Рішення

від 11.03.2019 по справі 904/129/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019м. ДніпроСправа № 904/129/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєва І.В. за участю секретаря судового засідання Батової Р.Р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг", м. Дніпро

про стягнення 147 096,10 грн.

Представники:

від позивача: Потапенко В.Г., ордер серії КС № 32581 від 28.12.2019;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг" 147 096,10 грн., з яких: 126 185,58 грн. основний борг, 13 803,99 грн. - пеня, 1 153,25 грн. - 3% річних, 5 953,28 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 1307/2018-О від 13.07.2018, в частині оплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.02.2019.

05.02.2019 позивачем подані уточнення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача додатково понесені ним витрати у розмірі 2 500,00 грн.

Ухвалою суду від 11.02.2019 відкладено розгляд справи на 11.03.2019.

18.02.2019 позивач подав до суду уточнення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача додатково понесені ним витрати у розмірі 1 393,33 грн.

27.02.2019 позивач подав до суду уточнення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача додатково понесені ним витрати у розмірі 2 500,00 грн., а загалом, з урахуванням 2 206,50 грн. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу - 18 646,03 грн.

У судове засідання 11.03.2019 з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 11.03.2019 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином 21.02.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду).

11.03.2019 на електронну поштову скриньку господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначає, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак не може бути присутнім в зазначеному засіданні, у зв'язку із чим просить суд розгляд справи 11.03.2019 здійснювати за відсутності відповідача.

Відзиву на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на те, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг" (орендар) було укладено договір оренди № 1307/2018-О (далі - договір).

Предметом цього договору є надання орендодавцем в строкове платне користування (оренду) орендарю підйомно-транспортного обладнання (навантажувачі, річтраки, транспортувальники палет та інше), далі за текстом договору пойменоване як майно або об'єкт оренди , за умови сплати останнім орендної плати згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору. Перелік майна, що передається оренду за даним договором та його кількість та вартість, зазначено в Додатку № 1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною. Технічна характеристика майна, що передасться в оренду за даним договором, зазначена в Додатку № 4 до даного договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.1. договору).

Майно передасться в оренду з метою його використання для виробничих та будь-яких інших господарських (підприємницьких) потреб орендаря. Напрямки використання майна визначаються орендарем самостійно, без необхідності отримання погодження від орендодавця (п. 1.2. договору).

Строк користування орендарем майном визначається в Додатку №1 до цього договору та починає свій перебіг з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі майна (п. 2.1. договору).

В разі закінчення строку користування об'єктом оренди та в інших випадках повернення майна, орендар зобов'язаний повернути майно орендодавцю, а орендодавець зобов'язаний прийняти майно у орендаря (п. 2.2. договору).

Орендар виплачує орендодавцю орендну плату за користування майном відповідно до Додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1. договору).

Розмір орендної плати за цим договором та умови її оплати визначається у Додатку № 1 до даного договору (п. 3.2. договору).

Орендар на підставі виставлених належним чином рахунків від орендодавця сплачує орендну плату за користування майном у звітному місяці протягом 30-ти робочих днів з дати початку звітного місяця, якщо інший порядок оплати не погоджений сторонами (п. 3.3. договору).

Платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця за цим договором. Орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату, в сумі, визначеній в Додатку № 1 до даного договору (п. 3.4. договору).

Орендар не має права затримувати платежі з орендної плати за договором, строк сплати яких настав, крім випадків, коли орендоване майно не може бути використане, або не використовувалось в період за який орендодавцем виставлено рахунок орендареві з причин, які не залежать та/або не залежали від орендаря, враховуючи, але не виключно: технічні несправності майна та випадки передбачені в ст. 8 цього договору (п. 3.5. договору).

Датою сплати будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного отримання коштів орендодавцем. Орендний платіж, перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі, тягне за собою накладання штрафних санкцій, передбачених цим договором, які орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця (п. 3.6. договору).

Розрахунковий місяць встановлюється з першого по останнє число календарного місяця включно (п. 3.9. договору).

Орендодавець зобов'язаний передати орендарю за адресою: Київська обл. Києво-Святошинський р-н, п.г.т. Чабани, вул. Машинобудівників 1. Транспортування від місця загрузки до місця експлуатації майна, здійснюється орендарем за його рахунок. Приймання орендарем майна в оренду оформлюється шляхом складання Акту приймання-передачі майна (Додаток №2), який підписується повноважними представниками сторін і скріплюється їх печатками. Строк постачання майна вказується в Додатку 1 (п. 4.1. договору).

У випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених даним договором, кожна сторона несе відповідальність у порядку, передбаченому діючим законодавством України та з урахуванням особливостей, передбачених даним договором. Винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки, заподіяні іншій стороні невиконанням або неналежним виконанням обов'язків, передбачених даним договором. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання обов'язків по даному договору (п. 9.1. договору).

Даний договір може бути змінений та/або доповнений, розірваний сторонами в період його дії на підставі взаємної згоди, крім випадків, передбачених цим договором (п. 11.1. договору).

Цей договір діє з моменту його підписання сторонами до закінчення строку оренди майна, якщо сторони не продовжили строк оренди майна відповідно до умов цього договору або достроково не розірвали його (п. 11.3. договору).

Строк оренди майна, передбачений даним договором та Додатком № 1 до нього, може бути продовжений шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору (п. 11.4. договору).

Цей договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання і діє згідно істотних умов, зазначених у даному договорі і додатках до нього (п. 12.2. договору).

13.07.2018 сторонами підписано Додаток № 1 до договору (а.с. 24-25), в якому у відповідності із положеннями договору, погодили наступні умови оренди майна:

Розмір орендної плати за один календарний місяць користування кожною окремою одиницею майна та розмір відновлювальної вартості, зазначені в п. 1.3 даного додатку в гривні, розраховані виходячи з наступного курсу НБУ євро до гривні: 1 Євро = 30,5766 грн. (погоджений сторонами курс на дату укладання цього додатку) і є попередньою орієнтовною ціною, яка підлягає перегляду відповідно до п.1.1.4 даного додатку і діє до встановлення остаточної ціни. Еквівалент орендної плати за місяць в іноземній валюті з кожної окремої одиниці майна з урахуванням ПДВ зазначено в п.1.3 даного додатку. Загальна сума орендної плати за все майно на місяць, з урахуванням ПДВ, становить 1 619 євро (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять євро 00 центів) (п. 1.1.1. додаткової угоди № 1).

Орендна плата за звітний місяць оренди сплачується не пізніше 3-го робочого дня такого звітного місяця (п. 1.1.2. додаткової угоди № 1).

Платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривні). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця за цим договором. У випадку підвищення рівня курсу євро до української гривні на день виставлення рахунку фактури відповідно до курсу НБУ (Національний Банк України) (https://minfin.com.ua/currency/nbu/eur/ http://minfin.com.ua/currency/mb/eur/) у порівнянні із курсом, зазначеним в п. 1.1.1 цього додатку. Орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі, в сумі, визначеній в п 1.1.1 цього додатку з коригуванням на зміну курсу гривні до євро на дату виставленого орендодавцем рахунку за наступною формулою: Розмір орендного платежу - Sn., що підлягає сплаті на користь орендодавця визначається наступним чином: Sn = ( So : Ко ) * Кп де, Ко - курс НБУ, зазначений в п. 1. 1.1 цього додатку, що становить 30.9466 гривні за 1 Євро: Кп - курс НБУ (https://rninfin.com.ua/currency/nbu/eur/) Євро до гривні на дату виставлення рахунку; * - знак множення; : - знак ділення; So - загальна сума орендної плати за все майно на місяць, що передано в оренду у звітному періоді, зазначена в п. 1.1.1 цього додатку (п. 1.1.3. додаткової угоди № 1).

Рахунок-фактура за поточний місяць оренди має бути виставлений не пізніше кожного першого числа поточного місяця із зазначенням курсу євро до Української гривні на НБУ на день, що передував дню виставлення рахунку (п. 1.1.5. додаткової угоди № 1).

Початок строку оренди: 3 дня підписання акту прийому-передачі майна (п. 1.2.1. додаткової угоди № 1).

Строк оренди майна становить 36 (тридцять шість) місяців з дня передачі майна у користування орендарю за Актом прийому-передачі майна, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками (п. 1.2.2. додаткової угоди № 1).

Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди № 1 майно, що передасться в оренду (найменування та модель): навантажувач YALE GDP50VX, дизельний, розмір орендної плати за один місяць: 1 619 Євро з ПДВ, еквівалент розміру орендної плати за один місяць 49 503,51 грн. з ПДВ; відновлювальна вартість орендного майна 1 651 136,40 грн. з ПДВ; строк оренди 36 місяців.

Майно вказане в позиціях 1 поставляється протягом 4 днів, після підписання договору (п. 1.4.1. додаткової угоди № 1).

Даний додаток вступає в силу з моменту його підписання сторонами (п. 2. додаткової угоди № 1).

21.07.2018 сторони підписали Додаток № 2 до договору Акт прийому-передачі обладнання (майна) № 1 (а.с. 26), відповідно до п.1.1, п. 1.2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) наступне обладнання (майно): навантажувач YALE GDP50VX, дизельний новий. Підписуючи зазначений Акт прийому-передачі обладнання (майна) № 1 сторони підтвердили, що обладнання (майно) знаходиться в належному технічному і робочому стані, претензій по роботі окремих вузлів та агрегатів, а також обладнання в цілому не має.

Сторонами укладено Додаток № 4 до договору Детальна специфікація обладнання (майна), що передається в оренду (а.с. 28).

01.11.2018 сторони уклали Додаток № 5 до договору Акт прийому-передачі обладнання (майна) № 2 (повернення) , відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв обладнання (майно): навантажувач YALE GDP50VX, дизельний, 2016 р.в. Напрацювання: 571,0 мото годин. Сторони підтверджують, що обладнання (майно) знаходиться робочому стані, претензій по роботі окремих вузлів та агрегатів, а також до роботи обладнання в цілому не має.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши орендарю у строкове платне користування обладнання. У період з 21.07.2018 по 31.10.2018 відповідач користувався об'єктом оренди, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000701 від 31.07.2018, відповідно до якого предмет оренди знаходився у користування відповідача у період з 21.07.2018 по 31.07.2018; орендна плата за вказаний період становить 13 324,40 грн. з ПДВ (а.с. 31);

- № ОУ-0000771 від 31.08.2018, відповідно до якого предмет оренди знаходився у користування відповідача у період з 01.08.2018 по 31.08.2018; орендна плата за вказаний період становить 51 048,36 грн. з ПДВ (а.с. 33);

- № ОУ-0000808 від 28.09.2018, відповідно до якого предмет оренди знаходився у користування відповідача у період з 01.09.2018 по 30.09.2018; орендна плата за вказаний період становить 53 280,48 грн. з ПДВ (а.с. 35);

- № ОУ-0001015 від 31.10.2018, відповідно до якого предмет оренди знаходився у користування відповідача у період з 01.10.2018 по 31.10.2018; орендна плата за вказаний період становить 52 982,10 грн. з ПДВ (а.с. 37). Загальний розмір орендної плати за період з 21.07.2018 по 31.10.2018 становить 170 635,34 грн. з ПДВ.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури:

- № СФ-000005961 від 24.07.2018 на суму 13 324,40 грн. з ПДВ (а.с. 30);

- № СФ-000006329 від 01.08.2018 на суму 51 048,36 грн. з ПДВ (а.с. 32);

- № СФ-000007465 від 03.09.2018 на суму 53 280,48 грн. з ПДВ (а.с. 34);

- № СФ-000008361 від 01.10.2018 на суму 52 982,10 грн. з ПДВ (а.с. 36).

Відповідно до п. 3.3. договору орендар на підставі виставлених належним чином рахунків від орендодавця сплачує орендну плату за користування майном у звітному місяці протягом 30-ти робочих днів з дати початку звітного місяця, якщо інший порядок оплати не погоджений сторонами.

В п. 1.1.2. додаткової угоди № 1 сторони погодили, що орендна плата за звітний місяць оренди сплачується не пізніше 3-го робочого дня такого звітного місяця.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору орендну плату оплатив частково на суму 44 449,76 грн. а саме:

- 07.09.2018 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., з призначенням платежу: за оренду автонавантажувача, згідно рах.-фактури № СФ-6329 від 01.08.2018 ;

- 12.09.2018 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., з призначенням платежу: за оренду автонавантажувача, згідно рах.-фактури № СФ-6329 від 01.08.2018 , на підтвердження чого позивач надав виписку по рахунку (а.с. 46).

За твердженням позивача, 06.08.2018 від відповідача надійшла часткова оплата згідно рахунку-фактури № СФ-000006329 від 01.08.2018 в сумі 29 449,76 грн., однак відповідно до наданої позивачем виписки по рахунку, 06.08.2018 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 29 449,76 грн., з призначенням платежу: за оренду автонавантажувача, згідно рах.-фактури № СФ-6332 від 01.08.2018 .

Господарський суд наголошує, що рахунок-фактура № СФ-6332 від 01.08.2018 не є рахунком виставленим на оплату по підписаним Актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № 1307/2018-О від 13.07.2018. Разом з тим, пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення орендної плати в заявленому позивачем розмірі. Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 126 185,58 грн.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з Листом № 238 від 29.10.2018 (а.с. 48), в якому просив сплатити орендну плату. Однак відповідач відповідь на лист не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. ( ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати орендної плати в розмірі 126 185,58 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 126 185,58 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 27.07.2018 по 28.12.2018, розраховану за кожним Актом окремо, у загальному розмірі 13 803,99 грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Законом, у даному випадку, не передбачено розмір штрафних санкцій, таким чином підлягають застосуванню санкції, передбачені договором. Суд зазначає, що стягнення пені не передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Позивач у позовній заяві посилається на ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Господарський суд зазначає, що ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає максимальний розмір пені, а ст. 1 згаданого закону унормовує, що розмір пені встановлюється за згодою сторін. Як вказано вище, нарахування та стягнення пені умовами укладеного між сторонами договору не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені є безпідставними та необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 153,25 грн. за загальний період з 27.07.2018 по 28.12.2018 та інфляційні втрати у розмірі 5 953,28 грн. за загальний період з серпня 2018 року по листопад 2018 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При перевірці розрахунку 3% річних позивача судом порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Щодо нарахованого розміру інфляційних втрат.

Позивач нараховує інфляційні втрати за загальний період з серпня 2018 року по листопад 2018 року.

Однак при розрахунку позивачем не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р., відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до здійсненого судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у загальному розмірі 3 289,56 грн.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 130 628,39 грн., з яких: 126 185,58 грн. - основний борг, 1 153,25 грн. - 3% річних, 3 289,56 грн. - інфляційні втрати.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 1 від 17.08.2018, укладений між позивачем та Адвокатським бюро Володимира Потапенко , Додаток № 4 від 19.12.2018 до договору про надання правової допомоги № 1 від 17.08.2018, Рахунок-фактуру № 31 від 19.12.2018, Акт здачі-прийняття наданих послуг № 31 від 28.12.2018, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2749/10 від 27.01.2005, ордер серії КС № 32581 від 29.12.2018, платіжне доручення № 7401 від 22.12.2018 про оплату Адвокатському бюро Володимира Потапенко грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн., додаток № 4-1 від 23.01.2019 до договору про надання правової допомоги № 1 (а.с. 86-87), рахунок-фактуру № 38 від 29.01.2019 на суму 2 500,00 грн. (а.с. 88), платіжне доручення № 7735 від 30.01.2019 про оплату Адвокатському бюро Володимира Потапенко грошових коштів у розмірі 2 500,00 грн. (а.с. 89), акт здачі-прийняття послуг № 38 від 11.02.2019 на суму 2 500,00 грн., рахунок-фактуру № 51 від 20.02.2019 на суму 2 500,00 грн., платіжне доручення № 7997 від 20.02.2019 про оплату Адвокатському бюро Володимира Потапенко грошових коштів у розмірі 2 500,00 грн., акт здачі-прийняття наданих послуг № 51 від 11.03.2019 на суму 2 500,00 грн.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1 680,00 грн. (11,2 %), на відповідача - 13 320,00 грн. (88,80 %).

Позивач, серед іншого, просить суд стягнути з відповідача витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду у розмірі 1 439,53 грн., яка складається із витрат за надсилання відповідачу копії позовної заяви і копії доданих до неї документів у розмірі 46,20 грн. та компенсації витрат адвоката, пов'язаних із участю в судовому засіданні 11.02.2019 у розмірі 1 393,33 грн.

На підтвердження доказу понесення вказаних витрат позивач подав до суду: фіскальний чек Укрпошти (а.с. 9), рахунок-фактуру № 48 від 11.02.2019 на суму 1 393,33 грн., акт здачі-прийняття послуг № 48 від 11.02.2019 на суму 1 393,33 грн., платіжне доручення № 7869 від 12.02.2019 про оплату Адвокатському бюро Володимира Потапенко грошових коштів у розмірі 1 393,33 грн., фіскальний чек ПАТ Українська залізниця № 0000026954 від 11.02.2019 на суму 45,00 грн., фіскальний чек ПАТ Українська залізниця № 0000026941 від 11.02.2019 на суму 45,00 грн., фіскальний чек закусочної ТОВ Форфуд № 198348 від 11.02.2019 на суму 122,00 грн., залізничні квитки.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, враховуючи положення п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 161,23 грн. (11,2 %), на відповідача - 1 278,30 грн. (88,80 %).

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 206,50 грн. згідно з платіжним дорученням № 7402 від 22.12.2018, замість 2 206,44 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,06 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,06 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 247,12 грн. (11,2 %), на відповідача - 1 959,32 грн. (88,80 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг" (49087, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 68, ідентифікаційний код 40233962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (03170, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 9, офіс 7, ідентифікаційний код 32210390) 130 628,39 грн. , з яких: 126 185,58 грн. - основний борг, 1 153,25 грн. - 3% річних, 3 289,56 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 959,32 грн., суму, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги - 1 278,30 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 320,00 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 18.03.2019

Суддя І.В. Мілєва