому, колегія суддів Великої Палати Верховного суду зазначила, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем не надано належним та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди та дійшли правильного висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, тобто, мова йде про те, що позивачем не було дотримано порядку та строків для звернення про поновлення договору оренди землі, в той час як по даній справі позивач своєчасно звернувся до відповідача із відповідним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди.

З обставин справи № 917/776/17 від 09.02.2018 року вбачається, що позов виник на підставі ч. 6 ст.33 Закону України Про оренду землі , а фактично сторони дійшли згоди щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки в частині строку дії договору - з 4 на 7 років, та орендної плати - з 4 до 10 %, однак додаткову угоду укладено не було.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Бердянської міської ради Запорізької області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 року у справі № 908/1793/18- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18.03.2019

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін