ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.03.2019 Справа № 905/92/19
за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Ідентифікаційний код 20077720, адреса: 01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6),
до відповідача: Приватного підприємства ТС - Сервис (Ідентифікаційний код 36305894, адреса: 83050, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 96 Б , офіс 85),
про: стягнення 35205,90 грн., -
суддя Величко Н.В.
без участі (виклику) представників сторін, -
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №14/4 - 1763 від 26.12.2018 про стягнення з Приватного підприємства ТС - Сервис 35205,90 грн., у тому числі: основний борг - 17583,47 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 47 коп.), пені - 5079,94 грн. (п'ять тисяч сімдесят дев'ять гривень 94 коп.), 3% річних - 1380,55 грн. (одна тисяча триста вісімдесят гривень 55 коп.), інфляційні втрати - 11161,94 грн. (одинадцять тисяч сто шістдесят одна гривня 94 коп.).
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1605/15 - КП - 7 від 31.12.2014 в частині своєчасних розрахунків за спожитий у січні 2015 природний газ.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статей 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та 20, 173 - 175, 193. 216 - 218, 230, 231, 264 -265 Господарського кодексу України.
На підтвердження позовних вимог надано суду: лист Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта Київської міської дирекції від 24.12.2014 №50-06/1230 про не здійснення пересилення пошти до м. Донецьк, розрахунок позовних вимог, договір купівлі-продажу № 1605/15 - КП - 7 від 31.12.2014, акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2015, супровідний лист №23-07/297-95 від 25.02.2016, сальдо по підприємству відповідача, операції по підприємству відповідача, статутні документи позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 18.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/92/19; розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу; попереджено відповідача , що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами; запропоновано позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності); докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО" (зі змінами та доповненнями) відповідач був повідомлений про відкриття провадження провадження у справі №905/92/19 шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційній сторінці суду веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет.
Крім того, ухвала суду від 18.01.2019 про відкриття провадження у справі № 905/92/19 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 241 ГПК України).
За приписами ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
Відповідно до положень ст.113, ч.7 ст.116, ч.1 ст.118 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом; право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.3 ст.252 ГПК України).
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч.5 ст. 252 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться (ч.8 ст. 252 ГПК України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, протягом розумного строку.
Отже, суд вважає, що справа № 905/92/19 може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між НАК Нафтогаз України як продавцем та Приватним підприємством ТС - Сервис як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1605/15 - КП - 7 від 31.12.2014, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (п.п. 1.1., 1.2. договору).
Відповідно до п.2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 29,0 тис.куб.м. (двадцять дев'ять тисяч куб. м), у тому числі по місяцях кварталів.
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаних уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. п. 3.3., 3.4 договору).
Ціна газу узгоджена сторонами у розділі 5 Договору.
Згідно п.5.4 договору, реалізація газу покупцю за зазначеною у п. 5.2 ціною здійснюється при умові наявності відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках передбачених чинним законодавством України).
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа включно місяця, наступного за звітним (п.6.1 договору).
У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити покупцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2 договору).
У пункті 9.3 договору сторони обумовили строк, у межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11 договору).
Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.526 Цивільний кодекс України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільний кодекс України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи свідчать, що сторонами підписано без заперечень акт приймання-передачі газу від 31.01.2015 за січень 2015 до договору № 1605/15 - КП - 7 від 31.12.2014 на обсяг газу 2,295 тис.куб.м. на суму 17583,47 грн. з ПДВ.
Згідно наданої позивачем довідки про операції по підприємству ТС - Сервис ПП за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий у січні 2015 за договором № 1605/15 - КП - 7 від 31.12.2014 природний газ.
Відповідно до положень статті 610 та 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не спростовано, що заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 17583,47 грн. Приватним підприємством ТС - Сервис до тепер не сплачено.
Частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Позивачем, зважаючи на несвоєчасний розрахунок за зобов'язаннями січня 2015, нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню на підставі п.7.2 договору за період з 17.02.2015 по 16.08.2015 на суму 5079,94 грн., а також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 1380,55 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11161,94 грн. за означеним зобов'язанням та вказаний період.
Здійснивши перевірку періоду нарахування заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних з урахуванням встановлених п. 6.1 договору строків оплати та строків фактичної сплати відповідачем вартості отриманого газу, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача. Відповідачем протилежного не доведено, контррозрахунку позовних вимог не надано.
При цьому, суд не застосовує до спірних правовідносин норми Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії оскільки, по-перше, право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом (з 30.11.2016); по-друге, в матеріалах справи відсутні і сторонами не подано доказів того, що Приватне підприємство ТС - Сервис здійснює ліцензійну діяльність з виробництва теплової енергії, відповідна ліцензія в матеріалах справи відсутня.
Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (ст.7 ГПК України).
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Таким чином, позовні вимоги НАК Нафтогаз України задовольняються судом у пред'явленому до стягнення розмірі.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.
Керуючись статтями 73 - 80, 129, 236 - 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Приватного підприємства ТС - Сервис про стягнення 35205,90 грн. (тридцять п'ять тисяч двісті п'ять гривень 90 коп.), задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства ТС - Сервис (ЄДРПОУ 36305894, адреса: 83050, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 96 Б , офіс 85) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (ЄДРПОУ 20077720, адреса: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6) основний борг у розмірі 17583,47 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 47 коп.), пеню у розмірі 5079,94 грн. (п'ять тисяч сімдесят дев'ять гривень 94 коп.), 3% річних у розмірі 1380,55 грн. (одна тисяча триста вісімдесят гривень 55 коп.), інфляційні втрати у розмірі 11161,94 грн. (одинадцять тисяч сто шістдесят одна гривня 94 коп.) та судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
5. Повний текст рішення підписано 18.03.2019.
Суддя Н.В. Величко
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2019 |
Оприлюднено | 19.03.2019 |
Номер документу | 80492433 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Н.В. Величко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні